Ухвала суду № 100194426, 04.10.2021, Придніпровський районний суд м. Черкас

Придніпровський районний суд м.Черкаси

Справа № 2314/7718/12

Провадження 6/711/319/21

УХВАЛА

про заміну сторони виконавчого провадження

04 жовтня 2021 року Придніпровський районний суд міста Черкаси у складі:

головуючого – судді Казидуб О.Г.

секретаря Зайцевої О.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Паріс» про заміну сторони виконавчого провадження, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 11.12.2012 року у цивільній справі №214/7718/12 задоволено позов Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк`до Співак Марини Євгенівни про стягнення заборгованості по кредитному договору, а саме суд вирішив:

«Стягнути на користь Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк`з відповідача ОСОБА_1 заборгованість у розмірі 10301,45 грн.

Стягнути на користь Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк`з відповідача ОСОБА_1 214,60 грн. судового збору, 120,00 грн. витрат за розміщення оголошення в газеті «Черкаський край», а всього 334,60 грн.».

Рішення суду від 11.12.2012 року набрало законної сили.

14.09.2021 року (дата поштового відправлення) до суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження звернулося ТОВ «ФК Паріс», посилаючись на те, що 23.04.2020 року між ПАТ «Дельта Банк» та ТОВ «ФК «Паріс» укладено договір про відступлення права вимоги №2230/К, який було укладено відповідно до результатів відкритих торгів 9аукціону), які проводилися у відповідності до вимог ЗУ «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» з метою продажу майна неплатоспроможного банку, результати визначеного аукціону було оформлено Протоколом електронних торгів №UA-EA-2020-03-23-000001-b від 13.04.2020р.

До складу лоту, що виставлявся на вказані відкриті торги увійшли: права вимоги за 18889 беззаставними кредитними договорами. За умовами п. 1 Договору Банк відступає, а ТОВ «ФК Паріс» набуває права вимоги Банку до позичальників фізичних осіб, зазначених у Додатку №1 од цього Договору.

Відповідно до Додатку №1 до Договору (позиція №1224) увійшло право вимоги до відповідача, що виникло на підставі Договору про надання кредиту №005-23021-050707 від 05.07.07р.

Таким чином, на думку заявника, ТОВ «ФК «Паріс» стало правонаступником всіх прав та обов`язків Стягувача ПАТ «Дельта Банк» за договорами, зазначеними в Додатку №1 до Договору, а саме за кредитним договором №№005-23021-050707 від 05.07.07р, укладеним між ПАТ «Дельта Банк» та ОСОБА_1 .

На підставі викладеного ТОВ «ФК Паріс» просив замінити первісного стягувача ПАТ «Дельта Банк» на ТОВ «ФК Паріс».

В заяві представник заявника ТОВ «ФК Паріс» директор – Клевець С.В. просив справу розглянути без їхньої участі.

В судове засідання інші учасники не з`явилися. Їх неявка не перешкоджає вирішенню питання про заміну сторони виконавчого провадження.

ОСОБА_1 було повідомлено про судове засідання шляхом направлення судової повістки по місцю реєстрації засобами поштового зв`язку, яку нею було отримано 29.09.2021, що підтверджується поштовим повідомлення про отримання поштового відправлення. Своїх заперечень ОСОБА_1 не подала.

Суд вивчивши доводи ТОВ «ФК Паріс» та надані документи виходить з наступного.

Згідно до ст. 512 ЦК України, - кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов`язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Згідно до ч.1 ст. 442 ЦПК України - у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником.

Частиною 5 ст. 15 ЗУ «Про виконавче провадження» передбачено, що у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Відповідно до результатів відкритих торгів (аукціону), які проводилися у відповідності до вимог Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» з метою продажу майна неплатоспроможного банку (Протокол електронних торгів №UA-ЕА-2020-03-23-000001-b від 11.04.2019 року), 13.04.2020 року між АТ «Дельта Банк» та ТОВ «ФК «Паріс» укладено договір про відступлення (купівлі-продажу) права вимоги №24-076 та Договір №2230-к про відступлення права вимоги.

Відповідно до п.1 Договору Банк відступає шляхом продажу Новому кредитору належні Банку, а Новий кредитор набуває у обсязі та на умовах, визначених цим Договором, права вимоги Банку Первісного кредитора до позичальників фізичних осіб, зазначених у Додатку №1 до цього Договору, надалі за текстом - Боржники, включаючи права вимоги до правонаступників Боржників, спадкоємців Боржників, або інших осіб, до яких перейшли обов`язки Боржників за кредитними договорами з урахуванням усіх змін, доповнень та додатків до них, згідно реєстру у Додатку №1 до цього Договору. Новий кредитор сплачує Банку за Права вимоги грошові кошти у сумі 2264147,00 грн. та у порядку, визначеному цим Договором (п. 4 Договору).

На виконання п. 4 Договору ТОВ «ФК «Паріс» було сплачено АТ «Дельта Банк» 2264147,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №UA95339075 від 16.04.2020 року.

Відповідно до витягу з Додатку №1 до Договору №2230/К про відступлення прав вимоги від 2.04.2020 року, під порядковим номером 1224 зазначено кредитний договір №005-23021-050707 від 05.07.07, укладений між АТ «Дельта Банк» та ОСОБА_1 .

Таким чином судом встановлено, що АТ «Дельта Банк» уступило ТОВ «ФК Паріс» право вимоги щодо стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором №005-23021-050707 від 05.07.07, відповідно до рішення суду від 11.12.2012 року у справі №214/7718/12.

В той же час в матеріалах цивільної справи №2314/7718/12 (провадження №2/2314/3150/12) міститься оригінал виконавчого листа виданого 24.12.2012 року Придніпровським районним судом м. Черкаси та постанова головного державного виконавця Придніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Петренко С.В. від 13.07.2020 року про закінчення виконавчого провадження (ВП №60704702) з виконання виконавчого листа №2/2314/3150/12 виданого 24.12.2012 року Придніпровським районним судом м. Черкаси на підставі п. 9 ч. 1 ст. 39, ст. 40 ЗУ «Про виконавче провадження» (у зв`язку з повним виконанням рішення).

В даному випадку слід зазначити наступне.

Згідно з пунктами 6.11. - 6.17. постанови Великої Палати Верховного Суду від 16 лютого 2021 року у справі № 911/3411/14 після закінчення виконавчого провадження не виключається можливість подальшого руху справи як в межах перегляду рішення суду (апеляційний, касаційний перегляд, перегляд за нововиявленими або виключними обставинами), так і в межах виконання рішення суду (поворот виконання, оскарження постанови про закінчення виконавчого провадження), а також у зв`язку із судовим контролем за виконанням рішення суду. Тож навіть після закінчення виконавчого провадження у учасника справи може виникати ряд процесуальних питань, пов`язаних із захистом його прав та охоронюваних інтересів.

Правонаступництво як інститут цивільного процесуального права нерозривно пов`язане з правонаступництвом як інститутом цивільного права, адже зміни у матеріально-правових відносинах зумовлюють необхідність привести процесуальний стан осіб як учасників таких матеріально-правових відносин у відповідність з їх дійсною юридичною зацікавленістю у перебігу та результаті судового провадження, в тому числі у виконанні рішення суду.

Правонаступництво як інститут цивільного процесуального права має універсальний характер. У разі вибуття правопопередника з виконавчого провадження до правонаступника переходить весь комплекс процесуальних прав та обов`язків, притаманних для сторони виконавчого провадження, і, відповідно, комплекс процесуальних прав та обов`язків, притаманних стороні судового провадження, враховуючи стадію, на якій відбулося правонаступництво.

Закінчення виконавчого провадження, у тому числі й у випадку фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом, не виключає подальшого існування процесуальних правомочностей учасника справи в межах судового провадження, тож не має наслідком заборону здійснення процесуального правонаступництва щодо них.

Питання процесуального правонаступництва у всіх випадках вирішується судом, який при його вирішенні повинен дослідити по суті обставини та підстави правонаступництва. З огляду на викладене Велика Палата Верховного Суду не вбачає підстав для відступу від висновку, викладеного Верховним Судом у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду в постанові від 27 листопада 2019 року у справі № 496/2685/13-ц про те, що заміна сторони правонаступником можлива і після закриття виконавчого провадження у зв`язку з його виконанням.

З аналізу наведеного можна зробити висновок про те, що оскільки виконавче провадження є самостійною стадією судового процесу, сторони виконавчого провадження належать до учасників справи, а отже, якщо процесуальне правонаступництво має місце на стадії виконавчого провадження, заміна сторони виконавчого провадження означає й заміну учасника справи. Відтак заміна у разі вибуття сторони виконавчого провадження правонаступником відбувається з одночасною заміною правонаступником відповідного учасника справи (стаття 55 ЦПК України).

Відповідний висновок викладено Великою Палатою Верховного Суду також у постанові від 03 листопада 2020 року у справі № 916/16/17 пункт 73).

Отже, з врахуванням наведених висновків Великої Палати Верховного Суду щодо застосування відповідних норм права, процесуальне правонаступництво в розумінні ст. 55 ЦПК України допускається на будь-якій стадії судового провадження, включаючи і стадію виконання судового рішення. Закінчення виконавчого провадження, у тому числі й у випадку фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом, не виключає подальше існування процесуальних правомочностей учасника справи в межах судового провадження, тож не має наслідком заборону здійснення процесуального правонаступництва.

Аналогічні правові висновки викладені в постанові Верховного Суду від 09.06.2021 року у справі №688/2697/20.

А тому суд приходить до висновку про те, що з врахуванням факту матеріального правонаступництва у ТОВ «Фінансова компанія «Паріс» після АТ «Дельта Банк» наявні процесуальні підстави, визначені ч.ч. 1, 5 ст. 442 ЦПК України для заміни стягувача АТ «Дельта Банк» на ТОВ «Фінансова компанія «Паріс» за рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 11.12.2012 року у цивільній справі №2314/7718/12 (провадження №2/2314/3150/12) за позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по кредитному договору.

За таких обставин заява ТОВ «ФК Паріс» про заміну сторони виконавчого провадження є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. 512 ЦК України, ЗУ «Про виконавче провадження», ст. ст. 55, 353-354, 442 ЦПК України, суд –

УХВАЛИВ:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Паріс» про заміну сторони виконавчого провадження - задовольнити.

Замінити первісного стягувача Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк» на правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Паріс» (код ЄДРПОУ 38962392, м. Київ, вул. Велика Васильківська, 77а) за рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 11.12.2012 року у цивільній справі №2314/7718/12 (провадження №2/2314/3150/12) за позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по кредитному договору.

Ухвала може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення до Черкаського апеляційного суду. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повний текст ухвали виготовлено 04.10.2021.

Головуючий: О. Г. Казидуб