Рішення № 100194183, 04.10.2021, Охтирський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 583/2712/21

2/583/726/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 жовтня 2021 року м. Охтирка

Охтирський міськрайонний суд Сумської області в складі:

головуючого - судді Ільченко В.М.

за участі секретаря Добровольської А.А.

представника позивача Солошенко Л.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 1 в спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Комунального некомерційного підприємства Охтирської міської ради «Охтирська центральна районна лікарня» (Україна, Сумська область, м. Охтирка, вул. Петропавлівська, 15) про зобов`язання вчинити певні дії,

УСТАНОВИВ:

12.07.2021 представниця позивача – адвокат Солошенко Л.Є. звернулася до суду із вказаним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що 07.10.2020 ОСОБА_2 наніс ОСОБА_1 тілесні ушкодження, у результаті чого ОСОБА_1 був госпіталізований до реанімаційного відділення КНП ОМР «Охтирська центральна районна лікарня», де перебував на стаціонарному лікуванні з 07.10.2020 по 21.10.2020 з діагнозом: закрита черепно-мозкова травма, струс головного мозку, судомний синдром, мозкова кома ІІ ст., забійна рана губи. За вказаним фактом до Єдиного реєстру досудових розслідувань були внесені відомості за №12020200060000538 від 08.10.2020 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України. Під час досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні була проведена судово-медична експертиза, за висновком якої отримані ОСОБА_1 тілесні ушкодження є легкими, тяжкість стану хворого під час лікування в стаціонарі при оцінці ступеню тяжкості тілесних ушкоджень не враховувалася, оскільки обумовлена не характером травми, а наявністю в останнього неврологічного та наркологічного захворювань. На підставі зазначеного висновку судово-медичної експертизи органом досудового розслідування було змінено попередню кваліфікацію кримінального правопорушення, вчиненого щодо ОСОБА_1 на ч. 1 ст. 125 КК України. Представниця позивача вказує на те, що судово-медичним експертом було надано неправдивий висновок, оскільки він грунтується на медичній довідці № 1447, згідно якої ОСОБА_1 з травня 2013 року перебуває на диспансерному обліку у лікаря-нарколога із захворюванням «Хронічний алкоголізм», що отримана органом досудового розслідування з порушенням вимог кримінального процесуального закону та в установлений законом спосіб не засвідчена. ОСОБА_1 не перебував на диспансерному обліку у лікаря-нарколога, про взяття його на облік позивачу нічого відомо не було.

В лютому 2021 року позивач отримав від КНП ОМР «Охтирська центральна районна лікарня» лист, в якому зазначалося, що згідно амбулаторної картки № 6881 ОСОБА_1 перебуває під наглядом у нарколога з 13.05.2013 після надання йому невідкладної допомоги в неврологічному відділенні КЗ «Охтирська ЦРЛ» з приводу судомного нападу в рамках хронічної алкогольної інтоксикації, 18.11.2020 він був оглянутий наркологічною ЛКК з метою працевлаштування, за висновками якої ОСОБА_1 рекомендовано підтримуюче лікування та видано сертифікат до роботи на 6 місяців. Крім того, ОСОБА_1 надав розписку, в якій зобов`язувався щомісячно з`являтись до лікаря-нарколога на медичний огляд, однак жодного разу добровільно лікарню не відвідав. Вказана інформація була надана КНП ОМР «Охтирська центральна районна лікарня» органу досудового розслідування за запитом начальника сектору дізнання Охтирського РВП ГУНП в Сумській області Самофал О. під час проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12020205060000129 від 09.10.2020. Представниця позивача звертає увагу на те, що копія довідки № 1147 видана відповідачем не на підставі амбулаторної картка пацієнта, що зберігається у сімейного лікаря, оскільки з її змісту вбачається, що ОСОБА_1 перебуває на диспансерному обліку у лікаря-нарколога з травня 2013 року, однак диспансерний облік і профілактичне спостереження є різними видами надання первинної медичної допомоги. Крім того, на даний час диспансеризація взагалі відмінена, оскільки, це порушує права людини, а тому ОСОБА_1 не міг бути постановлений на такий облік в травні 2013 року.

Оскільки щодо ОСОБА_1 не здійснювався диспансерний облік та профілактичний нагляд та йому не надавалась відповідна допомога, видана довідка № 1147є неправдивою та такою, що порушує охоронювані права людини та тягне за собою протиправність висновку експерта. В зв`язку з цим, представниця позивача просила зобов`язати КНП ОМР «Охтирська центральна районна лікарня», відновити права ОСОБА_1 , шляхом виключення будь-яких відомостей з медичних документів про нього, як про особу, що перебуває на диспансерному обліку з діагнозом «Хронічний алкоголізм» та відкликати копію довідки № 1147 від листопада 2020 року

20.07.2021 ухвалою Охтирського міськрайонного суду Сумської області відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, призначено судове засідання з повідомленням учасників справи. Відповідачу встановлено строк протягом 15 днів з дня отримання копії даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву чи зустрічного позову.

05.08.2021 представницею відповідача подано відзив на позовну заяву (а.с. 35-37), в якому вона просить відмовити у задоволенні позовних вимог, пославшись на їх необгрунтованість та безпідставність. Зазначає, що ОСОБА_1 з 07.10.2020 по 21.10.2020 перебував на стаціонарному лікуванніу хірургічному відділенні (для дорослих і дітей), що підтверджується копією його історії хвороби № 7269. Згідно висновку експерта № 898 ОСОБА_1 був оглянутий 10.10.2020 лікарем наркологом КНП ОМР «Охтирська центральна районна лікарня». Відповідно до висновку лабораторного дослідження від 07.10.2020 в крові ОСОБА_1 виявлено етиловий спирт 2,3 %о. З огляду на викладене експертом був зроблений висновок щодо неврахування оцінки ступеня тяжкості тілесних ушкоджень ОСОБА_1 , оскільки вона обумовлена не характером травми, а наявністю неврологічного та наркологічного захворювання. Довідка № 1447 за підписом лікаря нарколога ОСОБА_3 , згідно якої ОСОБА_1 перебуває на диспансерному обліку з 2013 року з діагнозом «Хронічний алкоголізм» видана за зверненням органу дізнання у відповідності до вимог ст. 6 Закону України «Про психіатричну допомогу», а тому права та охоронювані законом інтереси позивача відповідачем не порушено. Отже, вимога про відкликання копії довідки № 1147 з Охтирського РВП ГУНП в Сумській області є незаконною та такою, що обмежує права та законні інтереси КНП ОМР «Охтирська центральна районна лікарня» та її працівників, відповідно до положень ст. 189 КК України. Крім того, травень 2013 року є початком перебування ОСОБА_1 на диспансерному обліку у лікаря-нарколога, останній раз він був оглянутий наркологічною ЛКК 18.11.2020, оскільки самостійно звернувся до КНП ОМР «Охтирська центральна районна лікарня» з метою працевлаштування. За даними ЛКК ОСОБА_1 рекомендовано підтримуюче лікування та видано сертифікат про проходження профілактичного наркологічного огляду до роботи строком на 6 місяців. Крім того, ОСОБА_1 надав письмову згоду щомісячно з`являтися до лікаря-нарколога на медичний огляд, однак станом на даний час жодного разу добровільно не відвідав лікарню. Зняття з диспансерного обліку у зв`язку зі стійкою ремісією (одужанням) відбувається за рішенням ЛКК лікувальної установи, в якій знаходиться на обліку хворий, а саме ЛКК КНП ОМР «Охтирська центральна районна лікарня». Звертає увагу на те, що форма № 030-1/0 «Контрольна карта диспансерного нагляду за хворим на розлади психіки і поведінки та розлади психіки і поведінки внаслідок уживання психоактивних речовин» затверджена наказом МОЗ України № 157 від 26.01.2018 та на даний час не відмінена. Також, КНП ОМР «Охтирська центральна районна лікарня» заперечує проти позовних вимог у частині стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу, оскільки представниця позивача ОСОБА_1 - адвокат Солошенко Л.Є. не подала разом з першою заявою по суті спору до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. В позовній заяві адвокат не зазначила попередній розрахунок суми витрат на правничу допомогу, а з договору про надання правових послуг адвоката від 27.11.2020 неможливо встановити суму гонорару.

27.08.2021 від представниці позивача ОСОБА_1 - адвоката Солошенко Л.Є. надійшла відповідь на відзив (а.с. 42-43), в якій вона зазначила, що викладені у відзиві на позовну заяву дані не відповідають обставинам справи, є суперечливими та необгрунтованими. На спростування доводів представниці відповідача пояснила, що в довідці № 6166 від 07.10.2020, виданій лікарем ОСОБА_4 , зазначено, що ОСОБА_1 госпіталізований до реанімаційного відділення лікарні, діагноз, який в ній зазначений, співпадає з діагнозом, вказаним в копії виписки № 7269 із медичної карти амбулаторного хворого, а тому інформація вказана в ній містить інформацію щодо предмета доказування. Крім того, відповідальність за обґрунтованість та порядок видачі та заповнення документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність, несе особа, якою їх видано.

Посилання представниці відповідача на те, що довідка № 1447 за підписом лікаря-нарколога Бондаренко С.Д. видана за зверненням органу дізнання з дотриманням вимог ст. 6 Закону України «Про психіатричну допомогу» є необґрунтованим та таким, що не відповідає дійсності, оскільки вона не є довідкою в розумінні оригіналу документу, з огляду на те, що органу дізнання надана копія такого документу, де знаходиться її оригінал не відомо. Також, лікар-нарколог не має права на власний розсуд керуватись тим чи іншим нормативо-правовим актом, оскільки Закон України «Про психіатричну допомогу» визначає правові та організаційні засади забезпечення громадян психіатричною допомогою виходячи із пріоритету прав і свобод людини і громадянина,встановлює обов`язки органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування з організації надання психіатричної допомоги та правового і соціального захисту, навчання осіб, які страждають на психічні розлади, регламентує права та обов’язки фахівців, інших працівників, які беруть участь у наданні психіатричної допомоги, здійсненні соціального захисту та навчання осіб, які страждають на психічні розлади. Позивач не страждає на будь-які психічні розлади, за відповідною допомогою ніколи не звертався. Щодо неподання попереднього розрахунку судових витрат, то сторона позивача не позбавлена права подати вказані документи до закінчення судових дебатів або протягом п`яти днів після ухвалення судового рішення.

В судовому засіданні представниця позивача позовні вимоги підтримала з підстав викладених позовній заяві, просила їх задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, до суду подана заява про розгляд справи без участі представника відповідача.

Суд, вислухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи, надані докази, оцінивши їх в сукупності, дійшов такого висновку.

Судом встановлено, що Головним управлінням Національної поліції в Сумській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12020200060000555 від 08.10.2020 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.

Згідно витягу із зазначеного кримінального провадження до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості про те, що 07.10.2020 приблизно о 15.00 год по АДРЕСА_1 , ОСОБА_2 під час бійки на грунті раптово виниклих неприязних відносин з ОСОБА_1 , спричинив останньому тяжкі тілесні ушкодження. (а.с. 9-12)

В довідці від 07.10.2020 за № 6166 зі штампом КНП ОМР «Охтирська центральна районна лікарня» за підписом лікаря Вострікової І.А. зазначено, що ОСОБА_1 був госпіталізований до реанімаційного відділення КНП ОМР «Охтирська центральна районна лікарня» з діагнозом: закрита черепно-мозкова травма, струс головного мозку?, судомний синдром, мозкова кома ІІ ст., забійна рана в/губи. (а.с. 13)

10.11.2020 ОСОБА_1 звернувся до слідчого слічого управління Головного управлінням Національної поліції в Сумській області із заявою про залучення його до кримінального провадження № 12020200060000555 як потерпілого. (а.с. 17)

Згідно виписки № 7269 із медичної карти амбулаторного (стаціонарного хворого), ОСОБА_1 перебував на стаціонарному лікуваннів хірургічному відділенні з 07.10.2020 по 21.10.2020 з діагнозованим захворюванням: ЗЧМТ (07.10.2020), забій речовини головного мозку тяжкого ступеня з судомами, алкогольне сп`яніння, РППВВА синдром залежності, стан відміни з психічним компонентом, підшкірні гематоми повік, забійні рани верхньої губи, потилиці, ГРВІ, підозра на пневмонію. (а.с. 14)

Відповідно до висновку судово-медичної експеризи № 898 від 10.12.2020, проведеної лікарем судово-медичним експертом ОКЗ «Сумське обласне бюро судово-медичної експертизи» відділу експертизи потерпілих, обвинувачених та інших осіб ОСОБА_5 на підставі постанови слідчого слічого управління Головного управлінням Національної поліції в Сумській області від 12.11.2020, під час знаходження ОСОБА_1 на стаціонарному лікуванні в хірургічному відділенні КНП ОМР «Охтирська центральна районна лікарня» з 07.10.2020 по 21.10.2020, виявлені наступні ушкодження: ЗЧМТ, забій головного мозку, перелом спинки носа, підшкірні гематоми повік обох очей, забійні рани верхньої губи та потилиці. (1, 2, 4, 5, 6) Вказані ушкодження утворилися від дії тупих предметів за механізмом удар-стиснення-розтягнення, про що свідчить характер ушкоджень. Ушкодження обличчя та забій головного мозку могли виникнути внаслідок нанесення ударів руками, ногами та подібними предметами в ділянку обличчя. Враховуючи характер та локалізацію ушкоджень в ділянці потилиці, ушкодження могло утворитись як від прямого удару в потилицю чи потилицею при падінні з вертикального положення на площину (асфальтобетонне покриття), так і внаслідок попереднього удару в обличчя з послідуючим падінням та ударом потилицею об асфальтобетонне покриття. Кількість травматичних впливів не менше трьох. Описані ушкодження не є небезпечними для життя і кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров`я, терміном понад 6 днів, але менше 21 дня. Тяжкість стану хворого під час лікування в стаціонарі при оцінці ступню тяжкості тілесних ушкоджень не враховується, так як обумовлена не характером травм, а наявністю неврологічного та наркологічного захворювання. (а.с. 18-19)

Обгрунтовуючи позовні вимоги, сторона позивача посилалась на те, що висновок експерта про наявність у ОСОБА_1 неврологічного та наркологічного захворювання був зроблений на основі недостовірної меддовідки КНП ОМР «Охтирська центральна районна лікарня», згідно якої він перебуває на диспансерному обліку у лікаря-нарколога, оскільки позивач по наркологічну допомогу не звертався, а тому надана правоохоронним органам інформація порушує його право на особисте життя, охорону здоров`я та на нерозповсюдження недостовірної інформації.

В матеріалах справи міститься меддовідка № 1147 за підписом лікаря-нарколога ОСОБА_3 , згідно якої ОСОБА_1 перебуває на диспансерному обліку з 2013 року з діагнозом хронічний алкоголізм. (а.с. 15)

Відповідно до ст.ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно вимог ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Для застосування того чи іншого способу захисту, необхідно встановити які ж права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду. При оцінці обраного позивачем способу захисту потрібно враховувати його ефективність, тобто спосіб захисту має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення, та забезпечити поновлення порушеного права.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 338/180/17 (провадження № 14-144цс18), від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16 (провадження № 12-187гс18), від 30.01.2019 у справі № 569/17272/15-ц (провадження № 14-338цс18). Відтак застосування судом того чи іншого способу захисту має приводити до відновлення порушеного права позивача.

За приписамси ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. 4 ст. 32 Конституції України кожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і право вимагати вилучення будь-якої інформації, а також право вимагати відшкодування матеріального і морального збитку, заподіяного використовуванням і розповсюдженням такої недостовірної інформації.

Положеннями ст. 286 ЦК України встановлено, що фізична особа має право на таємницю про стан свого здоров`я, факт звернення за медичною допомогою, діагноз, а також про відомості, одержані при її медичному обстеженні. Забороняється вимагати та подавати за місцем роботи або навчання інформацію про діагноз та методи лікування фізичної особи. Фізична особа зобов`язана утримуватися від поширення інформації, зазначеної у частині першій цієї статті, яка стала їй відома у зв`язку з виконанням службових обов`язків або з інших джерел.

Європейський суд з прав людини у своїй практиці вказує, що за державою повинна зберігатися певна свобода розсуду стосовно встановлення справедливого балансу між відповідними громадськими та приватними інтересами, які суперечать один іншому. Однак така свобода розсуду супроводжується європейським наглядом і її рамки залежать від характеру і значимості порушених інтересів, а також серйозності втручання.

Згідно вимог ч.ч. 1, 2 ст. 11 Закону України «Про інформацію» інформація про фізичну особу (персональні дані) - відомості чи сукупність відомостей про фізичну особу, яка ідентифікована або може бути конкретно ідентифікована. Не допускаються збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та захисту прав людини. До конфіденційної інформації про фізичну особу належать, зокрема, дані про її національність, освіту, сімейний стан, релігійні переконання, стан здоров`я, а також адреса, дата і місце народження.

Таким чином, забороняється не лише збирання, а й зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її попередньої згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту, прав та свобод людини.

Відповідно до ст. 40 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров`я» медичні працівники та інші особи, яким у зв`язку з виконанням професійних або службових обов`язків стало відомо про хворобу, медичне обстеження, огляд та їх результати, інтимну і сімейну сторони життя громадянина, не мають права розголошувати ці відомості, крім передбачених законодавчими актами випадків.

За приписами ст. 6 Закону України «Про психіатричну допомогу» медичні працівники, інші фахівці, які беруть участь у наданні психіатричної допомоги, та особи, яким у зв`язку з навчанням або виконанням професійних, службових, громадських чи інших обов`язків стало відомо про наявність у особи психічного розладу, про факти звернення за психіатричною допомогою та лікування у закладі з надання психіатричної допомоги чи про перебування у закладі соціального захисту осіб, які страждають на психічні розлади, або спеціальному навчальному закладі, а також інші відомості про стан психічного здоров`я особи, її приватне життя, не можуть розголошувати ці відомості, крім випадків, передбачених частинами третьою, четвертою та п`ятою цієї статті.

Право на одержання і використання конфіденційних відомостей про стан психічного здоров`я особи та надання їй психіатричної допомоги має сама особа чи її законний представник.

За усвідомленою письмовою згодою особи або її законного представника відомості про стан психічного здоров`я цієї особи та надання їй психіатричної допомоги можуть передаватися іншим особам лише в інтересах особи, яка страждає на психічний розлад, для проведення обстеження та лікування чи захисту її прав і законних інтересів, для здійснення наукових досліджень, публікацій в науковій літературі, використання у навчальному процесі.

Допускається передача відомостей про стан психічного здоров`я особи та надання їй психіатричної допомоги без згоди особи або без згоди її законного представника для: 1) організації надання особі, яка страждає на тяжкий психічний розлад, психіатричної допомоги; 2) провадження досудового розслідування, складання досудової доповіді щодо обвинувачених або судового розгляду за письмовим запитом слідчого, прокурора, суду та представника уповноваженого органу з питань пробації.

З наведеного вбачається, що відомості про стан здоров`я є персональними даними, і їхнє збирання могло здійснюватися тільки за згоди заявника, за винятком випадків, передбачених законом.

Відповідно до листа КНП ОМР «Охтирська центральна районна лікарня» від 24.02.2021 № 662/3-15/4-1 згідно амбулаторної карти № 6881 ОСОБА_1 перебуває під наглядом у нарколога з 13.05.20213 після надання йому невідкладної допомоги в неврологічному відділенні КЗ «Охтирська ЦРЛ» з приводу судомного нападу в рамках хронічної алкогольної інтоксикації. Інформація про перебування ОСОБА_1 під спостереженням нарколога була надана на запит начальника сектору дізнання Охтирського відділу поліції ГУНП в Сумській області у кримінальному провадженні № 12020205060000129 від 09.10.2020. (а.с. 20)

Отже, матеріали справи містять відомості щодо провадження Охтирським РВП ГУНП в Сумській області досудового розслідування№ 12020205060000129 від 09.10.2020, потерпілим в якому визнаний ОСОБА_1 , в межах якого КНП ОМР «Охтирська центральна районна лікарня» була надана оскаржена позивачем інформація.

Таким чином, встановлені фактичні обставини справи свідчать про те, що збирання та використання даних щодо стану здоров`я позивача у такій формі та в контексті, в якому вони були використані правоохоронними органами було правомірним, мета їх обробки була виправданою.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За приписами ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Враховуючи викладене, дослідивши обставини справи, перевіривши їх доказами, вирішуючи позов у межах заявлених вимог, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 13, 77-81, 141, 263-265, 268 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Сумського апеляційного суду через Охтирський міськрайоннний суд Сумської області протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складене 07 жовтня 2021 року.

Суддя Охтирського міськрайонного суду

Сумської області В.М. Ільченко