Рішення № 100193022, 29.09.2021, Ржищевський міський суд Київської області

Головуючий суддя

в суді І інстанції Потапенко А.В.

Єдиний унікальний № 374/175/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2021 року Ржищівський міський суд Київської області в складі :

головуючого судді- Потапенка А.В.,

за участі:

секретаря- Проценко Ю.В.,

позивачів: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 (не з`явились),

відповідача - ОСОБА_3 (не з`явився),

представника третьої особи Ржищівської міської державної нотаріальної контори - (не з`явився),

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження в м. Ржищів Київської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Ржищівська міська державна нотаріальна контора, про визнання права власності на об`єкт нерухомого майна та про внесення змін до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, -

ВСТАНОВИВ:

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

У липні 2021 року до Ржищівського міського суду Київської області надійшла вказана вище позовна заява. Позивачі мотивували позовні вимоги тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_4 . Після його смерті відкрилася спадщина, у тому числі на 1/4 частки у праві власності на квартиру під номером АДРЕСА_1 , що належала померлому на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого Ржищівським комбінатом комунальних підприємств Київської області 22.11.1996, зареєстрованого Ржищівським БТІ Київської області за реєстром №3062 в кн. 14. Проте, коли позивачі як спадкоємці подали до Ржищівської міської державної нотаріальної контори заяву про прийняття та розподіл спадщини після смерті покійного, то нотаріус листом № 79/01-16 від 02.06.2021 повідомила про неможливість видачі свідоцтва про право на спадщину на 1/4 частку зазначеної вище квартири, оскільки визначення даного об`єкта житлової нерухомості як «квартира» є помилковим. Насправді це є житловий будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами, що підтверджується проведеним його технічним обстеженням кваліфікованими спеціалістами з інвентаризації нерухомого майна та виготовленим на підставі цього обстеження технічним паспортом від 07.06.2021 та довідкою про технічні показники об`єкта нерухомого майна № 17/21 від 07.06.2021.

Додатковим підтвердженням факту, що даний об`єкт нерухомості повинен підпадати під визначення «житловий будинок» є приватизована ОСОБА_3 земельна ділянка, на якій розташований даний будинок, кадастровий номер 3211300000:69:024:0143 площею 0,07 га з цільовим призначенням: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), приватизована у відповідності до вимог ст. 40 Земельного кодексу України.

У зв`язку із допущеною помилкою в назві даного житлового об`єкта позивачі не можуть володіти та розпоряджатися у повній мірі своєю власністю, тому нотаріус запропонувала вирішувати питання щодо усунення розбіжностей у визначенні типу спірного об`єкта нерухомого майна у судовому порядку. За таких обставин, єдиним способом захисту наших майнових прав є звернення до суду з даним позовом.

Разом із тим, визнанню за позивачами права власності на будівлю передує скасування права власності на спірну квартиру, то відповідно до правової позиції Великої палати Верховного Суду, вираженої у її постанові від 19 травня 2020 року у справі № 916/1608/18, правильним способом захисту порушеного права, за таких обставин, буде подання позову про визнання права власності на підставі ст. 392 ЦК України. Відповідачем у такому позові слід зазначати власника земельної ділянки, на якій спірна будівля чи споруда розташована.

У позовній заяві позивачі просили визнати за ОСОБА_1 , ОСОБА_2 право спільної часткової власності - по 1/4 частки кожному на житловий будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_2 , 1954 року побудови, загальною площею 113,8 кв.м., житловою (основною) площею 68,8 кв.м., допоміжною (підсобною) площею 22,9 кв.м., що був набутий шляхом приватизації. Визнати за ОСОБА_3 право спільної часткової власності у розмірі 2/4 частки на житловий будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_2 , 1954 року побудови, загальною площею 113,8 кв.м., житловою (основною) площею 68,8 кв.м., допоміжною (підсобною) площею 22,9 кв.м., що був набутий шляхом приватизації та шляхом оформлення частки у спадщині. Внести зміни до відкритого в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно розділу на квартиру (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 2357325632113) в частині зміни характеристики об`єкта нерухомого майна - «квартира» на «житловий будинок» з відповідними господарськими будівлями та спорудами» відповідно до технічного паспорта, скасувати зареєстроване під номером запису 41922306 право власності на ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право на спадщину, виданого Ржищівською міською державною нотаріальною конторою Київської області 13.05.2021 року за реєстровим номером 549.

Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі.

У судове засідання позивачі не з`явились, подали клопотання про розгляд справи без їхньої участі, позовні вимоги підтримували та просили їх задовольнити.

Відповідач у судове засідання не з`явився, подавши клопотання про розгляд справи без його участі, проти позову не заперечував.

Представник третьої особи - Ржищівської міської державної нотаріальної контори у судове засідання не з`явився, подавши клопотання про розгляд справи без участі представника, проти позову не заперечували.

Судом встановлено наступні обставини.

ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_4 (а.с.9).

Відповідно до свідоцтва про право власності на житло від 22 листопада 1996 року встановлено, що квартира, розташована в АДРЕСА_3 належить на праві спільної власності ОСОБА_4 та членам його сім`ї: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 (а.с.10).

Згідно зі свідоцтвом про право на спадщину за законом від 13 травня 2021 року, спадкоємцем майна ОСОБА_4 є його син ОСОБА_3 . Спадщина , на яку видано свідоцтво, складається з 1/4 частки у праві власності на квартиру під АДРЕСА_1 (а.с.11).

На підставі витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності встановлено, що за ОСОБА_3 зареєстровано право власності на 1/4 частку квартири за адресою: АДРЕСА_4 . Вказана квартира зареєстрована державним нотаріусом Ржищівської міської державної нотаріальної контори Отькало С.В. на підставі свідоцтва про право на спадщину, серія та номер 549, виданого 13.05.2021 Ржищівською міською державною нотаріальною конторою (а.с.12-13).

30 травня 2021 року ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_2 уклали договір про поділ спадщини в натурі шляхом визначення конкретного майна, що буде успадковане кожним з них (а.с.14).

Згідно з технічним паспортом на будинок садибного типу з господарськими будівлями і спорудами, виготовленого 07 червня 2021 року, встановлено, що за адресою: АДРЕСА_2 , розташований одноповерховий будинок садибного типу, загальною площею 113,8 кв.м., житловою площею 68,8 кв.м. (а.с.15-17).

Відповідно до листа завідувача Ржищівської міської державної нотаріальної контори Отькало С.В.№79/01-16 від 02.06.2021, з якого встановлено, що ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_2 повідомлено, що їм необхідно вирішити питання про внесення змін до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, а саме: до розділу на квартиру (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 2357325632113) в частині зміни характеристики об`єкта нерухомого майна - з квартири на житловий будинок (а.с.18).

Норми права, застосовані судом.

За змістом ч. 4 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Згідно роз`яснень, викладених у п. 24 постанови Пленуму Верхового Суду України від 12 червня 2009 року № 2 "Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції", п. 11 постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 18 грудня 2009 року "Про судове рішення у цивільній справі" у разі визнання відповідачем позову, яке має бути безумовним, і якщо таке визнання не суперечить закону й не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб (не відповідача), суд ухвалює рішення про задоволення позову, обмежившись у мотивувальній частині рішення посиланням на визнання позову та прийняття його судом без з`ясування і дослідження інших обставин справи.

Відповідно до ч.1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ч.1 ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках (абз.12 ч.2 ст. 16 ЦК України).

Згідно з ч.ч 1, 2 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Тлумачення вказаних норм свідчить, що цивільні права/інтереси захищаються у спосіб, який передбачений законом або договором, та є ефективним для захисту конкретного порушеного або оспорюваного права/інтересу позивача. Якщо закон або договір не визначають такого ефективного способу захисту, суд відповідно до викладеної в позові вимоги позивача може визначити у рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону. При розгляді справи суд має з`ясувати: чи передбачений обраний позивачем спосіб захисту законом або договором; чи передбачений законом або договором ефективний спосіб захисту порушеного права/інтересу позивача; чи є спосіб захисту, обраний позивачем, ефективним для захисту його порушеного права/інтересу у спірних правовідносинах. Якщо суд зробить висновок, що обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором та/або є неефективним для захисту порушеного права/інтересу позивача, у цих правовідносинах позовні вимоги останнього не підлягають задоволенню. Однак, якщо обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором, проте є ефективним та не суперечить закону, а закон або договір у свою чергу не визначають іншого ефективного способу захисту, то порушене право/інтерес позивача підлягає захисту обраним ним способом.

За змістом п.1 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (далі також - Закон України № 1952) державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до ст. 11 зазначеного Закону державний реєстратор самостійно приймає рішення за результатом розгляду заяв у сфері державної реєстрації прав. Втручання, крім випадків, передбачених цим Законом, будь-яких органів влади, їх посадових осіб, юридичних осіб, громадян та їх об`єднань у діяльність державного реєстратора під час проведення реєстраційних дій забороняється і тягне за собою відповідальність згідно із законом.

Згідно із Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству», який набрав чинності з 16 січня 2020 року, статтю 26 Закону України № 1952 викладено у новій редакції.

Так, відповідно до пунктів 1, 2, 3 частини третьої статті 26 Закону України № 1952 відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню. У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому підпунктом «а» пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор чи посадова особа Міністерства юстиції України (у випадку, передбаченому підпунктом «а» пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону) проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цього Закону. Ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).

Отже, у розумінні положень наведеної норми, способами судового захисту порушених прав та інтересів особи є судове рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав; судове рішення про визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав; судове рішення про скасування державної реєстрації прав. При цьому, з метою ефективного захисту порушених прав законодавець уточнив, що ухвалення зазначених судових рішень обов`язково має супроводжуватися одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).

Таку ж правову позицію містить постанова Верховного Суду від 07 квітня 2021 року у справі № 465/7960/18-ц.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (ч.4 ст. 263 ЦПК України).

Крім того, необхідно зазначити, що Законом України № 1952 такого способу захисту порушених речових прав як внесення змін до будь-яких розділів Державного реєстру речових прав закон не передбачає.

Оцінка судом аргументів сторін, доказів.

Враховуючи, що визнання відповідачем позову вимогам закону не суперечить, права, свободи чи інтереси інших осіб не порушує, суд приймає визнання ОСОБА_3 позову без з`ясування і дослідження інших обставин справи, та ухвалює рішення про задоволення позову.

Одночасно, необхідно вказати, що позовна вимога про внесення змін до відкритого в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно розділу на квартиру не відповідає вимогам чинного законодавства, а саме: ст. 26 Закону України № 1952. Враховуючи викладене, суд, на підставі ст. 5 ЦПК України, враховуючи висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 07 квітня 2021 року у справі № 465/7960/18-ц, дійшов висновку про необхідність скасування державної реєстрації права власності ОСОБА_3 на 1/4 частку спірного нерухомого майна.

В порядку, передбаченому ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Керуючись ст.ст. 4, 15, 321, 328, 392 ЦК України, ст. ст. 2, 4, 5, 12, 81, 82, 128, 247, 258, 259, 263-265, 268, 353, 354 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Ржищівська міська державна нотаріальна контора, про визнання права власності на об`єкт нерухомого майна та про внесення змін до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, - задовольнити у повному обсязі.

Визнати за ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , право спільної часткової власності - по 1/4 частки кожному на житловий будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами номер АДРЕСА_2 1954 року побудови, загальною площею 113,8 кв.м., житловою (основною) площею 68,8 кв.м., допоміжною (підсобною) площею 22,9 кв.м., що був набутий шляхом приватизації.

Визнати за ОСОБА_3 , право спільної часткової власності у розмірі 2/4 частки на житловий будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами номер АДРЕСА_2 1954 року побудови, загальною площею 113,8 кв.м., житловою (основною) площею 68,8 кв.м., допоміжною (підсобною) площею 22,9 кв.м., що був набутий шляхом приватизації та шляхом оформлення частки у спадщині.

Скасувати державну реєстрацію права власності ОСОБА_3 на 1/4 частку квартири, загальною площею 113,8 кв.м., житловою площею - 68,8 кв.м., за адресою: АДРЕСА_4 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2357325632113, проведену державним реєстратором Отькало Світланою Василівною на підставі рішення державного реєстратора Ржищівської міської державної нотаріальної контори Кагарлицького районного нотаріального округу Київської області Отькало Світлани Василівни, номер запису про право власності/довірчої власності: 41922306 від 13 травня 2021 року, прийнятого у зв`язку із реєстрацією свідоцтва про право на спадщину, серія та номер: 549, виданий 13.05.2021, видавник: Ржищівська міська державна нотаріальна контора Київської області.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відповідно до пп. 15.5 п. 15 Перехідних положень ЦПК України (в редакції від 15.12.2017) до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до Київського апеляційного суду через Ржищівський міський суд Київської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 06 жовтня 2021 року.

Повні найменування сторін, інших учасників справи:

ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 ;

ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання за адресою: АДРЕСА_5 ;

ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 ;

Суддя