Постанова № 100192527, 23.09.2021, Корольовський районний суд м. Житомира

Справа № 296/3946/21

2-а/296/106/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 вересня 2021 рокум.Житомир

Корольовський районний суд м. Житомира в складі:

головуючого судді Сингаївського О.П.,

за участі секретаря судового засідання Туровської К.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Житомира адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Житомирській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 в квітні 2019 року звернувся до Корольовського районного суду м. Житомира із вказаним адміністративним позовом, в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову поліцейського УПП в Житомирській області ДПП лейтенанта поліції Яременка Богдана Олександровича (1 батальйон 3 рота) серії ЕАН №4065013 від 14.04.2021 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.6 ст.121 КУпАП, стягнути судові витрати і провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити.

В обґрунтування своїх вимог позивач вказує, що з постановою не згоден, оскільки вона винесена з порушенням його прав та чинного законодавства України. Як на підставу її скасування ОСОБА_1 посилається на відсутність доказів вчинення зазначеного адміністративного правопорушення та порушення його прав патрульними, які не заслухали його доводи стосовно інкримінованого йому кримінального правопорушення, не дослідили доказів, не оголосили його права та не надали йому можливості скористатися правовою допомогою. Як доказ вчинення правопорушення інспектор у постанові зазначає «камера 00076», однак не уточнює – це бодікамера поліцейського чи відеореєстратор зі службового автомобіля. Також звертає увагу суду, що причиною зупинки стало ніби-то керування авто без ближнього світла фар в темну пору доби, однак, ні диспозиція ч.6 ст. 121 КУпАП, ні п. 2.9 в) ПДР, на які посилається у постанові поліцейський, не містять положення про керування авто без ближнього світла фар в темну пору доби, а тому у постанову внесено завідомо неправдиві дані та звинувачення в цій частині є безпідставними і необгрунтованими.

Ухвалою судді Корольовського районного суду м.Житомира від 05.05.2021 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

Від представника відповідача 16.08.2021 надійшов відзив на позовну заяву, в якому вказала, що відповідач позов не визнає в повному обсязі та просить відмовити у його задоволенні за безпідставністю. Зазначила, що під час прийняття рішення про застосування до ОСОБА_1 адміністративного стягнення поліцейський діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією, КУпАП та іншими нормативно-правовими актами. На підтвердження своїх доводів надала диск із відеофіксацією події. Також заперечила щодо стягнення витрат на правничу допомогу, вважає витрати на послуги адвоката неспівмірними зі складністю справи, часом, витраченим на підготовку позовної заяви тощо, оскільки вона за своїм форматом є типовою та взята зі сторінок мережі Інтернет.

Позивач у судове засідання не з`явився, подав заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Представник відповідач в судове засідання не з`явився.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив такі факти та відповідні їм правовідносини.

Встановлено, що 14.04.2021 поліцейським роти №3 батальйону 1 УПП в Житомирській області ДПП лейтенантом поліції Яременком Б.О. винесено постанову серії ЕАН №4065013, якою притягнуто ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.6 ст.121 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 850,00 грн. (а.с.7). У постанові вказується на те, що 14.04.2021 о 00 год. 12 хв. в м. Житомирі по вул. Святослава Ріхтера, 73, водій, керуючи транспортним засобом KIA CARENS, д.н.з. НОМЕР_1 , рухався без увімкненого ближнього світла фар у темну пору доби, чим порушив п.2.9.в ПДР – керування водієм т/з з номерним знаком, перевернутим чи неосвітленим, адміністративна відповідальність за яке передбачена ч.6 ст.121 КУпАП.

Порядок дорожнього руху на території України відповідно до ЗУ «Про дорожній рух» встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Згідно п.11 ч.1 ст.23 ЗУ «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням ПДР його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

Відповідно до ст.222 КУпАП, органи Національної поліції розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення громадського порядку, ПДР, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту, правил, спрямованих на забезпечення схоронності вантажів на транспорті.

Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Відповідно до ч.4 ст.258 КУпАП у випадках, передбачених ч.ч.1, 2 цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до ст.283 цього Кодексу.

Відповідно до п.4 розділу І Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України № 1395 від 7 листопада 2015 року та зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 10 листопада 2015 року за № 1408/27853 (далі - Інструкція), у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу.

Згідно з п.2 розділу ІІІ Інструкції, постанова у справі про адміністративні правопорушення, передбачене ст.121 КУпАП, виноситься на місці вчинення адміністративного правопорушення.

Відповідно до п.5 розділу ІІІ Інструкції, поліцейський під час підготовки до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: 1) чи належить до її компетенції розгляд цієї справи; 2) чи правильно складено протокол (якщо складання протоколу передбачено) та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; 3) чи повідомлено належним чином осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду (якщо справа не розглядається на місці); 4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали, які потрібні для вирішення справи; 5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.

Згідно п.9-10 розділу ІІІ Інструкції розгляд справи розпочинається з представлення поліцейського, який розглядає цю справу. Поліцейський, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов`язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення (якщо складення протоколу передбачається КУпАП), заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання. Під час розгляду справи потерпілого може бути опитано як свідка.

Поліцейський оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на

всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до п.1 розділу IV Інструкції розглянувши справу про адміністративне правопорушення, поліцейський виносить постанову по справі про адміністративне правопорушення.

Відповідно до ч.1 ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Підставою для задоволення позовних вимог позивачем зазначено, що він не вчиняв адміністративного правопорушення, передбаченого ч.6 ст.121 КУпАП, докази на підтвердження його винуватості відсутні, однак, поліцейський склав відносно нього постанову про адміністративне правопорушення.

З метою забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, індивідуалізації її відповідальності та реалізації вимог ст.245 КУпАП щодо своєчасного, всебічного, повного і об`єктивного з`ясування обставин справи, вирішення її у відповідності з законом уповноважений орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна ця особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. При накладенні стягнення необхідно враховувати характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність (ч.2 ст.33 КУпАП).

Відповідно до ст.251 КпАП України доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

З урахуванням роз`яснення п.п.4,7 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 червня 1988 року "Про практику розгляду судами скарг на постанови у справах про адміністративні правопорушення" суд повинен перевірити: чи накладено адміністративне стягнення правомочним органом; чи є в діях даної особи ознаки проступку, за який законом передбачено адміністративну відповідальність, і вина у його вчиненні; чи не сплив строк давності для притягнення до адміністративної відповідальності; чи правильні висновки органу (посадової особи), який виніс постанову, про тяжкість вчиненого проступку та обтяжуючі обставини; чи враховані пом`якшуючі обставини, майновий стан винного, строк оскарження постанови якщо оскаржувалася до вищестоящого органу обчисляється з наступного дня після прийняття цим органом рішення за скаргою.

Згідно п.2 ч.1 ст.278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує, зокрема, питання щодо правильного складання протоколу та інших матеріалів справи про адміністративне правопорушення.

Ч.1 ст.9 КАС України встановлено здійснення розгляду і вирішення справ в адміністративних судах на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Так, частиною 4 зазначеної статті на суд покладається обов`язок

вживати визначені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

Відповідно до ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно до ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже, саме відповідач зобов`язаний довести правомірність складання ним постанови, зокрема шляхом доведення належними та допустимими доказами порушення позивачем вимог Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність згідно ч.6 ст.121 КУпАП.

Позивач заперечує скоєння правопорушення, в якому його звинувачують, при цьому пояснив суду, що він заперечував це і під час складання інспектором спірної постанови.

Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим ст.ст.283 та 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Відповідно до ст.33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі.

Рішенням Конституційного Суду України від 26 травня 2015 року № 5-рп/2015 у справі за конституційним поданням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо офіційного тлумачення положення ч.1 ст.276 КУпАП визначено, що у наведених положеннях Кодексу визначено систему правових механізмів щодо забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на стадії розгляду уповноваженим органом (посадовою особою) справи про адміністративне правопорушення, зокрема, з метою запобігти безпідставному притягненню такої особи до відповідальності. Водночас вказані положення є законодавчими гарантіями об`єктивного і справедливого розгляду справи про адміністративне правопорушення, реалізація яких можлива лише у разі, якщо між стадією складення протоколу про адміністративне правопорушення і стадією розгляду відповідної справи по суті існуватиме часовий інтервал, достатній для підготовки до захисту кожному, хто притягається до адміністративної відповідальності.

Відповідачем, всупереч вимогам ч.2 ст.77 КАС України факт порушення позивачем ПДР та правомірність винесення оскаржуваної постанови не доведено, доказів, на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи суду не надав. Оскаржувана постанова у справі про адміністративне правопорушення не містить посилань на будь-які докази скоєння адміністративного правопорушення.

В силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачяться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості. За таких обставин факт вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ч.6 ст.121 КУпАП, є не доведеним.

Позивач просив про скасування постанови про адміністративне правопорушення.

П.3 ч.2 ст.245 КАС України встановлює способи захисту від протиправного рішення суб`єкта владних повноважень. Тому передусім суд повинен зробити висновок про протиправність такого рішення, яка полягає у незаконності чи невідповідності іншому правовому акту з вищою юридичною силою.

Тобто застосування одного із встановлених законом засобів захисту порушеного права позивача - скасування рішення - можливо у разі задоволення вимог про визнання протиправним рішення суб`єкта владних повноважень.

Виходячи з наведеного, суд вважає, що постанова поліцейського роти №3 батальйону 1 УПП в Житомирській області ДПП лейтенанта поліції Яременка Б.О. серії ЕАН №4065013 від 14.04.2021 є неправомірною та підлягає скасуванню.

Позивачем також заявлена позовна вимоги щодо закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення.

Згідно ч.1 ст.55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Відповідно до глави 16 Розділу ІІІ КУпАП до органів уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, належать, зокрема органи Національної поліції, органи державних інспекцій та інші органи (посадові особи), уповноважені на те цим Кодексом, які, розглядають, зокрема, справи про адміністративні правопорушення, пов`язані з порушенням ПДР та вирішують питання про притягнення винних осіб до адміністративної відповідальності і накладання адміністративних стягнень.

З системного аналізу наведених норм слідує, що адміністративні суди не розглядають публічно-правові справи про адміністративні правопорушення, оскільки їх розглядають визначені главою 16 Розділу ІІІ КУпАП органи, які приймають за результатами розгляду відповідні постанови.

Тому адміністративний суд не вирішує питання щодо притягнення особи до адміністративної відповідальності, а перевіряє законність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень у таких справах.

Таким чином, заявлені позовні вимоги про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення задоволенню не підлягають.

Як встановлено Кодексом адміністративного судочинства України до видів судових витрат належать судовий збір та витрати, пов`язані з розглядом справи. Встановлення видів судових витрат, їх розподіл та визначення судом їх розміру регулюються главою 7 Кодексу.

Відповідно до частини 1 статті 90 КАС України, до витрат на правову допомогу відносяться витрати, пов`язані з оплатою допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, які надають правову допомогу за договором.

Частиною 1 статті 98 КАС України встановлено, що суд вирішує питання щодо судових витрат у постанові суду або ухвалою.

Судом з`ясовано, що особа, яка надавала правову допомогу ОСОБА_1 , є адвокатом та надавала цю допомогу за договором, укладеним із стороною по справі, витрати на сплату судового збору також документально підтверджені, а тому ці витрати підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.2, 5, 6, 72-77, 139, 241, 246, 255, 295, 297, 382 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати неправомірною та скасувати постанову поліцейського роти №3 батальйону 1 УПП в Житомирській області ДПП лейтенанта поліції Яременка Богдана Олександровича серії ЕАН №4065013 від 14.04.2021 про застосування до ОСОБА_1 адміністративного стягнення у розмірі 850 грн. 00 коп. за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч.6 ст.121 КУпАП.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції судові витрати у виді сплаченого судового збору – 454 грн. 00 коп. та витрат на правову допомогу – 1200 грн. 00 коп.

У задоволенні позовних вимог про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Корольовський районний суд м. Житомира шляхом подачі апеляційної скарги протягом місяця з дня його проголошення.

Cуддя О. П. Сингаївський

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Управління патрульної поліції в Житомирській області Департаменту патрульної поліції, код ЄДРПОУ 40108646, місце знаходження: 10031, вул. Покровська, 96, м.Житомир.