Ухвала суду № 100192090, 06.10.2021, Іваничівський районний суд Волинської області

Справа № 165/2967/21

Провадження № 2-н/156/80/21

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

06 жовтня 2021 року смт Іваничі

Суддя Іваничівського районного суду Волинської області Федечко М.О., розглянувши заяву ОСОБА_1 про видачу судового наказу про стягнення з ДП «Шахта № 9 Нововолинська» середнього заробітку за час затримки розрахунку та заборгованості по виплаті заробітної плати,

В С Т А Н О В И В :

На підставі ухвали Нововолинського міського суду Волинської області від 14 вересня 2021 року до Іваничівського районного суду Волинської області надійшла заява ОСОБА_1 про видачу судового наказу про стягнення з ДП «Шахта № 9 Нововолинська» середнього заробітку за час затримки розрахунку та заборгованості по виплаті заробітної плати.

Наказне провадження є самостійним і спрощеним видом судового провадження у цивільному судочинстві при розгляді окремих категорій справ, у якому суддя в установлених законом випадках за заявою особи, якій належить право вимоги, без судового засідання і виклику стягувача та боржника на основі доданих до заяви документів видає судовий наказ, який є особливою формою судового рішення.

У наказному провадженні можливе задоволення лише документально підтверджених і безспірних вимог.

Безспірні вимоги заявника у наказному провадженні - це вимоги, із яких не вбачається спір про право, тобто це вимоги, що випливають із повністю визначених і неоспорюваних цивільно-правових відносин.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.161 ЦПК України судовий наказ може бути видано, якщо заявлено вимогу про стягнення нарахованої, але не виплаченої працівникові суми заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку.

Положеннями п.4 ч.3 ст.163 ЦПК України визначено, що до заяви про видачу судового наказу додаються інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.

У заяві про видачу судового наказу заявник вказує, що Нововолинським міським судом Волинської області 21 лютого 2020 року справа № 165/452/20 видано судовий наказ про стягнення з ДП «Волиньвугілля» на його користь заборгованість по заробітній платі у вигляді вихідної допомоги в сумі 31812,14 грн. та 96730,20 грн. середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 31 травня 2019 року по 17 лютого 2020 року включно. Станом на день подання вказаної заяви зазначені суми заборгованіості ДП «Волиньвугілля» не виплачені.

Після поновлення на роботі, він повторно був звільнений 09 березня 2021 року у зв`язку з закінченням строку трудового договору. Заборгованість по виплаті заробітної плати становить 6430,11 грн.

Згідно наданої довідки ДП Шахта № 9 «Нововолинська ДП Волиньвугілля» нарахована середньоденна заробітна плата на день видачі довідки складає 468,96 грн.

Вказує, що з 17 лютого 2020 року по день подання вказаної заяви минуло 393 робочих дні, підприємство повинне сплатити додатково 184301,28 грн. середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період часу з 18 лютого 2020 року по день подачі заяви, 14 вересня 2021 року включно.

На підставі викладеного заявник звернувся до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення з ДП «Шахта № 9 «Нововолинська» на його користь 184301,28 грн. середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 18 лютого 2020 року по 14 вересня 2021 року включно та 6430,11 грн. заборгованості по виплаті заробітної плати.

У пункті 9 Постанови Пленуму вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику розгляду судами заяв у порядку наказного провадження» від 23 грудня 2011 року №14, зазначено, що наявність спору про право (пункт 2 частини третьоїстатті 100 ЦПК), яке є підставою для відмови у прийнятті заяви про видачу судового наказу, вирішується суддею у кожному конкретному випадку, виходячи із характеру та обґрунтованості заявленої матеріально-правової вимоги і документів, доданих до заяви. Наявність спору можна встановити відсутністю документів, що підтверджують наявність суб`єктивного права у заявника; документів, що підтверджують порушення суб`єктивного права або документів, що підтверджують виникнення права вимоги. Крім того, мають ураховуватися обставини, якщо із доданих документів вбачається, що боржник заперечує, не визнає або оспорює свій обов`язок перед заявником (кредитором); із доданих документів вбачається пропуск позовної давності. Така вимога може бути вирішена лише у позовному провадженні (частина третястатті 267 Цивільного кодексу України).

Також, згідно п.20 Постанови Пленуму Верховного Суду України №13 від 24 грудня 1999 року «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв`язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, - наступного дня після пред`явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст.117 КЗпП стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при непроведенні його до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець недоведе відсутностів цьомусвоєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.

Таким чином, вимога про зобов`язання сплатити середній заробіток за час затримки розрахунку входить до предмету доказування у справі.

Ознайомившись із поданою заявою вважаю, що заявником не підтверджено суми середнього заробітку за час затримки розрахунку, не надано відповідних підтверджуючих документів, натомість наведено власний розрахунок, що свідчить про наявність спірних правовідносин між заявником та боржником.

Крім того, заявником не обґрунтовано період за який він хоче стягнути середній заробіток за час затримки розрахунку, а зазначено лише саме посилання у заяві про видачу судового наказу на судовий наказ, який був виданий Нововолинським міським судом 21 лютого 2020 року та не долучений до матеріалів заяви.

Таким чином, у порушення вимог п.5 ч.3 ст.163 ЦПК України, до заяви не додано належних доказів, що підтверджують розмір середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, а надані заявником документи, не свідчать про безспірність його вимог, однак свідчать про те, що з даного приводу між сторонами виник спір, вирішення якого мало би місце у судовому порядку.

Згідно п.3 ч.1ст.165 ЦПК України, суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заявлено вимогу, яка не відповідає вимогамстатті 161 цього Кодексу.

Відповідно ч. 3ст. 165 ЦПК України, у разі якщо в заяві про видачу судового наказу містяться вимоги, частина з яких не підлягає розгляду в порядку наказного провадження, суд постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу лише в частині цих вимог.

Враховуючи наведене, у видачі судового наказу в частині вимог про зобов`язання сплатити середній заробіток за час затримки розрахунку слід відмовити.

Крім цього, суд роз`яснює, що відмова у видачі судового наказу з вище вказаних підстав не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою після усунення її недоліків або в спрощеному позовному провадженні на свій вибір.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст.163-166,258-261,353 Цивільного процесуального кодексу України, суддя,-

У Х В А Л И В :

Відмовити ОСОБА_1 у видачі судового наказу в частині вимог про зобов`язання ДП «Шахта № 9 Нововолинська» сплатити середній заробіток за час затримки розрахунку.

Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала не була вручена в день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 15 днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Апеляційна скарга подається до Волинського апеляційного суду.

Суддя М.О. Федечко