Рішення № 100191687, 07.10.2021, Городнянський районний суд Чернігівської області

Справа № 732/1159/21

Провадження 2/732/516/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 жовтня 2021 року м. Городня

Городнянський районний суд Чернігівської області в складі:

головуючої – судді: Карпинської Н.М.,

при секретарі: Воропаєвій К.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Городня в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром маркет» (треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович, Городнянський районний відділ державної виконавчої служби Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, -

В С Т А Н О В И В :

29.07.2021 представник позивача, Слєпченко С.А., діючи на підставі ордеру про надання правничої (правової) допомоги за № 1016744 від 28.07.2021 року. звернувся до Городнянського районного суду Чернігівської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром маркет» про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, а саме: виконавчого напису № 16616 від 23.09.2020, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Євгеном Михайловичем про стягнення на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром маркет» з ОСОБА_1 13372,10 грн.

Ухвалою судді від 05.08.2021 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено розглядати справу за правилами спрощеного провадження, без повідомленням сторін за наявними у справі матеріалами.

У встановлений судом строк відповідач подав заяву про визнання позовних вимог ОСОБА_1 в частині визнання виконавчого напису, виданного приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Є.М. зареєстрованого за № 16 616 від 23 вересня 2020 року, таким, що не підлягає виконанню та стягнення з ТОВ «Фінпром маркет» судового збору в розмірі 50 %, клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з викликом сторін відповідачем не подано (а.с.44).

Треті особи правом на подачу, протягом установленого строку, своїх аргументів і міркувань на підтримку або заперечення проти позову не скористалась.

У зв`язку з вищевикладеним, згідно ч. 5 ст. 279 ЦПК України, справа розглянута у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Суд, дослідивши наявні матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню за наступних підстав.

Судом встановлено, що 23.09.2020 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу видано виконавчий напис № 16616 про звернення стягнення з громадянки ОСОБА_1 невиплачених в строк грошових коштів на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром маркет», якому товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Абрамаркет» відступлено право вимоги на підставі договору про відступлення прав вимоги від 4.08.2020, якому в свою чергу Публічним акціонерним товариством «Банк «Фінанси та кредит» на підставі договору про відступлення прав вимоги № 000116-а від 12.06.2018, відступлено право вимоги за кредитним договором № 300-095162/13-00938-вкл-к від 28.08.2013 року, укладеного між Публічним акціонерним товариством «Банк «Фінанси та кредит» та ОСОБА_1 . Стягнуто з ОСОБА_1 за період з 11.06.2018 по 23.09.2020 включно суму у розмірі: 13322,10 грн – заборгованість за тілом кредиту, 50,00 грн – плата за вчинення виконавчого напису, що становить загальну суму 13372,10 грн.

Городнянським районним відділом державної виконавчої служби Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції м. Суми розпочато виконавче провадження ВП № 66015367 (а.с.11).

За приписами ст.ст.15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

При цьому, відповідно до ст.18 цього Кодексу, нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом України «Про нотаріат» та іншими актами законодавства України (ч.1 ст.39 Закону «Про нотаріат»). Цим актом є, зокрема, Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012р. №296/5 та зареєстрований у Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012р. за № 282/20595 (далі по тексту - Порядок).

Так, згідно зі ст.87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Статтею 88 цього Закону визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті Закону нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Порядок вчинення нотаріальних дій містить такі самі правила та умови вчинення виконавчого напису (пункти 1, 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку).

Згідно з підпунктом 2.1 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.

У разі якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача (підпункт 2.2 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку). Вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов`язання та (або) умов іпотечного договору здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих іпотекодержателем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця. Повідомлення вважається надісланим, якщо є відмітка іпотекодавця на письмовому повідомленні про його отримання або відмітка поштового відділення зв`язку про відправлення повідомлення на вказану в іпотечному договорі адресу (підпункт 2.3 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку).

Крім того, підпунктами 3.2, 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку передбачено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою КМУ від 29 червня 1999р. № 1172 (далі по тексту - Перелік документів). При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів. При цьому цей Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі України «Про нотаріат» та Порядку.

При цьому, ст.50 Закону України «Про нотаріат» передбачає, що нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.

За результатами аналізу вищенаведених норм можна дійти наступних висновків.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає у посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.

Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (ст.88 Закону України «Про нотаріат»). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

З огляду на наведене та з урахуванням приписів ст.ст.15, 16, 18 ЦК України, ст.ст.50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат», захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.

Не доведено, що позивач отримувала від сторони за договором, або від особи, вказаної у виконавчому написі, письмової вимоги (повідомлення) про заборгованість. Не доведено дослідженими матеріалами і те, що вимоги за договором включені до Портфелю заборгованості, який відступлено.

Вивчивши матеріали справи та надані сторонами докази, суд вважає, що в ході розгляду справи знайшов своє підтвердження той факт, що відповідач не надав приватному нотаріусу необхідних та достатніх документів, зокрема, які підтверджують безспірність заборгованості позивача, яка таку безспірність заборгованості не визнає.

Неотримання позивачем на час звернення протилежної сторони вимоги про усунення порушень об`єктивно позбавило її можливості вчасно надати свої заперечення щодо договору та спростувати його.

Позивач не мала можливості подати нотаріусу заперечення щодо вчинення спірного виконавчого напису або висловити свою незгоду з письмовою вимогою про сплату боргу чи повідомити про наявність спору між ним та відповідачем щодо суми заборгованості.

У матеріалах справи відсутні переконливі докази, які б свідчили про безспірність заборгованості, як і відсутні докази того, що безспірність заборгованості була належним чином підтверджена відповідачем при подачі документів нотаріусу, та боржник проігнорувала своє право на спростування.

Враховуючи викладене, а також приймаючи до уваги те, що відповідачем не були надані приватному нотаріусу належні та достатні докази безспірності заборгованості позивача за кредитним договором, отримання позивачем вимоги відповідача, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги ґрунтуються на вимогах закону, а тому підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 3 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті, суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову. Наведена норма знайшла відображення і у ч.1 ст. 142 ЦПК України, за якою у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Оскільки відповідач визнав позов до початку розгляду справи по суті, а позивач при поданні позову сплатив судовий збір в сумі 908 гривень та 454 гривень з державного бюджету їй слід повернути 681 (шістсот вісімдесят одну) гривню, а 681 (шістсот вісімдесят одну) гривню слід стягнути на її користь з відповідача.

Керуючись ст.ст. 10, 12, 13, 76, 141, 258, 263-265, 279, 354-355 ЦПК України, Законом України "Про судовий збір", суд, –

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН: НОМЕР_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 до Товариства з обмеженою відповідальнітю «Фінпром маркет» про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню – задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис № 16616 від 23 вересня 2020 року, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Євгеном Михайловичем про стягнення з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром маркет» в сумі 13372 гривень 10 копійок.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальнітю «Фінпром маркет» (08200, Київська область, місто Ірпінь, вул. М.Стельмаха, 9 а, офіс 204, Код ЄДРПОУ: 43311346) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН: НОМЕР_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , судові витрати у розмірі 50 % судового збору за подання позовної заяви та заяви про забезпечення позову, тобто 681 (шістсот вісімдесят одну) гривню.

Повернути позивачу ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН: НОМЕР_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 50 % сплаченого нею при пред"явленні позову до суду судового збору, зарахованого згідно квитанції № 39331 від 28.07.2021 до державного бюджету в сумі 454 гривень та зарахованого згідно квитанції № 39342 від 28.07.2021 до державного бюджету в сумі 227 гривень, а всього 681 (шістсот вісімдесят одну) гривню.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Чернігівського апеляційного суду через Городнянський районний суд Чернігівської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.

Повний текст судового рішення виготовлено 07.10.2021 року.

Суддя Карпинська Н.М.