Ухвала суду № 100191648, 06.10.2021, Херсонський міський суд Херсонської області

Справа № 766/17916/21

н/п 2/766/13223/21

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

06 жовтня 2021 року суддя Херсонського міського суду Херсонської області Булах Є.М., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 (РНОКПП невідомий, місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) до виконавчого комітету Херсонської міської ради (ЄДРПОУ 04059958, місцезнаходження: 73003, м. Херсон, просп. Ушакова, буд. 37) про відшкодування шкоди, завданої скасуванням пільгового проїзду пенсіонерів на період карантину,-

встановив:

04 жовтня 2021 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про відшкодування шкоди, завданої скасуванням пільгового проїзду пенсіонерів на період карантину, у якому просив стягнути з відповідача на свою користь 980, 00 грн. матеріальної шкоди.

Відповідно до Журналу реєстрації вхідної кореспонденції позовну заяву та протокол автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.10.2021 року передано судді Булах Є.М. 05.10.2021 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Суддею встановлено, що позовну заяву подано без додержання вимог ст. ст. 175, 177 ЦПК України виходячи з наступного.

Відповідно до частини 2 ст. 175 ЦПК України позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Однак, позивачем не долучено паспорт(копія) чи інший документ(копія), який посвідчує особу та надає суду можливість встановити особу позивача.

За приписами п. 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Позивач у порушення цих приписів закону, не зазначив обставин за яких рішення відповідача порушує права позивача і як наслідок повинен відшкодувати шкоду. Не зазначено доказів, що підтверджують обставини віднесення позивача до категорії осіб, про яких йдеться у рішенні відповідача незгоду з яким висловлює позивач.

Зазначення доказів є обов`язком учасників справи і законодавцем не звільняються від його виконання.

Всупереч п. 6 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позивачем не зазначено про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися.

Всупереч п. 7 ч. 3 ст. 175 ЦПК України у позовній заяві відсутні відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;

Всупереч п. 8 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява не містить зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;

Всупереч п. 10 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява не містить підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Згідно положення ч. 4 ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

В позовній заяві позивач просить звільнити його від сплати судового збору згідно п. 13 ч. 2 ст. 3 ЗУ «Про судовий збір».

Відповідно до частини першої, третьої статті 136 ЦПК України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі, а також зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов`язаних із розглядом справи, або звільнити від їх сплати.

Згідно ст.3 ч.2 п.13 Закону України «Про судовий збір» звільняються від сплати судового збору позивачі за подачу позовної заяви про відшкодування шкоди, заподіяної особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їх посадовою або службовою особою, а так само незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури або суду.

Однак, позивач про визнання рішення незаконним позовних вимог не ставить та не надає доказів на підтвердження встановлення незаконності рішення органу місцевого самоврядування на час звернення до суду із позовом, що унеможливлює застосування при вирішенні питання про звільнення позивача від сплати судового збору за п. 13 ч.2 ст.3 ЗУ «Про судовий збір».

Таким чином, клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору не підлягає задоволенню, оскільки обставини викладені на підтвердження наявності підстав для звільнення від сплати судового збору не підтвердженні належними доказами.

Згідно роз`яснень, наведених у пункті 26 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.10.2014 року № 10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», відповідно до частини другої статті 9 Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» суд перед відкриттям провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України. У зв`язку із цим суд повинен перевірити, щоб платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою, що додаються до позовної заяви (заяви, скарги), містили відомості про те, за яку саме позовну заяву (заяву, скаргу, дію) сплачується судовий збір. При цьому, наприклад, платіжне доручення повинно бути підписано відповідальним виконавцем банку і скріплено печаткою установи банку з відміткою про дату надходження та дату виконання платіжного доручення (пункт 2.14 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 року № 22 (зі змінами)).

Відповідні документи подаються до суду тільки в оригіналі; копії, у тому числі виготовлені з використанням технічних засобів (фотокопії тощо) цих документів, а також платіжне доручення, яке за формою не відповідає наведеним вимогам, не можуть бути належним доказом сплати судового збору.

Як встановлено судом до позовної заяви не долучено докази сплати судового збору у встановленому законом розмірі.

Відповідно до абз. 1 пп. 2 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви майнового характеру фізичною особою справляється судовий збір у розмірі 1 відсотка ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Прожитковий мінімум для працездатних осіб визначений ст. 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2021 рік» та станом на 1 січня 2021 року становить 2 270, 00 грн. Отже, за одну вимогу майнового характеру, сума судового збору становить не менше 908, 00 грн. (2270, 00 х 0, 4) та не більше 11 350, 00 грн. (2270 х5).

Таким чином, позивачу для усунення недоліків позовної заяви крім іншого потрібно також сплатити судовий збір за позовну вимогу майнового характеру в розмірі 908, 00 грн. та надати суду докази на підтвердження оплати судового збору.

При цьому суддя зауважує, що залишення позовної заяви без руху не є обмеженням права позивача на доступ до правосуддя.

Так, згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, сформульованою, зокрема, в рішеннях від 20 травня 2010 року у справі «Пелевін проти України» (пункт 27), від 30 травня 2013 року у справі «Наталія Михайленко проти України» (пункт 31), в яких зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою; регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини, викладену, зокрема, у пункті 55 справи «Креуз проти Польщі», про те, що обмеження, накладене на доступ до суду, буде несумісним із пунктом першим статті 6 Конвенції, якщо воно не переслідує законної мети або коли не існує розумної пропорційності між застосованими засобами та законністю цілі, якої прагнуть досягти («Kreuz v. Poland» № 28249/95).

Отже, встановлюючи конкретні вимоги до змісту та форми позовної заяви, а також до документів, які мають бути до неї додані, ЦПК України при цьому покладає обов`язок на суд перевірити виконання позивачем цих вимог та прийнятності позовної заяви на стадії вирішення питання про відкриття провадження по справі.

Враховуючи викладене, позивачу необхідно усунути зазначені недоліки. Позовну заяву та додані матеріали з виправленими недоліками необхідно подати у кількості екземплярів, що відповідає кількості учасників справи.

На підставі ст. 185 ч.1 ЦПК України заява підлягає залишенню без руху з наданням заявнику строку для усунення вищевказаних недоліків з роз`ясненням того, що в разі їх не усунення у встановлений судом термін заява буде визнана неподаною та повернута заявнику.

постановив:

Позовну заяву ОСОБА_1 (РНОКПП невідомий, місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) до виконавчого комітету Херсонської міської ради (ЄДРПОУ 04059958, місцезнаходження: 73003, м. Херсон, просп. Ушакова, буд. 37) про відшкодування шкоди, завданої скасуванням пільгового проїзду пенсіонерів на період карантину – залишити без руху.

Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху направити позивачу.

Надати позивачу строк для усунення недоліків п`ять днів з дня отримання ухвали про залишення заяви без руху.

Відповідно до п.3 розділу XII «Прикінцеві положення» ЦПК України, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Роз`яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали у встановлений строк, заява вважатиметься не поданою та буде повернута.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Є.М. Булах