Рішення № 10019093, 02.06.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 50/21702.06.10

За позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Євролондрі Системс»

до Міністерства оборони України

третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача

Державне казначейство України

про стягнення 138116,16 грн.

Суддя Головатюк Л.Д.

Представники:

Від позивача           Кіхтенко О. С. (дов. від 30.03.2010)

Від відповідача Гладкий С.М. (дов. № 220/178/д від 08.02.2010)

Від третьої особи Бабак О.П. (дов. № 18-22/1287 від 24.03.2010)

В судовому засіданні 02.06.2010 на підставі ст. 85 ГПК України за згодою представників сторін оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд господарського суду м. Києва передані вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Євролондрі Системс»до Міністерства оборони України про стягнення заборгованості в розмірі 138116,16 грн. за неналежне виконання грошового зобов’язання за договором про поставку для державних потреб матеріально-технічних засобів речової служби (за кошти Державного бюджету України) № 271/3/09/57 від 23.12.2009.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 13.04.2010 порушено провадження у справі № 50/217 та призначено її до розгляду на 28.04.2010.

В судове засідання 28.04.2010 прибули представники сторін та дали пояснення по справі. Представник відповідача надав пояснення по суті справи в яких заперечив проти заявлених позовних вимог з підстав викладених у відзиві на позовну заяву.

З пояснень представника відповідача судом встановлено, що кредиторська заборгованість у відповідача виникла у зв’язку з відсутністю коштів на рахунках Державного казначейства України, яке здійснює розрахунково-касове обслуговування відповідача.

У зв’язку з наведеним суд вирішив за власною ініціативою залучити до участі у справі Державне казначейство України третьою особою без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.

Стаття 27 ГПК України встановлює, що треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть за ініціативою господарського суду бути залучені до участі у справі на стороні позивача або відповідача до прийняття рішення господарським судом, якщо рішення з господарського спору може вплинути на їх права або обов’язки щодо однієї із сторін.

Представники сторін не заперечували проти залучення Державного казначейства України до участі у справі третьою особою без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.

Представник відповідача подав клопотання про відкладення розгляду справи. Суд задовольнив дане клопотання.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 28.04.2010 було залучено до участі у справі № 50/217 Державне казначейство України в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача та відкладено розгляд справи на 26.05.2010.

В судове засідання 26.05.2010 прибули представники сторін та третьої особи. Представник позивача надав заяву про уточнення позовних вимог в зв’язку з частковим погашенням відповідачем суми заборгованості та просить стягнути з відповідача основний боргу в розмірі 132804,00 грн. та понесені судові витрати. Суд прийняв до уваги дану заяву.

Представник третьої особи надав відзив на позовну заяву, відповідно до якого зазначає, що розподіл коштів за напрямками видатків Міністерство оборони України, як головний розпорядник коштів, здійснює самостійно.

В судовому засіданні відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу оголошено перерву до 02.06.2010р.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

23.12.2009 між товариством з обмеженою відповідальністю «Євролондрі Системс»(далі –позивач, постачальник за договором) та Міністерством оборони України (далі –відповідач, замовник за договором) було укладено договір про поставку для державних потреб матеріально-технічних засобів речової служби (за кошти Державного бюджету України) № 271/3/09/57.

Відповідно до умов п.п. 1.1. та 1.2. договору, постачальник зобов'язався постачати машини для виробництва одягу та інших текстильних виробів для потреб Міністерства оборони України (далі-товар), а замовник зобов'язався приймання та оплату товару в асортименті, кількості, у строки (терміни) і виключно за цінами згідно з положеннями договору та наведеній у ньому специфікацією.

Загальна вартість товару з ПДВ складає 132804,00 грн.

Кожну           одиницю товару постачальник          забезпечує          технічною документацією з експлуатації та обслуговування (інструкція, технічний паспорт, гарантійний талон, перелік сервісних центрів на території України, тощо) на українській мові. Товар, що постачається за даним договором, обов'язково супроводжується сертифікатом відповідності.

Згідно положень розділу 2 договору, товар постачається на умовах БОР - склад Замовника відповідно до Міжнародних правил по тлумаченню термінів "Інкотермс" у редакції 2000 року згідно з положеннями цього Договору, встановленими нормами відвантаження у тарі та упаковці, яка забезпечує його збереження під час транспортування, вантажно-розвантажувальних робіт і зберігання в межах термінів, установлених діючими стандартами, тощо.

Одержувачами товару є центри забезпечення речовим майном та об'єднані центри забезпечення Міністерства оборони України (згідно з рознарядкою Міністерства оборони України, яка є невід'ємною частиною цього договору, з обов'язковим дотриманням передбачених нею вимог до асортименту, кількості, адреси одержувачів замовника (п.2.2. договору).

Умовами п. 3.5. договору передбачено, що приймання товару за кількістю та якістю у всіх випадках, які не врегульовані положеннями цього договору, здійснюється одержувачем замовника відповідно до вимог Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за кількістю (затверджена постановою Державного арбітражу при Раді Міністрів СРСР від 15.06.65 № П-6) та Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за якістю (затверджена постановою Державного арбітражу при Раді Міністрів СРСР від 25.04.66 № П-7) з доповненнями і змінами, які внесені до них в установленому порядку та нормативно-правовими актами України щодо цього питання. Належним чином оформлені документи (видаткова накладна постачальника та повідомлення форми № 280) є підтвердженням приймання та оприбуткування за обліком товару.

Відповідно до положень розділу 4 договору визначені ціна та порядок проведення розрахунків. Згідно п.4.1. договору, платником за цим договором є Міністерство оборони України.

Вартість товару без ПДВ - 110 670 (Сто десять тисяч шістсот сімдесят) грн. 00 коп., ПДВ - 22 134 (Двадцять дві тисячі сто тридцять чотири) грн. 00 і ш. Загальна вартість, що підлягає оплаті за цим Договором становить: 132 804 (сто тридцять дві тисячі вісімсот чотири) грн. 00 коп., в тому числі податок на додану вартість, вартість тари, упаковки, маркування, вантажних робіт в місцях завантаження та транспортних витрат (п.4.2. договору.)

Згідно умов п. 4.4. договору, розрахунок за фактично поставлений товар здійснюється протягом 10 банківських днів (за умов надходження бюджетних коштів на рахунок Міністерства оборони України за даним кодом видатків) з дати наданню постачальником замовнику (до Департаменту державних закупівель та ресурсного забезпечення Міністерства оборони України) належним чином оформлених документів, передбачених цим договором.

Відповідно до п.4.5. договору, постачальник зобов'язаний надати замовнику (належним чином оформлені наступні документи: - рахунок-фактуру на відвантажений товар, підписаний керівником та головним бухгалтером підприємства; - акт приймального контролю якості товару, на якому повинен бути оригінал підпису одержувача замовника, засвідчений мастичною печаткою, який підтверджує одержання товару; - видаткову накладну постачальника та повідомлення форми № 280.

Згідно умов п.п. 5.2.1 та 5.2.2. договору, передбачений прямий обов’язок відповідача щодо забезпечення прийняття товару та сплати його вартості у порядку.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що на виконання умов договору позивач виконав свої зобов’язання за договором шляхом здійснення поставки товару Міністерству оборони України, відповідно до видаткової накладної № 129 від 23.12.2009, а відповідач його отримав, що підтверджується актом приймального контролю по якості № 1 від 23.12.2009. На оплату поставленого товару позивачем був виставлений рахунок № 123 від 23.12.2009.

Вищевказані накладна, акт та рахунок приймається судом у якості належного доказу виконання позивачем своїх зобов’язань перед відповідачем та прийняття їх останнім.

Однак, відповідач в порушення умов договору та чинного законодавства, не виконав взяті на себе зобов’язання по оплаті отриманого товару. Таким чином, на дату звернення позивача з позовом до суду заборгованість відповідача за договором про поставку для державних потреб матеріально-технічних засобів речової служби (за кошти Державного бюджету України) № 271/3/09/57 від 23.12.2009 становить 132804,00 грн.

Отже, внаслідок укладення договору між сторонами згідно ст. 11 ЦК України, виникли цивільні права та обов’язки. Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення ГК України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 ГК України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

У відповідності до ст.ст. 202, 203, 205 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Статтею 626 ЦК України визначено поняття договору, яким є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ст. 173 ГК України один суб’єкт господарського зобов’язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб’єкта, а інший суб’єкт має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України суб‘єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов‘язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов‘язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст.ст.525, 526 ЦК України відповідно до яких зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до ст.610 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Відповідно до п. 1. ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона –постачальник зобов’язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні – покупцеві товар (товари), а покупець зобов’язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно із п. 6 ст. 265 ГК України до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Пунктами 1-3 ст. 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги щодо стягнення з відповідача заборгованості за договором про поставку для державних потреб матеріально-технічних засобів речової служби (за кошти Державного бюджету України) № 271/3/09/57 від 23.12.2009 є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, з відповідача на користь позивача стягуються понесені позивачем витрати по сплаті держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

На підставі викладеного, керуючись Цивільним Кодексом України, ст.ст. 33, 34, 49, 64, 75, 82, 83, 84, 85 ГПК України, суд –

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити в повному обсязі.

2. Стягнути з Міністерства оборони України (03168, м. Київ, пр.-т. Повітрофлотський, 6; код ЄДРПОУ 00034022) з будь-якого рахунку (виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Євролондрі Системс»(04053, м. Київ, вул. Артема, 21, офіс 501; код ЄДРПОУ 36353534) основний борг в сумі 132 804 (сто тридцять дві тисячі вісімсот чотири) грн. 00 коп., державне мито в сумі 1 329 (одна тисяча триста двадцять дев”ять) грн. 00 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп.

3. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття та може бути оскаржене в порядку та строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

5. Копію рішення розіслати сторонам.

Суддя                                                                       Головатюк Л.Д.

Дата підписання рішення 10.06.2010