Ухвала суду № 100190589, 05.10.2021, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа №127/11608/21

Провадження №1-кп/127/487/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 жовтня 2021 року м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Іванченка Я.М.,

за участю :

секретаря – Коваль А.П.,

сторони обвинувачення: прокурора Караваєвої В.В.,

сторони захисту: обвинуваченого ОСОБА_1 ,

потерпілої: ОСОБА_2 , законного представника ОСОБА_3 , адвоката – Цвик А.О.,

розглядаючи у підготовчому судовому засіданні в залі суду №13 кримінальне провадження за обвинуваченням:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Христинівка Черкаської області, з вищою освітою, непрацюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, відомості про який внесено в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12021020010000036 від 14.01.2021 року, –

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького міського суду Вінницької області надійшов обвинувальний акт в кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України.

Досудовим розслідуванням установлено, що 14.01.2021, приблизно о 15 год 30 хв, водій ОСОБА_1 , будучи позбавленим права керування транспортними засобами категорії «В» відповідно до рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 24.11.2020, керуючи технічно-справним автомобілем марки «KiaCerato» д.н.з. НОМЕР_1 , рухаючись зі сторони вул. Київської по проїзній частині вул. Академіка Янгеля у м. Вінниці, в районі електроопори №131, наближаючись до розмітки нерегульованого пішохідного переходу, по якому зліва-направо рухалась пішохід ОСОБА_2 , не вжив своєчасних заходів до зменшення швидкості руху чи зупинки керованого ним транспортного засобу, внаслідок чого, з необережності допустив наїзд на останню. Разом з тим, після вказаної дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_1 , на вимогу працівників поліції, не пройшов в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.

Внаслідок даної дорожньо-транспортної пригоди пішохід ОСОБА_2 , відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 62/68/144/164 від 24.02.2021 отримала тілесні ушкодження у вигляді: забійної рани лівої тьмяно-потиличної ділянки, пошкодження медіально-бокової зв`язки правого колінного суглоба, забій (синець, садно) ділянки проекції правого ліктьового суглоба, синці на правому стегні, в ділянці проекції правого колінного суглобу, на правій гомілці. Вказані травми відносяться до середньої тяжкості тілесних ушкоджень, оскільки пошкодження зв`язки правого колінного суглоба не являлось небезпечними для життя в момент спричинення і не супроводжувалося загрозливими для життя явищами, але за своїм характером таке, що потягло тривалий (понад 21 день) розлад здоров`я.

Таким чином, водій ОСОБА_1 порушив вимоги п.п. 2.1 а), 2.5, 18.1 ПДР України, де зазначено: п. 2.1 а) водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії; п. 2.5 водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції; п. 18.1 водій транспортного засобу, що наближається до нерегульованого пішохідного переходу, на якому перебувають пішоходи, повинен зменшити швидкість, а в разі потреби зупинитися, щоб дати дорогу пішоходам, для яких може бути створена перешкода чи небезпека.

Порушення вимог п. 18.1 ПДР України водієм ОСОБА_1 знаходиться в причинному зв`язку з наслідками дорожньо-транспортної пригоди.

Таким чином, ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 286 КК України, тобто порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.

В підготовчому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 вину визнав повністю, щиро розкаявся та повідомив суду, що він примирився з потерпілою, відшкодував їй завдану шкоду, а тому просив звільнити його від кримінальної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 286 КК України, та закрити дане кримінальне провадження.

Потерпіла ОСОБА_2 повідомила суду, що примирилась з обвинуваченим, претензій до нього не має, проти закриття кримінального провадження з підстав примирення з обвинуваченим не заперечує.

Законний представник потерпілої – ОСОБА_3 повідомив суду, що претензій до обвинуваченого ОСОБА_1 не має та проти закриття даного кримінального провадження з підстав примирення потерпілої з обвинуваченим не заперечує.

Представник потерпілої – адвокат Цвик А.О. повідомив суду, що обвинувачений ОСОБА_1 відшкодував потерпілій ОСОБА_2 повністю матеріальну та моральну шкоду, тому проти закриття кримінального провадження не заперечує. Позовну заяву потерпілої просить залишити без розгляду.

Прокурор Караваєва В.В. заперечувала проти задоволення клопотання обвинуваченого ОСОБА_4 з тих підстав, що останній вже вдруге вчинив таке кримінальне правопорушення, а відповідно до ст. 46 КК України звільненню від кримінальної відповідальності підлягає лише та особа, яка вперше вчинила кримінальний проступок або необережний нетяжкий злочин. Крім того, зазначила, що хоча й за попереднім кримінальним правопорушенням обвинуваченого було звільнено від кримінальної відповідальності, однак ця підстава не є реабілітуючою, а тому відсутні правові підстави для задоволення заявленого обвинуваченим клопотання.

Суд, дослідивши матеріали кримінального провадження, заслухавши думку учасників, дійшов наступних висновків.

Згідно з ч. 4 ст. 286 КПК України, якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.

Згідно ч. 1 ст. 285 КПК України особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

Відповідно до ч. 3 ст. 288 КПК України суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

Згідно зі статтею 46 КК України особа, яка вперше вчинила кримінальний проступок або необережний нетяжкий злочин, крім корупційних кримінальних правопорушень, кримінальних правопорушень, пов`язаних з корупцією, порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона примирилася з потерпілим та відшкодувала завдані нею збитки або усунула заподіяну шкоду.

Відповідно до роз`яснення Пленуму Верховного Суду України в постанові №12 від 23.12.2005 «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності» вбачається, що умовою звільнення особи (обвинуваченого, підсудного) від кримінальної відповідальності у зв`язку з примиренням із потерпілим (ст. 46 КК) є вчинення нею вперше злочину невеликої тяжкості. Примирення винної особи з потерпілим (потерпілими) належить розуміти як акт прощення її ним (ними) в результаті вільного волевиявлення, що виключає будь-який неправомірний вплив, незалежно від того, яка зі сторін була ініціатором, та з яких мотивів. Звільнення винної особи від кримінальної відповідальності та закриття справи у зв`язку з примиренням із потерпілим можливе тільки в разі відшкодування завданих збитків або усунення заподіяної шкоди. За наявності передбачених у ст. 46 КК України підстав звільнення особи від кримінальної відповідальності є обов`язковим.

Позицію прокурора про неможливість застосування до ОСОБА_1 звільнення від кримінальної відповідальності на підставі ст. 46 КК України, в зв`язку з тим, що він раніше вже був звільнений від кримінальної відповідальності на підставі ухвали Вінницького міського суду Вінницької області від 21.09.2021 року, суд вважає недоречною, тому що прийняття даного рішення в подальшому не несе кримінально-правових наслідків в цілях притягнення до кримінальної відповідальності.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 286 КК України, потерпілою від якого є ОСОБА_2 , яка отримала тілесні ушкодження та з якою він примирився.

З огляду на вищевикладене, враховуючи, що обвинувачений ОСОБА_1 в підготовчому засіданні наполягав на звільненні його від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, та закритті кримінального провадження з підстав його примирення з потерпілою, при цьому обвинуваченому зрозумілі роз`яснені судом наслідки звільнення від кримінальної відповідальності, зважаючи на позицію потерпілої ОСОБА_2 , яка підтримала заявлене клопотання та наполягала на його задоволенні, суд оцінивши всі обставини справи, дійшов висновку, що клопотання обвинуваченого підлягає задоволенню та вважає за можливе звільнити ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 286 КК України на підставі ст. 46 КК України, у зв`язку з примиренням винного з потерпілою, та закрити кримінальне провадження на підставі ч. 3 ст. 288 КПК України.

Нормами кримінального процесуального закону, зокрема ст. 129 КПК України, встановлено, що рішення про повне або часткове задоволення цивільного позову може бути винесене лише у разі визнання обвинуваченого винним у вчиненні кримінального правопорушення і ухвалення обвинувального вироку чи постановляючи ухвали про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру.

Вирішення цивільного позову при звільненні особи від кримінальної відповідальності із закриттям провадження по справі суперечить вказаним вище нормам закону.

В той же час, у випадку закриття кримінального провадження на встановлених КПК підставах, суд зобов`язаний роз`яснити цивільному позивачеві його право пред`явити аналогічний позов у порядку цивільного судочинства.

Тому, у зв`язку зі звільненням обвинуваченого ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності з підстав примиренням винного з потерпілою ОСОБА_2 та клопотанням представника потерпілої – адвоката Цвик А.О. про залишення позовної заяви, поданої в інтересах потерпілої ОСОБА_2 її законним представником, без розгляду, заявлений цивільний позов про стягнення з ОСОБА_1 матеріальної та моральної шкоди слід залишити без розгляду, що за змістом ч.7 ст.128 КПК України не перешкоджає потерпілому пред`явити позов в порядку цивільного судочинства.

Відповідно до вимог ст. ст. 124, 126 КПК України суд вважає за необхідне стягнути з обвинуваченого ОСОБА_1 процесуальні витрати у відшкодування вартості проведення судових експертиз, оскільки їх проведення було зумовлено розслідуванням вчиненого обвинуваченим кримінального правопорушення.

Долю речових доказів в кримінальному провадженні слід вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України, скасувавши відповідно до вимог ч. 4 ст. 174 КПК України арешт накладений на речові докази в кримінальному провадженні.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 46, 286 КК України, ст. ст. 100, 124, 126, 128, 174, 284, 285, 286, 288, 314, 370-372, 376 КПК України, суд, –

УХВАЛИВ:

Клопотання обвинуваченого ОСОБА_1 – задовольнити.

Звільнити ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 286 КК України на підставі ст. 46 КК України в зв`язку з примиренням винного з потерпілою.

Кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, відомості про який внесено в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12021020010000036 від 14.01.2021 року – закрити.

Позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення матеріальної та моральної шкоди завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення – залишити без розгляду.

Роз`яснити цивільному позивачу, що залишення цивільного позову без розгляду не перешкоджає його праву на звернення до суду із аналогічним позовом в порядку цивільного судочинства.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави Україна процесуальні витрати в загальній сумі 2288,30 грн. у відшкодування вартості проведення криміналістичних досліджень в кримінальному провадженні.

На підставі ч. 4 ст. 174 КПК України скасувати арешт, накладений ухвалою Вінницького міського суд Вінницької області №127/1001/21 від 18.01.2021 року на автомобіль марки «KIA», д.н.з. НОМЕР_1 .

Речовий доказ:

- автомобіль марки «KIA», д.н.з. НОМЕР_1 , який зберігається на майданчику для тимчасово затриманих транспортних засобів, що за адресою: м. Вінниця вул. Ботанічна, 30/32, після набрання ухвалою законної сили – повернути ОСОБА_5 .

На ухвалу суду може бути подана апеляційна скарга до Вінницького апеляційного суду через Вінницький міський суду Вінницької області протягом 7 діб з моменту її проголошення.

Суддя: