Рішення № 10019033, 10.02.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 37/810.02.10 За первісним позовомПриватного підприємства «Науково-виробничий центр «ПРАКТИКА» доТовариства з обмеженою відповідальністю «МАРНІК»

про витребування майна з чужого незаконного володіння

за зустрічним позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «МАРНІК»

доПриватного підприємства «Науково-виробничий центр «ПРАКТИКА»

провизнання права власності на нерухоме майно

Суддя          Гавриловська І.О.

У судових засіданнях брали участь представники сторін:

Від ПП «НВЦ «ПРАКТИКА»: Гарматюк А.Д.

Від ТОВ «МАРНІК»: Юморанов Д.І.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “МАРНІК” про повернення Приватному підприємству “Науково-виробничий центр “ПРАКТИКА” з незаконного володіння Товариства з обмеженою відповідальністю “МАРНІК” цілісного майнового комплексу - будівлі розташованої біля метро “Дарниця” зі сторони вул. Попудренка, біля диспетчерської АТП № 33029 у Дніпровському районі м. Києва, зобов’язавши Товариство з обмеженою відповідальністю “МАРНІК” звільнити зазначену будівлю.

Ухвалою суду від 14.01.2010 р. було порушено провадження у даній справі № 37/8 та призначено її розгляд на 01.02.2010 року, зобов’язано сторін надати певні документи.

Представник позивача у судовому засіданні 01.02.2010 р. позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити, проте на виконання вимог ухвали від 14.01.2010 р. витребувані судом документи не надав.

Представник відповідача у судове засідання не з’явився, про причини неявки суду не повідомив, відзиву на позов не надав, хоча був належним чином обізнаний про призначене судове засідання.

Приймаючи до уваги нез’явлення представника відповідача у призначене судове засідання та невиконання ним вимог ухвали суду від 14.01.2010 р., ухвалою суду від 01.02.2010 р. розгляд справи був відкладений до 10.02.2010 р.

Через службу діловодства суду 08.02.2010 р. надійшов зустрічний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «МАРНІК»до Приватного підприємства «Науково-виробничий центр «ПРАКТИКА»про визнання за ним права власності на нерухоме майно –будівлю кафе-магазину площею 363, 5 кв.м., розташоване на вул. Попудренка, 7-Б у Дніпровському районі м.Києва.

Розглянувши зустрічну позовну заяву, Господарський суд міста Києва визнав подані матеріали достатніми для прийняття її до розгляду, у зв’язку з чим зустрічний позов був прийнятий до спільного розгляду разом з первісним позовом.

У судовому засіданні 10.02.2010 р. представник Приватного підприємства «Науково-виробничий центр «ПРАКТИКА»позовні вимоги за первісним позовом підтримав, просив їх задовольнити, надав суду документи на виконання вимог ухвали від 14.01.2010 р.

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «МАРНІК»проти первісного позову заперечив, пояснив суду, що на підставі установчого договору СП «МАРНІК», затвердженого 27.01.1994 р. № 00931895 та наказу по МП НПЦ «ПРАКТИКА»від 12.04.1994 р. № 7 «Про передачу приміщення на баланс СП «МАРНІК», МП НВЦ «ПРАКТИКА»передало до статутного капіталу, а СП «МАРНІК»прийняло нежитлове приміщення для торгівлі, що знаходиться в Дніпровському районі м. Києва біля метро «Дарниця»(з боку ринку). Зустрічні позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник Приватного підприємства «Науково-виробничий центр «ПРАКТИКА»проти зустрічного позову заперечив, посилаючись на те, що прийняття позивачем за первісним позовом на баланс майна не є підставою для переходу до нього права власності на таке майно. Крім того, заявив про застосування позовної давності до вимог за первісним позовом.

Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

20 січня 1994 року між Малим підприємством Науково-виробничий центр «ПРАКТИКА»в особі директора Ніколенка Володимира Олександровича та Малим підприємством «МТВ»в особі Марченка Валерія Миколайовича був укладений Установчий договір про створення Спільного підприємства «МАРНІК».

У відповідності до статті 2 Установчого договору, для діяльності Спільного підприємства формується його уставний фонд. Загальна величина установчого фонду дорівнює вартості основних фондів чи перерахованих оборотних коштів Спільного підприємства.

27 січня 1994 року Дніпровською районною адміністрацією міста Києва було зареєстровано Спільне підприємство «МАРНІК».

Протоколом №2 зборів засновників Спільного підприємства «Марнік»від 17.02.1994 р. ухвалено передати основні фонди (нежитлові приміщення для торгівлі біля метро «Дарниця»зі сторони вул. Попудренка, біля диспетчерської АТП №33029 та приміщення для торгівлі по вул. Кибальчича, 15, біля Універсаму «Десна») з балансу МП НВЦ «Практика»на баланс СП «Марнік»у зв’язку з створенням СП «Марнік», яке зареєстроване в Дніпровському районі м. Києва за №0093-1895СП від 27.01.1994 року.

Згідно з актом приймання-передачі приміщення для торгівлі (ст. метро «Дарниця») від 27.04.1994 р., затвердженим директором МП НВЦ «ПРАКТИКА»В.А. Ніколенко, комісія у складі заступника директора МП НВЦ «ПРАКТИКА», головного бухгалтера, інспектора ОК з однієї сторони та СП «МАРНІК»в особі генерального директора Марченко В.Н. з другої сторони, МП НВЦ «ПРАКТИКА»передало до уставного фонду, а СП «МАРНІК»прийняло будівлю, що знаходиться в Дніпровському районі міста Києва біля метро «Дарниця»(з боку ринку).

У подальшому МП НВЦ «ПРАКТИКА»вийшло в добровільному порядку на підставі заяви від 18.12.2000 р. зі складу учасників СП «МАРНІК», про що свідчить протокол зборів засновників СП «МАРНІК»від 20.12.2000 р. При цьому йому не було повернуто вказану будівлю, що знаходиться в Дніпровському районі міста Києва біля метро «Дарниця»(з боку ринку).

МП НВЦ «ПРАКТИКА»було реорганізовано у Приватне підприємство «Науково-виробничий центр «ПРАКТИКА», що підтверджується пунктом 1.1. Статуту позивача за первісним позовом в редакції 2007 р.

Розпорядженням Дніпровської районної державної адміністрації в м. Києві від 21.11.2000р. № 967 за спільним клопотанням СП «МАРНІК»та МП НВЦ «ПРАКТИКА»переоформлено дозвіл на користування будівлею біля ст. м. «Дарниця»з МП НВЦ «ПРАКТИКА»на СП «МАРНІК».

Позивач за первісним позовом вважає, що після його виходу зі складу учасників СП «МАРНІК»у останнього припинилось право користування вищезазначеною будівлею, а отже –користувач зобов’язаний повернути це майно належному власнику. За таких обставин ПП «НВЦ «ПРАКТИКА»звернулось до Господарського суду міста Києва з цим позовом про витребування майна з чужого незаконного володіння.

Проте, Товариство з обмеженою відповідальністю «МАРНІК»вважає, що воно є власником переданої їм в уставний фонд будівлі і, у зв’язку з тим, що ПП «НВЦ «ПРАКТИКА»оспорює його право власності, просить у зустрічному позові, поданому до Господарського суду міста Києва, це право визнати за ТОВ «МАРНІК».

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги Приватного підприємства «Науково-виробничий центр «ПРАКТИКА»не підлягають задоволенню, а зустрічні позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «МАРНІК»підлягають задоволенню повністю з наступних підстав.

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про господарські товариства», товариство є власником: майна, переданого йому учасниками у власність як вклад до статутного (складеного) капіталу; продукції, виробленої товариством в результаті господарської діяльності; одержаних доходів; іншого майна, набутого на підставах, не заборонених законом.

Дане положення закріплене у нормах законодавства, чинного на час розгляду справи в суді. Зокрема, відповідно до положень Господарського кодексу України, як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері, зокрема ст. 66 Господарського кодексу України, майно підприємства становлять виробничі і невиробничі фонди, а також інші цінності, вартість яких відображається в самостійному балансі підприємства. При цьому, джерелами формування майна підприємства є, зокрема грошові та матеріальні внески засновників. Згідно зі ст. 140 Господарського кодексу України джерелами формування майна суб’єктів господарювання є, зокрема грошові та матеріальні внески засновників.

У відповідності до ст. 85 Господарського кодексу України господарське товариство є власником, зокрема майна, переданого йому у власність засновниками і учасниками як внески.

Наведена норма також кореспондується зі ст. 115 Цивільного кодексу України та ст.12 Закону України “Про господарські товариства”, відповідно до яких господарське товариство є власником, зокрема, майна, переданого йому учасниками товариства у власність як вклад до статутного (складеного) капіталу.

Згідно зі статтями 321, 392 Цивільного кодексу України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Власник майна може пред’явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до ст. 20 Господарського кодексу України, права та законні інтереси суб’єктів господарювання захищаються шляхом, зокрема визнання наявності або відсутності прав.

Згідно зі ст. 16 Цивільного кодексу України, одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання права.

Таким чином, суд дійшов висновку, що внаслідок внесення відповідачем майнового внеску у вигляді спірного майна до статутного фонду СП «МАРНІК», МП «НВЦ «ПРАКТИКА»втратило право власності на нього та отримало корпоративні права, а власником спірного майна в силу положень ст. 115 ЦК України, 85 ГК України, ст.12 Закону України “Про господарські товариства” на даний час є ТОВ “МАРНІК” як правонаступник СП «МАРНІК».

Розпорядженням Дніпровської районної в м. Києві державної адміністрації від 26.11.1996 № 762 СП «МАРНІК»дозволено реконструкцію двох нежитлових приміщень біля метро «Дарниця»та надано в орендне користування земельні ділянки під ними терміном на 3 роки.

Розпорядженням Дніпровської районної в м. Києві державної адміністрації від 12.05.1997р. № 348 дозволено СП «МАРНІК»реконструкцію торгівельного ряду з малих архітектурних форм, розміщених на переході від ст. м. «Дарниця»до зупинки автобусу № 50 «Вул. Попудренка».

На підстав отриманих дозволів ТОВ «МАРНІК» як правонаступник СП «МАРНІК»здійснило реконструкцію двох нежитлових приміщень, внаслідок чого створено єдиний майновий комплекс (будівлю), яка перебуває на балансі ТОВ «МАРНІК»як основний засіб.

Відповідно до ст. 319 Цивільного кодексу України передбачено, що власник на свій розсуд володіє, користується і розпоряджається належним йому майном та має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, що не суперечать закону.

Згідно ч. 1 ст. 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправне позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

          Статтею 392 Цивільного кодексу України передбачено, що власник майна може пред’явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється, або не визнається.

На даний час позивач не має можливості у повному обсязі реалізувати своє право власності (а саме, не може в повній мірі реалізувати одну із правомочностей права власності а саме - право розпоряджання), саме тому позивач вважає відмову 3-ої особи на стороні відповідача, протиправною та такою, що порушує його законні права та інтереси.

За таких обставин суд визнає заявлені зустрічні позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «МАРНІК»про визнання права власності обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Що стосується вимог за первісним позовом Приватного підприємства «Науково-виробничий центр «ПРАКТИКА», то враховуючи вищенаведені обставини, а також зважаючи на пропуск ним строку позовної давності, то Господарський суд міста Києва не вбачає підстав для їх задоволення.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 32, 33, 44, 47, 49, 82 –85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, –

В И Р І Ш И В:

1.          У первісному позові відмовити повністю.

2.          Зустрічний позов задовольнити повністю.

3.          Визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю «МАРНІК»(вул. Стальського,16-А, кв. 22, м. Київ, 02192, код ЄДРПОУ 215744886) право власності на будівлю кафе-магазину площею 363, 5 кв.м., розташовану за адресою: м. Київ, вул. Попудренка, 7-Б у Дніпровському районі міста Києва.

4.          Стягнути з Приватного підприємства «Науково-виробничий центр «ПРАКТИКА»(вул. Пожарського, 4, кв. 5, м. Київ, 02094, код ЄДРПОУ 16284910) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «МАРНІК»(вул. Стальського,16-А, кв. 22, м. Київ, 02192, код ЄДРПОУ 215744886) 17633 (сімнадцять тисяч шістсот тридцять три) грн. 00 коп. та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

5.          Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

6.          Дане рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання його повного тексту і може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Суддя                                                                                Гавриловська І.О.