Рішення № 100188778, 24.09.2021, Солом'янський районний суд міста Києва

Провадження № 2/760/9053/21

В справі № 760/19956/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 вересня 2021 року Солом"янський районний суд м. Києві в складі:

головуючого- судді - Шереметьєвої Л.А.

за участю секретаря - Фареник А.О.

позивача - ОСОБА_1

відповідача - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , 3-я особа: Служба в справах дітей Солом`янської районної в м. Києві державної адміністрації про позбавлення батьківських прав,суд

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернулася до суду з позовом і просить позбавити відповідача батьківських прав відносно дитини, сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Посилається в позові на те, що 21 січня 2017 року між нею та відповідачем був укладений шлюб.

27 квітня 2018 року, ще до народження дитини, шлюб був розірваний, що підтверджується свідоцтвом про розірвання шлюбу Серії НОМЕР_1 , виданим Солом`янським районним у м. Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у м. Києві.

Від шлюбу з відповідачем ІНФОРМАЦІЯ_2 народився син ОСОБА_3 .

Відповідач не виконує свої батьківські обов`язки щодо участі у матеріальному забезпеченні сина, не займається його вихованням, розвитком та лікуванням, не спілкується з дитиною.

Утриманням дитини повністю займається вона.

Рішенням Солом`янського районного суду м. Києва від 26 жовтня 2020 року з відповідача на її користь стягнуто аліменти на утримання сина, проте відповідач їх не сплачує, в зв`язку з чим утворилася і продовжує накопичуватися заборгованість.

Оскільки своїми діями відповідач ухиляється від виконання свого батьківського обов`язку по утриманню власної дитини, її вихованню та розвитку, просить задовольнити позов.

Позивач в судовому засіданні позов підтримала.

Відповідач в судовому засіданні позов визнав. Ухвалою від 10 серпня 2021 року у справі було відкрито провадження за правилами загального позовного провадження.

Згідно зі ст. 178 ЦПК України відповідачу був наданий строк для надання відзиву на позовну заяву.

Станом на день ухвалення рішення у справі відповідач своїм правом не скористався, відзив на позову заяву не подав, проте надав у розпорядження суду копію нотаріально посвідченої заяви про визнання позову про позбавлення його батьківських прав відносно дитини.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про задоволення позову, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 3 ст. 51 Конституції України сім?я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Згідно з ч. ч. 7, 8 та 9 ст. 7 СК України дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, встановлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.

Пунктами 1, 2 статті 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка набрала чинності для України 27 вересня 1991 року, передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.

Держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить інтересам дитини.

Судом встановлено, що сторони перебували в шлюбі з 21 січня 2018 року.

27 квітня 2018 року шлюб між сторонами був розірваний.

Від шлюбу сторони мають малолітню дитину, сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Даний факт підтверджується Свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 видане Солом`янським районним у м. Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у м. Києві.

/ а.с. 6 /

Рішенням Солом`янського районного суду м. Києва від 26 жовтня 2020 року з відповідача на користь позивача стягнуто аліменти на утримання сина.

Відповідно до Розрахунку заборгованості по сплаті аліментів № 64124438 Солом`янського районного відділу державної виконавчої служби від 21 січня 2021 року станом на грудень 2020 року заборгованість становить 43 995, 95 гр.

Відповідно до листа Солом`янського УП ГУ НП України, відповідач за адресою: АДРЕСА_1 не проживає.

З листа дошкільного навчального закладу № 623 від 12 травня 2021 року вбачається, що слів вихователя ОСОБА_4 батько ОСОБА_2 до дошкільного закладу не приходив за весь час перебування дитини у садочку.

Приводить та забирає дитину з садочка мати.

/ а.с. 16 - 18 /

Відповідно до ст. 164 СК України підставами для позбавлення батьківських прав батьків є: якщо мати, батько не забрали дитину з полового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини; жорстоко поводяться з дитиною; є хронічними алкоголіками або наркоманами; вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини; засуджені за вчинення умисного злочину щодо дитини.

Згідно зі ст. 165 СК України право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

Відповідно до пунктів 15, 16 постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 30 березня 2007 року "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав" особи можуть бути позбавлені батьківських прав лише щодо дитини, яка не досягла вісімнадцяти років, і тільки з підстав, передбачених статтею 164 СК.

Позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Відповідно до ч.ч.1, 2,4 ст.10 ЦПК України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права.

Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Крім того, відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року № 3477-IV суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського Суду як джерело права.

Європейський суд з прав людини у рішеннях у справах «Хант проти України» від 07 грудня 2006 року та «Савіни проти України» зазначає, що питання позбавлення батьківських прав мають ґрунтуватись на оцінці особистості заявника та його поведінці.

При цьому позбавлення батьківських прав має бути виправдане інтересами дитини, і саме інтереси дитини повинні мати переважний характер над інтересами батьків.

Між інтересами дитини та інтересами батьків має існувати справедлива рівновага.

На думку Суду врахування обставин, які підпадають під визначення дій особи, як «ухилення від виконання батьківських обов`язків» не вичерпуються переліком, зазначеним у вище приведеній постанові Пленуму, і підлягають розширеному тлумаченню залежно від особливостей кожної конкретної ситуації.

Ухилення одного з батьків від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини є правовою підставою для позбавлення батьківських прав.

Однак, дане поняття, тобто ухилення від виконання батьківських обов?язків, є оціночним і підлягає дослідженню в кожному конкретному випадку з урахуванням цілої сукупності чинників і факторів.

В п. 52 рішення «Савіни проти України» зазначено, що Судом враховується, що держава має позитивний обов`язок вживати виважених і послідовних заходів зі сприяння возз`єднанню дітей зі своїми біологічними батьками, дбаючи при досягненні цієї мети про надання їм можливості підтримувати регулярні контакти між собою та якщо це можливо, не допускаючи розлучення братів і сестер.

Але реалізація таких обов`язків держави також вимагає від відповідачів активних дій, які б свідчили про їх бажання скористатись такою допомогою держави.

Позивач в судовому засіданні зазначила, що відповідач дитину в дитячій установі не відвідує, як живе дитина, не знає.

До відповідача, як до батька, дитина прихильності не має, відношення дитини до нього, як батька, не сформоване.

Даних обставин відповідач у судовому засіданні не спростовував, інтересу до дитини у судовому засіданні не проявляв, її існуванням не цікавився.

Відношення до дитини проявив поданою до суду заявою про добровільне визнання позову про позбавлення його батьківських парв щодо дитини.

Виходячи з цього, суд вважає, що зазначені вище фактори у своїй сукупності свідчать про ухилення відповідача від виховання дитини, свідоме нехтування ним своїми обов`язками і небажанням виконувати їх, що дає суду підстави для висновку про позбавлення його батьківських прав.

Суд враховує, що з точки зору закону позбавлення батьківських прав є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків.

В той же час відповідач, з`явившись до суду, не намагався довести своє бажання виховувати дитину, обставини, приведені в позові в судовому засіданні не спростував.

Відповідно до ч. ч. 1, 6 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Виходячи з цього та в зв`язку з задоволенням вимог позивача в повному обсязі, суд приходить до висновку про стягнення з відповідача 908, 00 гр. судового збору на користь держави.

Керуючись ст. ст. 7, 8, 141, 150, 155, 164,165, 180, 182, 191 Сімейного Кодексу України, Конвенцією про права дитини, ст.ст. 4, 5, 12, 13, 76 - 82, 141, 259, 263 - 265, 268, 273 ЦПК України,суд

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити.

Позбавити ОСОБА_2 батьківських прав відносно дитини, сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Стягнути з ОСОБА_2 / АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 / на користь ОСОБА_1 / АДРЕСА_3 , РНОКПП: НОМЕР_4 908. 00 гр. судового збору та 2 000, 00 гр. витрат на професійну правничу допомогу.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду через суд першої інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 07 жовтня 2021 року.

Суддя Л.А.Шереметьєва