Рішення № 10018742, 07.06.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 37/14807.06.10 За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Московський міст»

ДоТовариства з обмеженою відповідальністю «АВТО-МІКС»

Простягнення 2717,00 грн.

Суддя Гавриловська І.О.

У судовому засіданні брали участь:

від позивача:           Кравченко І.І. –дов. № б/н від 04.01.10 р.                               

від відповідача:           не з’явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Московський міст»до Товариства з обмеженою відповідальністю «АВТО-МІКС»про стягнення 2717,00 грн. боргу, у зв’язку з неналежним виконанням відповідачем зобов’язань за договором № ___-Т від 29.10.08 р., щодо оплати за отриманий товар.

Ухвалою суду від 02.04.10 р. було порушено провадження у даній справі № 37/148 та призначено її розгляд на 17.05.10 року, зобов’язано сторін надати певні документи.

Представник позивача у судовому засіданні 17.05.10 р. підтримав позовні вимоги, просив їх задовольнити, на виконання вимог ухвали суду від 02.04.10 р. надав витребувані судом документи частково, зокрема, не надав суду довідку з органів статистики про знаходження відповідача в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України станом на день розгляду справи в суді.

Представник відповідача у судове засідання 17.05.10 р. не з’явився, про причини неявки суду не повідомив, про призначене судове засідання був повідомлений належним чином, відзиву на позов не надав.

Враховуючи наведене, у зв’язку з необхідністю витребувати докази у справі, а також приймаючи до уваги нез’явлення представника відповідача у призначене судове засідання та невиконання ним вимог ухвали суду від 02.04.2010 р., що перешкоджало вирішенню спору у даному судовому засіданні, судом було відкладено розгляд справи № 37/148 на 07.06.10 р.

У судовому засіданні 07.06.10 р. представник позивача надав суду документи на виконання ухвали від 25.03.10 р. та оригінали документів для огляду в судовому засіданні, копії яких додані до позовної заяви, позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання 07.06.10 р. не з’явився, про причини неявки суду не повідомив, вимог ухвал суду від 02.04.10 р. та 17.05.10 р. у даній справі не виконав, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Враховуючи, що матеріали справи містять докази належного повідомлення відповідача про час та місце судового засідання, зважаючи на те, що представник позивача не заперечує проти вирішення справи без участі представника відповідача, а також приймаючи до уваги, що в матеріалах справи достатньо документів для розгляду спору по суті, то за таких обставин суд приходить до висновку про можливість розгляду справи на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними матеріалами без участі представника вищезазначеного учасника судового процесу.

Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ: Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Московський міст» (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «АВТО-МІКС»(покупець) був укладений договір № ___-Т від 29.10.08 р., відповідно до умов якого постачальник передає у власність покупцю, а покупець приймає нафтопродукти (товар) і сплачує його вартість по ціні відповідній до затвердженого постачальником прейскуранта цін на товар, що діє на день здійснення покупцем оплати товару в кількості та асортименті зазначених в рахунку-фактурі та видатковій накладній постачальника, на умовах цього договору.

Умови зазначеного договору свідчать про те, що за своєю правовою природою він є договором поставки.

У відповідності до частин 1 статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов’язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов’язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов’язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з пунктом 2.1. договору № ___-Т від 29.10.08 р., постачальник передає товар покупцеві, а покупець приймає його на умовах EXW –мережа автозаправних станцій постачальника (Інкотермс –2000), перелік яких та детальна інформація про які додається окремо.

У відповідності до п. 2.2. вищезазначеного договору, постачальник на підтвердження свого обов’язку, що випливає з цього договору, видає покупцеві бланки-дозволи на кожну партію, оплаченого згідно з рахунком-фактурою товару, протягом одного дня з моменту оплати, за умови надання покупцем довіреностей (типова форма № М-2, затвердженої наказом Міністерства фінансів України № 99 від 16.05.96 р.) на отримання в день оплати зазначеної кількості бланків-дозволів та товару. Одночасно із передачею бланків-дозволів постачальник виписує та передає покупцеві видаткову накладну на бланки-дозволи, що є обов’язковою для підписання обома сторонами. Бланк-дозвіл за цим договором не є спеціальним платіжним засобом (платіжною карткою) у розумінні Закону України «Про платіжні системи та переказ грошей в Україні»і призначений виключно для підтвердження повноважень представників покупця на отримання товару за цим договором у постачальника.

Згідно з п. 2.4. договору № ___-Т від 29.10.08 р., передача товару (окремої партії/частини партії товару) покупцеві (його представникам –особам, у яких наявні відповідні бланки-дозволи) здійснюється в обмін на пред’явлені бланки-дозволи у кількості та асортименті, вказаних у пред’явлених до обміну бланках-дозволах.

У відповідності з пунктом 2.7. договору № ___-Т від 29.10.08 р., право власності на товар переходить до покупця з моменту підписання сторонами видаткової накладної на товар та/або акту приймання-передачі партії товару.

Позивач на виконання умов вищевказаного договору за видатковою накладною № 636 від 07.11.08 р. на суму 24270,00 грн. передав відповідачу товар, а відповідач його прийняв, про що свідчить видана Товариством з обмеженою відповідальністю «АВТО-МІКС»довіреність ЯОС № 968649 від 07.11.08 р. на отримання товарно-матеріальних цінностей та підпис представника відповідача на вищезазначеній накладній.

Відповідно до п. п. 3.3., 3.5. та 3.6. договору № ___-Т від 29.10.08 р., товар, який отримується покупцем за бланком-дозволом, оплачується останнім за умови 100 % передоплати, підставою для оплати є виставлений постачальником рахунок-фактура; розрахунок покупцем за товар здійснюється у національній валюті України шляхом перерахування безготівкових грошових коштів на поточний рахунок постачальника, у призначенні платежу покупець повинен зазначити реквізити цього договору та рахунка-фактури, на підставі яких здійснюється платіж; до 15 числа місяця, наступного за звітним, сторони проводять звірку взаєморозрахунків та підписують акт приймання-передачі товару та/або видаткову накладну на товар, отриманий покупцем протягом звітного місяця.

Позивач пояснив суду, що на виконання вищезазначених умов договору відповідачу було виставлено рахунок-фактуру № 613 від 07.11.08 р. на суму 24270,00 грн.

ТОВ «АВТО-МІКС»листом (вихідний № 07/11 від 07.11.08 р.) гарантувало оплату зазначеного рахунка-фактури до 17.11.08 р., однак оплату здійснило не в повному обсязі, у зв’язку з чим у нього виникла заборгованість у сумі 2717,00 грн.

17.02.10 р. ТОВ «Московський міст»направило ТОВ «АВТО-МІКС»вимогу (вихідний № 15/02/01 від 15.02.10 р.), в якому вимагало погасити існуючу перед позивачем заборгованість у сумі 2717,00 грн. протягом трьох днів з моменту одержання цієї вимоги (належним чином засвідчені копії доказів поштового відправлення даної вимоги додано до позовної заяви).

Однак, станом на 15.03.10 р. відповіді на вищевказану вимогу відповідач не надав, заборгованість не сплатив.

За таких обставин ТОВ «Московський міст»звернулось до Господарського суду міста Києва з даним позовом про стягнення 2717,00 грн. боргу, у зв’язку з неналежним виконанням відповідачем зобов’язань щодо оплати отриманого товару за договором № ___-Т від 29.10.08 р.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов’язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов’язковим до виконання сторонами.

У відповідності до частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

З наданих позивачем доказів вбачається, що позивач взяті на себе зобов’язання виконав належним чином, зауважень щодо поставки товару від відповідача не надходило, тоді як відповідач за цей товар розрахунок здійснив не в повному обсязі.

Відповідач жодних заперечень та доказів на спростування обставин, викладених позивачем у позовній заяві, суду не надав.

Таким чином, враховуючи те, що наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість вимог позивача, а відповідач в установленому законом порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував та не довів суду належними та допустимими доказами належного виконання ним своїх зобов’язань, то позов ТОВ «Московський міст»щодо стягнення з ТОВ «АВТО-МІКС»боргу за договором № ___-Т від 29.10.08 р. у розмірі 2717,00 грн. визнається судом таким, що підлягає задоволенню.

Витрати по сплаті державного мита, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються відповідача.

При подачі даного позову Товариством з обмеженою відповідальністю «Московський міст» було сплачено державне мито відповідно до платіжного доручення № 1076 від 10.04.09 р. в сумі 276,37 грн., тоді як, відповідно до норм Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про державний бюджет України на 2005 рік»та деяких інших законодавчих актів»із заяв майнового характеру, що подаються до господарських судів, справляється мито у розмірі 1 відсотка ціни позову, але не менше 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У відповідності до ціни позову у даній справі позивач повинен був сплатити 102,00 грн. За таких обставин зайво сплачене державне мито у розмірі 174,37 грн. підлягає поверненню позивачу з Державного бюджету України на підставі ст. 47 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 525, 526, 530, 625, 629, 712 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України ст. ст. 32, 33, 44, 47, 49, 82 –85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, –

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «АВТО-МІКС»(04128, м. Київ, вул. Василя Блюхера, 9, кв. 1, код ЄДРПОУ 35465577) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Московський міст»(02660, м. Київ, вул. Попудренка, 52, код ЄДРПОУ 31065068) 2 717 (дві тисячі сімсот сімнадцять) грн. 00 коп. боргу, 102 (сто дві) грн. 00 коп. витрат по сплаті державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3 На підставі даного рішення повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Московський міст»(02660, м. Київ, вул. Попудренка, 52, код ЄДРПОУ 31065068) з Державного бюджету України державне мито в сумі 174 (сто сімдесят чотири) грн. 37 коп., що перераховане платіжним дорученням № 1076 від 10.04.09 р. (оригінал якого залишається в матеріалах справи), як зайво сплачене.

4.           Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

5.          Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя                                                                                 Гавриловська І.О.