Рішення № 100186869, 07.10.2021, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 жовтня 2021 року м. Київ № 640/22338/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Іщука І.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 доВійськової частини А0139провизнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії,ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Військової частини А0139,в якому просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність військової частини А0139 щодо невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 28.11.2017 року по 24.02.2020 року включно із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) в період з 28.11.2017 року по 28.02.2018 року - січень 2008 року, а в період з 01.03.2018 року по 24.02.2020 року - березень 2018 року з урахуванням абзацу 4 пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078;

- зобов`язати військову частину А0139 нарахувати і виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 28.11.2017 року по 24.02.2020 року включно в сумі 105289,83 гривень із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) в період з 28.11.2017 року по 28.02.2018 року - січень 2008 року, а в період з 01.03.2018 року по 24.02.2020 року - березень 2018 року з урахуванням абзацу 4 пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що нарахування грошового забезпечення відповідачем здійснювалося не в повному обсязі, а саме: у період з 28.11.2017 року по 24.02.2020 року не в повному розмірі нараховувалася та виплачувалася індексація грошового забезпечення, яка є однією із основних державних гарантій щодо оплати праці і її проведення, у зв`язку зі зростанням споживчих цін, є обов`язковим для всіх юридичних осіб роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи. Індексація грошового забезпечення не виплачена станом і на день подання позову. Виходячи з вищенаведеного, загальна сума індексації грошового забезпечення, яка не була виплачена позивачу за період з 28.11.2017 року по 28.02.2018 року становить 13166,77 грн. Відповідачем за період з 01.03.2018 року по 24.02.2020 року не було виплачено позивачу індексації грошового забезпечення на суму 92123,06 грн.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.09.2020 прийнято до розгляду, відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі №640/22338/20 та визначено, що справа буде розглядатись без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.

Через канцелярію Окружного адміністративного суду міста Києва 26.10.2020 від представника відповідача надійшло клопотання про залишення позову без розгляду.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 жовтня 2020 року запропоновано позивачу надати свої пояснення стосовно клопотання представника відповідача про залишення позову без розгляду у справі №640/22338/20.

Позивач свої пояснення стосовно клопотання представника відповідача про залишення позову без розгляду у справі №640/22338/20суду не надав.

Через канцелярію Окружного адміністративного суду міста Києва 28.10.2020 від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву у якому він зазначає, що відповідно до розпорядження Департаменту фінансів Міністерства оборони України від 26.03.2018 року № 248/1485 звернено увагу, що відповідно до роз`яснень Міністерства соціальної політики України вхідний від 08.08.2017 року №13700/з та від 08.08.2017 року №78/0/66-17 механізму нарахування та виплати індексації грошового забезпечення за попередні періоди немає. Тобто в повній відповідності до вимог ч. б ст.5 Закону «Про індексацію грошових доходів населення» фінансового ресурсу для нарахування та індексації грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України у зазначений період у Міністерстві оборони України не було. Більше того, суттєве збільшення сум грошового забезпечення здійснене в цей період виключало необхідність індексації грошових доходів військовослужбовців, оскільки само по собі було суттєвим підвищенням їх грошових доходів, що дало можливість повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг, як це передбачено Конституцією України, преамбулою та змістом 5 Закону «Про індексацію грошових доходів населення». Просить суд не брати до уваги розрахунок індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 , за підписом ОСОБА_2 , оскільки це неналежний доказ - підписаний особою, яка є представником позивача у справі, але не має жодного відношення до відповідача (як випливає з доданих позивачем документів про неї), не є експертом, а сам «розрахунок» здійснений без застосування передбачених чинним законодавством методик і є по суті маніпуляцією представника з його (представника) корисливих мотивів, які не є частиною законних інтересів позивача.

Представником позивача надано відповідь на відзив, в якій він повторно виклав обґрунтування позовної заяви. Окрім цього зазначив, що відповідачем не надано жодних обґрунтованих заперечень щодо застосування місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) в період з 28.11.2017 року по 28.02.2018 року - січень 2008 року, а в період з 01.03.2018 року по 24.02.2020 року - березень 2018 року з урахуванням абзацу 4 пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078.

Через канцелярію Окружного адміністративного суду міста Києва 14.12.2020 від представника відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив, які за замістом обставин аналогічні тим, що викладені відзиві на позовну заяву.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.10.2021 в задоволенні клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду відмовлено.

Справу розглянуто після отримання судом інформації щодо повідомлення належним чином сторін про відкриття спрощеного позовного провадження у справі.

Відповідно до частини першої статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

Частиною п`ятою статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

Розглянувши подані позивачем документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , з 28.11.2017 року по 24.02.2020 року проходив військову службу у військовій частині А0139,що підтверджується копією витягу з наказу командира військової частини А0139 від 28.11.2017 року №126 та витягу з наказу командира військової частини А0139 від 24.02.2020 року №47.

Відповідно до копії посвідчення учасника бойових дій ОСОБА_1 позивач має статус учасника бойових дій та має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - учасників бойових дій.

Відповідно до витягу з роздавальних відомостей, доданих до матеріалів справи, грошове забезпечення позивача за лютий 2018 року (нараховано в березні 2018 року) складає 8072,48 грн., а саме:

Посадовий оклад - 760,00 грн.

Оклад за військовим званням - 50,00 грн.

Надбавка за вислугу років - 81,00 грн.

Надбавка за виконання особливо важливих завдань - 445,50 грн.

Премія - 3708,80 грн.

Щомісячна додаткова грошова допомога - 3027,18 грн.

Грошове забезпечення позивача за березень 2018 року (нараховано в квітні 2018 року) складає 8474,05 грн., а саме:

Посадовий оклад - 3260,00 грн.

Оклад за військовим званням - 868,71 грн.

Надбавка за вислугу років - 1032,17 грн.

Надбавка за особливості проходження служби - 519,09 грн.

Премія - 2797,08 грн.

08 квітня 2020 року позивачем було подано заяву до військової частини А0139 з проханням виплатити індексацію грошового забезпечення.

У відповіді військової частини А0139 зазначено, що для виплати індексації грошового забезпечення в період з 2016 року по 2018 рік у Міністерства оборони України не було фінансового ресурсу.

Не погоджуючись із діями відповідача щодо не проведення розрахунку/перерахунку індексації грошового забезпечення, позивач звернувся з даним адміністративним позовом до суду

Досліджуючи наявні у матеріалах справи докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх у сукупності, суд бере до уваги наступне.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.ч. 2 та 3 ст. 9 Закону України Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.

Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.

Індексація грошових доходів населення здійснюється відповідно до Закону України від 3 липня 1991 року №1282-ХІІ Про індексацію грошових доходів населення (далі - Закон №1282-ХІІ) та Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078 (далі - Порядок №1078).

Відповідно до статті 1 Закону №1282-XII індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг; поріг індексації - це величина індексу споживчих цін, яка надає підстави для проведення індексації грошових доходів населення.

Статтею 2 Закону №1282-XII визначено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема оплата праці (грошове забезпечення).

У частині 5 статті 2 Закону №1282-XII вказано, що індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

Згідно зі статтею 4 Закону №1282-XII індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка (до 01 січня 2016 року 101 відсоток).

Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті.

Підвищення грошових доходів населення у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.

Згідно з частинами 1 та 2 статті 5 Закону №1282-XII підприємства, установи та організації підвищують розміри оплати праці у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів.

Підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з Державного бюджету України, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів Державного бюджету України.

Відповідно до частини 2 статті 6 Закону №1282-XII порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.

З метою реалізації цих положень Закону України №1282-XII Кабінет Міністрів України постановою затвердив Порядок №1078, яким затверджено Правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення, що поширюється на підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання, а також на фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників.

Згідно з пунктом 11 Порядку №1078 підвищення грошових доходів громадян у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін.

Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка (до 01 січня 2016 року 101 відсоток).

Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.

Обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком починаючи з березня 2003 року - місяця опублікування Закону України від 6 лютого 2003 р. № 491-IV Про внесення змін до Закону України Про індексацію грошових доходів населення.

Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в абзаці другому цього пункту.

У разі несвоєчасної виплати сум індексації грошових доходів громадян проводиться їх компенсація відповідно до законодавства (абз. 8 пункту 4 Порядку №1078).

Статтею 18 Закону України від 05 жовтня 2000 року №2017-ІІІ Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії визначено, що законами України з метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому та окремим категоріям громадян встановлюються державні гарантії, зокрема, щодо індексації доходів населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін.

Тобто, індексація грошового забезпечення є однією з основних державних гарантій щодо оплати праці. За вимогами вказаних вище нормативно-правових актів, проведення індексації у зв`язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією), є обов`язковою для всіх юридичних осіб-роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.

У рішенні Європейського Суду з прав людини у справі Кечко проти України від 08.11.2005 зазначено, що держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни в законодавство. Однак, якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок, і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у них виплатах доки відповідні положення є чинними (п.23 рішення).

У зв`язку з цим, Європейський суд з прав людини не прийняв аргумент Уряду України щодо бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов`язань.

Аналогічна правова позиція висловлена й Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в постанові від 19 червня 2019 року у справі №825/1987/17.

Так, реалізація особою права, яке пов`язане з отриманням коштів і базується на спеціальних і чинних, на час виникнення спірних правовідносин, нормативно-правових актах національного законодавства, не залежить від бюджетних асигнувань, відсутність яких не може бути підставою для порушення прав громадян. У зв`язку з цим, Європейський суд з прав людини не прийняв аргумент Уряду України щодо бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов`язань.

При цьому обмежене фінансування державного органу чи установи, де особа проходила службу, жодним чином не впливає на право особи отримати індексацію грошового забезпечення.

Крім того суд зазначає, що звільнення особи з військової служби жодним чином не позбавляє її права на отримання виплат, на які вона має право, проте не отримувала їх під час проходження служби за незалежних від неї обставин.

Аналогічного змісту викладена позиція у постановах Верховного Суду від 12.12.2018 у справі №825/874/17 та від 19.06.2019 у справі № 825/1987/17, від 19.07.2019 у справі № 240/4911/18, від 20.11.2019 у справі № 620/1892/19, від 05.02.2020 у справі № 825/565/17.

Суд зазначає, що на час проходження позивачем військової служби (28.11.2017 року по 24.02.2020) діяв п. 10-2 Порядку № 1078, за правилами якого для працівників, яких переведено на іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі або організації, а також переведено на роботу на інше підприємство, в установу або організацію або в іншу місцевість та у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці у разі продовження такими працівниками роботи, для новоприйнятих працівників, а також для працівників, які використали відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відпустку без збереження заробітної плати, передбачені законодавством про відпустки, обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення тарифної ставки (окладу), за посадою, яку займає працівник.

Суд звертає увагу, що з 01.12.2015 (дата внесення змін до Постанови) обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації здійснюється не індивідуально для кожного працівника в залежності від прийняття його на роботу або зростання його доплат та надбавок, а з моменту останнього перегляду тарифної ставки (окладу) за посадою, яку займає працівник.

Постановою Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 № 1294 Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу (далі - постанова № 1294), яка набрала чинності 01.01.2008 та втратила чинність 01.03.2018, встановлено підвищені посадові оклади військовослужбовців, які визначені, зокрема, Додатками № 1-7 до Постанови №1294.

Отже, обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації починаючи з грудня 2015 року здійснюється не індивідуально для кожного працівника в залежності від прийняття його на роботу або зростання його доплат та надбавок, а від моменту останнього перегляду тарифної ставки (окладу) за посадою, яку займає працівник.

Додатком 6 до постанови Кабінету Міністрів України від 7 листопада 2007 року № 1294 затверджена Схема посадових окладів осіб рядового, сержантського і старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом, з якої випливає, що з січня 2008 року не відбувалася зміна посадових окладів осіб рядового, сержантського і старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом.

Матеріалами справи не підтверджено виплату сум індексації грошового забезпечення за період з 28.11.2017 року по 28.02.2018 року.

Оскільки у період з 28.11.2017 року по 28.02.2018 року індексація не нараховувалась і не виплачувалась, суд дійшов висновку про допущення відповідачем протиправної бездіяльності.

Отже, аналізуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що ненарахування та невиплата позивачу індексації грошового забезпечення за період з 28.11.2017 року по 28.02.2018 є протиправною, а тому належить зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити позивачеві індексацію грошового забезпечення за період з 28.11.2017 року по 28.02.2018.

Разом з тим, позовна вимога про застосування місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) - січень 2008 року є передчасною, оскільки, як вже зазначалося, відповідач взагалі не проводив нарахування індексації за цей період, а тому у цій частині позовних вимог необхідно відмовити.

Щодо позовних вимог про зобов`язання нарахувати і виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) в період з 01.03.2018 року по 24.02.2020 року - березень 2018 року з урахуванням абзацу 4 пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078, суд зазначає наступне.

Постановою Кабінету Міністрів України №704 в редакції від 24 лютого 2018 року, яка набрала чинності з 01 березня 2018 року, було змінено систему виплати грошового забезпечення військовослужбовцям та розміри тарифних ставок.

Зокрема, відповідно до пункту 4 Постанови №704 розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 р., на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.

Отже, Постановою №704 визначено інший порядок встановлення та розміру посадового окладу осіб рядового та начальницького складу.

Водночас, наказом Міністерства оборони України №90 від 01 березня 2018 року "Про встановлення тарифних розрядів за посадами осіб офіцерського складу Збройних Сил України" з метою визначення посадових окладів осіб офіцерського складу Збройних Сил України установлено тарифні розряди за основними типовими посадами та основними посадами осіб офіцерського складу Збройних Сил України згідно зі схемами, визначеними у додатках 1 - 22 до наказу, в результаті чого посадові оклади військовослужбовців збільшилися.

Тобто, починаючи з березня 2018 року базовим місяцем для розрахунку індексації є, відповідно, березень 2018 року.

Пунктом 5 Порядку №1078 встановлено, що у разі підвищення тарифних ставок (посадових окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначених у пункті 2 цього Порядку, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.

Отже, з урахуванням зазначеної норми Порядку №1078 та у зв`язку з набранням чинності Постановою №704 індекс споживчих цін за березень 2018 року приймається за 1 або 100%, а приріст індексу розраховується з наступного місяця.

Крім цього, згідно з офіційними даними, розміщеними на сайті Державної служби статистики України, індекс споживчих цін (індекс інфляції) у квітні 2018 року становив 100,8%, у травні 2018 року 100,0%, у червні 2018 року 100,0%, у липні 2018 року 99,3%, у серпні 2018 року 100,0%, у вересні 2018 року 101,9%, у жовтні 2018 року 101,7%.

Таким чином, лише у жовтні 2018 року відбулося досягнення порогового значення інфляції в розмірі 103% (100,8% * 100,0% * 100,0% * 99,3% * 100,0% * 101,9% * 101,7% * 100).

При цьому, індекс інфляції за жовтень 2018 року опубліковано у листопаді 2018 року, а тому право на проведення індексації грошових доходів у військовослужбовців з урахуванням базового місяця березень 2018 року виникло лише в грудні 2018 року.

З доданого розрахунку позивача вбачається, що на його думку, за період проходження служби з 28.11.2017 року по 24.02.2020 року сума невиплаченої індексації грошового забезпечення складає 105 289,83 грн, а саме:

у листопаді 2017 року 3905,20 грн. (231,90%* 1684,00 грн.);

у грудні 2017 року 4258,75 грн. (241,70%* 1762,00 грн.); (відповідно до роз`яснення Мінсоцполітики від 29.12.2017 року №122/0/66-17 - додаток №3 до позовної заяви);

у січні 2018 року 4258,75 грн. (241,70%*1762,00 грн.);

у лютому 2018 року 4258,75 грн. (241,70%* 1762,00 грн.);

у березні 2018 року 3857,18 грн. (241,70%* 1762,00 - 401,57 грн.);

у квітні 2018 року 3857,18 грн. (0%*1762,00 + 3857,18 грн.);

у травні 2018 року 3857,18 грн. (0%*1762,00 + 3857,18 грн.);

у червні 2018 року 3857,18 грн. (0%*1762,00 + 3857,18 грн.);

у липні 2018 року 3857,18 грн. (0%* 1841,00 + 3857,18 грн.);

у серпні 2018 року 3857,18 грн. (0%* 1841,00 + 3857,18 грн.);

у вересні 2018 року 3857,18 грл. (0%* 1841,00 + 3857,18 грн.);

у жовтні 2018 року 3857,18 грн. (0%* 1841,00 + 3857,18 грн.);

у листопаді 2018 року 3857,18 грн. (0%* 1841,00 + 3857,18 грн.);

у грудні 2018 року 3857,18 грн. (3,7%* 1921,00 + 3857,18 грн. - 71,08 грн.);

у січні 2019 року 3856,46 грн. (3,7%* 1921,00 + 3857,18 грн. - 71,80 грн.);

у лютому 2019 року 3857,18 грн. (3,7%* 1921,00 + 3857,18 грн. - 71,08 грн.);

у березні 2019 року 3857,18 грн. (7,0%* 1921,00 + 3857,18 грн. - 134,47 грн);

у квітні 2019 року 3857,18 грн. (7,0%* 1921,00 + 3857,18 грн. - 134,47 грн);

у травні 2019 року 3857,18 грн. (7,0%* 1921,00 + 3857,18 грн. - 134,47 грн);

у червні 2019 року 3857,18 грн. (7,0%* 1921,00 + 3857,18 грн. - 134,47 грн);

у липні 2019 року 3857,18 грн. (10,3%*2007,00 + 3857,18 грн. - 206,72 грн);

у серпні 2019 року 3857,18 грн. (10,3%*2007,00 + 3857,18 грн. - 206,72 грн);

у вересні 2019 року 4063,90 грн. (10,3%*2007,00 + 3857,18 грн. - 0,00 грн);

у жовтні 2019 року 3857,18 грн. (10,3%*2007,00 + 3857,18 грн. - 206,72 грн);

у листопаді 2019 року 3857,18 грн. (10,3%*2007,00 + 3857,18 грн. - 206,72 грн);

у грудні 2019 року 3866,97 грн. (10,3%*2102,00 + 3857,18 грн. - 206,72 грн);

у січні 2020 року 3857,18 грн.'(Ю,3%*2102,00 + 3857,18 грн. - 216,51 грн);

у лютому 2020 року 3192,15 грн. ((10,3%*2102,00 + 3857,18 грн.)/29*24) - 179,18 грн) (за 24 дні).

Відповідно до витягу з роздавальних відомостей, доданих до матеріалів справи.у період з 01.03.2018 року по 24.02.2020 року позивачу нараховувалась та виплачувалась індексацію грошового забезпечення у таких розмірах:

грудень 2018 - 71,08

січень 2019 - 71,80

лютий 2019 - 71,08

березень 2019 - 134,47

квітень 2019 - 134,47

травень 2019 - 134,47

червень 2019 - 134,47

липень 2019 - 206,72

серпень 2019 - 206,72

вересень 2019 - 0,00

жовтень 2019 - 206,72

листопад 2019 - 206,72

грудень 2019 - 206,72

січень 2020 - 216,51

лютий 2020 - 179,18

На підставі наведеного суд вважає, що відповідач не мав передбачених Законом №1282-XII підстав для проведення індексації грошового забезпечення позивача за період з березня 2018 року по листопад 2018 року включно, а з грудня 2018 по 24.02.2020 року позивачу нарахована та виплачена індексація доходів.

При цьому не підлягає задоволенню вимога позивача зобов`язати військову частину А0139 нарахувати і виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 28.11.2017 року по 24.02.2020 року включно в сумі 105289,83 гривень з огляду на те, що нарахування індексації належить до безпосередніх повноважень відповідача як роботодавця.

Розрахунок індексації грошового забезпечення є компетенцією відповідача як органу, в якому позивач проходив службу. Саме на відповідача за наявності законних підстав покладається обов`язок нарахувати та виплатити позивачу індексації грошового забезпечення.

Згідно з Рекомендацією Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980 на 316-й нараді, під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 02.06.2006 у справі «Волохи проти України» (заява № 23543/02) при наданні оцінки повноваженням державних органів суд виходив з декількох ознак, зокрема щодо наявності дискреції. Суд вказав, що норма права є «передбачуваною», якщо вона сформульована з достатньою чіткістю, що дає змогу кожній особі - у разі потреби за допомогою відповідної консультації - регулювати свою поведінку. «…надання правової дискреції органам виконавчої влади у вигляді необмежених повноважень було б несумісним з принципом верховенства права. Отже, закон має з достатньою чіткістю визначати межі такої дискреції, наданої компетентним органам, і порядок її здійснення, з урахуванням законної мети даного заходу, щоб забезпечити особі належний захист від свавільного втручання».

Тобто під дискреційним повноваженням слід розуміти компетенцію суб`єкта владних повноважень на прийняття самостійного рішення в межах, визначених законодавством, та з урахуванням принципу верховенства права.

Зміст компетенції органу виконавчої влади складають його повноваження - певні права та обов`язки органу діяти, вирішуючи коло справ, визначених цією компетенцією. В одних випадках - це зміст прав та обов`язків (право діяти чи утримуватися від певних дій). В інших випадках органу виконавчої влади надається свобода діяти на свій розсуд, тобто оцінюючи ситуацію, обирати один із кількох варіантів дій (або утримуватися від дій) чи один з варіантів можливих рішень.

У спірних правовідносинах індексація за період з 28.11.2017 року по 28.02.2018 року не була нарахована та виплачена позивачеві.

Тобто питання про те, який базовий місяць буде використаний відповідачем для нарахування індексації за період з 28.11.2017 року по 28.02.2018 року є передчасним, оскільки у цій частині права позивача ще не порушені.

Аналогічна правова позиція щодо дискреційних повноважень військової частини з нарахування індексації грошового забезпечення викладена у постанові Верховного Суду від 15.10.2020 у справі № 240/11882/19.

За приписами частини п`ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

На підставі вищезазначеного суд відхиляє аргументи позивача щодо неможливості віднесення нарахування суми індексації до дискреційних повноважень відповідача.

Частиною першою статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до частини другої статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (частини перша та друга статті 76 Кодексу адміністративного судочинства України).

Частинами першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно частин першої - третьої статі 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Таким чином, позов підлягає частковому задоволенню.

Враховуючи приписи статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати у даному випадку стягненню не підлягають.

Керуючись статтями 241 - 246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

2. Визнати протиправною бездіяльність військової частини А0139 (03113, м. Київ, просп. Перемоги, 55/2, ЄДРПОУ 07953714) щодо невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) за період з 28.11.2017 року по 28.02.2018 року.

3. Зобов`язати військову частину А0139 (03113, м. Київ, просп. Перемоги, 55/2, ЄДРПОУ 07953714) нарахувати і виплатити на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) індексацію грошового забезпечення за період з 28.11.2017 року по 28.02.2018 року включно.

4. У задоволенні інших позовних вимог - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статями 292-297 Кодексу адміністративного судочинства України, із урахуванням положень пункту 15.5 Перехідних положень (Розділу VII) Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Іщук І.О.