Ухвала суду № 100186862, 07.10.2021, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

про повернення позовної заяви

07 жовтня 2021 року м. Київ № 640/20140/21

Cуддя Окружного адміністративного суду міста Києва Головань О.В., розглянувши позовну заяву і додані до неї матеріали

за позовом Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково виробниче об`єднання "Ромсат"

про стягнення штрафних санкцій

ВСТАНОВИВ:

Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково виробниче об`єднання "Ромсат" про стягнення добровільно не сплаченої суми штрафних санкцій з Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково виробнче об`єднання "Ромсат" за Постановою про накладення штрафу від 25.03.2021 року № 11 у розмірі 51000 грн. 00 коп. до державного бюджету України.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.07.2021 року залишено позовну заяву без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків, про які вказано в ухвалі.

17.08.2021 року від позивача надійшло клопотання про продовження процесуального строку для оплати судового збору або відстрочення сплати судового збору, вмотивована відсутністю коштів на банківському рахунку КЕКВ 2800.

Розглянувши вказане клопотання, суд зазначає наступне.

Частиною 2 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

У відповідності до частини 1 статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Одночасно статтею 8 Закону України "Про судовий збір" визначено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Отже, наведеними правовими нормами Кодексу адміністративного судочинства України та Закону України "Про судовий збір" встановлено чіткий і вичерпний перелік умов, а також суб`єктних та предметних критеріїв, за яких, з огляду на майновий стан сторони, суд може, зокрема, звільнити від сплати судового збору.

Суд зауважує, що позивач не є суб`єктом, визначеним статтею 8 Закону України "Про судовий збір".

Як визначено у рішенні Європейського суду з прав людини від 20 травня 2010 року у справі "Пелевін проти України" (заява № 24402/02), право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг (пункт 27). Такі обмеження дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ до суду "за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання, що може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб і ресурсів суспільства та окремих осіб" (рішення названого Суду від 28 травня 1985 року у справі "Ешингдейн проти Сполученого Королівства" (пункт 27).

Одночасно у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Креуз проти Польщі" від 19 червня 2001 року зазначено, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв`язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду (пункт 60).

За вказаних обставин та з урахуванням встановленого наведеними законодавчими приписами режиму правового регулювання процедури відстрочення оплати судового збору, визначених законодавцем умов та підстав для цього, заява позивача задоволенню не підлягає.

Щодо заяви позивача в частині продовження строку усунення недоліків позову або відстрочення оплати судового збору, суд зауважує, що позивачем не надано суду жодного доказу можливості сплати судовий збір у визначений судом строк в майбутньому.

З урахуванням наведеного вище, оскільки позивачем не надано суду жодного доказу можливості сплатити судовий збір у визначений судом строк в майбутньому, суд не вбачає підстав для задоволення клопотання позивача про продовження строку усунення недоліків позову.

Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо: позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Керуючись п.1 ч. 4 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву повернути.

2. Ухвалу про повернення позовної заяви з позовними матеріалами надіслати позивачу невідкладно.

Ухвала може бути оскаржена в порядку ст. 295 КАС України протягом п`ятнадцяти днів з дня її підписання.

Суддя О.В. Головань