Рішення № 100186766, 07.10.2021, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Вн. №27/247

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 жовтня 2021 року м. Київ № 640/9462/21

за позовомОСОБА_1 до Міністерства закордонних справ України Міністерства юстиції України провизнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити діїСуддя О.В.Головань

Обставини справи:

ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Міністерства закордонних справ України, Міністерства юстиції України про

визнання протиправним та скасування рішення Державного секретаря МЗС України Банькова О. №201/19-091-15308 від 11.03.2021 року про відмову у поновленні ОСОБА_1 в правах та скасуванні заборон, визначених частиною третьою статті 1 Законом України "Про очищення влади" та

зобов`язання Міністерство юстиції України вилучити з Єдиного державного реєстру осіб, щодо яких застосовано положення Закону України "Про очищення влади", відомості про застосування заборони, передбаченої пунктом 3 статті 1 Закону України "Про очищення влади" щодо ОСОБА_1 .

Ухвалою суду від 19.04.2021 р. відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження за наявними у справі матеріалами, без виклику сторін.

28.05.2021 р. та 31.05.2021 р. надано відзиви на позов.

Ознайомившись з матеріалами справи, суд, -

ВСТАНОВИВ:

16.09.2014 р. Верховною Радою України ухвалено Закон України № 1682-VII "Про очищення влади", яким запроваджено процедуру очищення влади (люстрацію) - встановлену цим Законом або рішенням суду заборону окремим фізичним особам обіймати певні посади (перебувати на службі) (крім виборних посад) в органах державної влади та органах місцевого самоврядування.

Згідно з ч. 3 ст. 1 Закону № 1682-VII протягом десяти років з дня набрання чинності цим Законом посади, щодо яких здійснюється очищення влади (люстрація), не можуть обіймати особи, зазначені у частинах першій, другій, четвертій та восьмій статті 3 цього Закону, а також особи, які не подали у строк, визначений цим Законом, заяви, передбачені частиною першою статті 4 цього Закону.

Згідно з ч. 1 ст. 2 Закону № 1682-VII заходи з очищення влади (люстрації) здійснюються щодо: 10) інших посадових та службових осіб (крім виборних посад) органів державної влади, органів місцевого самоврядування.

Згідно з ч. 4 ст. 3 Закону № 1682-VII заборона, передбачена частиною третьою статті 1 цього Закону, застосовується до осіб, які 3) були штатними працівниками чи негласними агентами в КДБ СРСР, КДБ УРСР, КДБ інших союзних республік колишнього СРСР, Головному розвідувальному управлінні Міністерства оборони СРСР, закінчили вищі навчальні заклади КДБ СРСР (крім технічних спеціальностей).

Згідно з ч. 4 ст. 5 Закону № 1682-VII організація проведення перевірки осіб (крім професійних суддів та осіб, зазначених в абзаці третьому цієї частини) покладається на керівника відповідного органу, до повноважень якого належить звільнення з посади особи, стосовно якої здійснюється перевірка.

Згідно з ч. 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 1682-VII встановлено, що впродовж десяти днів з дня набрання чинності цим Законом керівник органу (орган), до повноважень якого належить звільнення та/або ініціювання звільнення з посади осіб, до яких застосовується заборона, зазначена в частині третій статті 1 цього Закону, на основі критеріїв, визначених частиною першою статті 3 цього Закону, на підставі відомостей, наявних в особових справах цих осіб: 1) звільняє цих осіб з посад або надсилає керівнику органу (орган), до повноважень якого належить звільнення з посади таких осіб, відповідні документи для їх звільнення не пізніше ніж на 10 робочий день з дня отримання таких документів; 2) інформує Міністерство юстиції України про їх звільнення з посад та надає відповідні відомості про застосування до таких осіб заборони, передбаченої частиною третьою статті 1 цього Закону, для їх оприлюднення на офіційному веб-сайті Міністерства юстиції України та внесення до Єдиного державного реєстру осіб, щодо яких застосовано положення Закону України "Про очищення влади", у порядку та строки, визначені цим Законом.

ОСОБА_1 з жовтня 1997 р. по серпень 2016 р. перебував на державній службі, на різних посадах дипломатичної служби Міністерства закордонних справ України.

Наказом МЗС України від 18.02.2015 р. №309-ос ОСОБА_1 переведено з посади першого секретаря відділу прийому офіційних делегацій Протокольного департаменту на посаду радника цього ж відділу.

17.11.2014 р. МЗС України прийнято наказ №463 "Про проведення в апараті МЗС України та представництвах МЗС та території України перевірки, передбаченої Законом".

14.09.2015 р. ОСОБА_1 на виконання вимог ст. 4 Закону № 1682-VII подав на ім`я заступника Міністра закордонних справ України заяву про те, що заборони, визначені ч. 3 та 4 ст. 1 Закону, щодо нього не застосовуються, а також надав згоду на проходження перевірки та оприлюднення відомостей відповідно до вимог Закону.

Під час проведення перевірки отримано лист Служби безпеки України від 01.02.2016р. №24/л-97256 про відсутність щодо ОСОБА_1 інформації про належність останнього до агентурного апарату органів КДБ СРСР, КДБ УРСР та КДБ, а також про відсутність інформації про закінчення та отримання диплому вищого навчального закладу КДБ СРСР.

Також у вказаному листі містилася інформація про навчання ОСОБА_1 у Вищій школі КДБ СРСР ім. Ф.Е.Дзержинського у період з 01.08.1986 р. по 14.10.1991 р. (наказ ВШ КДБ УРСР №194 від 01.08.1986 р.).

За наслідками перевірки складено Довідку про результати перевірки, передбаченої Законом України "Про очищення влади", згідно з якою наявна інформація, яка є підставою для застосування до ОСОБА_1 заборон, визначених ч. 3 ст. 1 Закону України "Про очищення влади".

Наказом МЗС України від 28.07.2016 р. №1329-ос ОСОБА_1 звільнено з 29.07.2016 р. з посади радника першого секретаря відділу прийому офіційних делегацій Протокольного департаменту відповідно до п. 3 ст. 1 та п. 14 ст. 5 Закону України "Про очищення влади".

25.01.2021 р. ОСОБА_2 звернувся до Державного секретаря МЗС України з заявою про перегляд висновку про застосування до нього положень Закону України "Про очищення влади", у якій просив провести додаткову перевірку обґрунтованості висновків перевірки, що стали підставою для внесення відомостей відносно ОСОБА_1 до Єдиного державного реєстру осіб, щодо яких застосовано положення Закону України "Про очищення влади", з урахуванням відсутності вини, або вчинені правопорушення, внести клопотання на ім`я Міністра юстиції України щодо вилучення ОСОБА_1 з Реєстру.

У заяві міститься посилання на висновки ЄСПЛ у справі "Полях та інші проти України" (заява № 58812/15 та 4 інші заяви) від 17.10.2019 р., оскільки Закон було застосовано до позивача формально, лише з підстав колективної відповідальності, з порушенням принципу презумпції невинуватості.

Листом від 11.03.2021 р. за №201/19-091-15308 заявника повідомлено про те, що у 1991 р. ним завершено повний курс навчання у Вищій школі КДБ, що є обов`язковою підставою для застосування заборон, передбачених ч. 3 ст. 1 Закону № 1682-VII.

Оскільки вказана норма Закону № 1682-VII є чинною, відсутні правові підстави для ухвалення рішення про скасування або перегляду результатів проведеної перевірки.

Позивач - ОСОБА_1 - вважає вказану відмову протиправною з таких підстав.

Позивач посилається на висновки ЄСПЛ у справі "Полях та інші проти України" (заява № 58812/15 та 4 інші заяви) від 17.10.2019 р., згідно з якими українські органи влади не надали переконливих підстав для виправдання люстрації осіб, які просто обіймали певні посади Комуністичної партії до 1991 року, за відсутності звинувачень у конкретній антидемократичній діяльності з їхнього боку, і втручання у права заявників не було необхідним у демократичному суспільстві.

Позивач не заперечує факт отримання ним освіти у Вищій школі КДБ, проте, за відсутності його участі у переслідуванні активістів Революції Гідності, прийняття рішень або вчинення дій, які могли б свідчити про порушення ним прав та свобод людини, підстави для застосування передбачених Законом № 1682-VII обмежень є протиправним.

Відповідач - Міністерство закордонних справ України - проти задоволення позовних вимог заперечив з таких підстав.

Відповідач зазначає, що норми Закону № 1682-VII, застосовані до позивача при його звільненні наказом МЗС України від 28.07.2016 р. №1329-ос, чинні і станом на час звернення до суду, позивачем наказ про звільнення не оскаржувався.

За таких обставин правові підстави для недотримання норм Закону № 1682-VII відсутні.

Відповідач - Міністерство юстиції України - проти задоволення позовних вимог заперечив з таких підстав.

Відповідач зазначає, що оскільки позивачем не оскаржувався наказ МЗС України від 28.07.2016 р. №1329-ос про звільнення внаслідок застосування положень Закону №1682-VII, ним пропущено строк звернення до суду.

Дії відповідача щодо внесення позивача до Єдиного державного реєстру осіб, щодо яких застосовано положення Закону України "Про очищення влади", відповідають вимогам Закону, яким передбачена така процедура і підстави для внесення інформації.

Згідно з п. 5 р. ІІ Положення про Єдиний державний реєстр осіб, щодо яких застосовано положення Закону України "Про очищення влади", затвердженого наказом Міністерства юстиції України 16.10.2014 р. № 1704/5, підставою для вилучення з Реєстру відомостей про особу, щодо якої застосовано заборону, передбачену частиною третьою або четвертою статті 1 Закону України "Про очищення влади", є звернення про вилучення від органу, який проводив перевірку, або від особи, відомості щодо якої внесені до Реєстру, з наданням одного з таких документів: копії обґрунтованого рішення про скасування результатів перевірки, що свідчить про відсутність підстав для застосування до особи, яка проходила перевірку, заборон, визначених статтею 1 Закону України "Про очищення влади", від органу, який проводив перевірку, в паперовій формі за підписом уповноваженої особи органу, завіреним печаткою.

Відповідачу такий висновок не надавався, тому підстави для вилучення з Реєстру відомостей про позивача відсутні.

Проаналізувавши матеріали справи, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги є необґрунтованими та не підлягають до задоволення з таких підстав.

Згідно з ч. 1, 3 ст. 7 Закону України "Про очищення влади" від 16.09.2014 р. №1682-VII (в редакції станом на 28.07.2016 р.) відомості про осіб, щодо яких встановлено заборону, передбачену частиною третьою або четвертою статті 1 цього Закону, вносяться до Єдиного державного реєстру осіб, щодо яких застосовано положення Закону України "Про очищення влади", що формується та ведеться Міністерством юстиції України.

Положення про Реєстр, порядок його формування та ведення затверджуються Міністерством юстиції України.

Відомості про осіб, щодо яких застосовано заборону, передбачену частиною четвертою статті 1 цього Закону, оприлюднюються на офіційному веб-сайті Міністерства юстиції України та вносяться до Реєстру протягом трьох робочих днів з дня надходження із Державної судової адміністрації України до Міністерства юстиції України наданої з Єдиного державного реєстру судових рішень електронної копії рішення суду, яке набрало законної сили. Державна судова адміністрація України надсилає до Міністерства юстиції України таку електронну копію рішення суду не пізніш як на десятий день з дня набрання ним законної сили.

Міністерство юстиції України не пізніше ніж на третій день після отримання відомостей, які підлягають внесенню до Реєстру, забезпечує їх оприлюднення на своєму офіційному веб-сайті та вносить їх до Реєстру. Відкритими для безоплатного цілодобового доступу є такі відомості про особу, щодо якої застосовано положення цього Закону: 1) прізвище, ім`я, по батькові; 2) місце роботи, посада на час застосування положення цього Закону; 3) відомості про стан проходження перевірки особою, а також інформація про надходження висновків про результати перевірки, які свідчать про наявність підстав для застосування до особи, яка проходила перевірку, заборон, визначених статтею 1 цього Закону; 4) час, протягом якого на особу поширюється заборона, передбачена частиною третьою або четвертою статті 1 цього Закону.

Зазначені відомості не належать до конфіденційної інформації про особу та не можуть бути обмежені в доступі.

Згідно з матеріалами справи відомості про позивача до Реєстру внесено внаслідок його звільнення наказом МЗС України від 28.07.2016 р. №1329-ос з посади радника першого секретаря відділу прийому офіційних делегацій Протокольного департаменту відповідно до п. 3 ст. 1 та п. 14 ст. 5 Закону України "Про очищення влади".

Також, як встановлено судом, цей наказ в судовому порядку не скасовано (ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 19.02.2021 р. у справі №640/31545/20 позовну заяву повернуто позивачу).

На думку позивача, підставою для проведення додаткової перевірки обґрунтованості висновків перевірки, що стали підставою для внесення відомостей відносно нього до Єдиного державного реєстру осіб, щодо яких застосовано положення Закону України "Про очищення влади", з урахуванням відсутності вини, або вчинені правопорушення, став факт надання оцінки положенням Закону № 1682-VII під час розгляду ЄСПЛ справи "Полях та інші проти України" (заява № 58812/15 та 4 інші заяви) (рішення від 17.10.2019 р.).

З вказаного приводу суд зазначає наступне.

Законодавством не передбачено підстав для проведення повторної перевірки, проведеної в порядку ст. 5 Закону № 1682-VII, тоді як висновок за результатами перевірки може бути оскаржений особою в судовому порядку згідно з ч. 11 ст. 5 Закону № 1682-VII, як і наказ про звільнення, прийнятий на його підстав.

Згідно з ч. 5 р. ІІ Положення про Єдиний державний реєстр осіб, щодо яких застосовано положення Закону України "Про очищення влади", затвердженого наказом Міністерства юстиції України 16.10.2014 р. № 1704/5, підставою для вилучення з Реєстру відомостей про особу, щодо якої застосовано заборону, передбачену частиною третьою або четвертою статті 1 Закону України "Про очищення влади", є звернення про вилучення від органу, який проводив перевірку, або від особи, відомості щодо якої внесені до Реєстру, з наданням одного з таких документів:

копії обґрунтованого рішення про скасування результатів перевірки, що свідчить про відсутність підстав для застосування до особи, яка проходила перевірку, заборон, визначених статтею 1 Закону України "Про очищення влади", від органу, який проводив перевірку, в паперовій формі за підписом уповноваженої особи органу, завіреним печаткою;

копії відповідного судового рішення в паперовій формі, засвідченої в установленому порядку, з належним чином оформленим підтвердженням про набрання законної сили;

копії документів про смерть особи, відомості щодо якої внесені до Реєстру, в паперовій формі та засвідчені належним чином.

Формулювання першої з наведених підстав свідчить про те, що попередній висновок може бути скасовано у випадку виявлення безпідставного застосування до особи обмежень, тобто, невідповідність особи передбаченому переліку критеріїв здійснення очищення влади (люстрації).

В даному випадку позивач не заперечує факт навчання у Вищій школі КДБ СРСР ім. Ф.Е.Дзержинського у період з 01.08.1986 р. по 14.10.1991 р. (наказ ВШ КДБ УРСР №194 від 01.08.1986 р.), що є підставою для застосування заборон, передбачених з ч. 4 ст. 3 Закону № 1682-VII (заборона, передбачена частиною третьою статті 1 цього Закону, застосовується до осіб, які 3) були штатними працівниками чи негласними агентами в КДБ СРСР, КДБ УРСР, КДБ інших союзних республік колишнього СРСР, Головному розвідувальному управлінні Міністерства оборони СРСР, закінчили вищі навчальні заклади КДБ СРСР (крім технічних спеціальностей).

Тобто, факти, що стали підставою для застосування до позивача положень Закону № 1682-VII, не спростовані і не заперечуються.

Вказані положення Закону № 1682-VII чинні як станом на час звернення позивача 25.01.2021 р. з заявою до Державного секретаря МЗС України, а також станом на час розгляду справи.

Відповідно, підстави для перегляду висновків перевірки щодо позивача у МЗС України були відсутні, про що позивача і повідомлено листом від 11.03.2021 р. за №201/19-091-15308.

За таких обставин підстави для визнання протиправною викладеної у листі відмови відсутні.

Щодо такої підстави для вилучення з Реєстру відомостей про особу, щодо якої застосовано заборону, як надання копії відповідного судового рішення в паперовій формі, засвідченої в установленому порядку, з належним чином оформленим підтвердженням про набрання законної сили, то, як зазначено вище, ні висновок про результати перевірки, ні наказ МЗС України від 28.07.2016 р. №1329-ос позивачем не оскаржувалися, і копії відповідних рішень надані бути не могли.

Щодо посилання позивача на висновки ЄСПЛ у справі "Полях та інші проти України" (заява № 58812/15 та 4 інші заяви) від 17.10.2019 р. суд зазначає наступне.

Висновки ЄСПЛ у вказаній справі стосуються заявників, і рішення щодо поновлення їх прав має виконуватися щодо них в порядку Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23.02.2006 р. №3477-IV; суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права (ст. 17 Закону №3477-IV).

При цьому, сам Закон № 1682-VII внаслідок надання йому оцінки під час розгляду справи у ЄСПЛ чинності не втрачає і залишається частиною національного законодавства.

Згідно з ч. 5 ст. 19 Закону №3477-IV міністерства, інші центральні органи виконавчої влади забезпечують систематичний контроль за додержанням у рамках відомчого підпорядкування адміністративної практики, що відповідає Конвенції та практиці Суду.

Як зазначено вище, положення Закону № 1682-VII чинні як станом на час звернення позивача 25.01.2021 р. з заявою до Державного секретаря МЗС України, жодних змін до законодавства на підставі висновків ЄСПЛ у справі "Полях та інші проти України" (заява № 58812/15 та 4 інші заяви) від 17.10.2019 р. не вносилося, і у МЗС України відсутні підстави для перегляду попередніх висновків щодо осіб, які не були позивачами у вказаній справі ЄСПЛ, а також не оскаржували висновки та накази про звільнення в судовому порядку в інших провадженнях.

З врахуванням викладеного оцінка відповідності законодавству підстав внесення позивача до Єдиного державного реєстру осіб, щодо яких застосовано положення Закону України "Про очищення влади", можлива під час розгляду справи про оскарження висновку та наказу про звільнення або у випадку визнання неконституційними відповідних положень Закону № 1682-VII.

Обраний позивачем спосіб захисту свого права фактично передбачає надання оцінки підставам його звільнення за відсутності відповідного спору, що не може бути визнане судом належним способом захисту порушеного права і не передбачено законодавством.

Згідно з ч. 2 статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З врахуванням викладеного у суду наявні відсутні підстави для визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності позивача за наслідками розгляду його заяви.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 241-246, 255, 257-263, 293, 295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

2. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

3. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя О.В. Головань

Повний текст рішення

виготовлено і підписано 07.10.2021 р.