Ухвала суду № 100186577, 06.10.2021, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

06 жовтня 2021 року справа №640/13287/21

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Кузьменка В.А., розглянувши в письмовому провадженні клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку звернення до адміністративного суду

за позовомОСОБА_1 доУправління праці та соціального захисту населення Дарницької районної в місті Києві державної адміністраціїпрозобов`язання вчинити діїВ С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Управління праці та соціального захисту населення Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації (далі по тексту - відповідач), в якому просить зобов`язати Управління праці та соціального захисту населення Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації в стислий термін виконати вимоги Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і провести безоплатний капітальний ремонт квартири позивача згідно постанови Кабінету Міністрів України від 20 травня 2009 року №565.

Ухвалою від 21 травня 2021 року Окружний адміністративний суд міста Києва прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження в адміністративній справі №640/13287/21 в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 вересня 2021 року суд замінив назву відповідача з Управління праці та соціального захисту населення Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації на Управління соціального захисту населення Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації.

Разом із адміністративним позовом позивач подав заяву про поновлення строку звернення до суду, в якій просив визнати поважними причини пропуску строку та поновити строк звернення до суду за захистом своїх прав та інтересів.

Розглянувши заяву позивача про поновлення строку звернення до суду, суд звертає увагу на таке.

Частиною першою статті 118 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.

За змістом цієї норми процесуальним строком є також строк звернення до суду, який, відповідно до частини другої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України становить шість місяців, який обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до частини першої статті 121 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України суд, за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Разом з тим, поняття поважних причин пропуску процесуальних строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд суду.

Окружний адміністративний суд міста Києва вважає за необхідне зазначити, що поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

Позивач зазначає, що пропуск строку звернення до суду зумовлений різким погіршенням стану його здоров`я, на підтвердження чого надав довідку з Дарницької районної поліклініки та виписки з Київської міської клінічної лікарні №1 та №18, Київського міського онкологічного центру та Інституту Урології НАМН України.

Суд встановив, що строк виконання робіт за договором підряду від 07 листопада 2018 року №3/11 - листопад - грудень 2018 року, отже позивач дізнався або мав дізнатися про порушення його прав 31 грудня 2018 року.

Згідно із довідкою Дарницької районної поліклініки Кочур В.А. від 27 листопада 2020 року, довідкою Київської міської клінічної лікарні №18 від 24 липня 2019 року серії КС №1693, випискою із медичної карти стаціонарного хворого №121192 Київської міської клінічної лікарні №1 від 03 липня 2019 року, випискою із медичної карти стаціонарного хворого на злоякісне новоутворення Київського міського клінічного онкологічного центру від 25 вересня 2019 року, довідкою Київської міської клінічної лікарні №18 від 11 грудня 2019 року, випискою із медичної карти стаціонарного хворого №2107 Київської міської клінічної лікарні №18, випискою із медичної карти стаціонарного хворого №3242 Київської міської клінічної лікарні №18, випискою із медичної карти стаціонарного хворого №4720 Центрального госпіталя Міністерства внутрішніх справ України від 24 липня 2020 року, випискою із медичної карти стаціонарного хворого №3076 інституту урології НАМН України, випискою із медичної карти стаціонарного хворого №ІХ-201215/6736 Київської міської клінічної лікарні №18 від18 грудня 2020 року, випискою із медичної карти стаціонарного хворого №ІХ-210203/534 Київської міської клінічної лікарні №18 від 05 лютого 2021 року, випискою із медичної карти стаціонарного хворого №ІХ-210222/861 Київської міської клінічної лікарні №18 від 24 лютого 2021 року позивач з 16 травня 2019 року 24 лютого 2021 року проходив лікування як амбулаторно, так і в стаціонарі.

Згідно із статтею 55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Відповідно до частини другої статті 8 Кодексу адміністративного судочинства України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини; статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Європейський суд з прав людини акцентує увагу на тому, що право на доступ до суду має бути ефективним. Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Разом з тим, суд зазначає, що не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним (рішення Європейського суду з прав людини у справі Жоффр де ля Прадель проти Франції від 16 грудня 1992 року).

У рішенні по справі «Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії» від 13 січня 2000 року та у рішенні по справі «Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії» від 28 жовтня 1998 року, Європейський Суд з прав людини вказав, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступу до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Це визнане порушенням пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Також, у Рішенні у справі Белле проти Франції від 4 грудня 1995 року Європейський суд з прав людини зазначив, що стаття 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.

Виходячи з норм Конституції України та міжнародного права, враховуючи обставини, які стали причиною пропуску звернення до суду, а також з метою забезпечення доступу позивача до правосуддя для повного захисту своїх прав та інтересів шляхом судового розгляду справи, суд приходить до висновку, що причини пропуску звернення до адміністративного суду є поважними, а тому вважає за необхідне задовольнити клопотання позивача та поновити строк звернення до адміністративного суду до Управління праці та соціального захисту населення Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації про зобов`язання вчинити дії.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 122, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

У Х В А Л И В :

1. Задовольнити клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку звернення до адміністративного суду.

2. Поновити ОСОБА_1 строк звернення до адміністративного суду з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації про зобов`язання вчинити дії.

Згідно з частиною другою статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає окремому оскарженню.

Суддя В.А. Кузьменко