Рішення № 100186523, 06.10.2021, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 жовтня 2021 року місто Київ № 640/15476/21

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Іщука І.О., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомГоловного управління Державної податкової служби у місті Києві, як відокремленого підрозділу Державної податкової служби до про Товариства з обмеженою відповідальністю «Олпанік» стягнення заборгованості у розмірі 580724,66 грн,ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Головне управління Державної податкової служби у місті Києві, як відокремлений підрозділ Державної податкової служби звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Олпанік», в якій просить суд (з урахуванням заяви від 30.08.2021 про зменшення позовних вимог) стягнути кошти платника податків Товариства з обмеженою відповідальністю «Олпанік» з усіх рахунків, відкритих у банках, що обслуговують такого платника, на суму податкового боргу у розмірі 580724,66 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідно до інтегрованої картки платника податків Товариство з обмеженою відповідальністю «Олпанік» на момент звернення до суду має заборгованість перед бюджетом з податку на додану вартість у розмірі 1 597 332,39 грн. Вказана заборгованість виникла на підставі самостійно поданої податкової звітності та податкового повідомлення-рішення від 21.09.2020 №0822050417.

Разом з тим, з моменту направлення позовної заяви до суду та відкриття провадження у справі, за посиланням позивача, відбулись зміни у структурі податкової заборгованості відповідача, зокрема, за вказаний проміжок часу відбулось зменшення заявленої до стягнення суми податкового боргу. Так, на даний час, сума податкового боргу, яка залишилась не сплаченою відповідачем з податку на додану вартість становить 580 724,66 грн.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 08.06.2021 справу прийнято до розгляду, відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче засідання в адміністративній справі №640/15476/21.

Через канцелярію Окружного адміністративного суду міста Києва 30.08.2021 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого останній вважає позовну заяву повністю необгрунтованою, оскільки з 20.03.2020 позивач розпочав безпідставно нараховувати податковий борг з несвоєчасну сплату податку на додану вартість, на який регулярно нараховувалась пеня.

Як зазначив відповідач, заборгованість з податку на додану вартість по розрахунках перед бюджетом станом на 30.07.2021 становить 580724,66 грн.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.08.2021 закрито підготовче провадження та призначено справу №640/15476/21 до судового розгляду по суті.

У судові засідання 06.09.2021 та 04.10.2021 представник відповідача не з`явився, причин неявки суду не повідомив.

Під час судового розгляду справи судом оголошувались перерви та розгляд справи відкладався у відповідності із приписами Кодексу адміністративного судочинства України.

У судовому засідання 04.10.2021, у зв`язку з надходженням клопотання від представника позивача, суд ухвалив здійснити подальший розгляд справи в порядку письмового провадження.

Розглянувши подані документи і матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Олпанік» (код ЄДРПОУ 41803505) (надалі по тексту - відповідач) перебуває на обліку в органах державної податкової служби та є платником податків за основним місцем обліку відповідно до Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (далі по тексту - ПК України).

З матеріалів справи вбачається, що за відповідачем рахується податкова заборгованість перед бюджетом із сплати податку на додану вартість у розмірі 580 724,66 грн.

Вказаний податковий борг з податку на додану вартість у розмірі 580 724,66 грн виник на підставі податкової вимоги від 13.05.2020 №33947-10, податкового повідомлення-рішення від 21.09.2020 №0822050417 та уточнюючих розрахунків податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок від 24.07.2020, від 15.09.2020, від 16.09.2020 та від 21.09.2020.

Вказані податкова вимога та податкове повідомлення-рішення були направлені на податкову адресу відповідача (02121, м. Київ, Харківське шосе, 182) та отриманні останнім, про що свідчать рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення.

Оскільки зазначена сума заборгованості в повному обсязі відповідачем в добровільному порядку не сплачена, позивач звернувся з даним позовом до суду щодо стягнення податкового боргу за рахунок коштів, наявних на рахунках платника у банківських установах.

Досліджуючи наявні у матеріалах справи докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх у сукупності, суд бере до уваги наступне.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до частини четвертої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України суб`єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду виключно у випадках, визначених Конституцією та законами України.

Згідно з пунктом 20.1.34 статті 20 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (надалі по тексту - ПК України) контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Порядок реалізації права органу державної податкової служби на звернення до суду з позовом про стягнення податкового боргу визначено статтею 95 ПК України.

Підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України визначено, що платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори у строки та в розмірах, встановлених цим Кодексом.

Грошове зобов`язання платника податків відповідно до підпункту 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 України - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Згідно з підпунктом 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 ПК України податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Згідно з пунктом 14.1.175 статті 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до пункту 57.1 статті 57 ПК України платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до пункту 54.5 статті 54 ПК України якщо сума грошового зобов`язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність і повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов`язання і має право оскаржити зазначену суму в порядку, встановленому цим Кодексом.

Контролюючим органом 13.05.2020 було прийнято податкову вимогу №33947-10 на суму 31156,28 грн., яка була направлена на адресу відповідача та отримана останнім 19.05.2020, що підтверджується копією поштового повідомлення.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, за наслідками проведення контролюючим органом камеральної перевірки дотримання вимог податкового законодавства в частині своєчасності сплати податку на додану вартість до бюджету Товариством з обмеженою відповідальністю «Олпанік» встановлено порушення строків сплати узгодженої суми грошового зобов`язання по податку на додану вартість, передбачених пунктами 57.1 та 57.3 статті 57 Податкового кодексу України.

Висновки порушення строків сплати узгодженої суми грошового зобов`язання по податку на додану вартість Товариством з обмеженою відповідальністю «Олпанік» відображено в Акті перевірки від 11.09.20202 №29960/26-15-04-17-13, на підставі якого відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 11.09.2020 №29960/26-15-04-17-13.

Так, суд звертає увагу, що вказане податкові повідомлення-рішення було направлено на податкову адресу відповідача та отримано ним 29.09.2020, а тому, на час вирішення даної справи визначене контролюючим органом податкове зобов`язання є правомірними та узгодженими.

Отже, станом на час розгляду справи в суді, з урахуванням зменшення розміру позовних вимог відповідно до заяви від 30.08.2021 за відповідачем обліковується податковий борг в сумі 580 724,66 грн, який на день розгляду справи у добровільному порядку не сплачений, що також ним не заперечується.

Пунктом 59.5 ПК України встановлено, що у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Відповідно до пунктів 95.1, 95.2 статті 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Зазначена норма встановлює послідовність стягнення податкового боргу за рахунок різних джерел: спочатку за рахунок коштів, а у разі їх недостатності - за рахунок майна, яке перебуває в податковій заставі. Таким чином, законом закріплено пріоритет погашення податкового боргу шляхом стягнення коштів.

Відповідно до пункту 95.2 статті 95 ПК України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Відповідно до абзацу першого пункту 95.3 статті 95 ПК України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Згідно з підпунктами 20.1.19, 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право, зокрема, звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини, а також стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов`язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.

Згідно з пунктом 41.2. статті 41 ПК України органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці у межах своїх повноважень.

Стаття 61 ПК України передбачає, що контроль за правильністю нарахування, повнотою і своєчасністю сплати податків і зборів покладено на органи фіскальної служби.

Отже, судом встановлено, що узгоджена сума грошового зобов`язання з податку на додану вартість, яка визначена позивачем, своєчасно та в повному обсязі відповідачем не сплачена та становить 580 724, 66 грн.

Наявність податкового боргу у відповідача підтверджується податковою вимогою від 13.05.2020 №33947-10, податковим повідомленням-рішенням від 21.09.2020 №0822050417 та уточнюючими розрахунками податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок від 24.07.2020, від 15.09.2020, від 16.09.2020 та від 21.09.2020

Частиною першою статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до частини другої статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (частини перша та друга статті 76 Кодексу адміністративного судочинства України).

Частинами першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно частин першої - третьої статі 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи викладене, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Головного управління Державної податкової служби у місті Києві, як відокремленого підрозділу Державної податкової служби про стягнення податкового боргу в сумі 580 724,66 грн. підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України судовий збір не підлягає стягненню.

Керуючись статтями 241 - 246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов Головного управління Державної податкової служби у місті Києві, як відокремленого підрозділу Державної податкової служби (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ ВП 44116011) задовольнити.

2. Стягнути кошти платника податків Товариства з обмеженою відповідальністю «Олпанік» (02121, м. Київ, Харківське шосе, 182, код ЄДРПОУ 41803505) з рахунків у банках, що обслуговують такого платника, на суму податкового боргу у розмірі 580 724,66 грн. (п`ятсот вісімдесят тисяч сімсот двадцять чотири гривні шістдесят шість копійок).

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статями 292-297 Кодексу адміністративного судочинства України, із урахуванням положень пункту 15.5 Перехідних положень (Розділу VII) Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Іщук І.О.