Рішення № 100186496, 05.10.2021, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 жовтня 2021 року м. Київ № 640/6082/21

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Гарника К.Ю., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1

до Командира 2 стрілецького батальйону військової частини 3066 Національної гвардії України (м. Київ) підполковника Туруна Олексія Петровича

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача

Військова частина 3066 Національної гвардії України (м. Київ)

про визнання протиправним та скасування дисциплінарного стягнення

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач), адреса: АДРЕСА_1 до командира 2 стрілецького батальйону військової частини 3066 Національної гвардії України (м. Київ) підполковника Туруна Олексія Петровича (далі по тексту - відповідач), адреса: 01133, місто Київ, вулиця Євгена Коновальця, будинок 38, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - військова частина 3066 Національної гвардії України (м. Київ) (далі по тексту - третя особа), адреса: 01133, місто Київ, вулиця Євгена Коновальця, будинок 38, в якій позивач, з урахуванням позовної заяви в новій редакції, просить:

- визнати накладене на позивача дисциплінарне стягнення «сувора догана» за неякісне виконання своїх функціональних обов`язків, особисту недисциплінованість, яка проявляється в допущенні помилок у звітних документах, за не збереження звітних документів від 25 серпня 2020 року відповідачем протиправним та скасувати його.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 05 лютого 2021 року при ознайомленні зі своєю службовою карткою йому стало відомо про накладення на нього дисциплінарного стягнення «сувора догана» від 25 серпня 2020 року за неякісне виконання своїх функціональних обов`язків, особисту недисциплінованість, яка проявляється в допущенні помилок у звітних документах, за не збереження звітних документів.

В подальшому, як вказує позивач, йому стало відомо, що таким діям відповідача передувало службове розслідування №165 від 23 липня 2020 року, з висновками якого він не погоджується.

Більш того, позивач зазначив, що наявність попередніх дисциплінарних стягнень оскаржується ним в судовому порядку.

Вказані обставини стали підставою для звернення позивача до адміністративного суду з цією позовною заявою.

Заперечуючи проти задоволення позовних вимог, представник третьої особи у письмових поясненнях на позовну заяву послався на пропуск позивачем строку звернення до суду з вказаною позовною заявою, оскільки, як вважає представник третьої особи, позивач був обізнаний про накладення на нього стягнення «сувора догана», так як за серпень місяць 2020 року отримав преміювання не у 100% розмірі, а у розмірі 85%

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 квітня 2021 року відкрито провадження в адміністративній справі, вирішено здійснити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Копія ухвали суду від 19 квітня 2021 року разом з позовною заявою та доданими до неї документами були надіслані на відому адресу відповідача (01133, місто, вулиця Євгена Коновальця, будинок 38, тобто, за місцем розташування військової частини 3066 Національної гвардії України), проте, лист з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення повернутий на адресу суду з відміткою відділення поштового зв`язку «за закінченням терміну зберігання».

Згідно частини 4 статті 124 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх поштової адреси судовий виклик або судове повідомлення надсилаються юридичним особам за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

У разі відсутності учасників справи за такою адресою вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручено їм належним чином.

Зважаючи, що матеріали справи не містять інших відомостей щодо адреси (електронної пошти тощо) або місцезнаходження відповідача, слід зазначити, що судом було вжито заходи щодо повідомлення відповідача про відкриття провадження у справі у встановлений законом строк, а тому, на переконання суду, відповідач належним чином повідомлений про відкриття провадження в адміністративній справі, про право надати свій відзив на позов або заяву про визнання позову. Однак, у встановлений судом строк, відповідач відзив на позов та додаткові документи до суду не подав.

Враховуючи неподання відповідачем відзиву на позовну заяву у встановлені судом строки без поважних причин, на підставі частини 6 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку про можливість розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва виходить з наступного.

ОСОБА_1 проходить військову службу в Національній гвардії України, що підтверджується посвідченням від 25 травня 2018 року серії НОМЕР_1 .

Відповідно до службової картки позивача в розділі "Стягнення" міститься запис, зокрема, про сувору догану від 25 серпня 2020 року за неякісне виконання своїх функціональних обов`язків, з посиланням, що вказане стягнення було накладено «КБ»

Більш того, в матеріалах справи наявні копії матеріалів службового розслідування за №165 від 23 липня 2020 року, згідно з якими: заступник Командира 2 стрілецького батальйону майор Лагута Я. в рапорті від 08 липня 2020 року звертається до командира 2 батальйону підполковника Туруна О. та доповідає останньому, що під час перевірки організації повсякденної діяльності 08 червня 2020 року в 6 стрілецькій роті були виявлені недоліки.

У зв`язку з чим наказом командира військової частини 3066 №510 від 08 липня 2020 року призначено проведення службового розслідування по факту виявлених недоліків під час перевірки ведення документації в 6 стрілецькій роті 2 стрілецького батальйону.

23 липня 2020 року командиром військової частини 3066 затверджено висновок службового розслідування по факту виявлених недоліків під час перевірки ведення документації в 6 стрілецькій роті 2 стрілецького батальйону, відповідно до резолютивної частини якого (пункт 3) заступнику командира 6 стрілецької роти по роботі з особовим складом старшому лейтенанту ОСОБА_1 за неякісне виконання своїх функціональних обов`язків, особисту недисциплінованість, яка проявляється в допущенні помилок в звітніх документах, за не збереження звітніх документів оголошено «сувору догану» правами командира батальйону, після повернення з відрядження.

Суд зазначає, що у самому висновку зазначено, що останнім часом стан військової дисципліни та виконання своїх функціональних обов`язків у позивача погіршився, про що свідчать раніше накладені стягнення, а саме «догана» правами командира військової частини за недостатню організацію роботи по підтриманню належного стану військової дисципліни серед підпорядкованого особового складу.

Відповідно до наявних в матеріалах справи документів, позивачу за серпень 2020 року було нараховано премію у розмірі 85%, проте, ані відповідачем, ані третьою особою не надано суду жодних доказів того, що розмір премії позивачу був зменшений саме у зв`язку оголошенням останньому «суворої догани» правами командира батальйону.

Натомість наявна копія наказу командира військової частини 3066 від 05 серпня 2020 року на виплату премії щодо преміювання військовослужбовців 6 роти 2 батальйону військової частини 3066 за липень 2020 року.

Згідно із витягом із наказу командира військової частини 3066 національної гвардії України (по стройовій частині) від 28 липня 2020 року №149 позивач був звільнений від виконання службових обов`язків за станом здоров`я та наказом командира військової частини 3066 Національної гвардії України (по стройовій частині) від 04 серпня 2020 року визнано таким, що прибув після одужання.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.

Частиною першою статі 2 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" визначено, що військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України, іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Порядок проходження військової служби, права та обов`язки військовослужбовців визначаються цим та іншими законами, відповідними положеннями про проходження військової служби, що затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами.

Сутність військової дисципліни, обов`язки військовослужбовців, а також військовозобов`язаних та резервістів під час проходження зборів щодо її додержання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, права командирів щодо їх застосування, а також порядок подання і розгляду заяв, пропозицій та скарг визначає Дисциплінарний статут Збройних Сил України, затверджений Законом України "Про Дисциплінарний статут Збройних Сил України" (далі по тексту - Дисциплінарний статут ЗСУ).

Відповідно до Дисциплінарного статуту ЗСУ, усі військовослужбовці Збройних Сил України незалежно від своїх військових звань, службового становища та заслуг повинні неухильно керуватися вимогами цього Статуту.

Дія Дисциплінарного статуту ЗСУ поширюється, зокрема, на військовослужбовців Національної гвардії України.

Згідно зі статтею 1 Дисциплінарного статуту ЗСУ військова дисципліна - це бездоганне і неухильне додержання всіма військовослужбовцями порядку і правил, встановлених статутами Збройних Сил України та іншим законодавством України.

Статтею 4 Дисциплінарного статуту ЗСУ встановлено, що військова дисципліна зобов`язує кожного військовослужбовця: додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги військових статутів, накази командирів; бути пильним, зберігати державну та військову таємницю; додержуватися визначених військовими статутами правил взаємовідносин між військовослужбовцями, зміцнювати військове товариство; виявляти повагу до командирів і один до одного, бути ввічливими і додержуватися військового етикету; поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків; не вживати під час проходження військової служби (крім медичного призначення) наркотичні засоби, психотропні речовини чи їх аналоги, а також не вживати спиртні напої під час виконання обов`язків військової служби.

Згідно із частиною першою статті 45 Дисциплінарного статуту ЗСУ у разі невиконання (неналежного виконання) військовослужбовцем своїх службових обов`язків, порушення військовослужбовцем військової дисципліни або громадського порядку командир повинен нагадати йому про обов`язки служби, а за необхідності - накласти дисциплінарне стягнення.

Наведені норми Дисциплінарного статуту ЗСУ дають підстави дійти висновку, що суть дисциплінарного правопорушення полягає у невиконанні чи неналежному виконанні військовослужбовцем своїх службових обов`язків, порушенні військової дисципліни чи громадського порядку.

Відповідно до статті 54 Дисциплінарного статуту ЗСУ командир окремого батальйону (корабля 2 рангу), а також командир окремої військової частини, який користується дисциплінарною владою командира батальйону (корабля 3 рангу), має право застосовувати стягнення, визначені в пунктах "а"-"ґ" статті 48 цього Статуту (крім попередження про неповну службову відповідність осіб офіцерського складу).

Пунктами "а"-"ґ" статті 48 Дисциплінарного статуту ЗСУ встановлено, що на військовослужбовців можуть бути накладені такі дисциплінарні стягнення: а) зауваження; б) догана; в) сувора догана; г) позбавлення чергового звільнення з розташування військової частини чи з корабля на берег (стосовно військовослужбовців строкової військової служби та курсантів вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти); ґ) попередження про неповну службову відповідність (крім осіб рядового складу строкової військової служби).

Відповідно до статті 83 Дисциплінарного статуту ЗСУ на військовослужбовця, який порушує військову дисципліну або громадський порядок, можуть бути накладені лише ті дисциплінарні стягнення, які визначені цим Статутом і відповідають військовому званню військовослужбовця та дисциплінарній владі командира, що вирішив накласти на винну особу дисциплінарне стягнення.

Згідно з частиною першою статті 84 Дисциплінарного статуту ЗСУ прийняттю рішення командиром про накладення на підлеглого дисциплінарного стягнення може передувати службове розслідування. Воно проводиться з метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення, та ступеня вини.

Відповідно до частини першої та сьомої статті 85 Дисциплінарного статуту ЗСУ встановлено, що службове розслідування призначається письмовим наказом командира (начальника), який вирішив притягти військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності. Воно може бути проведено особисто командиром (начальником), доручено військовослужбовцю офіцерського складу, а в разі вчинення правопорушення військовослужбовцем рядового, сержантського (старшинського) складу - також військовослужбовцю сержантського (старшинського) складу.

Порядок проведення службового розслідування у Збройних Силах України визначається наказом Міністерства оборони України, в інших військових формуваннях, правоохоронних органах спеціального призначення - наказами державних органів, які мають у своєму підпорядкуванні військові формування, утворені відповідно до законів України, правоохоронних органів спеціального призначення, Державної спеціальної служби транспорту, Адміністрації Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України.

Статтею 86 Дисциплінарного статуту ЗСУ встановлено, що якщо вину військовослужбовця повністю доведено, командир, який призначив службове розслідування, приймає рішення про притягнення військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності та визначає вид дисциплінарного стягнення.

Під час накладення дисциплінарного стягнення та обрання його виду враховується: характер та обставини вчинення правопорушення, його наслідки, попередня поведінка військовослужбовця, а також тривалість військової служби та рівень знань про порядок служби.

Згідно із частиною першою статті 87 Дисциплінарного статуту ЗСУ дисциплінарне стягнення має бути накладене не пізніше ніж за 10 діб від дня, коли командирові (начальникові) стало відомо про правопорушення, а у разі провадження службового розслідування - протягом місяця від дня його закінчення, не враховуючи часу перебування військовослужбовця на лікуванні або у відпустці. Під час накладення дисциплінарного стягнення командир не має права принижувати гідність підлеглого.

Згідно статті 97 Дисциплінарного статуту ЗСУ про накладені дисциплінарні стягнення військовослужбовцям може бути оголошено особисто, у письмовому наказі (розпорядженні), на нараді чи перед строєм військовослужбовців, які мають військові звання (обіймають посади) не нижче за військове звання (посаду) військовослужбовця, який вчинив правопорушення.

З копії службової картки позивача вбачається, що до нього застосовано стягнення у виді суворої догани за неякісне виконання своїх функціональних обов`язків, проте, з матеріалів справи взагалі не вбачається відсутнє обґрунтування неналежного виконання позивачем своїх обов`язків, як і не наведено у чому саме полягає правопорушення вчинене позивачем.

Більш того, слід зазначити, що ані відповідачем, ані третьою особою не надано суду посадової інструкції позивача, в якій би зазначалось, що саме входить до його функціональних обов`язків, що, відповідно, позбавляє суд встановити правомірність накладення на позивача дисциплінарного стягнення за порушення, які були виявлені та зазначені у висновку службового розслідування.

Також, суд зазначає, що рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 серпня 2021 року у адміністративній справі №640/2281/21, яке відповідно до відомостей з Діловодства спеціалізованого суду набрало законної сили 27 вересня 2021 року, визнано протиправним та скасовано пункт 11 наказу командира військової частини 3066 Національної гвардії України (м. Київ) полковника Рихтіка Костянтина Валерійовича від 02 липня 2020 року №489 "Про стан військової дисципліни у ІІ кварталі 2020 року та заходи щодо їх покращення у ІІІ кварталі 2020 року", що відповідно, свідчить про те, що станом на момент розгляду даної адміністративної справи по суті у позивача були відсутні попередні дисциплінарні стягнення.

Щодо пропуску строку звернення позивачем до суду, суд зазначає, що третьою особою не доведено, а судом не встановлено, що позивач був обізнаний станом на 25 серпня 2020 року про оголошення йому суворої догани, а сам факт нарахування та виплати позивачу премії у розмірі 85% за серпень 2020 року взагалі не може свідчити про будь-яку обізнаність останнього з накладеним стягненням.

Крім того, щодо клопотання позивача про зупинення провадження у справі до набрання законної сили рішенням суду у справі №640/2281/21, суд зазначає, що станом на 05 жовтня 2021 року рішення суду у справі №640/2281/21 набрало законної сили, а тому підстав для зупинення провадження в цій справі не має.

Враховуючи встановлені обставини та норми чинного законодавства України суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог.

Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

На переконання суду, відповідачем не доведено правомірності вчинених дій, з урахуванням вимог, встановлених частиною 2 статті 19 Конституції України та частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог та системного аналізу положень законодавства України, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Відповідно до частини 5 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з іншої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, що їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від сплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Оскільки матеріали справи не містять доказів понесення сторонами судових витрат, підстави для стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат та компенсації судових витрат за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, відсутні.

На підставі вище викладеного, керуючись статтями 2, 6-10, 19, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов ОСОБА_1 - задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати накладене правами командира військової частини 3066 Національної гвардії України (м. Київ) полковника Рихтіка Костянтина Валерійовича на ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення «сувора догана» за неякісне виконання своїх функціональних обов`язків, особисту недисциплінованість, яка проявляється в допущенні помилок у звітних документах, за не збереження звітних документів від 25 серпня 2020 року.

3. Судові витрати розподілу не підлягають.

Рішення набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України, після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, протягом тридцяти днів, з дня складання повного тексту рішення.

Суддя К.Ю. Гарник