Рішення № 100186251, 07.10.2021, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 жовтня 2021 року Чернігів Справа № 730/559/21

Чернігівський окружний адміністративний суд під головуванням судді Житняк Л.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом Департаменту патрульної поліції до ОСОБА_1 про стягнення коштів,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Бахмацького районного суду Чернігівської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення коштів у розмірі 5 190,28 грн. Ухвалою Бахмацького районного суду Чернігівської області від 01.06.2021 справу направлено за підсудністю до Борзнянського районного суду Чернігівської області.

Ухвалою Борзнянського районного суду Чернігівської області від 08.07.2021 дана адміністративна справа передана на розгляд Чернігівському окружному адміністративному суду у зв`язку з предметною підсудністю.

Суд ухвалою від 10.08.2021 прйиняв справу до свого провадження. Відкрив провадження у справі та призначив її розгляд в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання, за наявними у справі матеріалами.

В обґрунтування своїх вимог позивачем зазначено, що довідкою про вартісну оцінку завданої шкоди №2, наданої Управлінням фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку Департаменту патрульної поліції встановлена сума завданої шкоди, що виразилась у втраті службового майна, а саме – бронежилету другого класу захисту «Страж М-ТТ/ПМ», інвентарний номер 11130227759, серія КІ №0689, яка становить 5 190,00 грн.

Відповідач подав відзив на позовну заяву, у якому висловив незгоду із заявленими позовними вимогами, оскільки позов подано позивачем з пропуском строку звернення до суду. Крім того вказує, що як на підставу своїх вимог позивач посилається на норми Закону України «Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб, за шкоду, завдану державі» від 03.10.2019, який набрав чинності 31.10.2019 і зворотної дії в часі не має. До прийняття цього Закону, на момент проведення службового розслідування, діяло «Положення про матеріальну відповідальність військовослужбовців за шкоду, заподіяну державі», яке на працівників Національної поліції не поширювалось.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає про таке.

Висновком службового розслідування за фактом виявлення відсутності закріпленого бронежилету за лейтенантом поліції ОСОБА_1 від 13 червня 2019 року затвердженого начальником управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції Юрієм Зозулею встановлено, що 11 квітня 2019 року до відділу моніторингу та аналітичного забезпечення управління патрульної поліції у місті Києві Департаменту патрульної поліції надійшов рапорт від інспектора роти № 3 батальйону № 2 полку № 1 УПП у м. Києві Ганіча Артема Володимировича про те, що він 29.03.2019 після денної зміни залишив в особистому речовому ящику бронежилет другого класу захисту «Страж М-ТТ/ПМ», інвентарний номер: 11130227759,серія КІ № 0689, а 31.03.2019 о 18 год 10 хв заступаючи на охорону громадського порядку виявив, що з ящика № 13, на думку інспектора, невідома особа таємно викрала бронежилет відповідача.

Відповідно до арматурної картки № 513 бронежилет другого класу захисту «Страж М-ТТ/ПМ», інвентарний номер: 11130227759, серія КІ № 0689 видано 24.10.2018 інспектору роти № 6 батальйону № 2 лейтенанту поліції Ганічу Артему Володимировичу.

Під час проведення службового розслідування, було оглянуто вказаний ящик, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , слідів злому не виявлено, а камери відео нагляду відсутні в місці розміщення ящика. Слід зауважити, що 31.03.2019 після виявлення відсутності бронежилета, лейтенантом поліції ОСОБА_1 повідомлень по гарячій лінії «102», заяв щодо вказаної події не надходило, а подія не реєструвалася.

В ході службового розслідування встановлено, що за вчинення дисциплінарного проступку, що виразилось у порушенні вимог частини 1, пункту 10 частини 3 статті 1 та статті 12 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337-VIII, інспектору (з обслуговування правого берега) управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції лейтенанту поліції ОСОБА_1 оголошену догану.

Довідкою про вартісну оцінку завданої шкоди № 2, наданої У Управлінням фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку Департаменту патрульної поліції встановлено сума завданої шкоди, що виразилась у втраті службового майна, а саме - бронежилету другого класу захисту «Страж М-ТТ/ПМ», інвентарний номер: 11130227759, серія КІ № 0689, яка становить 5190 грн (п`яті тисяч сто дев`яносто гривень) 00 коп.

Позивач зазначає, що в подальшому, наказом Департаменту патрульної поліції від 24.09.2020 № 555 встановлено застосувати відносно позивача дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції.

Враховуючи, що сума боргу відповідачем добровільно не відшкодована, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи нормативно-правову оцінку обставинам справи, суд зазначає таке.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 10 частини 3 статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України визначено, що службова дисципліна, крім основних обов`язків поліцейського, визначених статтею 8 Закону України «Про Національну поліцію», зобов`язує поліцейського берегти службове майно, забезпечувати належний стан зброї та спеціальних засобів.

Положенням статті 12 Дисциплінарного статуту Національної поліції України зазначено, що дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконані на неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходити за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.

Наказом Міністерства внутрішніх справ від 07.11.2018 №893, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28 листопада 2018 р. за № 1355/32807, «Про реалізацію окремих положень Дисциплінарного статуту Національної поліції України» затверджено зокрема Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України.

Цей Порядок визначає процедуру проведення службового розслідування стосовно поліцейського, права учасників службового розслідування, порядок оформлення його результатів, прийняття та реалізації рішень за результатами службового розслідування.

За приписами розділу 2 Порядку службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення. Підставами для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.

Згідно п.1 Розділу 5 Порядку проведення службового розслідування полягає в діяльності дисциплінарної комісії із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин його вчинення, установлення причин і умов учинення дисциплінарного проступку, вини поліцейського, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин учинення дисциплінарних проступків.

Службове розслідування розпочинається із дня видання наказу про його призначення та завершується в день затвердження керівником, який призначив службове розслідування, чи особою, яка виконує його обов`язки, висновку службового розслідування. Якщо закінчення строку проведення службового розслідування припадає на вихідний чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день (п.2 Розділу 5).

Зібрані під час проведення службового розслідування матеріали та підготовлені дисциплінарною комісією документи формуються нею у справу. Підсумковим документом службового розслідування є висновок службового розслідування, який складається зі вступної, описової та резолютивної частин. Висновок службового розслідування готує і підписує дисциплінарна комісія (п.1 та п.2 Розділу 6 Порядку).

Згідно п.1 Розділу 7 Порядку у разі якщо за результатами розгляду матеріалів службового розслідування (справи) дисциплінарна комісія встановить наявність у діях (бездіяльності) поліцейського дисциплінарного проступку, керівнику, який призначив службове розслідування, вносяться пропозиції щодо накладення на поліцейського дисциплінарного стягнення.

Уповноважений керівник, враховуючи характер проступку, обставини, за яких він був учинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби, визначає вид дисциплінарного стягнення, що підлягає застосуванню до поліцейського, та видає письмовий наказ про його застосування. У разі якщо керівник не уповноважений на застосування дисциплінарних стягнень, він порушує перед старшим прямим керівником клопотання про притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності.

Застосування до поліцейського, винного в учиненні дисциплінарного проступку, дисциплінарних стягнень та їх виконання здійснюються з урахуванням вимог статей 19-22 Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

За приписами ст.13 Дисциплінарного статуту Національної поліції України до поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: зауваження; догана; сувора догана; попередження про неповну службову відповідність; пониження у спеціальному званні на один ступінь; звільнення з посади; звільнення із служби в поліції.

Застосування до поліцейського інших видів дисциплінарних стягнень, не передбачених цим Статутом, забороняється.

До 31.10.2019 підстави і порядок притягнення до матеріальної відповідальності військовослужбовців і призваних на збори військовозобов`язаних, винних у заподіянні шкоди державі під час виконання ними службових обов`язків, передбачених актами законодавства, військовими статутами, порадниками, інструкціями та іншими нормативними актами визначалися нормами Положення про матеріальну відповідальність військовослужбовців за шкоду, заподіяну державі, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 23.06.1995 № 243/95-ВР (далі – Положення № 243/95-ВР), яке не розповсюджувалось на працівників Національної поліції.

Після 31.10.2019 у зв`язку із набуттям чинності Законом України “Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі” від 03.10.2019 № 160-IX (далі – Закон № 160-IX) спірні правовідносини стали регулюватися нормами Закону № 160-IX.

Частинами першою-четвертою статті 3 Закону № 160-IX визначено, що підставою для притягнення до матеріальної відповідальності є шкода, завдана неправомірним рішенням, невиконанням чи неналежним виконанням особою обов`язків військової служби або службових обов`язків, крім обставин, визначених статтею 9 цього Закону, які виключають матеріальну відповідальність.

Умовами притягнення до матеріальної відповідальності є: 1) наявність шкоди; 2) протиправна поведінка особи у зв`язку з невиконанням чи неналежним виконанням нею обов`язків військової служби або службових обов`язків; 3) причинний зв`язок між протиправною поведінкою особи і завданою шкодою; 4) вина особи в завданні шкоди.

Притягнення особи до матеріальної відповідальності за завдану шкоду не звільняє її від дисциплінарної, адміністративної чи кримінальної відповідальності, встановленої законами України.

Особа може бути притягнута до матеріальної відповідальності протягом трьох років з дня виявлення завданої шкоди (стаття 4 Закону № 160-IX).

Відшкодування шкоди, визначеної частиною другою статті 6 цього Закону, здійснюється в судовому порядку за позовом військової частини, установи, організації, закладу в разі відмови особи від її добровільного відшкодування.

Згідно зі статтею 12 Закону № 160-ІХ у разі звільнення особи, притягнутої до матеріальної відповідальності, зі служби або у разі, якщо рішення про притягнення до матеріальної відповідальності особи не прийнято до її звільнення зі служби, відшкодування завданої шкоди здійснюється в судовому порядку в разі відмови особи від її добровільного відшкодування або в іншому встановленому законом порядку.

При цьому, якщо вину особи доведено, командир (начальник) не пізніше ніж у п`ятнадцятиденний строк із дня закінчення розслідування видає наказ про притягнення винної особи до матеріальної відповідальності із зазначенням суми, що підлягає стягненню.

Наказ доводиться до винної особи під підпис (частина сьома).

Як вбачається з матеріалів справи останні не містять доказів прийняття позивачем наказу про притягнення позивача до матеріальної відповідальності або доказів того, що ним було направлено на адресу відповідача пропозицію добровільного відшкодування шкоди.

Крім того суд зазначає, що Конституційний Суд України неодноразово висловлював позицію щодо незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів. Так, згідно з висновками щодо тлумачення змісту статті 58 Конституції України, викладеними у рішеннях Конституційного Суду України від 13.05.1997 № 1-зп, від 09.02.1999 № 1-рп/99, від 05.04.2001 № 3-рп/2001, від 13.03.2012 № 6-рп/2012, закони та інші нормативно-правові акти поширюють свою дію тільки на ті відносини, які виникли після набуття законами чи іншими нормативно-правовими актами чинності; дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється із втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Як вбачається з матеріалів справи, службове розслідування за фактом виявлення відсутності закріпленого бронежилету за лейтенантом поліції ОСОБА_1 проведено 13.06.2019, тобто в період дії Положення № 243/95-ВР, яке не розповсюджувалось на працівників Національної поліції. А отже, до спірних правовідносин не можуть бути застосовані положення Закону № 160-ІХ.

Враховуючи все вищевикладене, підстави для стягнення з відповідача коштів у розмірі 5 190,28 грн об`єктивно відсутні.

У відповідності до вимог частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

З урахуванням зазначеного, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, суд приходить до висновку, що у позові Департаменту патрульної поліції слід відмовити.

Керуючись статтями 72-77, 139, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

У позові Департаменту патрульної поліції до ОСОБА_1 про стягнення коштів – відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду. Апеляційна скарга подається безпосередньо до адміністративного суду апеляційної інстанції.

Позивач: Департамент патрульної поліції (вул.Федора Ернста, 3, м.Київ, 03048, код ЄДРПОУ 40108646).

Відповідач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ).

Повне судове рішення складено 07 жовтня 2021 року.

Суддя Л.О. Житняк