Рішення № 100186230, 07.10.2021, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 жовтня 2021 року Чернігів Справа № 620/8512/21

Чернігівський окружний адміністративний суд під головуванням судді Житняк Л.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області про визнання протиправними та скасування рішень,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області, в якому просить визнати протиправними та скасувати:

- рішення Головного управління ДПС у Чернігівській області про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 15.07.2021 №3490/24-07/23 про застосування штрафу та пені у розмірі 14 998,68 грн за період з 21.10.2014 до 09.12.2020;

- рішення Головного управління ДПС у Чернігівській області про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 15.07.2021 №3491/24-07/23 про застосування штрафу у розмірі 1 020,00 грн за період з 2014 по 2019 роки.

В обґрунтування своїх вимог позивачем зазначено, що при винесенні даних рішень і застосування до позивача штрафних санкцій відповідач не врахував тієї обставини, що 03 вересня 2016 року позивач народила сина і перестала займатися підприємницькою діяльністю. Отримавши в квітні 2019 року від відповідача вимогу щодо сплати заборгованості по ЄСВ та 10 червня 2019 року, 06 липня 2019 року та 12 липня 2019 року позивачкою було сплачено існуючу і погоджену з відповідачем суму боргу в сумі 18900,00 (вісімнадцять тисяч вісімсот сім) грн 00 коп., що підтверджується відповідними квитанціями. Як вбачається з тексту платіжних документів, призначеннями платежів є сплата боргу, штрафу та пені. При цьому, 23 травня 2019 року Центром надання адміністративних послуг Чернігівської міської ради була проведена реєстрація припинення підприємницької діяльності. Таким чином, станом на 29 липня 2019 року у позивача була відсутня будь-яка заборгованість по ЄСВ і відповідно підстави для нарахування штрафних санкцій.

Відповідач подав відзив на позовну заяву, у якому вважає, що позов є безпідставним та необгрунтованим та просить суд відмовити в його задоволенні в повному обсязі, оскільки перевіркою встановлено порушення пп.4 ч.2 ст.6 Закону України від 08 липня 2010 року №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», п.2 Розділу 3 Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування №435 від 14.04.2015. Відповідальність платника передбачена п.7 ч.11 ст. 25, абзацом 2 ч. 1 ст. 26 Закону України від 8 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування».

Суд ухвалою від 09.08.2021 позовну заяву прийняв до розгляду та відкрив провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання, за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає про таке.

На підставі вимог пп.2 п.1 ст.13 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 8 липня 2010 року № 2464-VI та пп.20.1.4 п.20.1. ст.20, та п. 75.1 ст.75 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755 проведено камеральну перевірку платника єдиного внеску ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , щодо своєчасності подання до Чернігівського відділу Головного управління ДПС у Чернігівській області «Звіту про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску» за 2014 -2019 роки.

Даною перевіркою встановлено порушення пп.4 ч.2 ст.6 Закону України від 08 липня 2010 року №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», п.2 Розділу 3 Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування №435 від 14.04.2015. Відповідальність платника передбачена п.7 ч.11 ст. 25, абзацом 2 ч. 1 ст. 26 Закону України від 8 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування».

За результатами перевірки винесено рішення:

- про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 15.07.2021 №3490/24-07/23 про застосування штрафу та пені у розмірі 14 998,68 грн за період з 21.10.2014 до 09.12.2020;

- рішення Головного управління ДПС у Чернігівській області про застосування фінансових санкцій за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності, передбаченої Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 15.07.2021 №3491/24-07-23 за період з 2014 по 2019 роки у сумі 1020,00 грн.

Позивач вважає вказані рішення протиправними, внаслідок чого звернулася до суду за захистом своїх прав та інтересів з відповідним позовом.

Надаючи нормативно-правову оцінку обставинам справи, суд зазначає таке.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Статтею 92 Конституції України передбачено, що виключно законами України визначаються, зокрема, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення і виключно законами України встановлюються, зокрема, система оподаткування, податки і збори.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначаються Законом України від 08.07.2010 №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон №2464-VI, в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Виключно цим Законом визначаються: принципи збору та ведення обліку єдиного внеску; платники єдиного внеску; порядок нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску; розмір єдиного внеску; орган, що здійснює збір та веде облік єдиного внеску, його повноваження та відповідальність; склад, порядок ведення та використання даних Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування; порядок здійснення державного нагляду за збором та веденням обліку єдиного внеску (частина друга статті 2 Закону №2464-VI).

Пунктами 2 і 6 частини першої статті 1 Закону №2464-VI визначено, що єдиний внесок - це консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування; недоїмка - сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена органом доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 4 Закону № 2464-VІ платниками єдиного внеску є фізичні особи-підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.

Відповідно до пп. 2 п. 1 ст. 13 Закону України № 2464 органи доходів та зборів мають право проводити перевірки на підприємствах, в установах і організаціях, у осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, фізичних осіб - підприємців бухгалтерських книг, звітів, кошторисів та інших документів про нарахування, обчислення та сплату єдиного внеску, достовірності відомостей, поданих до Державного реєстру, отримувати необхідні пояснення, довідки і відомості (зокрема письмові) з питань, що виникають під час такої перевірки.

Платник єдиного внеску зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати та сплачувати єдиний внесок.

Відповідно до положень ст. 9 Закону України № 2464 періодом, за який платники єдиного внеску подають звітність до органу доходів і зборів (звітним періодом), є календарний місяць, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, для яких звітним періодом є календарний рік. У разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця її останнім звітним періодом є період з дня закінчення попереднього звітного періоду до дня державної реєстрації припинення підприємницької діяльності такої фізичної особи.

Згідно п.2 Розділу ІІІ Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23 квітня 2015 р. за № 460/26905 фізичні особи - підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, формують та подають до органів доходів і зборів Звіт самі за себе один раз на рік до 10 лютого року, що настає за звітним періодом. Звітним періодом є календарний рік. Звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску подається за формою № Д5 згідно з додатком 5 до цього Порядку із зазначенням типу форми "початкова".

Як вбачається з матеріалів справи позивач оскаржує рішення Головного управління ДПС у Чернігівській області про застосування фінансових санкцій за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності, передбаченої Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 15.07.2021 №3491/24-07-23 за період з 2014 по 2019 роки у сумі 1020,00 грн.

При цьому, судом встановлено та позивачем не заперечується, що у період з 2014 по 2019 роки вона мала статус фізичної-особи підприємця. Державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності позивача проведено 23.05.2019.

Таким чином, у період з 2014 по 2019 роки остання в силу вимог ст.9 Закону України № 2464 та положень Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування повинна була подавати звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску.

Та обставина, що 03 вересня 2016 року позивач народила сина і перестала займатися підприємницькою діяльністю вказаного вище обов`язку позивача не спростовує за наявності в неї статусу фізичної особи-підприємця. Крім цього, вказане твердження позивача жодними доказами не підтверджено.

Враховуючи наведене, підстави для скасування рішення Головного управління ДПС у Чернігівській області від 15.07.2021 №3491/24-07-23 відсутні.

Також судом встановлено, що позивачу за рішенням від 15.07.2021 №3490/24-07-23 нараховано 10 665,69 грн пені та 4 332,99 грн штрафних (фінансових) санкцій. Підставою для прийняття зазначеного рішення стало порушення позивачем строків сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Суд зазначає, що пунктом 10 ст.25 Закону України № 24654 передбачено нарахування пені на суму недоїмки з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу.

Також, пунктом 11 ст. 25 вищезазначеного Закону передбачено застосування органом доходів і зборів до платника єдиного внеску таких штрафних санкцій:

- за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум;

- за донарахування органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску накладається штраф у розмірі 10 відсотків зазначеної суми за кожний повний або неповний звітний період, за який донараховано таку суму, але не більш як 50 відсотків суми.

Як зазначає позивач, в квітні 2019 року від відповідача було отримано вимогу щодо сплати заборгованості по ЄСВ. При цьому, 10 червня 2019 року, 06 липня 2019 року та 12 липня 2019 року позивачкою було сплачено існуючу і погоджену з відповідачем суму боргу в сумі 18 900,00 (вісімнадцять тисяч вісімсот сім) грн 00 коп., що підтверджується відповідними квитанціями (а.с.14-16). Призначеннями платежів є сплата боргу, штрафу та пені.

Проте, за приписами п.87.9 ст.87 Податкового кодексу України у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов`язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом.

Спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов`язання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Згідно ст.131 ПК України нараховані контролюючим органом суми пені самостійно сплачуються платником податків. При погашенні суми податкового боргу (його частини) кошти, що сплачує такий платник податків, у першу чергу зараховуються в рахунок податкового зобов`язання. У разі повного погашення суми податкового боргу кошти, що сплачує такий платник податків, в наступну чергу зараховуються у рахунок погашення штрафів, в останню чергу зараховуються в рахунок пені. Якщо платник податків не виконує встановленої цим пунктом черговості платежів або не визначає її у платіжному документі (чи визначає з порушенням зазначеного порядку), контролюючий орган самостійно здійснює такий розподіл такої суми у порядку, визначеному цим пунктом.

Таким чином, оскільки позивачем проведено погашення суми боргу по ЄСВ з порушенням строку його сплати, що ним не заперечується та, зокрема, підтверджується квитанціями (а.с.14-16) і розрахунком відповідача (а.с.11), у останнього були достатні підстави для застосування штрафних санкцій та нарахування пені.

У відповідності до вимог частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

З урахуванням зазначеного, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, суд приходить до висновку, що у позові ОСОБА_1 слід відмовити.

Керуючись статтями 72-77, 139, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

У позові ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області про визнання протиправними та скасування рішень – відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду. Апеляційна скарга подається безпосередньо до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 код НОМЕР_2 ).

Відповідач: Головне управління ДПС у Чернігівській області (вул. Реміснича, 11, м.Чернігів, 14000, код ЄДРПОУ 44094124).

Повне судове рішення складено 07 жовтня 2021 року.

Суддя Л.О. Житняк