Рішення № 100186121, 06.10.2021, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 жовтня 2021 року Чернігів Справа № 620/7960/21

Чернігівський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Непочатих В.О., розглянувши в спрощеному позовному провадженні без повідомлення сторін в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Служби безпеки України в Чернігівській області про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління Служби безпеки України в Чернігівській області, в якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність відповідача, яка полягає у ненаданні позивачу відповіді по суті заяви про надання оновленої довідки про грошове забезпечення від 23.04.2021;

- зобов`язати відповідача повторно розглянути та надати відповідь по суті звернення позивача від 23.04.2021 про надання оновленої довідки про грошове забезпечення, з відображенням інформації відносно назв та термінів дії нормативних документів СБУ, які встановлювали військовослужбовцям розмір надбавки «за особливості проходження служби» у 2019-2021 роках та щодо розмірів складових грошового забезпечення позивача станом на 01.10.2019, за посадою «офіцер з особливих доручень 3 категорії» (56 тарифний розряд).

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що ненадання відповідачем повної та об`єктивної інформації за його зверненням від 23.04.2021 є протиправним, оскільки порушує його права на інформацію та соціальний захист.

Відповідачем подано до суду відзив на позов, в якому просить відмовити в задоволенні позову, посилаючись на те, що листами від 20.05.2021 № 74/9/Р-82/14/433 та від 30.06.2021 № 74/9/Р-153/14/433 позивачу були надані відповіді в яких роз`яснено, що з 01.10.2019 відомчими нормативними документами був змінений граничний розмір надбавки за особливості проходження служби військовослужбовцями, які займають посаду офіцера з особливих доручень ІІІ категорії (56 тарифний розряд) до 100% посадового окладу, з урахуванням окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років, а не підвищено грошове забезпечення. При цьому станом на 01.10.2019 Кабінетом міністрів України будь-яких рішень щодо перерахунку пенсій не приймалось. Також 28.07.2020 листом № 74/9/Р-118/14/433 позивачу надано відповідь, в якій було роз`яснено Порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 № 45. Тому відповідач вважає вимоги позивача безпідставними.

У поданій до суду відповіді на відзив позивач просив задовольнити позовні вимоги, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві. Додатково звернув увагу суду на не надання відповідачем відповіді на його звернення у повному обсязі.

Відповідачем подано заперечення на відповідь на відзив, в яких вказав на безпідставність позовних вимог, як таких, що не ґрунтуються на вимогах діючого законодавства.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

ОСОБА_1 звернувся до Управління Служби безпеки України в Чернігівській області із заявою від 23.04.2021 (а.с. 13), в якій просив:

- повідомити номер, назву та дати введення в дію і припинення чинності відомчого нормативного документа СБУ, яким військовослужбовцям Служби безпеки у 2019 році було встановлено виплату надбавки «за особливості проходження служби» у розмірі до 59% посадового окладу, з урахуванням окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років;

- повідомити номер, назву та дати введення в дію і припинення чинності відомчого нормативного документа СБУ, яким військовослужбовцям Служби безпеки було підвищено виплату у 2020 році надбавки «за особливості проходження служби» з 59% до 100% посадового окладу, з урахуванням окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років;

- повідомити номер, назву та дату введення в дію відомчого нормативного документа СБУ, на підставі якого військовослужбовцям Служби безпеки у 2021 році здійснюється виплата надбавки «за особливості проходження служби» у розмірі до 100% посадового окладу, з урахуванням окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років;

- підготувати та направити на його адресу оригінал довідки про розмір його грошового забезпечення (станом на дату введення в дію зазначеного в пункті 2 документа СБУ) за посадою «Офіцер з особливих доручень 3 категорії», яку він займав на дату звільнення зі служби, обчисливши надбавку «за особливості проходження служби» у розмірі 100% посадового окладу, з урахуванням окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років.

Листом від 20.05.2021 № 74/9/Р-82/14/433 позивачу було повідомлено, що надбавка за особливості проходження служби та преміювання військовослужбовців Служби безпеки України здійснюється на підставі мотивованих рапортів керівників функціональних (структурних) підрозділів залежно від якості, складності, обсягу та важливості виконуваних обов`язків за посадою, напряму діяльності відповідних підрозділів системи Служби безпеки України в межах видатків, затверджених на грошове забезпечення у кошторисі Служби безпеки України на відповідний бюджетний рік.

Також вказано, що з 01.10.2019 відомчими нормативними документами був змінений граничний розмір надбавки за особливості проходження служби військовослужбовцям, які займають посаду офіцера з особливих доручень III категорії (56 тарифний розряд), до 100% посадового окладу, з урахуванням: окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років.

Станом на 01.10.2019 Кабінетом міністрів України будь-яких рішень щодо перерахунку пенсій не приймалось, а тому підстави для надання позивачу оновленої довідки станом на вказану дату відсутні (а.с. 14).

Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача що ненадання повної та об`єктивної інформації за зверненням від 23.04.2021, позивач звернувся до суду з відповідним позовом.

Даючи правову оцінку обставинам справи, суд зважає на таке.

Відповідно до частини першої статті 1 Закону України «Про звернення громадян» громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об`єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов`язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.

За приписами статті 15 Закону України «Про звернення громадян», зокрема, органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об`єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов`язані об`єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань).

Відповідь за результатами розгляду заяв (клопотань) в обов`язковому порядку дається тим органом, який отримав ці заяви і до компетенції якого входить вирішення порушених у заявах (клопотаннях) питань, за підписом керівника або особи, яка виконує його обов`язки.

Рішення про відмову в задоволенні вимог, викладених у заяві (клопотанні), доводиться до відома громадянина в письмовій формі з посиланням на Закон і викладенням мотивів відмови, а також із роз`ясненням порядку оскарження прийнятого рішення.

Статтею 19 Закону України «Про звернення громадян» передбачено, що органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об`єднання громадян, засоби масової інформації, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов`язані: об`єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги; у разі прийняття рішення про обмеження доступу громадянина до відповідної інформації при розгляді заяви чи скарги скласти про це мотивовану постанову; на прохання громадянина запрошувати його на засідання відповідного органу, що розглядає його заяву чи скаргу; відміняти або змінювати оскаржувані рішення у випадках, передбачених законодавством України, якщо вони не відповідають закону або іншим нормативним актам, невідкладно вживати заходів до припинення неправомірних дій, виявляти, усувати причини та умови, які сприяли порушенням; забезпечувати поновлення порушених прав, реальне виконання прийнятих у зв`язку з заявою чи скаргою рішень; письмово повідомляти громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення; вживати заходів щодо відшкодування у встановленому законом порядку матеріальних збитків, якщо їх було завдано громадянину в результаті ущемлення його прав чи законних інтересів, вирішувати питання про відповідальність осіб, з вини яких було допущено порушення, а також на прохання громадянина не пізніш як у місячний термін довести прийняте рішення до відома органу місцевого самоврядування, трудового колективу чи об`єднання громадян за місцем проживання громадянина; у разі визнання заяви чи скарги необґрунтованою роз`яснити порядок оскарження прийнятого за нею рішення; не допускати безпідставної передачі розгляду заяв чи скарг іншим органам; особисто організовувати та перевіряти стан розгляду заяв чи скарг громадян, вживати заходів до усунення причин, що їх породжують, систематично аналізувати та інформувати населення про хід цієї роботи.

В силу вимог статті 20 Закону України «Про звернення громадян» звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п`ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п`яти днів.

Аналіз наведених норм законодавства свідчить про те, що орган, до якого направлена заява громадянина, зобов`язаний об`єктивно і вчасно її розглянути, перевірити викладені в ній факти, прийняти рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечити його виконання, а також повідомити громадянина про наслідки розгляду такої заяви.

Як вбачається з листа відповідача від 20.05.2021 № 74/9/Р-82/14/433, він не містить відповіді по суті поставлених запитань, зокрема, і в частині інформації відносно назв та термінів дії нормативних документів СБУ, які встановлювали військовослужбовцям розмір надбавки «за особливості проходження служби» у 2019-2021 роках та щодо розмірів складових грошового забезпечення позивача станом на 01.10.2019, за посадою «офіцер з особливих доручень 3 категорії» (56 тарифний розряд), які підлягають включенню в довідку про розмір грошового забезпечення.

Також, в листі не надано позивачу і мотивованої відмови у наданні запитуваної інформації.

Суд вважає за необхідне зазначити, що особливе місце в системі засобів захисту прав, свобод та законних інтересів громадян посідає реалізація їх права на звернення. У статті 40 Конституції України зазначено, що громадяни України мають право звертатися до органів державної влади і місцевого самоврядування та встановлено обов`язок органів влади та посадових осіб розглядати звернення й надавати обґрунтовані відповіді.

Право на звернення є важливим конституційно-правовим засобом захисту та однією з організаційно-правових гарантій дотримання прав і свобод громадян. Це право включає дві складові.

По-перше, звернення громадян є однією з форм участі населення в державному управлінні, у вирішенні державних і суспільних справ, можливістю активного впливу громадянина на діяльність органів державної влади та місцевого самоврядування.

По-друге, це спосіб відновлення порушеного права громадянина через подання до органів державної влади скарг, заяв і клопотань. У такому розумінні - це механізм виконання соціальних обов`язків публічної влади.

Від правильного функціонування адміністративно-правових механізмів реалізації прав громадян, від чіткого й ефективного реагування влади на їхні звернення залежить здатність держави забезпечувати належний захист законних інтересів громадян.

Таким чином, суд приходить до висновку, що отримана позивачем за результатами розгляду заяви відповідь не відповідає критеріям об`єктивного та всебічного розгляду заяви, які передбачені статтею 19 Закону України «Про звернення громадян».

Крім того, стаття 2 Закону України «Про інформацію» визначає, що основними принципами інформаційних відносин є: гарантованість права на інформацію; відкритість, доступність інформації, свобода обміну інформацією; достовірність і повнота інформації; свобода вираження поглядів і переконань; правомірність одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації; захищеність особи від втручання в її особисте та сімейне життя.

Частиною другою статті 6 Закону України «Про інформацію» встановлено, що право на інформацію може бути обмежене законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку, з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров`я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя.

Згідно з положеннями абзацу другого частини другої статті 11 Закону України «Про інформацію» кожному забезпечується вільний доступ до інформації, яка стосується його особисто, крім випадків, передбачених законом.

Зі змісту наведених правових норм вбачається, що обмеження права особи на отримання в органах державної влади, місцевого самоврядування, підприємствах, установах, організаціях інформацію про себе, розпорядниками якої є відповідні суб`єкти, може бути обмежене лише законом та лише в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку, з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров`я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя.

Відповідачем не надано суду доказів, що запитувана інформація в частині розмірів складових грошового забезпечення станом на 01.10.2019, за посадою «офіцер з особливих доручень 3 категорії» (56 тарифний розряд), яку позивач займав на дату звільнення, є такою, що становить державну чи є інформацією, яка з інших причин не може бути надана особі, якої вона стосується.

Згідно з частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З урахуванням зазначеного, керуючись частиною другою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, з метою повного захисту прав, свобод, інтересів позивача, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню шляхом визнання протиправною бездіяльність відповідача щодо неналежного розгляду заяви позивача від 23.04.2021; зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву позивача від 23.04.2021 з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Тому, за рахунок бюджетних асигнувань Управління Служби безпеки України в Чернігівській області на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню сплачений ним при поданні позовної заяви судовий збір в розмірі 908,00 грн.

Керуючись статтями 72-74, 77, 139, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Управління Служби безпеки України в Чернігівській області (вул. Шевченка, 28, м. Чернігів, 14013, код ЄДРПОУ 20001757) про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.

Визнати протиправною бездіяльність Управління Служби безпеки України в Чернігівській області щодо неналежного розгляду заяви ОСОБА_1 від 23.04.2021.

Зобов`язати Управління Служби безпеки України в Чернігівській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 23.04.2021 з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління Служби безпеки України в Чернігівській області на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 908,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 06.10.2021.

Суддя В.О. Непочатих