Рішення № 100186056, 07.10.2021, Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2021 р. м. Чернівці Справа № 600/1961/21-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Левицького В.К., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом першого заступника керівника Чернівецької обласної прокуратури в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Карпатського округу до Кіцманської міської ради Чернівецького району Чернівецької області, Веренчанської сільської ради Чернівецького району Чернівецької області про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії.

В С Т А Н О В И В:

Перший заступник керівника Чернівецької обласної прокуратури в інтересах держави звернувся до суду з позовом, в якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність Кіцманської міської ради Чернівецького району Чернівецької області щодо не вжиття заходів з організації проведення робіт із винесення меж Ландшафтного заказника загальнодержавного значення “Совицькі болота” та закріплення їх в натурі (на місцевості) в межах цієї ради площею 32,4 га та зобов`язати Кіцманську міську раду Чернівецького району Чернівецької області відповідно до вимог чинного законодавства України забезпечити організацію проведення робіт із винесення меж Ландшафтного заказника загальнодержавного значення “Совицькі болота” та закріплення їх в натурі (на місцевості) в межах цієї ради площею 32,4 га;

- визнати протиправною бездіяльність Веренчанської сільської ради Чернівецького району Чернівецької області щодо не вжиття заходів з організації проведення робіт із винесення меж Ландшафтного заказника загальнодержавного значення “Совицькі болота” та закріплення їх в натурі (на місцевості) в межах цієї ради площею 72,6 га та зобов`язати Веренчанську сільську раду Чернівецького району Чернівецької області відповідно до вимог чинного законодавства України забезпечити організацію проведення робіт із винесення меж Ландшафтного заказника загальнодержавного значення “Совицькі болота” та закріплення їх в натурі (на місцевості) в межах цієї ради площею 72,6 га.

В обґрунтування вимог позивач зазначає, що в порушення норм чинного законодавства відповідачами не забезпечено проведення робіт із винесення меж Ландшафтного заказника загальнодержавного значення “Совицькі болота” та закріплення їх в натурі (на місцевості) в межах цим рад. На думку позивача, внаслідок наведеного існує небезпека використання землі на території заказника не за цільовим призначенням.

Кіцманська міська рада Чернівецького району Чернівецької області подала до суду відзив на позовну заяву, в якому вказувала, що міська рада не може організувати проведення робіт із винесення меж Ландшафтного заказника загальнодержавного значення “Совицькі болота” та закріплення їх в натурі (на місцевості) у зв`язку із відсутністю розробленого та затвердженого проекту землеустрою щодо організації і встановлення меж території природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон, обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об`єктів.

Веренчанська сільська рада Чернівецького району Чернівецької області правом, передбаченим ст. 162 КАС України, не скористалася, відзив на позов не надала.

З`ясувавши обставини, на які учасники посилаються в обґрунтування своїх вимог дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

Чернівецькою обласною прокуратурою в ході моніторингу використання земельних ділянок природно-заповідного фонду Чернівецької області виявлено факти порушення законодавства в сфері охорони цих об`єктів.

Встановлено, що відповідно до Указу Президента України від 10.12.1994 №750 «Про створення заказників загальнодержавного значення» на території Веренчанської сільської ради та Кліводинської сільської ради створено Ландшафтний заказник загальнодержавного значення «Совицькі болота», загальною площею 105,0 га.

Відповідно до Положення про ландшафтний заказник загальнодержавного значення «Совицькі болота», затвердженого наказом Міністерства екології та природних ресурсів України № 3 від 05.01.2016 (далі - Положення) заказник входить до складу природно-заповідного фонду України, охороняється як національне надбання, щодо якого встановлюється особливий режим охорони, відтворення й використання.

Згідно з пунктом 1.3, 1.4 Положення Заказник перебуває в користуванні Веренчанської сільської ради (32,4 га) та Кліводинської сільської ради (72,6 га). Землекористувачі на території Заказника в своїй діяльності керуються Конституцією України, законами України «Про охорону навколишнього природного середовища», «Про природно-заповідний фонд України)), іншими законодавчими і нормативно-правовими актами та цим Положенням, забезпечують і несуть відповідальність за належний стан та додержання встановленого режиму території Заказника.

Відповідно до п.1.6 Положення межі Заказника встановлюються в натурі, оформлюються державними знаками та інформаційними матеріалами, наносяться на відповідні планово-картографічні матеріали, відображаються у формах державної статистичної звітності з кількісного обліку земель та землевпорядній документації відповідно до законодавства, обо`язково враховуються при здійсненні землеустрою, розробленні містобудівної документації, проектних матеріалів щодо планування території на регіональному рівні, а також при реконструкції та розвитку прилеглих територій. Забезпечення вирішення цих питань покладається на Землекористувачів.

Пунктами 3.4., 3.5 Положення передбачено, що забезпечення режиму охорони території земельних ділянок у межах заказника здійснюються Землекористувачами, на яких оформляються охоронні зобов`язання щодо додержання встановленого режиму території.

На виконання вимог ст. 53 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» Департаментом екології та туризму Чернівецької ОДА землевласникам - Веренчанській сільській раді та Кліводинській сільській раді, правонаступником якої є Кіцманська міська рада, 26.01.2016 видано охоронні зобов`язання щодо забезпечення режиму оборони та збереження заказника, в тому числі, щодо визначення в натурі (на місцевості) меж території заказника.

Згідно охоронних зобов`язань та зобов`язань землекористувачів, які підписані головами Веренчанської та Кліводинської сільських рад, ради взяли на себе обов`язки по охороні, збереженню заказника та визначенню межі території заказника.

Оскільки Веренчанська сільська рада та Кіцманська міська рада, яка є правонаступником Кліводинської сільської ради, взяті на себе зобов`язання в повному обсязі не виконали, позивач звернувся до суду з вказаним позовом.

Розглянувши матеріали справи, встановивши фактичні обставини в справі, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню повністю з наступних підстав.

Відповідно до ст. 131-1 Конституції України прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Згідно з вимог ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" представництво прокурором інтересів держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадку та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Підставою представництва в суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень інтересів держави.

Згідно з ст. 53 КАС України прокурор, який звертається до адміністративного суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача.

Згідно з рішенням Конституційного Суду України від 08.04.1999 у справі № 1-1/99 за конституційним поданням Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень ст. 2 Арбітражного процесуального кодексу України прокурор, звертаючись до суду, самостійно визначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Відповідно до п. п. 3, 4, 5 рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999 державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів, в їх основі завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (зокрема, економічних, соціальних) дій, програм, спрямованих на гарантування її економічної безпеки, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо; інтереси держави можуть збігатись повністю, частково або не збігатись зовсім з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді.

Відповідно до пункту 4 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999 прокурори і їх заступники мають право звертатись до суду з позовними заявами в інтересах держави.

Оскільки "інтереси держави" - є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначають у чому саме відбулося або може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції.

З аналізу наведених норм видно, що заступник керівника обласної прокуратури має передбачену законом можливість здійснювати представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження.

Згідно ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Статтею 2 Земельного кодексу України визначено, що суб`єктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади, а об`єктами земельних відносин є землі в межах території України, земельні ділянки та права на них, у тому числі на земельні частки (паї).

Відповідно до ст. 19 Земельного кодексу України землі України за цільовим призначенням поділяються на категорії, в тому числі землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення.

Згідно до ст. 12 Земельного кодексу України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить, окрім іншого, організація землеустрою та вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.

Статтею 43 Земельного кодексу України передбачено, що землі природно - заповідного фонду це ділянки суші і водного простору з природними комплексами та об`єктами, що мають особливу природоохоронну, екологічну, наукову, естетичну, рекреаційну та іншу цінність, яким відповідно до закону надано статус територій та об`єктів природно-заповідного фонду.

У статті 79 Земельного кодексу України вказано, що земельна ділянка це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.

Згідно ч. 1 ст. 79-1 Земельного кодексу України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав.

Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру.

Згідно з ч. 2 ст. 45 Земельного кодексу України, порядок використання земель природно-заповідного фонду визначається законом.

Статтею 3 Закону України "Про природно-заповідний фонд" від 16.06.92 N 2456-XII (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що до природно-заповідного фонду України належать: природні території та об`єкти природні заповідники, біосферні заповідники, національні природні парки, регіональні ландшафтні парки, заказники, пам`ятки природи, заповідні урочища.

Згідно з ч. 4 ст. 7 Закону України "Про природно-заповідний фонд України", межі територій та об`єктів природно-заповідного фонду встановлюються в натурі відповідно до законодавства. До встановлення меж територій та об`єктів природно-заповідного фонду в натурі їх межі визначаються відповідно до проектів створення територій та об`єктів природно- заповідного фонду.

У частині 3 ст. 26 Закону України "Про природно-заповідний фонд України" вказано, що власники або користувачі земельних ділянок, водних та інших природних об`єктів, оголошених заказником, беруть на себе зобов`язання щодо забезпечення режиму їх охорони та збереження.

Згідно з частинами 3 та 5 статті 53 Закону України "Про природно-заповідний фонд України", рішення про організацію чи оголошення територій та об`єктів природно-заповідного фонду місцевого значення та встановлення охоронних зон територій та об`єктів природно-заповідного фонду приймається Верховною Радою Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими радами.

Території та об`єкти природно-заповідного фонду або їх частини, що створюються чи оголошуються без вилучення земельних ділянок, що вони займають, передаються під охорону підприємствам, установам, організаціям і громадянам органами центрального органу виконавчої влади в галузі охорони навколишнього природного середовища з оформленням охоронного зобов`язання.

Відповідно до ст. 60 Закону України "Про природно-заповідний фонд України", охорона територій та об`єктів природно-заповідного фонду інших категорій покладається на підприємства, установи та організації, у віданні яких вони перебувають.

Органи місцевого самоврядування, місцеві державні адміністрації, виконавчі органи місцевого самоврядування сприяють охороні й збереженню територій та об`єктів природно-заповідного фонду, виконанню покладених на них завдань.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про землеустрій" від 22.05.2003 N 858, проект землеустрою сукупність економічних, проектних і технічних документів щодо обґрунтування заходів з використання та охорони земель, які передбачається здійснити за таким проектом; цільове призначення земельної ділянки - використання земельної ділянки за призначенням, визначеним на підставі документації із землеустрою у встановленому законодавством порядку.

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про землеустрій" землеустрій забезпечує встановлення і закріплення на місцевості меж адміністративно - територіальних одиниць, територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного та історико - культурного призначення, меж земельних ділянок власників і землекористувачів.

Статтею 19 цього ж Закону передбачено, що до повноважень сільських, селищних, міських рад у сфері землеустрою на території сіл, селищ, міст належать організація і здійснення землеустрою та вирішення інших питань у сфері землеустрою відповідно до закону.

У статті 20 Закону України "Про землеустрій" вказано, що землеустрій проводиться в обов`язковому порядку на землях усіх категорій незалежно від форми власності в разі встановлення в натурі (на місцевості) меж земель.

Підставою для здійснення землеустрою, відповідно до ст. 22 Закону України "Про землеустрій" є рішення органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо проведення робіт із землеустрою, укладені договори між юридичними чи фізичними особами (землевласниками і землекористувачами) та розробниками документації із землеустрою, судові рішення.

Відповідно до абз. "в" ч. 2 ст. 25 Закону України "Про землеустрій", до документації із землеустрою належать проекти землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико- культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон, обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об`єктів.

Відповідно до ст. 47 Закону України "Про землеустрій", проекти землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон, обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об`єктів розробляються з метою: збереження природного різноманіття ландшафтів, охорони довкілля, підтримання екологічного балансу; створення місць для організованого лікування та оздоровлення людей, масового відпочинку і туризму; створення приміських зелених зон, збереження і використання об`єктів культурної спадщини; проведення науково-дослідних робіт; встановлення меж водоохоронних зон та прибережних захисних смуг; визначення в натурі (на місцевості) меж охоронних зон та інших обмежень у використанні земель, встановлених законами та прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами, а також інформування про такі обмеження землевласників, землекористувачів, інших фізичних та юридичних осіб.

Проекти землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон, обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об`єктів визначають місце розташування і розміри земельних ділянок, власників земельних ділянок, землекористувачів, у тому числі орендарів, межі територій природно - заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого (округи і зони санітарної (гірничо-санітарної) охорони), рекреаційного та історико-культурного (охоронні зони) призначення, водоохоронних зон та прибережних захисних смуг, смуг відведення та берегових смуг водних шляхів, а також встановлюють режим використання та охорони їх територій.

Проекти землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон, обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об`єктів розробляються на підставі укладених договорів між замовниками документації із землеустрою та її розробниками.

Відповідно до ст. 26 Закону України "Про землеустрій" замовниками документації із землеустрою можуть бути органи місцевого самоврядування.

Статтею 47 Закону України "Про землеустрій" передбачено, що проекти землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно - заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон, обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об`єктів розробляються з метою: а) збереження природного різноманіття ландшафтів, охорони довкілля, підтримання екологічного балансу; б) створення місць для організованого лікування та оздоровлення людей, масового відпочинку і туризму; в) створення приміських зелених зон, збереження і використання об`єктів культурної спадщини; г) проведення науково-дослідних робіт; ґ) встановлення меж водоохоронних зон та прибережних захисних смуг; д) визначення в натурі (на місцевості) меж охоронних зон та інших обмежень у використанні земель, встановлених законами та прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами, а також інформування про такі обмеження землевласників, землекористувачів, інших фізичних та юридичних осіб.

На підставі ст. 19 Закону України "Про землеустрій" до повноважень сільських, селищних, міських рад у сфері землеустрою на території сіл, селищ, міст належать: організація і здійснення землеустрою; здійснення контролю за впровадженням заходів, передбачених документацією із землеустрою; координація здійснення землеустрою та контролю за використанням і охороною земель комунальної власності; інформування населення про заходи, передбачені землеустроєм; вирішення інших питань у сфері землеустрою відповідно до закону.

Таким чином, на Кіцманську міську раду та Веренчанську сільську раду покладається обов`язок із вчинення дій щодо проведення робіт із винесення меж та закріплення в натурі (на місцевості) щодо Ландшафтного заказника загальнодержавного значення “Совицькі болота”, що знаходиться в адміністративних межах вказаних місцевих рад.

Однак відповідачі таких обов`язків не виконали, що свідчить про недотримання ними вимог вищевказаних нормативно-правових актів.

Судом встановлено, що на запит обласної прокуратури, листами від 04.02.2021 №264 та від 26.02.2021 №440 Кіцманська міська рада повідомила, що на даний час межі Ландшафтного заказника загальнодержавного значення «Совицькі болота» в натурі не винесені та на картографічні матеріали не нанесені.

Аналогічно, згідно листа Веренчанської сільської ради від 09.02.2021 №111, наданого на запит прокуратури, межі заказника в натурі та на планово-картографічні матеріали не виносились.

Згідно з інформацією Головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області від 03.03.2021 документація із землеустрою щодо встановлення меж ландшафтного заказника загальнодержавного значення «Совицькі болота» на погодження не надходила.

Таким чином, протягом тривалого часу Веренчанською сільською радою та Кліводинською сільською радою, правонаступником якої є Кіцманська міська рада не вжито заходів щодо виконання вимог закону та взятих на себе зобов`язань щодо винесення меж ландшафтного заказника та не закріплено його межі в натурі (на місцевості).

Наведене, на переконання суду, унеможливлює якісне забезпечення режиму заповідного об`єкту, його належну охорону та збереження, оскільки межі заповідника чітко не визначені, а земельна ділянка до Державного земельного кадастру не внесена.

Стаття 19 Конституції України зобов`язує органи державної влади та місцевого самоврядування діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст. 9 КАС України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ст. 129 Конституції України та ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Частиною 4 ст. 159 КАС України встановлено, що подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

Враховуючи наведену норму процесуального права, суд кваліфікує неподання Веренчанською сільською радою, суб`єктом владних повноважень, відзиву на позов без поважних причин як визнання позову.

Вирішуючи вказаний спір, суд дійшов висновку, що позивачем доведено обґрунтованість заявлених вимог. Натомість, Кіцманська міська рада на підтвердження своїх доводів не надала належних та допустимих доказів щодо вжиття належних заходів щодо організації проведення робіт із винесення меж Ландшафтного заказника загальнодержавного значення “Совицькі болота” та закріплення їх в натурі (на місцевості) в межах цієї ради площею 32,4 га.

За таких обставин, суд приходить до переконання про допущення відповідачами бездіяльності щодо не вжиття заходів з організації проведення робіт із винесення меж Ландшафтного заказника загальнодержавного значення “Совицькі болота” та закріплення їх в натурі (на місцевості) в межах цих рад.

З огляду на наведене, суд зобов`язує відповідачів відповідно до вимог чинного законодавства України забезпечити організацію проведення робіт із винесення меж Ландшафтного заказника загальнодержавного значення “Совицькі болота” та закріплення їх в натурі (на місцевості) в межах вказаних рад.

Стосовно розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Приписами ч. 1 ст. 139 КАС України визначено, що при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Відтак, враховуючи відсутність витрат у суб`єкта владних повноважень із залученням свідків та проведенням експертиз, суд приходить до висновку, що судові витрати не підлягають стягненню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 9, 77, 139, 189, 194, 241 та 246 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Визнати протиправною бездіяльність Кіцманської міської ради Чернівецького району Чернівецької області щодо не вжиття заходів з організації проведення робіт із винесення меж Ландшафтного заказника загальнодержавного значення “Совицькі болота” та закріплення їх в натурі (на місцевості) в межах цієї ради площею 32,4 га.

3. Зобов`язати Кіцманську міську раду Чернівецького району Чернівецької області відповідно до вимог чинного законодавства України забезпечити організацію проведення робіт із винесення меж Ландшафтного заказника загальнодержавного значення “Совицькі болота” та закріплення їх в натурі (на місцевості) в межах цієї ради площею 32,4 га.

4. Визнати протиправною бездіяльність Веренчанської сільської ради Чернівецького району Чернівецької області щодо не вжиття заходів з організації проведення робіт із винесення меж Ландшафтного заказника загальнодержавного значення “Совицькі болота” та закріплення їх в натурі (на місцевості) в межах цієї ради площею 72,6 га.

5. Зобов`язати Веренчанську сільську раду Чернівецького району Чернівецької області відповідно до вимог чинного законодавства України забезпечити організацію проведення робіт із винесення меж Ландшафтного заказника загальнодержавного значення “Совицькі болота” та закріплення їх в натурі (на місцевості) в межах цієї ради площею 72,6 га.

Згідно ст. 255 КАС України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. Зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У відповідності до ст. ст. 293, 295 КАС України рішення суду першої інстанції може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подається до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його складання.

Повне найменування учасників справи:

позивач – Чернівецька обласна прокуратура (вул. Кордуби, 21 А, м. Чернівці, код ЄДРПОУ 02910120);

відповідач – Кіцманська міська рада Чернівецького району Чернівецької області (вул. Незалежності, 57, м. Кіцмань, Чернівецький район, Чернівецька область, код ЄДРПОУ 04062127);

відповідач – Веренчанська сільська рада Чернівецького району Чернівецької області (вул. Шевченка, буд. 80, с. Веречанка, Чернівецький район, Чернівецька область, код ЄДРПОУ 04418535).

Суддя В.К. Левицький