Рішення № 100185982, 27.09.2021, Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 вересня 2021 року справа № 580/5813/21

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Руденко А.В.,

за участю:

секретаря судового засідання– Трегулова Б.,

позивача – ОСОБА_1 , представника позивача – адвоката Витріщак Т.І.

представника відповідача – Скляренко М.О. (за самопредставництвом),

розглянувши у відкритому судовому засіданні у спрощеному позовному провадженні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про визнання протиправними дій щодо проведення службового розслідування, визнання протиправними наказів про призначення службового розслідування, застосування дисциплінарного стягнення та звільнення зі служби в поліції, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -

встановив:

До Черкаського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовною заявою до Департаменту патрульної поліції, в якій просить:

- визнати протиправними дії відповідача щодо проведення службового розслідування за фактом внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 20.04.2021 №420212500000000001 відомостей про скоєння позивачем кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України та повідомлення останньому 13.05.2021 про підозру в учиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України було призначено службове розслідування;

- визнати протиправним та скасувати наказ відповідача №1047 від 13.05.2021 «Про призначення службового розслідування, утворення дисциплінарної комісії та відсторонення від виконання службових обов`язків»;

- визнати протиправним та скасувати наказ відповідача №486 від 23.07.2021 «Про застосування до працівника УПП в Черкаській області ДПП дисциплінарного стягнення»;

- визнати протиправним та скасувати наказ відповідача №754 о/с від 29.07.2021 «По особовому складу» про звільнення позивача зі служби в поліції;

- поновити позивача на службі в поліції на посаді інспектора відділу розшуку та опрацювання матеріалів дорожньо-транспортних пригод Управління патрульної поліції в Черкаській області Департаменту патрульної поліції;

- стягнути з відповідача середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 29.07.2021 по дату поновлення на посаді.

Обгрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що звільнений зі служби в поліції у зв`язку з отриманням неправомірної вигоди від ОСОБА_2 за не притягнення останнього до адміністративної відповідальності за фактом дорожньо-транспортної пригоди. Не погоджуючись зі звільненням, зазначає, що відповідач всупереч ч. 3 ст. 11 Дисциплінарного статуту Національної поліції України самостійно не встановив обставин наявності чи відсутності факту вчинення позивачем дисциплінарного проступку, а у висновку службового розслідування міститься лише дублювання правової кваліфікації кримінального правопорушення, відомості про яке внесені 20.01.2021 до ЄРДР про можливе отримання позивачем неправомірної вигоди 21.01.2021.

В основу висновку службового розслідування покладені пояснення службових осіб УПП в Черкаській області ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , які не підтверджують факт отримання позивачем неправомірної вигоди.

Саме лише оголошення підозри у вчиненні кримінального правопорушення до оголошення вироку суду, враховуючи презумпцію невинуватості, не може бути розцінено як порушення норм Закону України «Про Національну поліцію» та Присяги поліцейського щодо недотримання вимог до бездоганної поведінки поліцейського, тобто не може бути розцінено як дисциплінарний проступок.

Посилання у висновку службового розслідування на порушення п. 2.3, п. 2.4 посадової інструкції є безпідставними, оскільки питання виконання цих пунктів не було предметом службового розслідування.

Посилання у висновку на повідомлення прокуратури Черкаської області №2376 від 16.11.2016 про внесення відомостей до ЄРДР за заявою ОСОБА_7 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, не входить до предмету цього службового розслідування, позаяк були підставою для проведення іншого службового розслідування.

Зазначає, що наказ про призначення службового розслідування №1047 від 13.05.2021 та наказ про застосування дисциплінарного стягнення №486 від 23.07.2021 містять посилання на дві взаємовиключні підстави проведення службового розслідування – і факт внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про скоєння поліцейським кримінального правопорушення, і повідомлення про підозру. Водночас встановлення факту нецензурної лайки 13.05.2021 не є предметом службового розслідування, адже не охоплюється складом кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

Всупереч ч. 4 ст. 19 Дисциплінарного статуту відповідач не врахував обставини, що пом`якшують відповідальність, якими є попередня бездоганна поведінка, високі показники виконання повноважень, наявність заохочень та державних нагород.

Також відповідач порушив строк застосування дисциплінарного стягнення, який відповідно до ч. 1 ст. 21 Дисциплінарного статуту становить 1 місяць від дати виявлення та не пізніше 6 місяців з дня його вчинення шляхом видання дисциплінарного наказу. Так, відомості за фактом отримання неправомірної вигоди були внесені до ЄРДР 20.01.2021, отже стягнення може бути застосовано до 20.07.2021, а наказ №486 про притягнення до дисциплінарної відповідальності прийнятий 23.07.2021, тобто з пропущенням 6-ти місячного строку від вчинення проступку.

Відповідач проти позову заперечив. У відзиві на позовну заяву, наданому до суду 10.09.2021, зазначив, що підставою проведення службового розслідування стало повідомлення позивача слідчими ДБР 13.05.2021 про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, що виразилось у проханні надати неправомірну вигоду, вчинену з використанням службового становища, службовою особою, яка займає відповідальне становище, за невчинення дій такою службовою особою в інтересах особи, яка надає неправомірну вигоду, поєднаному з вимаганням такої вигоди, що набуло суспільного резонансу.

Під час проведення службового розслідування дисциплінарною комісією було досліджено зміст ухвали Соснівського районного суду м. Черкаси від 17.05.2021 по справі №712/5327/21, провадження 1-кс/712/2807/21, та встановлено факт грубого порушення позивачем службової дисципліни, що виразилось у порушенні Присяги працівника поліції та вимог Закону України «Про Національну поліцію», Дисциплінарного статуту Національної поліції, Правил етичної поведінки поліцейських.

Притягнення до дисциплінарної відповідальності на основі відомостей про факти, встановлені у кримінальному провадженні, не є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод і відповідає практиці Європейського суду з прав людини якщо такі відомості аналізувалися під кутом зору правил службової етики, навіть якщо особа була виправдана у кримінальному провадженні (рішення від 06.10.1982 у справі «X.v.Austria») або така справа була закрита (рішення від 07.10.1987 у справі «C.v.the Unaited Kingdom»).

Порушення принципу презумпції невинуватості у даному випадку відсутнє, оскільки застосовується до процедури, за своєю суттю є кримінальною і в межах якої суд робить висновок про вину особи саме у кримінально-правовому сенсі (рішення від 11.02.2003 у справі «Ringvold v.Norvway»).

Вказана правова позиція підтверджується практикою Верховного Суду.

Щодо неврахування бездоганної поведінки позивача при визначенні виду дисциплінарної відповідальності, то надані до позовної заяви копії подяк, грамот не можна вважати заохоченнями у розумінні Дисциплінарного статуту Національної поліції України, а нагороди за сумлінну службу були видані більш ніж 10 років поспіль.

Водночас дисциплінарною комісією було враховано поведінку позивача під час вручення йому підозри 13.05.2021 та в ході проведення службового розслідування, зокрема пояснень по факту події, які свідчать, що позивач має хибне поняття про справедливість і впевненість у своїй безкарності.

Також враховано, що 16.11.2016 від прокуратури Черкаської області до УПП Черкаської області надійшло повідомлення про внесення за заявою ОСОБА_7 відомостей до ЄРДР під №42016250000000222 від 14.11.2016 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України по факту можливого одержання позивачем неправомірної вигоди в особливо великому розмірі.

Рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 14.06.2017 позивача визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України та призначено покарання у вигляді 8 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади в правоохоронних органах строком на 3 роки та з конфіскацією ј частини його особистого майна.

Ухвалою Апеляційного суду Черкаської області від 12.02.2018 скасовано рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 14.06.2017 та призначено новий розгляд кримінального провадження. Станом на сьогодні рішення не прийнято.

Щодо порушення строків притягнення до дисциплінарної відповідальності, то висновок службового розслідування складений 09.07.2021, а наказ про притягнення до дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення видано 23.07.2021, тобто в межах місячного строку.

Щодо відсутності вироку суду, який підтверджує вчинення кримінального правопорушення, то наявність вироку є окремою підставою звільнення, яка передбачена п. 10 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію», натомість позивач звільнений за п. 6 ч. 1 ст. 77 вказаного Закону і звільнення як вид дисциплінарного стягнення та звільнення у зв`язку з притягненням до адміністративної чи кримінальної відповідальності не ототожнюються.

У судовому засіданні позивач та його представник позов підтримали, просили задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача проти позову заперечила, у позові просила відмовити.

Фактичні обставини справи, встановлені судом.

Позивач ОСОБА_1 проходив службу в Національній поліції України та наказом Департаменту патрульної поліції Національної поліції України від 19.11.2018 №1087о/с був призначений на посаду інспектора відділу розшуку та опрацювання матеріалів дорожньо-транспортних пригод управління патрульної поліції в Черкаській області.

07.11.2015 майор поліції Микола Кравець склав Присягу працівника поліції на вірність українському народові.

13.05.2021 слідчими ДБР повідомлено позивача про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

Наказом Департаменту патрульної поліції Національної поліції України «Про призначення службового розслідування, утворення дисциплінарної комісії та відсторонення від виконання службових обов`язків» №1047 від 13.05.2021 за фактом унесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 20.01.2021 №420212500000000001 відомостей про скоєння інспектором відділу розшуку та опрацювання матеріалів дорожньо-транспортних пригод УПП в Черкаській області майором поліції ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України та повідомлення останньому 13.05.2021 про підозру в учинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України було призначено службове розслідування.

За результатами проведення службового розслідування встановлено, що дисциплінарною комісією досліджено зміст ухвали Соснівського районного суду м. Черкаси від 17.05.2021 по справі №712/5327/2, провадження №1-кс/712/2807/21 та встановлено, що ТУ ДБР, розташоване в м. Києві, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42021250000000001 від 20.01.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

17.12.2020 до Черкаського відділу поліції ГУНП в Черкаській області надійшло повідомлення ОСОБА_8 про те, що 17.12.2020 близько 13.00 в м. Черкаси на проїжджій частині перехрестя вулиць Ватутіна-Рябоконя водій автомобіля «CHEVROLET» з фрагментом номерного знака НОМЕР_1 здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_8

28.12.2020 матеріали за зверненням ОСОБА_8 спрямовані до УПП Черкаської області та передані для опрацювання позивачу.

Під час опрацювання матеріалів позивач встановив, що 17.12.2020 автомобілем марки «CHEVROLET Express» номерний знак НОМЕР_2 керував ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

18.01.2021 близько 09.00 на територію УПП в Черкаській області ДПП за адресою м. Черкаси, вул. Лесі Українки, 21 прибув ОСОБА_9 , що підтверджується відповідним записом у Жуналі обліку доставлених, відвідувачів та запрошених до УПП в Черкаській області ДПП, інв. №1567, якого біля будівлі зустрів позивач.

В подальшому позивачем у ОСОБА_10 відібрано письмове пояснення, в якому зазначено, що 17.12.2020 автомобіль марки «CHEVROLET Express» номерний знак НОМЕР_2 знаходився у технічно несправному стані за адресою: АДРЕСА_1 та ОСОБА_9 до вищевказаної ДТП відношення не має.

Під час розмови 18.01.2021 позивач висунув останньому протиправну вимогу про передачу йому неправомірної вигоди у вигляді грошових коштів в розмірі 5000 гривень. При цьому висловив вимогу, що у разі якщо ОСОБА_9 відмовиться надати неправомірну вигоду, то його буде притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 Кодексу України про адміністративне правопорушення, позбавлено посвідчення водія та накладено штраф за адміністративне правопорушення.

Про результати проведеної перевірки позивач 19.01.2021 підготовив доповідну записку, яку 21.01.2021 погодив з начальником УПП в Черкаській області капітаном поліції Олександром Кокобою.

21.01.2021 о 10.31 ОСОБА_9 , перебуваючи в приміщенні КБ «Приватбанк» за адресою: м. Черкаси, вул. Байди Вишневецького, 46, на виконання вимоги майора поліції ОСОБА_11 про надання неправомірної вигоди здійснив перерахування грошових коштів у сумі 5000 грн на банківську картку НОМЕР_3 , номер якої надав ОСОБА_12 .

07.04.2021 о 11.39 під час особистої зустрічі ОСОБА_10 з майором поліції Миколою Кравцем останній підтвердив отримання від ОСОБА_10 грошових коштів у сумі 5000 грн та повідомив про закриття матеріалів перевірки щодо його участі у ДТП.

За результатами службового розслідування 09.07.2021 затверджено висновок службового розслідування, в якому зазначено, що факт порушення службової дисципліни з боку інспектора відділу розшуку та опрацювання матеріалів дорожньо-транспортних пригод УПП в Черкаській області ДПП майора поліції ОСОБА_1 – інспектором відділу та опрацювання матеріалів дорожньо-транспортних пригод УПП в Черкаській області ДПП майором поліції ОСОБА_1 знайшов своє підтвердження.

За вчинення дисциплінарного проступку, що виразився у порушенні вимог п. 1, 2 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», ст. 22, ст. 42, п.п. 1, 2 ч. 3 ст. 61 Закону України «Про запобігання корупції», п. 1, 2 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України», Присяги працівника поліції, абз. 1,2,5,7,8,10 П. 1 Розділу 11 Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09.11.2016 №1179, п. 2.3 та 2.4 посадової інструкції інспектора відділу розшуку та опрацювання матеріалів дорожньо-транспортних пригод УПП в Черкаській області ДПП, затвердженої наказом Департаменту патрульної поліції від 13.12.2017 №6086, відповідно до п. 7 ч. 3 ст. 13 Дисциплінарного статуту Національної поліції України застосовано до інспектора відділу розшуку та опрацювання матеріалів дорожньо-транспортних пригод УПП в Черкаській області майора поліції ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції.

На підставі висновку службового розслідування наказом Департаменту патрульної поліції Національної поліції України №486 від 23.07.2021 «Про застосування до працівника УПП в Черкаській області ДПП дисциплінарного стягнення» за порушення вимог п. 1, 2 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», ст. 22, ст. 42, п.п. 1, 2 ч. 3 ст. 61 Закону України «Про запобігання корупції», п. 1, 2 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України», Присяги працівника поліції, абз. 1,2,5,7,8,10 П. 1 Розділу 11 Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09.11.2016 №1179, п. 2.3 та 2.4 посадової інструкції інспектора відділу розшуку та опрацювання матеріалів дорожньо-транспортних пригод УПП в Черкаській області ДПП майора поліції – ОСОБА_1 до позивача застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції.

У наказі №486 від 23.07.2021 зазначено, що під час службового розслідування встановлено, що 21.01.2021 ОСОБА_1 отримав від ОСОБА_2 неправомірну вигоду за непритягнення останнього до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП за фактом дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася в грудні 2020 року, чим допустив грубе порушення присяги працівників поліції. Такі дії є проявом негідної поведінки, оскільки дискредитують звання поліцейського і негативно впливають на рівень авторитету та довіри суспільства до органів Національної поліції України.

Згідно з наказом Департаменту патрульної поліції Національної поліції України від 29.07.2021 №754 о/с «По особовому складу» позивача звільнено зі служби в поліції на підставі п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію в Україні».

Релевантні джерела права й акти їхнього застосування

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначені Законом України «Про Національну поліцію України» (далі - Закон № 580-VIII).

Національна поліція України (поліція) - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку (частина перша статті 1 Закону № 580-VIII).

Основні обов`язки поліцейського визначені статтею 18 Закону № 580-VIII.

Зокрема, поліцейський зобов`язаний: неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва; поважати і не порушувати прав і свобод людини; надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров`я; зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв`язку з виконанням службових обов`язків; інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.

Згідно ст. 19 Закону №580-V111 у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову, матеріальну та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.

Згідно частини третьої статті 19 Закону №580-V111 під час визначення виду стягнення дисциплінарна комісія враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.

Згідно частини четвертої статті 19 Закону №580-V111 обставинами, що пом`якшують відповідальність поліцейського, є, зокрема, 2) попередня бездоганна поведінка; 3) високі показники виконання повноважень, наявність заохочень та державних нагород.

Згідно частини 1 статті 21 Закону №580-V111 дисциплінарне стягнення застосовується не пізніше одного місяця з дня виявлення дисциплінарного проступку і не пізніше шести місяців з дня його вчинення шляхом видання дисциплінарного наказу.

Згідно частини 2 статті 21 Закону №580-V111 у разі проведення службового розслідування за фактом вчинення дисциплінарного проступку днем його виявлення вважається день затвердження висновку за результатами службового розслідування.

Згідно ч. 1 ст. 64 Закону №580-V111 особа, яка вступає на службу в поліції, складає Присягу на вірність Українському народові такого змісту:

"Я, (прізвище, ім`я та по батькові), усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов`язки".

Сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження визначено Законом України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» (далі - Закон № 2337-VIII).

Дія цього Статуту поширюється на поліцейських, які повинні неухильно додержуватися його вимог.

Частиною першою статті 1 Статуту визначено, що службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.

Згідно п. 1. 2 ч. 3 ст. 1 Статуту службова дисципліна, крім основних обов`язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України "Про Національну поліцію", зобов`язує поліцейського: 1) бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; 2) знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов`язки.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 Статуту за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність.

Відповідно до положень статті 12 Статуту дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.

Дисциплінарне стягнення та його види визначенні статтею 13 Статуту.

Аналіз наведених положень є підставою для висновку про те, що службова дисципліна полягає у виконанні (дотриманні) законодавчих та підзаконних актів із питань службової діяльності та бездоганному і неухильному додержанні порядку і правил, що такими нормативними актами передбачені.

Дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.

Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.

До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: зауваження; догана; сувора догана; попередження про неповну службову відповідність; пониження у спеціальному званні на один ступінь; звільнення з посади; звільнення із служби в поліції.

Статтею 14 Статуту закріплено, що службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.

Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків (частина друга статті 14 Статуту).

Згідно із пунктом 3 статті 14 цього Статуту, службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.

Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку (пункт 4 статті 14 Статуту).

Частиною сьомою статті 19 Статуту врегульовано, що у разі встановлення вини поліцейського за результатами проведеного службового розслідування видається письмовий наказ про застосування до поліцейського одного з видів дисциплінарного стягнення, передбаченого статтею 13 цього Статуту, зміст якого оголошується особовому складу органу поліції.

Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України затверджено наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07 листопада 2018 року N 893 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 28 листопада 2018 р. за N 1355/32807 (далі – Порядок №893).

Підстави призначення службового розслідування передбачені пунктом 2 Порядку №893.

Так, службове розслідування призначається, зокрема, за наявності даних про: внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про скоєння поліцейським кримінального правопорушення; повідомлення поліцейському про підозру в учиненні ним кримінального правопорушення, якщо службове розслідування не було проведено на підставі абзацу другого цього пункту або якщо за його результатами не було встановлено дисциплінарного проступку.

Згідно п. 11 Порядку №893 збирання та перевірка матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського під час розгляду справи у формі відкритого засідання здійснюються як шляхом одноосібного одержання пояснень членами дисциплінарної комісії, надсилання запитів про надання необхідних документів або їх копій, отримання консультацій спеціалістів з питань, що стосуються службового розслідування, так і шляхом дослідження отриманих документів, пояснень на відкритих засіданнях дисциплінарної комісії, одержання пояснень безпосередньо на цих засіданнях.

Згідно п. 13 Порядку №893 поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, та інші особи можуть надавати усні чи письмові пояснення з приводу відомих їм відомостей про діяння, що стало підставою для призначення службового розслідування.

Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09 листопада 2016 року N 1179, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 06 грудня 2016 р. за N 1576/29706, затверджені Правила етичної поведінки поліцейських, абзацами першого, другого, п`ятого, сьомого, восьмого, десятого пункту 1 розділу 11 яких передбачено, що під час виконання службових обов`язків поліцейський повинен неухильно дотримуватись антикорупційного законодавства України, обмежень, пов`язаних зі службою в Національній поліції України, визначених Законами України "Про Національну поліцію", "Про запобігання корупції" та іншими актами законодавства України (пункт 5).

Згідно п. 1 з) ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 №1700-V11 (далі – Закон №1700-V11) cуб`єктами, на яких поширюються дія цього Закону, є поліцейські.

Ст. 22 Закону №1700-V11 передбачає, що особам, зазначеним у частині першій статті 3 цього Закону, забороняється використовувати свої службові повноваження або своє становище та пов`язані з цим можливості з метою одержання неправомірної вигоди для себе чи інших осіб, у тому числі використовувати будь-яке державне чи комунальне майно або кошти в приватних інтересах.

Позиція суду

Судом встановлено, що спірні правовідносини виникли у зв`язку із прийняттям Департаментом патрульної поліції Національної поліції України наказу №1047 від 13.05.2021 про призначення службового розслідування, наказу від 23.07.2021 №486 про застосування до позивача дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції та наказу від 29.07.2021 про звільнення зі служби в поліції.

За твердженням позивача, ці накази є такими, що прийняті відповідачем без відповідних правових підстав, оскільки підстави для призначення службового розслідування є взаємовиключними, на день їх видачі обвинувального вироку суду про визнання позивача винним у інкримінованому порушенні (вимагання та отримання незаконної грошової винагороди) не було, а відповідач самостійно не встановив наявність дисциплінарного проступку; дисциплінарне стягнення застосовано поза межами шестимісячного строку від дати вчинення.

Частиною другою статті 19 Конституції України визначено обов`язок органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Судом встановлено, що у наказі №1047 від 13.05.2021 зазначено про призначення службового розслідування за фактом внесення третім слідчим відділом Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого в м. Києві, відомостей до ЄРДР за №42021250000000001 від 20.01.2021 за ознаками кримінального порушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України та повідомлення 13.05.2021 про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

Згідно п. 2 Порядку №893 службове розслідування призначається, зокрема, за наявності даних про: внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про скоєння поліцейським кримінального правопорушення; повідомлення поліцейському про підозру в учиненні ним кримінального правопорушення, якщо службове розслідування не було проведено на підставі абзацу другого цього пункту або якщо за його результатами не було встановлено дисциплінарного проступку.

Судом встановлено, що службове розслідування щодо позивача за фактом внесення третім слідчим відділом Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого в м. Києві, відомостей до ЄРДР за №42021250000000001 від 20.01.2021 за ознаками кримінального порушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України не призначалось, отже у відповідача були наявні підстави для призначення службового розслідування за фактом вручення позивачу 13.05.2021 повідомлення про підозру.

За вказаних обставин підстави для скасування наказу №1047 від 13.05.2021 про призначення службового розслідування та визнання протиправними дій щодо проведення службового розслідування відсутні, а позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Судом досліджено зміст наказу №486 від 23.07.2021 та встановлено, що до позивача застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції на підставі пункту 7 частини третьої статті 13 Дисциплінарного статуту.

Зі змісту висновку від 09.07.2021 та наказу №486 від 23.07.2021 вбачається, що під час службового розслідування встановлено, що 21.01.2021 ОСОБА_1 отримав від ОСОБА_2 неправомірну вигоду за не притягнення останнього до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП за фактом дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася в грудні 2020 року, чим допустив грубе порушення присяги працівників поліції. Такі дії є проявом негідної поведінки, оскільки дискредитують звання поліцейського і негативно впливають на рівень авторитету та довіри суспільства до органів Національної поліції України.

Статті 22, 24 Закону України «Про запобігання корупції» передбачають заборону особам, зазначеним у частині першій статті 3 цього Закону, використовувати свої службові повноваження або своє становище та пов`язані з цим можливості з метою одержання неправомірної вигоди для себе чи інших осіб, у тому числі використовувати будь-яке державне чи комунальне майно або кошти в приватних інтересах. Особи, уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, прирівняні до них особи у разі надходження пропозиції щодо неправомірної вигоди або подарунка, незважаючи на приватні інтереси, зобов`язані невідкладно вжити таких заходів: 1) відмовитися від пропозиції; 2) за можливості ідентифікувати особу, яка зробила пропозицію; 3) залучити свідків, якщо це можливо, у тому числі з числа співробітників; 4) письмово повідомити про пропозицію безпосереднього керівника (за наявності) або керівника відповідного органу, підприємства, установи, організації, спеціально уповноважених суб`єктів у сфері протидії корупції.

Зі змісту матеріалів службового розслідування від 09.07.2021 вбачається, що факт вимагання та отримання неправомірної вигоди ОСОБА_13 у ОСОБА_14 встановлено на підставі ухвали Соснівського районного суду м. Черкаси від 17.05.2021 по справі №712/5327/2, провадження №1-кс/712/2807/21, а саме: під час розмови 18.01.2021 позивач висунув ОСОБА_15 протиправну вимогу про передачу йому неправомірної вигоди у вигляді грошових коштів в розмірі 5000 гривень за не притягнення останнього до адміністративної відповідальності. При цьому висловив вимогу, що у разі якщо ОСОБА_9 відмовиться надати неправомірну вигоду, то його буде притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 Кодексу України про адміністративне правопорушення, позбавлено посвідчення водія та накладено штраф за адміністративне правопорушення.

21.01.2021 о 10.31 ОСОБА_9 , перебуваючи в приміщенні КБ «Приватбанк» за адресою: м. Черкаси, вул. Байди Вишневецького, 46, на виконання вимоги майора поліції ОСОБА_11 про надання неправомірної вигоди здійснив перерахування грошових коштів у сумі 5000 грн на банківську картку НОМЕР_3 , номер якої надав ОСОБА_12 .

07.04.2021 о 11.39 під час особистої зустрічі ОСОБА_10 з майором поліції Миколою Кравцем останній підтвердив отримання від ОСОБА_10 грошових коштів у сумі 5000 грн та повідомив про закриття матеріалів перевірки щодо ДТП за участі ОСОБА_10 .

В ухвалі Соснівського районного суду м. Черкаси від 17.05.2021 по справі №712/5327/2, провадження №1-кс/712/2807/21 зазначено, що 13.05.2021 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, наявність обгрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 інкримінованого йому кримінального правопорушення підтверджується зібраними доказами.

В ході службового розслідування позивачу було запропоновано надати письмові пояснення.

У письмових поясненнях від 22.06.2021 позивач вказав, що при зустрічі з ОСОБА_16 будь-яка розмова щодо неправомірної вигоди не здійснювалась; його ставлення по суті пред`явленої підозри не може бути предметом службового розслідування, усі обставини, описані в підозрі, будуть з`ясовуватись у суді.

Крім того, повідомив, що ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 17.05.2021, залишеною без змін ухвалою Черкаського апеляційного суду від 28.05.2021, відмовлено у задоволенні клопотання слідчого третього слідчого відділу (з дислокацією в м. Черкасах) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві, відмовлено у його відстороненні від посади інспектора відділу розшуку та опрацювання матеріалів дорожньо-транспортних пригод управління патрульної поліції в Черкаській області Департаменту патрульної поліції.

Суд виходить з того, що позивач при проведенні службового розслідування не надав будь-яких пояснень щодо належності йому банківської карти № НОМЕР_3 , факту зарахування 21.012021 на вказану банківську карту грошових коштів у сумі 5000 грн та підстав для зустрічі з ОСОБА_16 07.04.2021, на якій згідно ухвали Соснівського районного суду м. Черкаси від 17.05.2021 позивач підтвердив факт отримання грошових коштів у сумі 5000 грн.

Суд враховує, що підставою для дисциплінарної відповідальності є дисциплінарний проступок, сутність якого полягає у невиконанні чи неналежному виконанні особою службової дисципліни. Такими обставинами є виключно фактичні дані, що свідчать про реальну наявність у діях особи ознак дисциплінарного проступку, зокрема, протиправної поведінки, шкідливих наслідків та причинного зв`язку між ним і дією (бездіяльністю) порушника дисципліни.

За вказаних вище обставин суд погоджується з доводами відповідача про те, що ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 17.05.2021 встановлено реальну наявність у діях позивача ознак дисциплінарного проступку, і зазначена поведінка позивача безумовно призвела до підриву авторитету органів поліції, формування негативної думки у населення про поліцію та дискредитації звання працівника поліції, що, відповідно, свідчить про особисту недисциплінованість позивача та недотримання ним вимог законодавства та присяги працівника поліції.

Отже під час службового розслідування встановлено порушення позивачем вимог п. 1, 2 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», ст. 22, ст. 42, п.п. 1, 2 ч. 3 ст. 61 Закону України «Про запобігання корупції», п. 1, 2 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України», Присяги працівника поліції, абз. 1,2,5,7,8,10 П. 1 Розділу 11 Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09.11.2016 №1179, тому відповідач правомірно та обґрунтовано застосував до позивача дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби.

Щодо порушення позивачем посадової інструкції, суд зазначає наступне.

Пунктом 2.3 посадової інструкції інспектора відділу розшуку та опрацювання матеріалів дорожньо-транспортних пригод УПП в Черкаській області ДПП, затвердженої наказом Департаменту патрульної поліції від 13.12.2017 №6086, передбачено, що інспектор відділу розшуку та опрацювання матеріалів дорожньо-транспортних пригод УПП в Черкаській області проводить розшук осіб, що зникли з місця ДТП, шляхом використання інформаційно-аналітичних баз даних, відкритих джерел інформації, надсилання запитів про отримання необхідних фото- та/або відеофіксації відповідної пригоди, виклику осіб для прибуття відповідного структурного підрозділу Департаменту або відвідування їх за місцем проживання (перебування), роботи.

Згідно пункту 2.4 вказаної інструкції вживає заходів щодо отримання додаткових даних (відеозаписи з камер зовнішнього відеоспостереження, технічні показники режиму роботи світлофорних об`єктів, залучення спеціалістів тощо) з метою встановлення всіх обставин скоєння ДТП для об`єктивного визначення осіб, які скоїли адміністративне правопорушення, передбачене статтею 124 КУпАП.

Водночас у висновку службового розслідування від 09.07.2021 не вказано, які дії позивача свідчать про порушення пунктів 2.3 та 2.4 посадової інструкції, тому порушення в цій частині не доведене.

Щодо аргументів позивача про відсутність вироку суду у кримінальній справі, а також що рішення відповідача ґрунтується виключно на підставі матеріалів, зібраних під час проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні №420212500000000001, то ці доводи безпідставні, оскільки дисциплінарна комісія не вирішувала питання про обґрунтованість обвинувачення позивача, яке здійснюється в межах судового розслідування, а лише перевірила викладені у підозрі обставини на предмет дотримання вимог, що ставляться до посадових осіб органів поліції та наявності в діях працівника поліції складу дисциплінарного проступку. Встановлені в ході дисциплінарного провадження факти і з`ясовані обставини мають значення тільки для прийняття рішення в рамках своєї компетенції та жодним чином не свідчать про доведеність вини особи у вчиненні кримінального правопорушення.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини не є порушенням ст. 6 Конвенції притягнення особи до дисциплінарної відповідальності на основі відомостей про факти, що встановлені у кримінальному провадженні, якщо такі відомості аналізувалися під кутом зору правил службової етики, навіть якщо особа була у кримінальному провадженні виправданою (див. mutandis рішення Європейської комісії з прав людини від 6 жовтня 1982 року у справі «X.. Austria» про неприйнятність заяви№ 9295/81) чи таке провадження було закрите (див. mutatisрішення Європейської комісії з прав людини від 7 жовтня 1987 року у справі «C. v.» про неприйнятність заяви№ 11882/85). Більше того, гарантована п. 2 ст. 6 Конвенції презумпція невинуватості застосовується до процедури, яка за своєю суттю є кримінальною, і в межах якої суд робить висновок про вину особи саме у кримінально-правовому сенсі (рішення Європейського суду з прав людини від 11 лютого 2003 року у справі «Ringvold v. Norway», заява № 34964/97). Відтак, зазначена гарантія не може бути поширена на дисциплінарні й інші провадження, які згідно з п. 1 ст. 6 Конвенції охоплюються поняттям спору щодо прав та обов`язків цивільного характеру.

Враховуючи, що дисциплінарною комісією аналізувались дії відповідача з позиції наявності порушення службової дисципліни, рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності хоч і прийнято на підставі відомостей, наявних в матеріалах кримінального провадження, розпочатого відносно позивача за ч. 3 ст. 368 КК України, однак ґрунтується на самостійних правових підставах.

Така правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) та у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22 січня 2019 року у справі № 800/547/17 (П/9901/141/18).

Суд зауважує, що реалізація дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби за порушення службової дисципліни є окремою підставою для звільнення, яка не пов`язана із порушенням кримінальної справи та набранням чинності вироком суду. Тобто, наявність кримінального провадження, порушеного стосовно особи, яка проходить службу в поліції, не виключає можливості застосування стосовно цієї особи наслідків, передбачених пунктом 6 частини першої статті 77 Закону № 580-VIII у разі встановлення під час службового розслідування невиконання чи неналежне виконання поліцейським службової дисципліни.

Щодо порушення відповідачем шестимісячного строку від дати вчинення дисциплінарного проступку для притягнення до дисциплінарної відповідальності, то згідно частини 1 статті 21 Закону №580-V111 дисциплінарне стягнення застосовується не пізніше одного місяця з дня виявлення дисциплінарного проступку і не пізніше шести місяців з дня його вчинення шляхом видання дисциплінарного наказу.

Як убачається з ухвали Соснівського районного суду м. Черкаси від 17.05.2021, позивач зустрічався з ОСОБА_16 07.04.021 і підтвердив факт отримання 5000 грн та не притягнення останнього до адміністративної відповідальності. Отже спілкування тривало певний проміжок часу, тобто дисциплінарний проступок мав продовжуваний характер.

Оскільки наказ про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності №486 виданий 23.07.2021, то порушення шестимісячного строку від дати вчинення дисциплінарного проступку відсутнє.

Позивач також посилається на ту обставину, що всупереч ч. 4 ст. 19 Дисциплінарного статуту відповідач не врахував обставини, що пом`якшують відповідальність, якими є попередня бездоганна поведінка, високі показники Згідно частини четвертої статті 19 Закону №580-V111 обставинами, що пом`якшують відповідальність поліцейського, є, зокрема, 2) попередня бездоганна поведінка; 3) високі показники виконання повноважень, наявність заохочень та державних нагород.

Водночас при складанні висновку службового розслідування дисциплінарна комісія зазначила, що вчинення навіть одного проступку, який ганьбить звання офіцера поліції, нівелює всі попередні заслуги поліцейського, оскільки дискредитує не лише особу поліцейського, а й поліцію в цілому, як органу, що служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.

Отже відповідач правомірно не врахував пом`якшуючі обставини при визначенні виду дисциплінарної відповідальності.

Відповідно до частини другої статті 77 Закону № 580-VIII днем звільнення зі служби в поліції вважається день видання наказу про звільнення або дата, зазначена в наказі про звільнення.

За вказаних обставин оскаржувані накази відповідача прийняті на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, а тому підстав для їх скасування немає і позов є таким, що задоволенню не підлягає.

Інші підстави, на які посилається позивач, не мають значення для вирішення спору, тому суд не надає їм правової оцінки.

Керуючись статтями 3, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

вирішив:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками, якщо таку скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складений 5 жовтня 2021 року.

Головуючий А.В. Руденко