Рішення № 10018559, 01.06.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 42/17201.06.10 За позовом Акціонерної енергопостачальної компанії “Київенерго”

до Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Дніпровського району м. Києва

про стягнення боргу, неустойки, сум за прострочення виконання боржником грошового зобов’язання, ціна позову 53496,19 грн.

Суддя Паламар П.І.

Представники:

від позивача Іваненко І.П.,

від відповідача Сліпачук Ю.О.

СУТЬ СПОРУ:

у травні 2010 року Акціонерна енергопостачальна компанія “Київенерго” звернулася в суд з указаним позовом.

Позивач зазначав, що всупереч умов укладеного між ним та відповідачем як правонаступником ДКП по ЕРЖФ Дніпровського району м. Києва договору № 1220043 на постачання теплової енергії у гарячій воді від 1 листопада 2001 р. останній не в повному обсязі оплатив спожиту протягом грудня 2009 - березня 2010 років теплову енергію, заборгувавши станом 1 квітня 2010 р. 47794,09 грн.

З цих підстав просив задовольнити позов, стягнувши з відповідача на свою користь суму боргу, борг з урахуванням встановленого індексу інфляції за час прострочення 2488,66 грн., три проценти річних з простроченої суми 410,23 грн., пеню 2803,21 грн., а також понесені ним по справі господарські витрати.

У судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені вимоги.

Відповідач відзив на позовну заяву не подав, його представник у судовому засіданні проти позову заперечував, посилаючись на його необгрунтованість.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що 1 листопада 2001 р. між сторонами у справі було укладено договір № 1220043 на постачання теплової енергії у гарячій воді, відповідно до умов якого до умов якого позивач зобов’язався постачати до належного відповідачу будинку по вул. Ватутіна, 2-В у м. Києві теплову енергію у вигляді гарячої води для потреб опалення та гарячого водопостачання в обсязі 255 Гкал/рік, а відповідач –щомісячно до 15 числа наступного за розрахунковим оплачувати вартість спожитої теплової енергії.

Облік споживання відповідачем теплової енергії за договором передбачено проводити розрахунковим способом.

Строк дії договору відповідно до умов п. 8 договору встановлений з дня його підписання до 31 грудня 2001 р. та вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до його закінчення про припинення договору не буде письмово заявлено однією із сторін. Доказів припинення договору в установленому порядку суду не надано.

Поясненнями позивача, частково відповідача, поданим позивачем розрахунком, проведеним відповідно до вимог чинного законодавства та умов договору на підставі даних особових карток (табуляграм) споживання теплової енергії за грудень 2009 - березень 2010 років, стверджується факт постачання позивачем відповідачу теплової енергії за договором протягом указаного періоду вартістю 65463,05 грн., а також оплати останнім спожитої теплової енергії у розмірі 17668,96 грн., з урахуванням переплати 8612,19 грн., що існувала на початок грудня 2009 року.

Доказів належної оплати за договором суду не надано.

За таких обставин, враховуючи, що відповідач прострочив виконання зобов’язання по оплаті за договором, з нього на користь позивача відповідно до вимог ст.ст. 622, 625 ЦК України підлягає стягненню 47794,09 грн. боргу (65463,05-17668,96), 2488,66 грн. збитків внаслідок інфляції за час прострочення, 410,23 грн. три проценти річних з простроченої суми.

З урахуванням встановлених судом обставин щодо розміру заподіяних позивачу збитків внаслідок неналежного виконання відповідачем спірного зобов’язання, стану виконання відповідачем цього зобов’язання, розміру прострочених сум суд відповідно до вимог ст. 233 ГК України вважає можливим зменшити розмір належної з відповідача на користь позивача відповідно до умов п. 7 додатку № 4 до договору пені до 1000 грн.

Оскільки позов задоволено частково, понесені по справі господарські витрати стосовно до вимог ст. 49 ГПК України слід покласти на обидві сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В :

позов Акціонерної енергопостачальної компанії “Київенерго” задовольнити частково.

Стягнути з Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Дніпровського району м. Києва (02002, м. Київ, вул. Челябінська, 9-Г, код 03366612) на користь Акціонерної енергопостачальної компанії “Київенерго” (01001, м. Київ, пл. І.Франка, 5, код 00131305) 47794,09 грн. боргу, 2488,66 грн. збитків внаслідок інфляції за час прострочення, 410,23 грн. три проценти річних з простроченої суми, 1000 грн. пені, 516,93 грн. витрат по оплаті державного мита, 228,04 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

У позові в іншій частині відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Суддя господарського суду міста Києва                                                             П.І.Паламар