Ухвала суду № 100185271, 07.10.2021, Шевченківський районний суд м. Чернівців

Справа № 727/9063/19

Провадження № 1-кп/727/339/21

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м ЧЕРНІВЦІ

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

097 жовтня 2021 року Шевченківський районний суд м. Чернівці в складі:

Головуючого, судді Слободян Г.М.

за участю секретаря судового засідання Івасишин О.І.

сторін кримінального судового провадження:

прокурора Моргоч Н.

захисника Данко М.

обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 2 м. Чернівці клопотання прокурора Чернівецької окружної прокуратури Моргоч Н. про продовження відносно ОСОБА_1 , обвинуваченого за ч.2 ст. 307 КК України застосованого судом запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, -

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Шевченківського районного суду м. Чернівці на розгляді перебуває обвинувальний акт, в кримінальному провадженні № 12018260000000407 від 10.10.2018 року відносно ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 307, ч. 2 ст. 309 КК України та ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.

Справу передано на розгляд судді, в порядку визначеному ст. 35 КПК України.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Чернівці від 28.08.2019 року наведене вище кримінальне провадження призначено до підготовчого засідання.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Чернівці від 03.10.2019 року справу відносно ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 307, ч. 2 ст. 309 КК України та ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України призначено до судового розгляду.

Прокурором Моргоч Н. в суд було подано 19.05.2021 року клопотання про надання дозволу на затримання обвинуваченого ОСОБА_1 з метою приводу для розгляду клопотання про застосування до останнього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у зв`язку з оголенням ОСОБА_1 в розшук.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Чернівці від 23.06. 2021 року оголошено в розшук ОСОБА_1 . Надано дозвіл на затримання ОСОБА_1 обвинуваченого за ч. 2 ст. 307 КК України з метою приводу для розгляду клопотання про застосування до останнього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Справу провадженнями зупинено. 18.07.2021 року провадження поновлено.

18.07.2021 року в суд доставлений на виконання вказаної ухвали суду обвинувачений ОСОБА_1 , затриманий 17.08. 2021 року о 22.15 годині в м. Чернівцях.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Чернівці від 18.08.2021 року відносно ОСОБА_1 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

В суд з клопотанням про продовження застосованого судом запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою звернувся прокурор Моргоч Н.В.

Клопотання прокурором обвинуваченому ОСОБА_1 вручено в установленому законом порядку.

Прокурор аргументує доводи клопотання тим, що ОСОБА_1 пред`явлено обґрунтовану підозру у вчиненні злочину передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, і вчинення кримінального правопорушення підтверджується зібраними в кримінальному провадженні доказами. Зазначає, що ОСОБА_1 порушив обов`язки визначені йому у зв`язку з обранням запобіжного заходу у вигляді застави 17.05. 2019 року на підставі ухвали Шевченківського районного суду м. Чернівці. На призначені судом судові засідання по розгляду кримінальної справи не з`являвся, до ОСОБА_1 неодноразово було застосовано примусові приводи та в подальшому його було оголошено в розшук. Посилається в клопотанні на те, що у відповідності з вимогами п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України, на даний час існують ризики, передбачені п. п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України та які виправдовують необхідність застосування до ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою і такі, що зумовлені необхідністю запобіганням спробам - переховуватися від суду, як на території України, так і за її межами із урахуванням тяжкості вчиненого злочину та передбаченого у разі засудження суворого покарання; - незаконно впливати на свідків та запобіганню перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином – вчиненню нових кримінальних правопорушень. Просить, клопотання задовольнити та не застосовувати до ОСОБА_1 альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави.

Заслухавши доводи прокурора, думку обвинуваченого ОСОБА_1 , який просив розщглянути клопотання прокурора у відсутність його захисників Гінгуляка В. та Маковійчука В., не погодившись із доводами клопотання, вважав за доцільне змінити йому запобіжний захід з тримання під вартою на домашній арешт, заслухавши думку обвиунваченого ОСОБА_2 і в його інтересах захисника Данко М., які відповідно віднесли розгляд клопотання на трозсуд суду, суд зважає на наступне.

Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, кожен має право на справедливий розгляд його справи незалежним і безстороннім судом, визначеним законом. Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції», визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Згідно з пунктом 1 частини сьомої статті 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддя зобов`язаний справедливо, безсторонньо та своєчасно розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства.

Європейський суд з прав людини у своїй практиці виходить із того, що розумність тривалості судового провадження необхідно оцінювати у світлі обставин конкретної справи, враховуючи критерії, вироблені судом. Такими критеріями є: 1) складність справи, тобто, обставини і факти, що ґрунтуються на праві (законі) і тягнуть певні юридичні наслідки; 2) поведінка заявника; 3) поведінка державних органів; 4) значущість для заявника питання, яке знаходиться на розгляді суду, або особливе становище сторони у процесі (рішення у справах «Бараона проти Португалії», 1987 рік; «Хосце проти Нідерландів», 1998 рік; «Бухкольц проти Німеччини», 1981 рік; «Бочан проти України», 2007 рік).

Відповідно до ч. 1 ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Згідно ч.2 ст. 331 КПК України, вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

Серед інших, до заходів забезпечення кримінального провадження, віднесено запобіжні заходи (п. 9 ч.2 ст. 131 КПК України). Зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, закріплених ст. 7 КПК України. Відповідно до статті 28 КПК України під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Розумними вважаються строки, що є об`єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень. Розумні строки не можуть перевищувати передбачені цим Кодексом строки виконання окремих процесуальних дій або прийняття окремих процесуальних рішень.Частиною першою статті 318 КПК України визначено, що судовий розгляд має бути проведений і завершений протягом розумного строку.

Судом встановлено, що Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Чернівці від 17.05. 2019 року відносно ОСОБА_1 застосовано було запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави в розмірі 40000 грн. та 20.05. 2019 року ОСОБА_1 внесено було грошову заставу у вказаному розмірі та відносно нього застосовано запобіжний захід у вигляді застави з покладенням ряду обов`язків, серед яких – прибувати за кожною першою вимогою до суду, не відлучатися з місця постійного проживання про що повідомляти суд і прокурора. Разом з цим, ОСОБА_1 неодноразово в судові засідання призначені до розгляду судом справи не з`являвся, і до нього було застосовано примусові приводи, зокрема, на підставі відповідних ухвал Шевченківського районного суду м. Чернівці від 12 грудня 2019 року від 28 грудня 2020 року від 12 січня 2021 року від 04 лютого 2021 року від 02 березня 2021 року та ухвалою від 23 червня 2021 року оголошено обвинуваченого в розшук.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Чернівці від 23.06. 2021 року оголошено в розшук ОСОБА_1 . Надано дозвіл на затримання ОСОБА_1 обвинуваченого за ч. 2 ст. 307 КК України з метою приводу для розгляду клопотання про застосування до останнього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

18.08.2021 року ухвалою Шевченківського районного суду м. Чернівці застосовано до ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Статтею 183 ч.1 КПК України визначено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, якою передбачено умови, мету і підстави застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, суд зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, в тому числі вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні, вік та стан здоров`я, міцність соціальних зв`язків, наявність у підозрюваного місця роботи або навчання, його репутацію, майновий стан, наявність судимостей, наявність повідомлення про підозру у вчиненні іншого тяжкого кримінального правопорушення, розмір майнової шкоди, у завданні якої обвинувачується, тощо. Законодавцем визначено, щодо обґрунтованості підозри, суд зобов`язаний встановити під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.

Згідно з рішенням ЄСПЛ (за скаргою № 35615/06 від 13.11.2007 року), по справі «Чеботарі проти Молдови», п. 48, «…вимога, що підозра має ґрунтуватись на обґрунтованих підставах, є значною частиною гарантії недопущення свавільного затримання і тримання під вартою. Більше того, за відсутності обґрунтованої підозри особа не може бути за жодних обставин затримана або взята під варту з метою примушення її зізнатися у злочині, свідчити проти інших осіб або з метою отримання від неї фактів чи інформації, які можуть служити підставою для обґрунтованої підозри…». Відповідно до рішення ЄСПЛ за скаргою № 25629/94 від «27» листопада 1997 року по справі «К.Ф. проти Німеччини», п. 57, обґрунтованість підозри, на якій має ґрунтуватись арешт, складає суттєву частину гарантії від безпідставного арешту і затримання, закріпленої у статті 5 § 1 (с) Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила певний злочин. Виходячи з вищенаведеного, враховуючи, що ОСОБА_1 , обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, передбаченого ч.2 ст. 307 КК України; ризики, які були враховані слідчим суддею при застосуванні запобіжного заходу до останнього, на даний час не змінилися. Зокрема, із врахуванням досліджених матеріалів щодо обвинуваченого, останньому пред`явлено обгрунтованоі підозри у вчиненні вказаного злочину; достовірно установлено його неодноразові неявки в судові засідання без поважних причин; на думку суду ризи - переховування ОСОБА_1 від суду є дієвим і реальним; ризик впливу у разі перебування на волі на свідків також є дієвим, оскільки ОСОБА_1 були відкриті матеріали кримінального провадження, він ознайомлювався з матеріалами справи (протоколами допиту свідків, з зазначенням адреси місця їх проживання) та реальним є і ризик вчинення іншого (нового) кримінального правопорушення обвинуваченим, зважаючи на відсутність в нього міцних соціальних зв`язків, з врахуванням того, що як видно з досліджених пояснень матері ОСОБА_1 , їй не було відомо про перебування сина на території м. Чернівців, остання вказувала що син виїхав з другом на заробітки до Республіки Польща і коли повернеться невідомо. Отже, суд приходить до висновку, що більш м`який запобіжний захід, ніж тримання під вартою, буде недостатнім для забезпечення запобігання вказаних ризиків. Судом, при цьому, не встановлено об`єктивних даних, які б вказували на неможливість перебування під вартою обвинуваченого за станом здоров`я, а тому враховуючи вимоги ст. 178 КПК України, наведену вище практику Європейського суду з прав людини, з метою забезпечення належної процесуальної поведінки ОСОБА_1 суд вважає за доцільне обрати відносно ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, терміном дії до 15.10..2021 року, в межах строків, встановлених ст. 197 КПК України.

Суд вважає, що в задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_1 про зміну запобіжного заходу на домашній арешт слід відмовити. Стороною захисту при цьому визнано порушення обов`язків у зв`язку з застосуоною захисту не зазначено жодного доказу щодо незадовільного стану здоров`я обвинуваченого; не зазначено місце проживання за яким перебував би домашній арешт ОСОБА_1 та не зазначено вид запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту (нічний чи цілодобовий).

Відповідно до ч.1 ст. 197 КПК України, строк дії ухвали суду про тримання під вартою особи, не може перевищувати шістдесяти днів.

Керуючись ст.ст. ст.ст. 21, 31 ч.2, 284, 176-178, 183, 199, 331 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

Клопотання прокурора про продовження терміну дії застосованого судом до обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.

Продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою застосований судом відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ., обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 307 КК України, терміном дії до 06 грудня 2021 року, без застосування альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави.

В задоволенні клопотання обвиунваченого ОСОБА_1 про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт – відмовити.

Копію ухвали вручити стороні обвинувачення, стороні захисту для відома та направити до ДУ Чернівецький слідчий ізолятор - для виконання.

Ухвала суду підлягає оскарженню до Чернівецького апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Чернівці протягом семи діб з дня її проголошення.

Суддя Слободян Г.М.