Рішення № 100184865, 04.10.2021, Канівський міськрайонний суд Черкаської області

Справа № 697/1363/20

Провадження № 2/697/85/2021

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(ЗАОЧНЕ)

04 жовтня 2021 року м. Канів

Канівський міськрайонний суд Черкаської області в складі:

головуючого судді Льон О.М.

за участю секретаря Дрянової Н.В.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Канів, Черкаської області цивільну справу за позовом Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування збитків в порядку регресу, -

ВСТАНОВИВ:

Моторне (транспортне) страхове бюро України звернулось до Канівського міськрайонного Черкаської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення в порядку регресу шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

В обґрунтування позовних вимог вказує, що 19.05.2017 приблизно о 01:00 на автодорозі Р-19 Фастів-Митниця-Обухів-Канів, ОСОБА_1 , керував транспортним засобом «MITSUBISHI L200», державний номерний знак « НОМЕР_1 » перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, допустив виїзд на ліве узбіччя та перекидання автомобіля. Внаслідок вищевказаної дорожньо-транспортної пригоди пасажири вказаного автомобіля - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 отримали тілесні ушкодження. Відповідно до матеріалів справи, вказана дорожньо-транспортна пригода сталася з вини Відповідача. На дату скоєння вищевказаної дорожньо-транспортної пригоди Відповідач не мав чинного договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Згідно зі ст.41 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім шкоди, заподіяної транспортному засобу, який не відповідає вимогам пункту 1.7 ст. 1 цього Закону, та майну, яке знаходилося в такому транспортному засобі.

Представник потерпілої ОСОБА_3 - ОСОБА_4 02.04.2019 повідомив Моторне (транспортне) страхове бюро України (далі -Позивач, МТСБУ) про дорожньо -транспортну пригоду та в подальшому звернувся до МТСБУ з заявою про отримання відшкодування шкоди.

На підставі Наказу №8132 від 14.08.2019 про відшкодування шкоди з фонду захисту потерпілих, МТСБУ здійснило регламентну виплату за шкоду, пов`язану із стійкою втратою працездатності потерпілою, в розмірі 57 600 грн. 00 коп., що підтверджується платіжним дорученням №1151647 від 15.08.2019.

Також на підставі Наказу №450 від 14.01.2020 МТСБУ здійснило регламентну виплату потерпілій на відшкодування витрат на лікування в розмірі 32 497 грн. 95 коп., що підтверджується платіжним дорученням №644573 від 23.01.2020. Враховуючи вищенаведене, загальний розмір фактично понесених витрат МТСБУ склав: 90 097 грн. 95 коп.

А тому, просить стягнути з ОСОБА_1 на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України завдані збитки в порядку регресу в сумі 90 097 грн. 95 коп. та судові витрати по сплаті судового зборув сумі 2102.00 грн..

Ухвалою Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 20.08.2020 відкрито провадження у справі та визначено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

В судове засідання представник позивача Моторного (транспортного) страхового бюро України за довіреністю – Якимова А.С., не з`явилася, подавши до суду заяву від 29.09.2021 про розгляд справи без участі представника позивача, в якій одночасно вказує, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі та не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, хоча про день, час та місце розгляду справи був повідомлений в установленому законом порядку шляхом направлення судових повісток за зареєстрованим місцем проживання та шляхом розміщення оголошення на веб-порталі «Судова влада України».

Справу вирішено за правилами заочного розгляду передбаченими ст. 280-282 ЦПК України за відсутності відповідача ОСОБА_1 , повідомленого у встановленому законом порядку про дату, час і місце судового засідання, який не з`явився в судове засідання без повідомлення причин, не подав відзиву проти позову, а позивач не заперечує проти такого порядку розгляду справи.

Суд, дослідивши письмові матеріали справи, приходить до висновку про задоволення позову, виходячи із наступного.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно зі статтею 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до положень ст. ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками процесу. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 80 ЦПК України).

Частиною другою статті 95 ЦПК України передбачено, що письмові докази подаються в оригіналі або належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

В судовому засіданні встановлено, що 19.05.2017 приблизно о 01:00 на автодорозі Р-19 Фастів-Митниця-Обухів-Канів, ОСОБА_1 , керував транспортним засобом «MITSUBISHI L200», державний номерний знак « НОМЕР_1 » перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, допустив виїзд на ліве узбіччя та перекидання автомобіля. Внаслідок вищевказаної дорожньо-транспортної пригоди пасажири вказаного автомобіля - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 отримали тілесні ушкодження (а.с.11-12, 28-29).

Вироком Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 29.07.2019 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, вирок не набрав законної сили. У ході судового розгляду справи ОСОБА_1 визнав себе винним у вчиненні ДТП (а.с.18-27).

На дату скоєння дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_1 не мав чинного договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності наземних транспортних засобів

В зв`язку з цим потерпіла ОСОБА_3 звернулася саме до МТСБУ із заявою про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 19.05.2017.

Відповідно до статті 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно вимог статті 1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до ч.5 ст.1187 ЦКУ особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Відповідно до вимог статті 1188 ЦК України, шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою; за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується; за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Також, ч. 3 ст. 1193 ЦКУ встановлено, що вина потерпілого не враховується у разі відшкодування додаткових витрат, передбачених частиною першою статті 1195 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 1195 ЦКУ фізична або юридична особа, яка завдала шкоди каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я фізичній особі, зобов`язана відшкодувати потерпілому заробіток (дохід), втрачений ним внаслідок втрати чи зменшення професійної або загальної працездатності, а також відшкодувати додаткові витрати, викликані необхідністю посиленого харчування, санаторно-курортного лікування, придбання ліків, протезування, стороннього догляду тощо.

Відповідно до ст. 22 Закону «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» МТСБУ відшкодовує у встановленому цим законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна життю, здоров`ю та майну третіх осіб під час дорожньо-транспортної пригоди.

Згідно зі ст.41 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім шкоди, заподіяної транспортному засобу, який не відповідає вимогам пункту 1.7 ст. 1 цього Закону, та майну, яке знаходилося в такому транспортному засобі.

Відповідно до п. 23.1 ст. 23 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників неземних транспортних засобів» шкодою, заподіяною життю та здоров`ю потерпілого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, є, зокрема, шкода, пов`язана з лікуванням потерпілого; шкода, пов`язана із стійкою втратою працездатності потерпілим.

Згідно п. 24.1 ст. 24 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників неземних транспортних засобів» у зв`язку з лікуванням потерпілого відшкодовуються обґрунтовані витрати, пов`язані з доставкою, розміщенням, утриманням, діагностикою, лікуванням, протезуванням та реабілітацією потерпілого у відповідному закладі охорони здоров`я, медичним піклуванням, лікуванням у домашніх умовах та придбанням лікарських засобів.

Згідно п. 26.1 ст. 26 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників неземних транспортних засобів» шкода, пов`язана із стійкою втратою працездатності потерпілим внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, відшкодовується у розмірах, визначених відповідно до Цивільного кодексу України.

Згідно абз. 5 п. 26.2 ст. 26 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників неземних транспортних засобів» мінімальний розмір страхового відшкодування (регламентної виплати) за шкоду, пов`язану із стійкою втратою працездатності потерпілим внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, у разі визнання неповнолітньої (малолітньої) особи дитиною з інвалідністю становить 18 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законом на дату настання страхового випадку.

В судовому засіданні встановлено, що на підставі Наказу №8132 від 14.08.2019 про відшкодування шкоди з фонду захисту потерпілих, МТСБУ здійснило регламентну виплату за шкоду, пов`язану із стійкою втратою працездатності потерпілою, в розмірі 57 600 грн. 00 коп., що підтверджується платіжним дорученням №1151647 від 15.08.2019 (а.с.142-144).

Також на підставі Наказу №450 від 14.01.2020 МТСБУ здійснило регламентну виплату потерпілій на відшкодування витрат на лікування в розмірі 32 497 грн. 95 коп., що підтверджується платіжним дорученням №644573 від 23.01.2020 (а.с.146-148).

Враховуючи вищенаведене, загальний розмір фактично понесених витрат МТСБУ склав: 90 097 грн. 95 коп.

Відповідно до ст. 1191 ЦК України та п. 38.2.1 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування.

Відповідно до вимог статті 1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Також в судовому засіданні встановлено, що з метою врегулювання спору в досудовому порядку, МТСБУ 14.01.2020 було направлено на адресу відповідача ОСОБА_1 за вих. № 3.1-05/1014 лист про добровільне відшкодування майнової шкоди в порядку регресу на загальну суму 90097,95 грн., яка залишена без реагування.

Оскільки в судовому засіданні встановлено, що МТСБУ відшкодувало потерпілій ОСОБА_3 шкоду, нанесену їй в результаті дорожньо-транспортної пригоди в розмірі 90097,95 грн., що стверджується платіжними дорученнями №644573 від 23.01.2020 та №1151647 від 15.08.2019, суд приходить до висновку, що вказана сума відшкодування, відповідно до ст. 1191 ЦК України та п. 38.2.1 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», підлягає до стягнення з відповідача ОСОБА_1 на користь МТСБУ в порядку регресу.

А тому, з урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про задоволення позову та стягнення з відповідача ОСОБА_1 на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України в порядку регресу коштів в сумі 90097 грн. 95 коп.

Крім того, на підставі ст. 141 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України понесені витрати по сплаті судового збору в сумі 2 102 грн. (а.с.150).

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 4, 12, 13, 81, 95, 263, 265, 280-282, 289 ЦПК України, ст. ст. 3, 10, 11, 22, 993, 1166, 1187, 1188, 1191, 1192 ЦК України суд, Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування збитків в порядку регресу - задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , непрацюючого, РНОКПП НОМЕР_2 , на користь Моторного (транспортне) страхового бюро України (код ЄДРПОУ 21647131, МФО 322313, місцезнаходження: Русаніський бульвар, 8, м. Київ, 02154) Р/р НОМЕР_3 в АТ «Укрексімбанк`м.Київ, код ЄДРПОУ; 21647131) завдані збитки в порядку регресу в сумі 90097(дев`яносто тисяч дев`яносто сім ) грн. 95 коп. та витрати по сплаті судового збору в сумі 2102 грн.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення може бути оскаржене в загальному порядку до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, а відповідачем - в той же строк з дня залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Суддя О . М . Льон