Рішення № 100184727, 30.09.2021, Немишлянський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Фрунзенський районний суд м. Харкова)

Справа № 645/6559/20

Провадження №2/645/524/21

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 вересня 2021 року м. Харків

Фрунзенський районний суд м. Харкова в складі:

головуючого - судді Бабкової Т.В.,

при секретарі судових засідань - Малій О.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування в порядку регресу витрат, пов`язаних з регламентною виплатою та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Моторного (транспортного) страхового бюро України про стягнення коштів, набутих без достатньої правової підстави, -

встановив:

Моторне (транспортне) страхове бюро України (далі - МТСБУ) звернулося до суду з позовом (з урахуванням уточнень від 06.04.2021 року), в якому просить про відшкодування в порядку регресу витрат, пов`язаних з регламентною виплатою, шляхом стягнення з ОСОБА_1 на користь МТСБУ 48 231,90 грн. шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди. Крім того, просить стягнути з відповідачки судовий збір 2 102 грн.

На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 26.12.2016 року о 14:30 в м. Харків, просп. Ювілейний, 42 сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля Daewoo (д.р.н. НОМЕР_1 ), яким керував водій ОСОБА_1 , та автомобіля Subaru (д.р.н. НОМЕР_2 ), яким керував водій ОСОБА_2 , внаслідок чого було пошкоджено автомобіль Subaru (д.р.н. НОМЕР_2 ) та завдано шкоди, власнику зазначеного транспортного засобу. Згідно Довідки № 3017004635958092 про ДТП та Постанови Московського районного суду м. Харкова від 13.06.2017 року (справа № 643/3778/17), ДТП сталося внаслідок порушення водієм ОСОБА_1 п. 10.1, 10.4 ПДР України. Постановою Московського районного суду м. Харкова від 13.06.2017 року, провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП, закрито у зв`язку з закінченням строку накладання адміністративного стягнення на підставі пункту 7 ст. 247 КУпАП. Однак, така обставина, як закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків притягнення до адміністративної відповідальності, передбачених статтею 38 КУпАП, не є реабілітуючою, тобто не є обставиною, яка спростовує факт наявності вини особи в скоєнні ДТП. В порушення умов Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», цивільно-правову відповідальність ОСОБА_1 за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів на момент ДТП застраховано не було. ОСОБА_2 звернувся до МТСБУ з заявою про відшкодування заподіяної шкоди. Відповідно до Наказу № 3866 від 25.04.2018 року та вимог Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», розмір регламентної виплати склав 79 681,90 грн., яке МТСБУ було сплачено потерпілій особі згідно платіжного доручення № 904129 від 26.04.2018 року. Розмір витрат на збір документів та визначення розміру шкоди щодо зазначеного страхового випадку склав 550,00 грн., яке МТСБУ було сплачено особам, які надавали послуги по врегулюванню по справі, здійснювали збір документів та визначення розміру завданої шкоди, що підтверджується платіжним дорученням № 39рв від 27.02.2017 року. Отже, розмір регламентної виплати склав 79 681,90 грн. (без ПДВ на замінні складові) 79 681,90 грн. + 550,00 грн. = 80 231,90 грн. Згідно з ч. 1ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування якщо інший розмір не встановлений законом. Відповідно до норм п. 38.2.1 статті 38 Закону України «Про обов`язкове страхуванню цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», МТСБУ після сплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до водія транспортного засобу, який спричинив ДТП, та який не застрахував свою цивільне правову відповідальність. Таким чином до МТСБУ у порядку регресу перейшло право вимоги на отримання від ОСОБА_1 компенсації у повному обсязі регламентної виплати матеріальної шкоди, заподіяної власнику автомобіля Subaru (д.р.н. НОМЕР_2 ), внаслідок ДТП, яка мала місце 26.12.2016 року о 14:30 в м. Харків, пр. Ювілейний, 42. Враховуючи що відповідачем на рахунок МТСБУ було фактично сплачено 32 000,00 грн., що підтверджується роздруківкою грошових надходжень з ЦБД МТСБУ, отже ціна позову становить 48 231,90 грн.

До початку розгляду справи по суті із зустрічною позовною заявою звернулася ОСОБА_1 , в якій просить (з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог від 09.06.2021 року) стягнути з Моторного (транспортного) страхового бюро України грошову суму, отриману ним у період з 09.08.2019 року по 10.02.2021 року включно від ОСОБА_1 без достатньої правової підстави у розмірі 34 000 грн. та проценти за користування чужими коштами за період з 10.08.2019 року по 07.06.2021 року у розмірі 2932,39 грн., а всього стягнути 36 932,39 грн.

На обґрунтування уточнених зустрічних позовних вимог ОСОБА_1 посилалася на те, що 26.12.2016 року о 14 год. 30 хв. в м. Харків по пр. Ювілейному, 42, сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля Daewoo, номерний знак НОМЕР_1 , яким керувала ОСОБА_1 , та автомобіля Subaru, номерний знак НОМЕР_2 , яким керував водій ОСОБА_2 (власник автомобіля), внаслідок якої було пошкоджено автомобіль Subaru, номерний знак НОМЕР_2 , та завдано шкоди власнику зазначеного транспортного засобу ОСОБА_2 . ОСОБА_2 мав обов`язковий страховий поліс автоцивільної відповідальності. Звертає увагу суду, що наявність обов`язкового страхового полісу автоцивільної відповідальності у ОСОБА_2 не має на увазі компенсацію грошових коштів на ремонтні роботи власного автомобіля. Як вбачається з позову та доданих до нього матеріалів, МТСБУ всупереч п. 22.1 ст. 22 зазначеного закону відшкодувало шкоду, завдану власному майну ОСОБА_2 , його власного автомобіля, а не шкоду, завдану автомобілю ОСОБА_1 , як третьої особи. Однак, не ОСОБА_2 притягувався до автоцивільної відповідальності, а ОСОБА_1 , у якої був відсутній поліс (договір) обов`язкового страхування цивільно- правової відповідальності, а тому саме ОСОБА_2 мав пред`явити до відповідачки позов про стягнення збитків у повному обсязі у строк, що не перевищує позовну давність. Тому вважає, що в даному випадку відсутній страховий випадок. МТСБУ здійснило страхову регламентну виплату, пов`язану з відшкодуванням шкоди, завданої ОСОБА_1 , тобто особою, цивільно-правова відповідальність якої не застрахована.Таким чином, вважає, що МТСБУ здійснило безпідставну регламентну виплату за полісом (договором) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності ОСОБА_2 на відновлювальний ремонт його власного автомобіля. Також ОСОБА_1 зазначає, що У своєму позові позивач, обґрунтовуючи пред`явлення регресного позову, послався на п. 38.2.1 ст. 38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».Однак зазначена норма закону не передбачає права позивача на подання регресного позову внаслідок проведення регламентної виплати, таке право позивач набуває лише після сплати страхового відшкодування. Обґрунтовуючи свої вимоги, ОСОБА_1 вказує, що будучи введеною позивачем в оману, почала виконувати вимоги МТСБУ, викладені у його претензії, і станом на день подання відзиву перерахувала йому 30 000 грн. Вважаю, що таке перерахування здійснене нею без достатніх правових підстав. З позовної заяви та доданих матеріалів вбачається, що за відсутності страхового випадку, передбаченого ст. 6 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», МТСБУ діяло всупереч закону, бо здійснило регламентну виплату ОСОБА_2 як страхувальнику, а п. 22.1 ст. 22 закону чітко визначає, що МТСБУ проводить регламентну виплату у відшкодування шкоди, завданої майну третьої особи, а не шкоди, завданої майну страхувальника. З урахуванням того, що п. 38.2.1 ст. 38 закону не передбачає права МТСБУ подати позов в порядку регресу після регламентної виплати, МТСБУ не набуло права регресної вимоги до ОСОБА_1 . У ОСОБА_1 не існує будь-яких договірних відносин з позивачем, а тому правовідносини з ним є виключно деліктними і регулюються законом. Перерахувавши МТСБУ 30 000 грн. без належної правової підстави, вважає, що ці кошти мають бути повернуті шляхом їх стягнення з відповідача на її користь.

Позивач у судове засідання не з`явився, в матеріалах справи міститься клопотання представника позивача МТСБУ - Волчек Н.М., яка діє на підставі довіреності від 28.12.2020 року, про слухання справи без їх участі, позовні вимоги підтримує у повному обсязі та просить їх задовольнити.

Відповідач ОСОБА_1 у судовому засіданні у задоволенні первісного позову заперечувала, уточнений зустрічний позов підтримала та просила його задовольнити.

Ухвалою Фрунзенського районного суду м. Харкова від 11.11.2020 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за позовом МТСБУ до ОСОБА_1 про відшкодування в порядку регресу витрат, пов`язаних з регламентною виплатою, розгляд справи вирішено проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

15.03.2021 року відповідачкою ОСОБА_1 подано відзив на позовну заяву.

15.03.2021 року ОСОБА_1 звернулася із клопотанням, в якому просить постановити ухвалу про перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження у відповідності до вимог ч. 4 ст. 193 ЦПК України; стягнути з Моторного (транспортного) страхового бюро України грошову суму, отриману ним у період з 09.08.2019 року по 10.02.2021 року включно від ОСОБА_1 без достатньої правової підстави у розмірі 30 000 грн. та проценти за користування чужими коштами за період з 09.08.2019 року по 15.03.2021 року у розмірі 1602,66 грн., а всього стягнути 31 602,66 грн.

15.03.2021 року відповідачкою ОСОБА_1 подано клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання зустрічного позову.

Ухвалою Фрунзенського районного суду м. Харкова від 18.03.2021 року відстрочено при поданні зустрічної позовної заяви ОСОБА_1 сплату судового збору до ухвалення судового рішення по цивільній справі за позовом Моторного (транспортного) бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування в порядку регресу витрат, пов`язаних з регламентною виплатою.

Ухвалою Фрунзенського районного суду м. Харкова від 18.03.2021 року відзив, поданий 15.03.2021 року ОСОБА_1 повернуто заявнику без розгляду.

Ухвалою Фрунзенського районного суду м. Харкова від 18.03.2021 року залишено без руху зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 до Моторного (транспортного) страхового бюро України про стягнення коштів, набутих без достатньої правової підстави.

29.03.2021 року ОСОБА_1 подано зустрічну позовну заяву.

Разом із зустрічною позовною заявою ОСОБА_1 подано відзив на позовну заяву МТСБУ, де у задоволенні позовних вимог МТСБУ просила відмовити, посилаючись на доводи, викладені у зустрічній позовній заяві.

Ухвалою Фрунзенського районного суду м. Харкова від 30.03.2021 року відкрито провадження за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Моторного (транспортного) страхового бюро України про стягнення коштів, набутих без достатньої правової підстави. Позов ОСОБА_1 до Моторного (транспортного) страхового бюро України про стягнення коштів, набутих без достатньої правової підстави прийнято до спільного розгляду в якості зустрічного та об`єднано в одне провадження із позовом Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування в порядку регресу витрат, пов`язаних з регламентною виплатою. Постановлено перейти до розгляду даної цивільної справи за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання у справі.

06.04.2021 року представником позивача МТСБУ - Мартинів О.І., який діє на підставі довіреності, подані пояснення по справі, посилаючись на наступне. Згідно Довідки № 3017004635958092 про ДТП та постанови Московського районного суду м. Харкова від 13.06.2017 року (справа № 643/3778/17), ДТП сталося внаслідок порушення водієм ОСОБА_1 ПДР України. Оскільки, цивільно-правову відповідальність відповідача на момент ДТП застраховано не було, потерпіла особа (власник транспортного засобу Subaru, номерний знак НОМЕР_2 , звернулась до МТСБУ з заявою про відшкодування заподіяної шкоди. МТСБУ виконало покладений на нього Законом обов`язок по відшкодуванню шкоди, заподіяної з вини власника транспортного засобу, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність. Після отримання відзиву на позовну заяву, Позивач перевірив інформацію про сплату. На дату подання позовної заяви (26.10.2020 року) Відповідачем на рахунок МТСБУ було фактично сплачено - 28 000,00 гри., тому сума позову складала - 52 231,90 гри. Однак з`ясувалось, що вже після подання позовної заяви МТСБУ до відповідача, Відповідачем було сплачено ще 4 000,00 грн. (дати зарахувань грошових коштів - 10.11.2020 року та 10.02.2021 року, згідно інформації з ЦБД МТСБУ). Саме тому сплачені кошти не були враховані Позивачем під час підрахунку позовних вимог.Після проведеної перевірки, Позивач підтверджує оплату відповідачем на рахунок МТСБУ в розмірі - 32 000,00 грн. (роздруківка грошових надходжень з ЦБД МТСБУ додається). Врахувавши оплати відповідача, які були здійснені вже після подання позовної заяви МТСБУ, Позивач зменшує суму позову на 4 000,00 грн, тому сума позову становить 48 231,90 грн. та судовий збір у розмірі 2 102,00 грн.

16.04.2021 року ОСОБА_1 подані заперечення на відповідь представника МТСБУ, з яких вбачається, що позивач помилився та здійснив регламентну виплату всупереч п. 22.1 ст. 22 закону на відшкодування шкоди, завданої майну не третьої особи, а майну самого страхувальника - його автомобілю.Регламентна виплата здійснена позивачем за п. 41.1 ст. 41 закону всупереч п.22.1 ст. 22 Закону - відшкодування шкоди, завданої майну самого страхувальника ОСОБА_2 , а не майну третьої особи. Що надає підстави позивачу пред`явити позов до ОСОБА_2 про повернення сплачених коштів, а не до неї в порядку регресу.За таких обставин ОСОБА_1 не є особою, яка має нести майнову відповідальність за помилки позивача, а тому позов МТСБУ задоволенню не підлягає.

Отже, позивач є таким, що не набув права на подання позову в порядку регресу за підпунктом п.38.2.1 п. 38.2 ст. 38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», бо не здійснював страхового відшкодування. Регламентної виплати як підстави для застосування п/п. 38.2.1 п. 38.2 ст. 38 закону законодавець у цьому спеціальному законі не передбачив. А оскільки відповідно до правових висновків, викладених у п.п. 99, 100 та 101 постанови Верховного Суду від 22 жовтня 2020 р. по справі № 910/18279/19, перелік умов виникнення у МТСБУ права на подання позову до суду в порядку регресу є вичерпним, МТСБУ не набуло права на подання позову до мене, а тому він не підлягає задоволенню.

21.04.2021 року представником МТСБУ - Волчек Н.М., яка діє на підставі довіреності, подано відзив на зустрічну позовну заяву, з якого вбачається наступне. МТСБУ є єдиним об`єднанням' страховиків, які здійснюють обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів за шкоду, заподіяну третім особам. МТСБУ на умовах, Визначених Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», відшкодовує шкоду, спричинену внаслідок ДТП на території України, у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність. Позивач (відповідач за первісним позовом) у своїй зустрічній позовній заяві підтверджує, що в порушення умов Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», її цивільно-правову відповідальність за договором обов`язкового страхування цивільно-правової 'відповідальності власників наземних транспортних засобів на момент ДТП застраховано не було, про що свідчить відсутність інформації щодо страхування даного транспортного засобу в Єдиній централізованій базі даних МТСБУ. Оскільки, цивільно-правову відповідальність позивача на момент ДТП застраховано не було, потерпіла особа (власник транспортного засобу Subaru, номерний знак НОМЕР_2 , звернулась до МТСБУ з заявою про відшкодування заподіяної шкоди. Зазначають, що відповідно до підпункту «а» п-. 41.1ст. 41 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» Моторне (транспортне) страхове бюро України за рахунок коштів форду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим законом, у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність. Отже, твердження позивача щодо порушення умов виплати страхового відшкодування є безпідставними, необґрунтованими та недоведеними. МТСБУ виконало покладений на нього Законом обов`язок по відшкодуванню шкоди, заподіяної з вини власника транспортного засобу, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність.

22.04.2021 року ОСОБА_1 подано клопотання про долучення доказів.

26.04.2021 року представником МТСБУ - Волчек Н.М., яка діє на підставі довіреності, подано відзив на зустрічну позовну заяву, аналогічний відзиву на позовну заяву, поданого 21.04.2021 року.

05.05.2021 року ОСОБА_1 подано відповідь на відзив представника МТСБУ за зустрічним позовом, з якого вбачається наступне. Лише за наявності випадку страхового відшкодування, сплаченого МТСБУ, а не регламентної виплати, МТСБУ набуває права подати регресний позов. Закон відрізняє страхове відшкодування від регламентної виплати, їх наслідки є різними. У даному випадку сталася ДТП, внаслідок якої настала цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 , тобто особи, відповідальність якої не застрахована. Таким чином, відсутній страховий випадок. Тому МТСБУ не могла здійснити страхове відшкодування, а здійснила регламентну виплату, що випливає безпосередньо з позову МТСБУ.Таким чином, МТСБУ є особою, що не набула права на подання позову в порядку регресу за підпунктом 38.2.1 п. 38.2 ст. 38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», бо не здійснювала страхового відшкодування. Регламентної виплати як підстави для застосування п/п. 38.2.1 п. 38.2 ст. 38 закону законодавець у цьому спеціальному законі не передбачив. А оскільки відповідно до правових висновків, викладених у п.п. 99, 100 та 101 постанови Верховного Суду від 22.10.2020 року по справі № 910/18279/19, перелік умов виникнення у МТСБУ права на подання позову до суду в порядку регресу, визначених підпунктами 38.2.1 - 38.2.5 п. 38.2 ст. 38 закону, є вичерпним, МТСБУ не набуло права на подання позову до мене в порядку регресу, а тому 17 платежів у сумі 34 000 грн. здійснені ОСОБА_1 без достатньої правової підстави і такі кошти підлягають стягненню з МТСБУ.

09.06.2021 року ОСОБА_1 подано заяву про збільшення розміру позовних вимог.

10.06.2021 року ОСОБА_1 подано клопотання про долучення доказів.

25.08.2021 року представником МТСБУ - Волчек Н.М., яка діє на підставі довіреності, подано відповідь на заяву про збільшення позовних вимог.

Суд, вислухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали цивільної справи, приходить до наступного.

Відповідно до постанови Московського районного суду м. Харкова від 13.06.2017 року провадження по справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП закрито у зв`язку зі спливом строків накладення адміністративного стягнення, а.с. 11.

Застосування п. 7 ст. 247 КУпАП можливе лише у випадку наявності вини особи у вчиненні правопорушення, адже у разі відсутності вини особи у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди провадження у справ підлягає припиненню на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП через відсутність події і складу адміністративна правопорушення, відтак така обставина як закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків притягнення до адміністративної відповідальності, передбачених ст. 38 КУпАП, не є реабілітуючою, тобто не є обставиною, яка спростовує факт наявності вини особи в скоєнні ДТП.

Така правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 07.02.2018 року у справі № 910/18319/16.

Крім того, не притягнення водіїв до адміністративної відповідальності за порушення Правил дорожнього руху не може бути підставою для звільнення володільця джерела підвищеної небезпеки від цивільно-правової відповідальності за завдану шкоду, оскільки вину особи в ДТП може бути підтверджено чи спростовано іншими належними доказами, зокрема, висновками судової експертизи тощо.

Зі змісту зазначеної постанови вбачається, що 26.12.2016 року о 14 год. 30 хв. ОСОБА_1 , керуючи автомобілем марки Daewoo Lanos, номерний знак НОМЕР_1 , по пр. Ювілейному, порушила п. п. 11.1, 10.4 Правил дорожнього руху України, а саме змінила напрямок руху, в результаті чого скоїла зіткнення з автомобілем Subaru Forester, номерний знак НОМЕР_2 . Автомобілі отримали механічні пошкодження, заподіяно матеріальну шкоду. Своїми діями ОСОБА_1 здійснила правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП.

Постанова набрала законної сили 26.06.2017 року.

Відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Судом встановлено, що власником автомобіля Subaru Forester, номерний знак НОМЕР_2 , є ОСОБА_2 , а.с. 17.

На момент ДТП цивільно-правова відповідальність автомобіля Subaru Forester, номерний знак НОМЕР_2 , була застрахована відповідно до поліса № АІ9660890 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів в ТДВ «СК «Кредо», а.с. 8.

27.12.2016 року ОСОБА_2 звернувся до МТСБУ з повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, а.с. 8.

З вказаного повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду вбачається, що на момент ДТП у ОСОБА_1 , яка керувала автомобілем Daewoo Lanos, номерний знак НОМЕР_1 , відсутній поліс обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Крім того, вказаний факт підтверджено централізованої бази даних МТСБУ, а.с. 8, 39.

30.06.2017 року ОСОБА_2 звернувся до МТСБУ із заявою про відшкодування шкоди, заподіяної в результаті дорожньо-транспортної події, яка сталася 02.07.2016 року, а.с. 16.

Відповідно до звіту № 38754 дослідження спеціаліста - автотоварознавця автомобіля Subaru Forester, номерний знак НОМЕР_2 , складеного 26.01.2017 року, матеріальний збиток, завданий власникові Subaru Forester, номерний знак НОМЕР_2 , в результаті його пошкодження при ДТП складає 91 067,43 грн.

Відповідно до ст. 39 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» Моторне (транспортне)страхове бюро України є єдиним об`єднанням страховиків, які здійснюють обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів за шкоду, заподіяну третім особам. Участь страховиків у МТСБУ є умовою здійснення діяльності щодо обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. МТСБУ є непідприємницькою (неприбутковою) організацією і здійснює свою діяльність відповідно до цього Закону, законодавства України та свого Статуту.

Згідно ст. 41.1 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» Моторне (транспортне)страхове бюро України за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом,у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім шкоди, заподіяної транспортному засобу, який не відповідає вимогам пункту 1.7статті 1 цього Закону, та майну, яке знаходилося в такому транспортному засобі.

Відповідно до пункту 38.2. статті 38 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" МТСБУ після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до власника, водія транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім осіб, зазначених у пункті 13.1 статті 13 цього Закону (підпункт 38.2.1.); до водія транспортного засобу, який заволодів транспортним засобом за допомогою протиправних дій (підпункт 38.2.2.); до страховика, якщо забезпечений транспортний засіб, що заподіяв шкоду, було встановлено та страховик був зобов`язаний, але не виплатив страхове відшкодування у порядку, встановленому цим Законом (підпункт 38.2.3.); до підприємства, установи, організації, що відповідають за стан дороги, якщо заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди шкода виникла з їх вини (підпункт 38.2.4.); до особи, визначеної у пункті 13.1 статті 13 цього Закону, яка причетна до дорожньо-транспортної пригоди, якщо вона керувала транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, а також якщо вона відмовилася від проходження відповідно до встановленого порядку огляду щодо стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, та/або вжила алкоголь, наркотики чи лікарські препарати, виготовлені на їх основі (крім тих, що входять до офіційно затвердженого складу аптечки або призначені медичним працівником), та/або вона керувала транспортним засобом без права на керування транспортним засобом відповідної категорії, та/або самовільно залишила місце пригоди (підпункт 38.2.5.).

Отже, зазначена стаття передбачає наявність у МТСБУ права на пред`явлення регресного позову за наявності однієї з умов, що вказані у підпунктах 38.2.1. - 38.2.5. пункту 38.2. цієї статті.

Така правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 22.19.2020 року у справі № 910/18279/19.

Деліктне зобов`язання виникає з факту завдання шкоди (зокрема, майнової) і триває до моменту її відшкодування потерпілому в повному обсязі особою, яка завдала шкоду (статті 11,599,1166 ЦК України). Сторонами деліктного зобов`язання зазвичай виступають потерпілий (кредитор) і заподіювач шкоди (боржник). Разом з тим правила регулювання таких зобов`язань допускають можливість відшкодування завданої потерпілому шкоди не безпосередньо заподіювачем, а іншою особою за умови, що законом передбачено такий обов`язок іншої особи, хоч вона шкоди й не заподіювала.

Як роз`яснено у пунктах 26, 27 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ 01 березня 2013 року № 4 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки», до страховика (Моторне (транспортне) страхове бюро України), який виплатив страхове відшкодування, переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, яка одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки. Сума страхового відшкодування підлягає стягненню з особи, відповідальної за завдані збитки, відповідно до правил статті 993 ЦК України.

Зазначена правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду України від 5 квітня 2017 року № 6-2806цс16.

Отже, законом прямо встановлено порядок стягнення коштів, виплачених Моторним (транспортним) страховим бюро України на відшкодування шкоди особі потерпілій у дорожньо-транспортній пригоді, саме в порядку регресу.

З матеріалів справи вбачається, на підставі наказу Моторного (транспортного) страхового бюро України № 3866 від 25.04.2018 року про відшкодування з фонду захисту потерпілих, здійснено сплату відшкодування на рахунок ОСОБА_2 за шкоду, заподіяну в результаті дорожньо-транспортної пригоди, суму в розмірі 79 681,90 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 904129 від 26.04.2018 року, а.с. 38, 40.

За послуги аварійного комісара МТСБУ понесло витрати у розмірі 550,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 39рв від 27.02.2018 року, а.с. 40.

За ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст. 993 ЦК України, ст. 27 Закону України «Про страхування», до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до вимогст.1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно ч. 2 ст.1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до положень ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Як вбачається з матеріалів справи, 05.06.2019 року за вих. № СУ/38754/4 позивачем направлено на адресу відповідачки ОСОБА_1 претензію з вимогою про добровільне відшкодування завданої майнової шкоди, а.с. 41.

Так, з наданої позивачем роздруківки грошових надходжень з ЦБД МТСБУ вбачається, що ОСОБА_1 добровільно сплачено регресний платіжу розмірі 32 000 грн., а.с. 141.

Однак, з наданих під час розгляду справи відповідачкою копій платіжних доручень вбачається, що останньою як до подання позовної заяви, так під час розгляду справи добровільно сплачено регресний платіж на рахунок МТСБУ у розмірі 34 000 грн., а.с. 163-181.

Відповідно до ч.1ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Як вбачається зі ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Таким чином, суд приходить до висновку, що у позивача МТСБУ виникло право регресної вимоги до відповідачки ОСОБА_1 , у зв`язку з чим первісні позовні вимоги підлягають частковому задоволенню на суму 46 231 грн. 90 коп. (80 231,90 грн. (79681,90 грн. (вартість відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля) + 550 грн. (витрати позивача на послуги по врегулюванню по справі та визнання розміру шкоди) - 34 000 грн. (добровільна сума шкоди, сплаченої відповідачкою).

З огляду на вищевикладене, враховуючи, що у ОСОБА_1 виникли регресні зобов`язання перед МТСБУ та первісний позов підлягає частковому задоволенню, то зустрічний позов про стягнення коштів, набутих без достатньої правової підстави не підлягає задоволенню.

Питання щодо судових витрат судом вирішуються відповідно до положень ст.141 ЦПК України.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З наданої позивачем квитанції вбачається, що при поданні позову сплачений судовий збір у розмірі 2102 грн., при цьому вказують ціну позову 52 231,90 грн.

Однак, з наданої відповідачкою копії платіжного доручення від 10.08.2020 року вбачається, що ОСОБА_1 сплачено на користь МТСБУ регресну виплату у розмірі 2000 грн., в той час, як дане платіжне доручення відсутнє у роздруківці грошових надходжень з ЦБД МТСБУ, поданої разом з позовною заявою, а.с. 42.

Отже, розмір позовних вимог, що підлягав би задоволенню на момент подання позову мав становити 50 231,90 грн.

Таким чином, вимоги на суму 52 231,90 грн. є обгрунтованими на момент подання позову на суму 50231,90 грн. (96,17 % ), а тому пропорційно розміру обгрунтованих та таких, що підлягають задоволенню позовних вимог на момент подання позову, на відповідача суд покладає судовий збір 2021 грн. ( 2102 грн. х 96,17% : 100%).

Інші, здійснені відповідачкою платежі для добровільного відшкодування страхової виплати від 10.11.2020 року та 10.02.2021 року, при розрахунку суми судового збору судом до розрахунку не приймаються, в звїязку з тим, що вони мали місце після подання МТСБУ позовної заяви.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 512, 514, 988, ст. п. 4 ч. 1 ст. 991, 993 ЦК України, ст.ст. 22, 38, 41 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст. ст. 13, 76-80, 133, 141, 263-265 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування в порядку регресу витрат, пов`язаних з регламентною виплатою - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди у розмірі 46 231 (сорок шість тисяч двісті тридцять одна) грн. 90 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України судовий збір у розмірі 2021 (дві тисячі двадцять одна) грн. 49 коп.

В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 до Моторного (транспортного) страхового бюро України про стягнення коштів, набутих без достатньої правової підстави - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складання повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Фрунзенський районний суд м. Харкова до Харківського апеляційного суду.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.

Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Позивач - Моторне (транспортне) страхове бюро України, код ЄДРПОУ 21647131, п/р № НОМЕР_3 в Укрексімбанк, адреса: м. Київ, бул. Русанівський, 8.

Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової карти платника податків НОМЕР_4 , зареєстроване у встановленому порядку місце проживання (перебування): АДРЕСА_1

Повне судове рішення складено 07.10.2021 року.

Суддя Т.В. Бабкова