Ухвала суду № 100184639, 06.10.2021, Нововодолазький районний суд Харківської області

справа № 631/411/20

провадження № 2-п/631/13/21

У Х В А Л А

про повернення заяви про скасування заочного рішення

06 жовтня 2021 року селище міського типу Нова Водолага

Нововодолазький районний суд Харківської області у складі судді Трояновської Т.М., розглянувши заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Нововодолазького районного суду Харківської області від 29 січня 2021 року у цивільній справі з єдиним унікальним № 631/411/20 за позовом Міжрегіонального центру гуманітарного розмінування та швидкого реагування Державної служби України з надзвичайних ситуацій до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулась до Нововодолазького районного суду Харківської області з заявою про перегляд заочного рішення, ухваленого Нововодолазьким районним судом Харківської області 29 січня 2021 року у цивільній справі з єдиним унікальним № 631/411/20 за позовом Міжрегіонального центру гуманітарного розмінування та швидкого реагування Державної служби України з надзвичайних ситуацій до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням.

Заява мотивована тим, що заочним рішенням Нововодолазького районного суду Харківської області від 29 січня 2021 року у справі з єдиним унікальним № 631/411/20 позовні вимоги Міжрегіонального центру гуманітарного розмінування та швидкого реагування Державної служби України з надзвичайних ситуацій до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням задоволено, визнано ОСОБА_2 таким, що втратив право користування житловим приміщенням, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Заявник вважає, що заочне рішення підлягає скасування з огляду на поважність причин її неявки у судові засідання, так як вона не з`являлася до суду, оскільки взагалі не знала про існування судового процесу та не була залучена до участі у справі й належним чином повідомленою про дату, час та місце проведення вказаного судового засідання. З вищевказаним рішенням заявник категорично не згодна, оскільки у рішенні суду зазначено, що право користування житловим приміщенням, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 було надано також і заявникові; факт несплати рахунків за комунальні послуги не відповідає фактичним обставинам справи з огляду на що заявник просить суд заочне рішення Нововодолазького районного суду Харківської області від 29 січня 2021 року по вищевказаній справі скасувати.

Вивчивши доводи заяви ОСОБА_1 , дослідивши матеріали цивільної справи та проаналізувавши зміст норм процесуального права, суд виходить з наступних підстав та мотивів.

Судом встановлено, що заочним рішенням Нововодолазького районного суду Харківської області від 29 січня 2021 року у справі з єдиним унікальним № 631/411/20 було задоволено позовні вимоги Міжрегіонального центру гуманітарного розмінування та швидкого реагування Державної служби України з надзвичайних ситуацій до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням задоволено, визнано ОСОБА_2 таким, що втратив право користування житловим приміщенням, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

При цьому, учасниками судового провадження Нововодолазького районного суду Харківської області у справі з єдиним унікальним № 631/411/20 були Міжрегіональний центр гуманітарного розмінування та швидкого реагування Державної служби України з надзвичайних ситуацій та ОСОБА_2 .

Призначенням Цивільного процесуального кодексу України є, зокрема, встановлення порядку здійснення цивільного судочинства.

Процедуру заочного розгляду справи внормовано Главою 11Цивільного процесуального кодексу України (статті 280 – 289 Цивільного процесуального кодексу України).

Статтею 284 Цивільного процесуального кодексу України встановлено, що заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Положеннями статті 288 Цивільного процесуального кодексу України регламентовано, що заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення.

За змістом вказаної норми наявність цих двох підстав для скасування заочного рішення є обов`язковою. При цьому, правом на вчинення певних процесуальних дій, а саме: подання заяви про перегляд заочного рішення у справі з єдиним унікальним № 631/411/20, має лише відповідач – ОСОБА_2 .

Тлумачення статтей 284, 287, 288 Цивільного процесуального кодексу України дозволяє зробити висновок, що Цивільний процесуальний кодекс України передбачає дві форми перегляду заочного рішення: загальну (перегляд в апеляційному порядку) та спеціальну (перегляд судом, який виніс заочне рішення, за заявою відповідача). При цьому апеляційну скаргу можуть подати сторони (відповідач лише у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення) та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права та обов`язки.

Таким чином, процесуальним законом визначено спеціальний порядок перегляду заочного рішення, який проводиться судом, що його ухвалив, і лише за письмовою заявою відповідача. Оскарження заочного рішення відповідачем в апеляційному порядку може мати місце лише в разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення та в разі ухвалення повторного заочного рішення.

Така правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 25 березня 2019 року у справі №462/3542/16-ц (провадження №61-7677св18), від 12 червня 2019 року у справі №308/8618/17 (провадження №61-23208св18), від 05 лютого 2020 року у справі №369/1534/18 (провадження №61-47851св18), від 08 квітня 2020 року у справі №488/3949/16-ц (провадження №61-3498св20), від 22 липня 2020 року у справі №760/13894/14-ц (провадження №61-19413св19).

Істотною відмінністю заочного провадження від звичайного є встановлення особливого порядку перегляду заочного рішення судом першої інстанції за ініціативою відповідача. Слід зазначити, що заява про перегляд заочного рішення може бути подана виключно відповідачем (його представником). Інші особи заяву про перегляд заочного рішення подавати не можуть.

За правилами частини 1 статті 17 Цивільного процесуального кодексу України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках – на касаційне оскарження судового рішення.

Приписами частини 1 статті 47 Цивільного процесуального кодексу України визначено, що здатність особисто здійснювати цивільні процесуальні права та виконувати свої обов`язки в суді (цивільна процесуальна дієздатність) мають фізичні особи, які досягли повноліття, а також юридичні особи.

Разом із тим, якщо спірні відносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права) (частина 9 статті 10 Цивільного процесуального кодексу України).

В даному випадку, Цивільним процесуальним кодифікованим законом не врегульовано яке саме рішення має прийняти суд, водночас частина 8 статті 285 Цивільного процесуального кодексу України містить положення про те, що до неналежно оформленої заяви про перегляд заочного рішення застосовуються положення статті 185 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 1 частини 4 статті 185 Цивільного процесуального кодексу України заява повертається у випадках, коли заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності.

Тобто, у відповідності до статті 185 Цивільного процесуального кодексу України заява повертається у разі, якщо вона подана особою у відсутність процесуального права на її подання.

З огляду на те, що ОСОБА_1 не була відповідачем та взагалі не була учасником справи з єдиним унікальним № 631/411/20 за позовом Міжрегіонального центру гуманітарного розмінування та швидкого реагування Державної служби України з надзвичайних ситуацій до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, а тому не має процесуальної дієздатності у системному розумінні вимог частини 1 статті 47 та пункту 1 частини 4 статті 185 Цивільного процесуального кодексу України на подання заяви про перегляд заочного рішення по вказаній справі(не наділена процесуальним правом на подання заяви про перегляд заочного рішення), а тому така заява підлягає поверненню.

Однак суд наголошує, що гарантії дотримання доступу до правосуддя особи, яка не брала участі у справі, але яка вважає, що судовим рішенням вирішено питання про її права та обов`язки, забезпечені передбаченим статями 352, 389 Цивільного процесуального кодексу України правом такої особи оскаржувати в апеляційному і касаційному порядку відповідні судові рішення.

Так, відповідно до частини 1 статті 352 Цивільного процесуального кодексу України, учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

За приписами процесуального законодавства, судове рішення, оскаржуване особою, яка не брала участі у справі, повинно безпосередньо стосуватися прав та обов`язків цієї особи на час вирішення спору, що випливають із сформульованого в пункті 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод положення про право кожного на справедливий судовий розгляд при визначенні його цивільних прав і обов`язків.

Таким чином, оскільки ОСОБА_1 не брала участі у справі, але вважає, що судом вирішено питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, то остання не позбавлена права на апеляційне оскарження заочного рішення в порядку встановленому чинним законодавством.

Керуючись статтями 12, 17, 19, 47, 185, 284, 287 – 288, частиною 2 статті 352, частиною 2 статті 353 Цивільного процесуального кодексу України, суддя –

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Нововодолазького районного суду Харківської області від 29 січня 2021 року у цивільній справі з єдиним унікальним № 631/411/20 за позовом Міжрегіонального центру гуманітарного розмінування та швидкого реагування Державної служби України з надзвичайних ситуацій до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням – повернути заявникові.

Роз`яснити заявникові, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд судового рішення у відповідності до вимог розділу V Цивільного процесуального кодексу України.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складання ухвали.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження такої ухвали, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення відповідної ухвали суду та з інших поважних причин.

Суддя: Т. М. Трояновська