Ухвала суду № 100183500, 07.10.2021, Долинський районний суд Івано-Франківської області

Справа №: 343/1929/21

Провадження №: 2-а/0343/37/21

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

07 жовтня 2021 року м. Долина

Суддя Долинського районного суду Івано-Франківської області Монташевич С.М., розглянувши матеріали адміністративної справи за позовною заявою ОСОБА_1 до інспектора з паркування Струтинського Володимира Руслановича про скасування постанови,

В С Т А Н О В И Л А:

позивачка звернулася до суду з позовною заявою, в якій просить скасувати постанову серії DL№ 2100143 про притягнення до адміністративної відповідальності за порушення правил зупинки, стоянки, паркування, яке зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), якою на неї відповідачем накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 340 грн, а справу про адміністративне правопорушення закрити.

Згідно з вимогами ст. 171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленими статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Перевіривши матеріали адміністративного позову, встановлено, що такий подано без додержання вимог, визначених ст. 160, 161 КАС України, виходячи з такого.

Як вбачається з п. 2 ч. 5 ст. 160 КАС України, в позовній заяві зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв`язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.

Всупереч викладеному у позовній заяві позивачем заначено тільки часткову назву посадової особи без вказівки органу, де вона працює, та зазначення інших необхідних реквізитів.

Також слід звернути увагу позивача, що при розгляді справ про адміністративні правопорушення, інспектори з паркування відповідного органу діють не як самостійний об`єкт владних повноважень, а від імені виконавчого комітету сільських, селищних, міських рад.

Така позиція, тільки щодо поліцейських, повністю узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними в постанові від 26 грудня 2019 року по справі №724/716/16-а.

Відповідно до ч. 3 ст. 219 КУпАП, від імені виконавчих комітетів (а у населених пунктах, де не створено виконавчих комітетів, - виконавчих органів, що виконують їх повноваження) сільських, селищних, міських рад розглядати справи про адміністративні правопорушення, передбачені частинами першою, третьою і сьомою статті 122, частинами першою, другою та восьмою статті 152-1 цього Кодексу, і накладати адміністративні стягнення мають право уповноважені виконавчим комітетом (виконавчим органом) сільської, селищної, міської ради посадові особи виконавчих органів сільської, селищної, міської ради - інспектори з паркування.

Аналізуючи норму зазначеної статті КУпАП, можна зробити висновок, що відповідні інспектори не можуть виступати самостійним відповідачем у таких справах, оскільки належним відповідачем є саме відповідний орган, на який покладено функціональний обов`язок розглядати справи про адміністративні правопорушення.

Аналогічна позиція наведена у постановах Верховного Суду від 17 вересня 2020 року у справах № 398/1310/17, 300/1006/16-а та 401/3635/16-а, а також від 02.09.2020 року у справі № 162/445/16-а.

Отже, оскаржувана постанова є актом виконавчого комітету Долинської міської ради, від імені якого діяв інспектор з паркування Струтинський В.Р., однак позов заявлено до інспектора, а не до відповідного органу - юридичної особи.

Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Однак, позивачка не додала до позову документ про сплату судового збору або документ, який би підтверджував існування підстав для звільнення її від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір" № 3674-VІ.

За статтями 1, 2 Закону № 3674-VІ, судовий збір справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим законом. Судовий збір включається до складу судових витрат. Платниками судового збору є громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.

Відповідно до положень ст. 3 та 5 Закону України «Про судовий збір», серед осіб, які мають пільги щодо сплати судового збору, немає таких, які б звільнялися від сплати судового збору за подання до суду позовної заяви на постанову про накладення адміністративного стягнення, чи виключали б позовну заяву на постанову про накладення адміністративного стягнення з об`єктів оплати судовим збором.

Також Законом України від 19 вересня 2013 року № 590-VII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» внесені зміни до положень Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо сплати судового збору. Так,статтею 40-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення визначено, що судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення, а розмір та порядок сплати судового збору встановлюється законом.

Розмір судового збору, який підлягає стягненню у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (п. 5 ч. 2 ст.4 Закону України «Про судовий збір»).

Інших видів платежів у випадку звернення особи до суду (зокрема, у вигляді державного мита, про звільнення від якого згадується у ч. 4 ст. 288 КУпАП) Закон України «Про судовий збір» не передбачає.

Аналогічний висновок викладений Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18 березня 2020 року по справі № 543/775/17, в якій зазначено, що з 11 листопада 2011 року набрав чинності Закон України від 08 листопада 2011 року № 3674-VІ «Про судовий збір». Таким чином, за подання заяв, скарг до суду, в тому числі у випадку оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів державного управління, сплачується інший платіж - судовий збір, самостійні правові засади справляння якого, платники, об`єкти та розміри його ставок, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення визначено Законом України від 08 листопада 2011 року № 3674-VІ «Про судовий збір».

У справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні положень статей 287, 288 КУпАП, як і в інших справах, які розглядаються судом у порядку позовного провадження, слід застосовувати статті 2-5 Закону України «Про судовий збір», які пільг за подання позовної заяви, відповідних скарг у цих правовідносинах не передбачають.

Велика Палата Верховного Суду, відступивши у своїй постанові від попереднього висновку Верховного Суду України, викладеного у постанові від 13 грудня 2016 року (провадження № 21 1410а16), вказала, що чинне законодавство містить ставку судового збору, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги у справі про оскарження постанови про адміністративне правопорушення та подальшому оскарженні позивачем та відповідачем судового рішення.

На підставі наведеного та з врахуванням вимог ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» про те, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, позивачці необхідно сплатити судовий збір в розмірі 454 грн (0,2 х 2270 грн).

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про судовий збір», судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.

Таким чином, позивачці необхідно сплатити судовий збір за подання даного адміністративного позову у сумі 454 грн на рахунок, інформація про який викладена в загальному доступі, зокрема, на офіційному сайті Судової влади України, а саме: отримувач коштів - ГУК в Iв.-Фр.об./ТГ м.Долина/22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37951998; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО) - 899998; рахунок отримувача - UA508999980313171206000009610; код класифікації доходів бюджету - 22030101; найменування коду класифікації доходів бюджету судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050); призначення платежу - *;101;_____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ______(ПІБ чи назва установи, організації позивача), Долинський районний суд Івано-Франківської області (назва суду, де розглядається справа).

Згідно з ч. 1 та 2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Суд наголошує, що залишення позовної заяви без руху не є обмеженням права позивача на доступ до правосуддя з огляду на усталену практику Європейського суду з прав людини. Встановлюючи конкретні вимоги до змісту та форми позовної заяви, до документів, які мають бути до неї додані, КАС України при цьому покладає обов`язок на суд перевірити виконання позивачем цих вимог та підстав прийняття заяви на стадії вирішення питання про відкриття провадження по справі.

З огляду на вищевикладене суддя вважає, що вказану позовну заяву слід залишити без руху, а позивачці надати термін для виправлення вищеописаних недоліків позовної заяви шляхом подачі позовної заяви, оформленої відповідно до вимог КАС України, а саме: сплатити судовий збір за подачу адміністративного позову в розмірі та на реквізити, вказані вище, та подати документ, який підтверджує сплату судового збору, або ж надати документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону, а також визначитись з відповідачем, вказавши, в тому числі, всі реквізити, визначені ст. 160 КАС України, що описано вище.

У разі невиконання вищеописаних вимог та не усунення недоліків позовної заяви у встановлений строк, суд, відповідно до ч. 5 ст.169 КАС України, повертає позовну заяву, про що постановляє ухвалу.

На підставі викладеного та керуючись ст. 169 КАС України, суддя

П О С Т А Н О В И Л А:

позовну заяву ОСОБА_1 до інспектора з паркування Струтинського Володимира Руслановича про скасування постанови залишити без руху та надати позивачці строк для усунення недоліків, який не може перевищувати 10 (десяти) днів з дня вручення ухвали про залишення заяви без руху.

Роз`яснити позивачці, що якщо вона усунула недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, то вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 171 КАС України. У разі не усунення вищевказаних недоліків у строк, встановлений судом, позовна заява буде вважатись неподаною і повернута позивачу.

Копію даної ухвали направити позивачці по справі.

Ухвала апеляційному оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя Монташевич С.М.