Вирок № 100183193, 07.10.2021, Покровський міський суд Дніпропетровської області (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський міський суд Дніпропетровської області)

Справа № 184/453/21

Номер провадження 1-кп/184/125/21

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2021 рокум. Покров

Орджонікідзевський міський суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді – Томаша В.І.,

за участю секретаря судового засідання – Поліщук О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Орджонікідзевського міського суду кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021040360000070 від 20.02.2021 року відносно обвинуваченого: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Покров Дніпропетровської області, українець, громадянин України, не одружений, працює неофіційно, маючий середню спеціальну освіту, дітей на утриманні не має, зареєстрований та проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 ., раніше судимий:

- 26.12.2019 року Орджонікідзевським міським судом Дніпропетровської області за ч.1 ст. 185 КК України до покарання у вигляді штрафу у розмірі 850 гривень, штраф сплачено,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 186 КК України,

сторони кримінального провадження: прокурор – Михайлов С.П.

обвинувачений – ОСОБА_2 ,

ВСТАНОВИВ:

19.02.2021 близько 19 години 00 хвилин ОСОБА_1 разом з ОСОБА_3 знаходилися біля зупинки громадського транспорту «Центральний ринок», розташованої по вул. Чехова, м. Покров, Дніпропетровської області, де у нього виник злочинний намір, спрямований на відкрите викрадення мобільного телефону, який належить ОСОБА_4 .. В цей же ж день та час, реалізуючи свій злочинний намір, спрямований на відкрите викрадання чужого майна, ОСОБА_1 під приводом купівлі мобільного телефону у ОСОБА_3 , попросив останнього передати йому мобільний телефон iPhone 6S Space Gray, 32 GB, вартість якого згідно висновку судової товарознавчої експертизи №77 від 22.07.2021 складає 3423,50 грн., для огляду. Після чого, ОСОБА_3 , не знаючи про злочинні дії ОСОБА_1 , передав йому мобільний телефон. Після чого потерпілий ОСОБА_3 разом з ОСОБА_1 попрямували до банкомату, розташованого в будинку № 25 по вул. Центральна в м. Покров Дніпропетровської області. В цей же ж день та час, ОСОБА_1 , не дійшовши до вказаного банкомату, та тримаючи в руці мобільний телефон iPhone 6S Space Gray, 32 GB, який належить потерпілому ОСОБА_4 , повідомив останньому, що не віддасть його.

ОСОБА_1 , продовжуючи реалізовувати свій злочинний намір, спрямований на відкрите викрадання чужого майна ОСОБА_3 , почав уходити від потерпілого разом з мобільним телефоном останнього. ОСОБА_3 розуміє протиправний грабіжницький характер вчинюваного відносно нього вчинку, почав йти за ОСОБА_1 .. Після чого, ОСОБА_1 , перебуваючи поблизу будинку № 19 по вул. Горького в м. Покров Дніпропетровської області, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно- небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, усвідомлюючи, що ОСОБА_3 розуміє протиправний грабіжницький характер вчинюваного ним вчинку, з застосуванням насильства, яке не є небезпечним для життя чи здоров`я потерпілого, своєю рукою вдарив в живіт ОСОБА_3 , чим спричинив останньому фізичний біль. Після цього, ОСОБА_1 з місця вчинення злочину зник, розпорядившись в подальшому викраденим майном на власний розсуд, чим заподіяв матеріальний збиток ОСОБА_3 на суму 3423 гривень 50 копійок.

Умисні дії ОСОБА_2 кваліфіковані за ч.2 ст.186 КК України, як відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднаний з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров`я потерпілого, вчинений повторно.

В ході судового засідання обвинувачений ОСОБА_2 свою вину у вчиненому злочині визнав повністю, підтвердив обставини викладенні в обвинувальному акті та пояснив, що він дійсно 19 лютого 2021 року відкрито заволодів мобільним телефоном потерпілого ОСОБА_5 з застосуванням до нього насильства. У скоєному розкаявся, заподіяну шкоду відшкодував у повному обсязі та просить суворо не карати.

Показання обвинуваченого відповідають фактичним обставинам справи і ним не оспорюються.

Враховуючи те, що обвинувачений та інші учасники судового провадження не оспорюють обставини справи і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності їх позиції, заслухавши думку учасників судового провадження та роз`яснивши їм положення ч.3 ст.349 КПК України та наслідки її застосування, суд при визначенні обсягу доказів, що підлягають дослідженню обмежився допитом обвинуваченого, дослідженням матеріалів кримінального провадження, що характеризують його особу, визнавши відповідно до ч.3 ст.349 КПК України недоцільним дослідженням доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.

Згідно з ч.5 ст.9 КПК України, кримінально процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

У своїх рішеннях "Ірландія проти Сполученого Королівства" від 18 січня 1978 року, "Коробов проти України" від 21 жовтня 2011 року Європейський суд з прав людини повторює, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення "поза розумним сумнівом", така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків.

Отже суд, допитавши обвинуваченого, дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують його особу, приходить до висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_2 «поза розумним сумнівом» у відкритому викраденні чужого майна (грабіж), поєднане з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров`я потерпілого, вчинене повторно, доведена повністю.

Умисні дії обвинуваченого ОСОБА_2 підлягають кваліфікації за ч.2 ст.186 КК України як відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднаний з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров`я потерпілого, вчинений повторно.

Відповідно до вимог ст.50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Згідно ст. 65 КК України суд, при призначенні покарання, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Відповідно до ст.66 КК України обставиною, яка пом`якшує покарання обвинуваченого, судом визнано щире каяття та добровільне відшкодування заподіяної шкоди.

Відповідно до ст.67 КК України обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого, судом не встановлено.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_1 , у відповідності до ст.ст.50, 65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, який відповідно до ст.12 КК України, відноситься до тяжкого злочину, дані про особу обвинуваченого, який раніше судимий, на обліку у лікарів нарколога, психіатра, фтизіатра не перебуває, працює неофіційно, відсутність скарг та заяв за місцем проживання обвинуваченого, а також наявність пом`якшуючої вину обставини та відсутність обставин, які обтяжують покарання, добровільне відшкодування обвинуваченим завданої матеріальної шкоди, думку потерпілого і вважає за необхідне призначити йому покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ч.2 ст.186 КК України із застосуванням ст.ст. 75,76 КК України, звільнивши обвинуваченого від реального відбування призначеного покарання з іспитовим строком, адже саме це покарання, виходячи з принципів законності, справедливості, обгрунтованності та індивідуалізації буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередить вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

При вирішенні питання про речові докази суд керується положенням ст. 100 КПК України.

Вирішуючи питання про процесуальні витрати, суд, виходячи з положень ч.2 ст.124 КПК України, вважає, що витрати на залучення експерта підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_2 обрано у виді особистого зобов`язання.

Цивільний позов не заявлений.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 31, 349, 368, 370, 371, 373-376 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 визнати винуватим у пред`явленому обвинуваченні за ч.2 ст.186 КК України та призначити йому покарання у виді 4 років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування покарання з випробуванням, якщо він протягом дворічного іспитового строку не скоїть нового кримінального правопорушення.

Відповідно до п.1,2 ч.1 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_2 обов`язок періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_2 залишити у виді особистого зобов`язання.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави витрати на проведення судово- товарознавчої експертизи по даній справі на загальну суму 170 грн. 00 коп.

Речові докази по справі:

- мобільний телефон iPhone 6S Space Gray, 32 GB, який передано під схоронну розписку потерпілому ОСОБА_3 – після набрання вироком законної сили залишити потерпілому.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений до Дніпровського апеляційного суду через Орджонікідзевський міський суд Дніпропетровської області протягом 30 днів з моменту проголошення, а засудженим, який перебуває під вартою, протягом 30 днів з моменту вручення йому копії вироку.

За правилами, встановленими ч.2 ст.394 КПК України, вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 цього Кодексу.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Суддя Орджонікідзевського міського суду В. І. Томаш