Рішення № 100182724, 07.10.2021, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 201/2997/21

Провадження № 2/201/1931/2021

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

07 жовтня 2021 року м. Дніпро

Жовтневий районний суд міста Дніпропетровська в складі:

головуючого судді Демидової С.О.,

з секретарем судового засідання Шумейко А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Університету митної справи та фінансів до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання освітніх послуг та штрафних санкцій,

ВСТАНОВИВ:

Стислий виклад позиції позивача

До Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська 24 березня 2021 року надійшла позовна заява Університету митної справи та фінансів до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання освітніх послуг та штрафних санкцій, у якому просять стягнути з відповідача на користь позивача суму боргу в розмірі 8 872,81 грн. з яких: заборгованість за договором про надання освітніх послуг 7 000,00 грн., пеня станом на 31 серпня 2021 рік – 932,05 грн., інфляційні втрати станом на 31 серпня 2021 рік в розмірі 731,76 грн., три проценти річних станом на 31 серпня 2021 рік в розмірі 209 грн., а також стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати в розмірі 2 270 грн.

В обґрунтування своїх вимог з урахуванням їх збільшення, позивач у позовній заяві посилався на те, що між Університетом в особі ректора ОСОБА_2 та ОСОБА_1 11 серпня 2019 року було укладено договір про надання освітніх послуг Університетом митної справи та фінансів № 1811 за яким відповідач взяв на себе обов`язки Замовника та Одержувача освітньої послуги під час надання освітньої послуги.

Наказом від 11 серпня 2019 року за № 316 кс ОСОБА_1 було зараховано із 01 вересня 2019 року на навчання за кошти фізичних та/ або юридичних осіб за ступенем освіти бакалавр на 1 курс денної форми навчання за спеціальністю 072 «Фінанси та банківська справа та страхування». В період з вересня 2019 по січень 2021 рік Одержувачеві освітньої послуги надавалася освітня послуга визначена Договором від 11 серпня 2019 року.

19 січня 2021 року наказом № 21 кс Одержувача освітньої послуги було відраховувано зі складу студентів Університету у зв`язку з невиконанням вимог індивідуального навчального плану. На день відрахування відповідачем залишилася не погашена заборгованість за 1 семестр 2020/21 навчального року в сумі 7 000 грн. яку позивач просить суд стягнути разом зі штрафними санкціями (а.с. 1-6).

Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу справ між суддями від 24 березня 2021 року указана позовна заява передана для розгляду судді Демидовій С.О. (а.с.11).

Згідно із вимогами ч. 6 ст. 187 ЦПК України суддя звернувся до відділу адресно-довідкової роботи ГУ ДМС України в Дніпропетровській області щодо надання інформації про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання відповідача (а.с.12,13).

До суду 25 травня 2021 року надійшла інформація про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) відповідача (а.с.14).

Ухвалою судді від 25 травня 2021 року позовну заяву залишено без руху та надано час для усунення виявлених недоліків (а.с. 15).

12 липня 2021 року ухвалою судді відкрито провадження у цивільній справі за позовом Університету митної справи та фінансів до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання освітніх послуг та штрафних санкцій (а.с. 27-28).

Представник позивача в судове засідання не з`явився, 07 жовтня 2021 року надав заяву про розгляд справи за їх відсутності, також просив задовольнити позов у повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечував.

Відповідач клопотань і відзиву на позовну заяву суду не надав, про дату та час розгляду справи повідомлений належним чином.

Таким чином, суд вважає за можливе на підставі ст. 280, 281, 282 ЦПК України ухвалити у справі заочне рішення суду в судовому засіданні за відсутності сторін та без фіксування процесу технічними засобами відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК.

Фактичні обставини встановленні судом

11 серпня 2019 року між Університетом в особі ректора ОСОБА_2 та ОСОБА_1 було укладено договір про надання освітніх послуг Університетом митної справи та фінансів № 1811 за яким відповідач взяв на себе обов`язки Замовника та Одержувача освітньої послуги під час надання освітньої послуги (а.с. 7).

Наказом від 11 серпня 2019 року за № 316 кс ОСОБА_1 було зараховано із 01 вересня 2019 року на навчання за кошти фізичних та/ або юридичних осіб за ступенем освіти бакалавр на 1 курс денної форми навчання за спеціальністю 072 «Фінанси , банківська справа та страхування». В період з вересня 2019 по січень 2021 рік Одержувачеві освітньої послуги надавалася освітня послуга визначена Договором від 11 серпня 2019 року.

19 січня 2021 року наказом № 21 кс Одержувача освітньої послуги було відраховувано зі складу студентів Університету у зв`язку з невиконанням вимог індивідуального навчального плану (а.с. 9).

Відповідно до п. 9 Договору від 11 серпня 2019 року загальна вартість освітньої послуги за весь строк навчання становить 21 000 грн. відповідно до деталізації вартості навчання вартість одного навчального року складає 7 000 грн.

Пункт 10 Договору визначає, що відповідач вносить плату про укладенні договору безготівково на рахунок Університету одноразово за рік або частками – по семестрах. Здійснення плати за освітню послугу повністю або частково має відбуватися у такі терміни: за весь рік або першу половину навчального року -до 1 вересня; за другу половину навчального року – до 1 лютого. Датою оплати за наданні послуги є дата зарахування коштів на розрахунковий рахунок Університету.

Отже відповідач мав не пізніше 31 серпня 2020 року включно перерахувати на розрахунковий рахунок Університету грошові кошти у розмірі 7 000 грн., однак відповідачем зазначений обов`язок своєчасно виконано не було про що свідчить відомості картки особового рахунку відповідача.

19 січня 2021 року договір від 11 серпня 2019 року було розірвано внаслідок видання наказу Університету № 21 кс про відрахування Одержувача освітньої послуги.

Відрахування Одержувача освітньої послуги за Договором від 11 серпня 2019 року не припиняє обов`язку відповідача оплатити освітню послугу у розмірі 7 000 грн.

Пунктом 12 Договору передбачено сплату пені за не своєчасну оплату освітніх послуг.

Згідно наданого розрахунку заборгованість по оплаті за навчання становить 8 872,81 грн. з яких: заборгованість за договором про надання освітніх послуг 7 000,00 грн., пеня станом на 31 серпня 2021 рік – 932,05 грн., інфляційні втрати станом на 31 серпня 2021 рік в розмірі 731,76 грн., три проценти річних станом на 31 серпня 2021 рік в розмірі 209 грн.

Проте, станом на дату розгляду даної цивільної справи докази виконання відповідачем вимоги позивача відсутні.

Мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного позивачем, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову. Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Приписами ч. 1 ст. 525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з вимогами ст. 610 ЦК України порушення зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов`язання, відповідно до ст. 611 ЦК України, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

За змістом статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Частинами першою, другою статті 551 ЦК України визначено, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» боржнику належить сплатити пеню, розмір якої не повинен перевищувати подвійної облікової ставки НБУ.

Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором. У разі неможливості виконати договір про надання послуг, що виникла не з вини виконавця, замовник зобов`язаний виплатити виконавцеві розумну плату. Якщо неможливість виконати договір виникла з вини замовника, він зобов`язаний виплатити виконавцеві плату в повному обсязі, якщо інше не встановлено договором або законом.

Так, згідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно положень ст. 5 ЦПК України суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси юридичних осіб у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

За змістом ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно із практикою Європейського суду з прав людини за своєю природою змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і відповідно - правомочностей головних суб`єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства - суду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об`єктивно призводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов`язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, - із принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонам матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає.

Враховуючи вищевикладене, відповідно до взятих на себе відповідачем зобов`язань за договором № 1811 від 11 серпня 2019 року, суд дійшов висновку про порушення останнім умов договору, у зв`язку з чим, наявні підстави для стягнення з відповідача заборгованості, відтак позов є таким, що підлягає задоволенню повністю.

Крім цього, відповідно до вимог ч. 2 ст.141 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати, отже суд приходить до висновку про необхідність стягнення з відповідача на користь позивача витрати, понесені ним, щодо сплати судового збору.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 4, 5, 12, 13, 76, 81, 141, 258, 264-265, 280-284,355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов позовом Університету митної справи та фінансів до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання освітніх послуг та штрафних санкцій задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) на користь Університету митної справи та фінансів (ЄДРПОУ 39568620, м. Дніпро, вул. Володимира Вернадського 2/4) заборгованості в розмірі 8 872(вісім тисяч вісімсот сімдесят дві)грн.,81 коп.. з яких:

заборгованість за договором про надання освітніх послуг 7 000(сім тисяч) грн.,

пеня станом на 31 серпня 2021 рік – 932(дев`ятсот тридцять дві)грн.,05 коп.,

інфляційні втрати станом на 31 серпня 2021 рік в розмірі 731(сімсот тридцять дві) грн.,76 коп.

три проценти річних станом на 31 серпня 2021 рік в розмірі 209 (двісті дев`ять) грн.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) на користь Університету митної справи та фінансів (ЄДРПОУ 39568620, м. Дніпро, вул. Володимира Вернадського 2/4) понесені витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 270(дві тисячі двісті сімдесят) грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Відповідач має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення суду може бути оскаржене позивачем протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду через Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська.

Повний текст рішення виготовлено 07 жовтня 2021 року

Суддя С.О. Демидова