Рішення № 100182302, 05.10.2021, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

05 жовтня 2021 року Справа №520/7464/21

Харківський окружний адміністративний суд у складі судді Ніколаєвої О.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу

за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Хмельницькій області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Брент+"

про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду,

В С Т А Н О В И В:

Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Хмельницькій області (далі по тексту – позивач) звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Брент+" (далі по тексту – відповідач, ТОВ "Брент+"), в якому просить застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації автозаправної станції, розташованої за адресою: Хмельницька область, Ярмолинецький район, село Соколівка, вулиця Шевченка, 114 ТОВ "Брент+" до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки, зазначених в акті, складеному за результатами проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки від 13.04.2021 №24.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що за наслідками проведеної перевірки виявлено порушення відповідачем вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створюють загрозу здоров`ю людей.

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу передано на розгляд судді Ніколаєвій О.В.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи у адміністративній справі №520/7464/21.

Цією ж ухвалою відповідачу надано строк для подання письмового відзиву на позовну заяву – протягом 15 днів з дня вручення копії ухвали про відкриття провадження у справі.

Копія ухвали про відкриття провадження у даній справі вручена представнику відповідача - 12.05.2021, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

Відповідачем до суду надано заяву, згідно з якої останній стверджує про усунення недоліків, додає опис порушень та відмітки про їх усунення.

У період з 29.06.2021 по 23.07.2021 та з 20.08.2021 по 02.09.2021 суддя перебувала у відпустці.

Розглянувши надані сторонами документи, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Харківський окружний адміністративний суд встановив наступне.

З матеріалів справи встановлено, що посадовими особами позивача у період з 31.03.2021 по 13.04.2021 проведена позапланова перевірка додержання (виконання) вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки на території та у будівлях ТОВ «Брент+» за адресою провадження господарської діяльності: Хмельницька область, Ярмолинецький район, село Соколівка, вулиця Шевченка, 144а, ЄДРПОУ: 41423131, результати якої оформлені актом перевірки від 13.04.2021 №24.

Вказаним актом перевірки встановлено численні порушення приписів Кодексу цивільного захисту України №5403-VI, Правила пожежної безпеки в Україні, зокрема:

1. Особи пов`язані з підвищеною пожежною небезпекою не пройшли спеціальне навчання (пожежно - технічний мінімум);

2. Керівником не визначено обов`язки посадових осіб щодо забезпечення пожежної безпеки, не призначено відповідальних за пожежну безпеку будівель споруд, приміщень, технологічного та інженерного устаткування, а також за утримання й експлуатацію засобів протипожежного захисту (не надано відповідним чином підтверджуючі матеріали);

3. Відсутній, договір передачі в оренду об`єкту, в якому за домовленістю сторін цивільно-правового договору визначаються права та обов`язки орендаря та орендодавця щодо забезпечення пожежної безпеки та відповідальності за порушення вимог пожежної безпеки на об`єкті оренди (не надано відповідним чином підтверджуючі матеріали);

4. Відповідним документом (наказом, інструкцією тощо) не встановлено протипожежний режим;

5. Для кожного приміщення операторської не розроблені та не затверджені керівником або уповноваженою ним посадовою особою: інструкції про заходи пожежної безпеки;

6. Переносні вогнегасники у будівлі операторської та складських приміщеннях операторської не розміщені шляхом навішування на вертикальні конструкції на висоті не більше 1,5 м від рівня підлоги до нижнього торця вогнегасника і на відстані від дверей, достатній для її повного відчиненім;

7. Пожежні щити не укомплектовані відповідно до Правил пожежної безпеки. До комплекту засобів пожежогасіння, які розміщують па пожежному щиті, вход вогнегасники- 3 шт., ящик з пі - 1 шт., протипожежне покривало -1 шт., багор або лом та гак - 2 шт., лопати - 2 шт., сокири - 2 шт.;

8. Не проведено перевірку усіх приладів захисту від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів на усіх будівлях та спорудах (не надано відповідним чином підтверджуючі матеріали);

9. У будівлі операторської не проведено замір опору ізоляції і перевірку спрацювання приладів захисту електричних мереж та електроустановок від короткого замикання (не надано відповідним чином підтверджуючі матеріали).

10. Допускається зниження класу вогнестійкості елементів заповнення прорізів у протипожежних перешкодах. На дверях встановлених в приміщення електрощитової не нанесено ударним способом (ручним чи машинним) клеймування. Маркування, яке наноситься на двері повинно містити: товарний знак підприємства-виробника чи його найменування; рік виготовлення; клас вогнестійкості;

11. Система пожежної сигналізації не утримується у постійній готовності та технічно не експлуатується (не надано відповідним чином підтверджуючі матеріали);

12. Тривожні сповіщення від приймально-контрольного приладу системи пожежної сигналізації не виведено на пульт пожежного спостерігання (не надано відповідним: чином підтверджуючі матеріали);

13.Не забезпечено запас пожежних сповіщувачів, не менше 10% від загальної, кількості змонтованих;

14. Не проведено страхування цивільної відповідальності суб`єкта господарювання за шкоду, яка може бути, заподіяна пожежами та аваріями (не надано відповідним чином підтверджуючі матеріали);

15. на АЗС відсутній набір інструменту з металу, що не утворює іскор для проведення робіт у вибухонебезпечних зона;

16. АЗС не забезпечено переносним газоаналізатором вибухозахищеному виконанні;

17. АЗС не забезпечено розрахунковою кількістю плівкоутворюваного піноутворювача для ліквідації можливих пожеж противопожежною технікою;

18. Відсутні жорсткі буксирні штанги довжиною не менш 3 м для евакуації транспортних засобів з території АЗС у випадку пожежі;

19. На АЗС не створено матеріальний резерв для попередження та

ліквідації надзвичайних ситуацій. Не розроблено та не затверджено номенклатури матеріального резерву для запобігання та ліквідації надзвичайних ситуацій;

20. Не проведено ідентифікацію потенційно-небезпечного об`єкта (не надано відповідним чином підтверджуючі матеріали);

21. Не проведено ідентифікацію об`єкта підвищеної небезпеки урахуванням сумарної маси небезпечних речовин що у може знаходитись на об`єкті при повному завантаженні відповідно до технологічного регламенту або проектної, документації;

22. Не розроблено паспорт потенційно небезпечного об`єкта (не надано відповідним чином підтверджуючі матеріали);

23. Не призначено посадову особу з питань цивільного захисту для організації заходів цивільного захисту;

24. Не подано декларацію відповідності матеріально технічної бази суб`єкта господарювання вимогам законодавства з питань пожежної безпеки (не надано відповідним чином підтверджуючі матеріали);

25. На об`єкті не створено автоматизовану систему раннього виявлення загрози виникнення надзвичайних ситуацій та оповіщення населення у разі їх виникнення;

26. Працівників АЗС не забезпечено засобами індивідуального захисту органів дихання (далі - ЗІЗОД) від бойових отруйних речовин;

27. Не забезпечено працівників АЗС ЗІЗОД від небезпечних випарів бензину (фільтрувальний елемент типу «А»).

28. Не розроблено та не погоджено з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сферах цивільного захисту, пожежної і техногенної безпеки план локалізації і ліквідації аварій (не надано відповідним чином підтверджуючі матеріали).

29. Не проведено декларування об`єкта підвищеної небезпеки із врахуванням усіх чинників небезпеки (не надано відповідним чином підтверджуючі матеріали);

30. Не укладена угода на постійне та обов`язкове аварійно-рятувальне обслуговування на договірній основі з аварійно-рятувальними службами;

31. Опори на яких встановленні резервуари СВГ, не відповідають межі вогнестійкості REI60.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 №877-V (далі – по тексту - Закон України №877-V) державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Згідно з пунктом 1 Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, Державна служба України з надзвичайних ситуацій (ДСНС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ і який реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності.

Згідно пункту 4 Розділу І Правил пожежної безпеки в Україні пожежна безпека повинна забезпечуватися шляхом проведення організаційних заходів та технічних засобів, спрямованих на запобігання пожежам, забезпечення безпеки людей, зниження можливих майнових втрат і зменшення негативних екологічних наслідків у разі їх виникнення, створення умов для успішного гасіння пожеж.

Відповідно до статті 2 Закону України «Про пожежну безпеку» забезпечення пожежної безпеки підприємств, установ та організацій покладається на їх керівників і уповноважених ними осіб, якщо інше не передбачено відповідним договором.

Згідно вимог пункту 1 Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2015 №1052 Державна служба України з надзвичайних ситуацій (ДСНС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ і який реалізує державну політику сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності.

Вимогами частини 1 статті 64 Кодексу цивільного захисту України визначено, що центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в областях.

Згідно вимог пункту 3 Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2015 №1052 основними завданнями ДСНС є: 1) реалізація державної політики у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій, запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності: 2) здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням і виконанням вимог законодавства у сфері цивільної о захисту, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб.

Згідно пункту 4 Розділу І Правил пожежної безпеки в Україні пожежна безпека повинна забезпечуватися шляхом проведення організаційних заходів та технічних засобів, спрямованих на запобігання пожежам, забезпечення безпеки людей, зниження можливих майнових втрат і зменшення негативних екологічних наслідків у разі їх виникнення, створення умов для успішного гасіння пожеж.

Відповідно до статті 2 Закону України «Про пожежну безпеку» забезпечення пожежної безпеки підприємств, установ та організацій покладається на їх керівників і уповноважених ними осіб, якщо інше не передбачено відповідним договором.

Згідно частини сьомої статті 7 Закону України №877-V на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду.

Частиною 4 статті 4 Закону України №877-V визначено, що виключно законами встановлюються вичерпний перелік підстав для зупинення господарської діяльності.

Відповідно до пунктів 1, 4 частини 1 статті 70 Кодексу цивільного захисту України підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є зокрема недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами та нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій.

Згідно з частиною другою статті 70 Кодексу цивільного захисту України повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.

Відповідно до частини третьої статті 55 Кодексу цивільного захисту України забезпечення пожежної безпеки суб`єкта господарювання покладається на власників та керівників таких суб`єктів господарювання.

Згідно підпункту 12 частини 1 статті 67 Кодексу цивільного захисту України до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Частиною 2 статті 68 Кодексу цивільного захисту України встановлено, що у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожеженебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Отже, орган, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, у разі виявлення факту недотримання вимог пожежної безпеки, на підставі акту, складеного за результатами здійснених заходів (перевірок тощо), має право звернутися до суду із позовом про застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення експлуатації будівель, споруд.

Згідно вимог пункту 24 частини 1 статті 2 Кодексу цивільного захисту України надзвичайна ситуація - обстановка на окремій території чи суб`єкті господарювання на ній або водному об`єкті, яка характеризується порушенням нормальних умов життєдіяльності населення, спричинена катастрофою, аварією, пожежею, стихійним лихом, епідемією, епізоотією, епіфітотією, застосуванням засобів ураження або іншою небезпечною подією, що призвела (може призвести) до виникнення загрози життю або здоров`ю населення, великої кількості загиблих і постраждалих, завдання значних матеріальних збитків, а також до неможливості проживання населення на такій території чи об`єкті, провадження на ній господарської діяльності.

Відповідно до вимог пункту 3.1 Національного класифікатору ДК 019:2010 «Класифікатор надзвичайних ситуацій», затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 11.10.2010 №457 (далі - Класифікатор) «Надзвичайна ситуація - порушення нормальних умов життя та діяльності людей на окремій території чи об`єкті на ній або на водному об`єкті, спричинене аварією, катастрофою, стихійним лихом чи іншою небезпечною подією, зокрема епідемією, епізоотією, епіфітотією, пожежею, що призвело (може призвести) до виникнення великої кількості постраждалих, загрози життю та здоров`ю людей, їх загибелі, значних матеріальних утрат, а також до неможливості проживання населення на території чи об`єкті, ведення там господарської діяльності".

Згідно вимог пункту 4 частини 1 статті 2 Кодексу цивільного захисту України аварія - небезпечна подія техногенного характеру, що спричинила ураження, травмування населення або створює на окремій території чи території суб`єкта господарювання загрозу життю або здоров`ю населення та призводить до руйнування будівель, споруд, обладнання і транспортних засобів, порушення виробничого або транспортного процесу чи спричиняє наднормативні, аварійні викиди забруднюючих речовин та інший шкідливий вплив на навколишнє природне середовище.

Згідно вимог пункту 25 частини 1 статті 2 Кодексу цивільного захисту України небезпечна подія - подія, у тому числі катастрофа, аварія, пожежа, стихійне лихо, епідемія, епізоотія, епіфітотія, яка за своїми наслідками становить загрозу життю або здоров`ю населення чи призводить до завдання матеріальних збитків.

Також розділом 4 Класифікатору встановлено, що надзвичайна ситуація техногенного характеру - це порушення нормальних умов життя та діяльності людей на окремій території чи об`єкті на ній або на водному об`єкті унаслідок транспортної аварії (катастрофи), пожежі, вибуху, аварії з викиданням (загрозою викидання) небезпечних хімічних, радіоактивних і біологічно небезпечних речовин, раптового руйнування споруд; аварії в електроенергетичних системах, системах життєзабезпечення, системах телекомунікацій, на очисних спорудах, у системах нафтогазового промислового комплексу, гідродинамічних аварій тощо.

У розділі 6 Класифікатору зазначені коди надзвичайних ситуацій у наслідок пожеж та вибухів.

Згідно визначення ДСТУ 2272-06 «Пожежна безпека. Терміни та визначення основних понять» небезпечним чинником пожежі є прояв пожежі, що призводить чи може призвести до опечення, отруєння леткими продуктами згоряння або піролізу, утравмування чи загибелі людей та (або) до заподіяння матеріальних, соціальних, екологічних збитків. До небезпечних факторів пожежі належать: підвищена температура, задимлення, погіршення складу газового середовища.

Відповідно до пункту 43 частини 1 статті 2 Кодексу цивільного захисту України техногенна безпека - відсутність ризику виникнення аварій та/або катастроф на потенційно небезпечних об`єктах, а також у суб`єктів господарювання, що можуть створити реальну загрозу їх виникнення. Техногенна безпека характеризує стан захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного характеру. Забезпечення техногенної безпеки є особливою (специфічною) функцією захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій.

Згідно з вимогами пункту 33 частини 1 статті 2 Кодексу цивільного захисту України пожежна безпека - пожежна безпека - відсутність неприпустимого ризику виникнення і розвитку пожеж та пов`язаної з ними можливості завдання шкоди живим істотам, матеріальним цінностям і довкіллю.

Таким чином, пожежі відносяться до надзвичайних ситуацій, а загроза життю та здоров`ю людей виникає не лише при наявності порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що безпосередньо можуть до неї призвести, але й за наявності інших порушень по нездійсненню заходів щодо захисту людей від шкідливого впливу небезпечних чинників при вже виниклій пожежі.

Відповідно до частини другої статті 17 Кодексу цивільного захисту України центральний орган виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту здійснює прогнозування спільно із центральними та місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями імовірності виникнення надзвичайних ситуацій, визначає показники ризику та здійснює районування території України щодо ризику виникнення надзвичайних ситуацій.

Приписами пункту 4 Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2015 №1052, встановлено, що ДСНС відповідно до покладених на неї завдань зокрема здійснює разом із центральними та місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями прогнозування імовірності виникнення надзвичайних ситуацій, визначає показники ризику та здійснює районування території України щодо ризику виникнення надзвичайних ситуацій.

Отже, позивач у даній справі є органом, який здійснює прогнозування імовірності виникнення надзвичайних ситуацій, визначає показники ризику та здійснює районування підвідомчій йому території щодо ризику виникнення надзвичайних ситуацій.

Визначені в акті перевірки порушення створять небезпеку людям (як персоналу об`єкту, так й іншим громадянам, а також особам, які будуть задіяні в їх ліквідації), оскільки пожежа (надзвичайна ситуація) може виникнути на об`єкті у зв`язку із стихійним лихом або порушенням вимог пожежної та техногенної безпеки безпосередньо персоналом об`єкту (необережне поводження з вогнем, паління, проведення вогневих і зварювальних робіт, порушення технологічного процесу, підпали тощо), тоді як згідно з статті 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Крім того, у силу правового висновку постанови Верховного Суду від 22.01.2020 у справі №820/6923/16 (адміністративне провадження №К/9901/16684/18): 1) застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг можливе лише за рішенням адміністративного суду, прийнятим за зверненням центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки. Такі заходи можуть бути застосовані на підставі акту, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки і ці порушення створюють загрозу життю та здоров`ю людей; 2) законодавець пов`язує настання реальної загрози життю та здоров`ю людей від пожежі з обставинами, які можуть призвести до займання та розповсюдження вогню.

При цьому, захід реагування у вигляді повного зупинення об`єкту до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки є крайнім заходом, обрання якого є доцільним лише у разі, якщо допущенні порушення реально створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Такий захід реагування як повне або часткове зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту - не є санкцією за порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, а є превентивним заходом, який спрямований на недопущення існування невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій та, відповідно, ризику завдання шкоди життю і здоров`ю населення.

Наведений правовий висновок відображено у постанові Верховного Суду від 28.02.2019 у справі № 810/2400/18.

У ході судового розгляду встановлено, що посадовими особами позивача у період 31.03.2021 по 13.04.2021 проведено перевірку ТОВ «Брент+», результати, якою зафіксовані актом від 13.04.2021 №24.

Згідно висновків вказаного акту перевірки не усунутими залишається 31 порушення.

Відповідач стверджує, що ним усунуто усі порушення, проте згідно статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Стаття 73 Кодексу адміністративного судочинства України зазначає, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування, а статті 75 та 76 Кодексу адміністративного судочинства України визначають достовірність та достатність доказів відповідно.

Разом з тим, до заяви від 09.06.2021 додано опис порушень та відмітки про їх усунення. У відмітках у пунктах 1,2,3,4,5,8,9,11,12,20,21,22 вказано що копії додаються.

Пункт 9 статті 79 Кодексу адміністративного судочинства України містить чіткі вимоги щодо подання копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи. Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними.

Оскільки, відповідачем не надано суду жодного доказу виконання порушень, крім твердження про їх виконання, на сьогоднішній день на об`єкті відповідача за адресою: Хмельницька область, Ярмолинецький район, с. Соколівка, вул. Шевченка, 114а, залишається невиконаним у повному обсязі 31 захід з питань пожежної, техногенної безпеки та цивільного захисту.

Таким чином, відповідачем на момент розгляду справи повністю не усунуті порушення, зокрема ті, які ставлять небезпеку для життя та здоров`я людей.

Суд звертає увагу на те, що застосування заходів реагування до товариства можливе за наявності хоча б одного порушення пункту законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, що створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Приймаючи до уваги викладене, суд прийшов до висновку, що доводи позивача, якими він обґрунтовує свої позовні вимоги у частині наявності порушень з боку відповідача правил протипожежної безпеки, підтверджуються матеріалами справи.

Приписами статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи викладене, і те, що виявлені порушення під час перевірки відповідача створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей не усунені у повному обсязі, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду є обґрунтованими та наявні правові підстави для повного задоволення позовних вимог.

Відповідно до частини другої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Таким чином, судові витрати стягненню зі сторін не підлягають.

Керуючись статтями 9, 77, 90, 242-246, 371 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Хмельницькій області (вулиця Героїв Чернобильця 1/2, місто Хмельницький, 29008, код ЄДРПОУ: 38662200) до Товариства з обмеженою відповідальності «Брент+» (проспект Московський, будинок 144, кімната 206-1, місто Харків, 61082, код ЄДРПОУ: 41423131) про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду – задовольнити повністю.

Застосувати захід реагування у сфері державного нагляду (контролю) до Товариства з обмеженою відповідальністю «БРЕНТ+», у вигляді повного зупинення роботи об`єкта, експлуатації його будівель, споруд та приміщень, що розташовано за адресою: Хмельницька область, Ярмолинецький район, село Соколівка, вулиця Шевченка, 114, до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної, техногенної безпеки та у сфері цивільного захисту, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей.

Рішення набирає законної сили у порядку, передбаченому статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України та підлягає оскарженню у порядку та у строки, визначені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення складено 05.10.2021.

Суддя О.В. Ніколаєва