Рішення № 100182237, 07.10.2021, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/6177/21

07 жовтня 2021 рокум.ТернопільТернопільський окружний адміністративний суд, у складі судді Осташа А. В. розглянувши в письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМПАНІЯ ЗАТИШОК" до Байковецької сільської ради про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Тернопільського окружного адміністративного суду 27 вересня 2021 р. звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «КОМПАНІЯ ЗАТИШОК» (далі – Позивач, ТОВ «КОМПАНІЯ ЗАТИШОК») з позовом до Байковецької сільської ради (далі - Відповідач), в якому просило:

визнати протиправним та скасувати Містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкту будівництва, затверджені наказом відділу містобудування та архітектури Байковецької сільської ради від 02 серпня 2021 р. №19.

зобов`язати Байковецьку сільську раду в особі відділу містобудування та архітектури видати нові Містобудівних умови та обмежень для проектування об`єкта будівництва з метою будівництва багатоквартирного житлового будинку з вбудованим приміщеннями громадського призначення та гаражами по вул. Корольова 7-Б, с. Байківці Тернопільського району Тернопільської області, на земельній ділянці кадастровий номер: 6125280600:02:001:7072, з цільовим призначенням земельної ділянки: 02.03 для будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку, з гранично допустимою висотністю будинку 36 м.

В обґрунтування позовних вимог Позивач покликався на те, що рішенням Окружного адміністративного суду від 03.03.2021 у справі №640/17011/20, яке залишено в силі постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 01.09.2021 визнано протиправним та скасовано наказ Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 26.04.2019 №104 в частині затвердження абзацу 2 пункту 6.1.3 Державних Будівельних Норм Б.2.2-12:2019 «Планування і забудова територій», серед іншого, в частині максимально допустимої висотності (поверховості) житлової забудови в сільських населених пунктах чисельністю понад 1 тис. осіб – садибна забудова та багатоквартирні житлові будинку висотою до 12 м (до 4-х поверхів включно); визнано протиправним та нечинним абзац 2 пункту 6.1.3 Державних Будівельних Норм Б.2.2-12:2019 «Планування і забудова територій», затверджений наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 26.04.2019 №104, зокрема в частині максимально допустимої висотності (поверховості) житлової забудови в сільських населених пунктах чисельністю понад 1 тис. осіб – садибна забудова та багатоквартирні житлові будинку висотою до 12 м (до 4-х поверхів включно). У зв`язку із цим, як вважає Позивач, починаючи з 01.09.2021 в правовому полі відсутній нормативно-правовий акт, який визначає максимально-допустиму висотність (поверховість) житлової забудови в сільських населених пунктах чисельність понад 1 тис. осіб – садибна забудова та багатоквартирні житлові будинки висотою до 12 м (до 4-х поверхів включно).

Крім цього, Генеральний план с.Байківці Тернопільського району не містить обмежень щодо будівництва багатоквартирного житлового будинку висотою 36 м, а план зонування території, який затверджується на основі генерального плану та містить дані про граничну поверховість будинків, Відповідачем не затверджувався.

У зв`язку із цим вважає, що обмеження гранично допустимої висотності будинків висотою 12 м у містобудівних умовах та обмеженнях для проектування об`єкта будівництва, затверджених наказом відділом містобудування та архітектури Байковецької сільської ради від 02 серпня 2021 р. №19, які видані за заявою Позивача є протиправним.

Тому, просить суд визнати вказані містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва протиправними та скасувати; зобов`язати Відповідача видати нові містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкту будівництва з гранично допустимою висотністю будинків висотою 36 м.

Ухвалою суду від 28 вересня 2021 р. прийнято позовну заяву до провадження та відкрито провадження у справі. Вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (а.с.21,22).

04 жовтня 2021 р. до відділу документального забезпечення суду Відповідачем подано відзив на позовну заяву, який зареєстрований за №21497/21 (а.с.26-28).

Як вбачається із змісту відзиву на позовну заяву, Відповідач заперечив проти позовних вимог покликаючись на те, що надання МУО є сукупністю юридично самостійних дій (рішень), які вчиняють уповноваженим органом містобудування та архітектури за заявою замовника. При цьому, надання містобудівних умов та обмежень на підставі рішення суду законодавством не передбачено. Згідно із позицією Відповідача, наведене суперечитиме не стільки віднесенням даного питання до виключних повноважень уповноваженого органу містобудування та архітектури, а скільки не можливістю заздалегідь передбачити поведінку замовника, в частині звернення із заявою та подання повного переліку документів, незмінності намірів останнього щодо забудови земельної ділянки. Як наслідок, Відповідач вважає, що незгода Позивача з окремими відомостями, які зазначені в містобудівних умовах та обмеженнях для проектування об`єкта будівництва не може бути підставою для визнання протиправними та скасування МУО в цілому, позаяк відомості, які містяться в оскаржуваних містобудівних умовах та обмеженнях внесені на підставі заяви Позивача.

Відповідно до частини п`ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

До суду не надходило клопотань будь-якої зі сторін про розгляд справи в судовому засідання з повідомленням (викликом) сторін.

У зв`язку із цим розгляд справи проводитиметься в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши подані сторонами заяви по суті та письмові докази суд встановив наступні обставини.

Товариство з обмеженою відповідальністю «КОМПАНІЯ ЗАТИШОК» є суб`єктом господарювання, який здійснює підприємницьку діяльністю згідно із КВЕД 41.20 «Будівництво житлових і нежитлових будинків» (основний вид діяльності).

22 червня 2021 р. між Байковецькою сільською радою (Продавець) та ТОВ «КОМПАНІЯ ЗАТИШОК» укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення (далі - Договір).

Згідно із поіменованим договором Продавець послуговуючись нормами статтей 125-128, 134-137 Земельного кодексу України, рішенням Байковецької сільської ради від 28 січня 2021 р. №8/4/23, за результатами земельних торгів (аукціону) з продажу земельної ділянки (протокол земельних торгів за лотом №67993 аукціону №33720 від 18 червня 2021 р.), Покупець купив земельну ділянку, загальною площею 0,5500 га.

Предметом вказаного договору виступала земельна ділянка кадастровий номер: 6125280600:02:001:7072, з цільовим призначенням земельної ділянки: 02.03 для будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку.

Земельна ділянка кадастровий номер: 6125280600:02:001:7072, утворилась в результаті поділу земельної ділянки площею 1,8536 (с.Байківці, Тернопільського району) на підставі технічної документації щодо поділу земельної ділянки.

ТОВ «КОМПАНІЯ ЗАТИШОК» у порядку, що передбачений частиною третьою статті 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 №3038-VI (із змінами; далі – Закон №3038-VI), звернулось до відділу архітектури Байковецької сільської ради з метою отримання містобудівних умов та обмежень для проектування на земельній ділянці (кадастровий номер: 6125280600:02:001:7072) площею 0,55 га одного з трьох багатоповерхових житлових будинків висотою 36 м, з урахуванням Генерального плану забудови села Байківці Тернопільського району.

Байковецькою сільською радою видано містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва, що затверджені наказом відділу містобудування та архітектури від 02 серпня 2021 р. №19, реєстраційний номер 57 (далі - МУО №57).

Із МУО №57 вбачається, що останні видані ТОВ «КОМПАНІЯ ЗАТИШОК» для будівництва багатоквартирного житлового будинку граничнодопустимою висотністю 12 м.

Вважаючи на те, що МУО №57 порушують право будівництво багатоквартирного житлового будинку висотою 36 м Позивач звернувся з цим позовом до адміністративного суду.

Просить захисти порушене право у спосіб: визнання протиправними та скасування МУО №57; зобов`язання Відповідача видати нові МУО з гранично допустимою висотністю будинку 36 м.

Отже, між Позивачем та Відповідачем виникли спірні правовідносини з приводу скасування містобудівних умов та обмежень та видачі нових містобудівних умов та обмежень.

Вирішуючи спір між сторонами суд застосовує наступні норми права.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 №3038-IV (далі – Закон №3038-IV) встановлює правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.

Частина першої статті 1 Закону №3038-IV визначає, що:

генеральний план населеного пункту - це одночасно містобудівна документація на місцевому рівні та землевпорядна документація, що визначає принципові вирішення розвитку, планування, забудови та іншого використання території населеного пункту;

замовник - фізична або юридична особа, яка має намір щодо забудови території (однієї чи декількох земельних ділянок) і подала в установленому законодавством порядку відповідну заяву;

містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки (далі - містобудівні умови та обмеження) – це документ, що містить комплекс планувальних та архітектурних вимог до проектування і будівництва щодо поверховості та щільності забудови земельної ділянки, відступів будинків і споруд від червоних ліній, меж земельної ділянки, її благоустрою та озеленення, інші вимоги до об`єктів будівництва, встановлені законодавством та містобудівною документацією;

план зонування території (зонінг) – це документація, що є складовою комплексного плану просторового розвитку території територіальної громади або генерального плану населеного пункту і визначає умови та обмеження використання території у межах визначених функціональних зон.

Відповідно до частини другої статті 6 Закону №3038-IV, до уповноважених органів містобудування та архітектури належать органи, визначені у статті 13 Закону України «Про архітектурну діяльність».

Згідно із статтею 13 Закону України «Про архітектурну діяльність» від 20.05.1999 №687-XIV (далі – Закону №687-XIV) до уповноважених органів містобудування та архітектури, зокрема належать виконавчі органи сільських рад.

Відповідно до підпункту 9 пункту «а» частини першої статті 31 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.1997 №280/97-ВР (далі – Закон №280/97-ВР), до відання виконавчих органів сільських рад належить, серед іншого, надання відповідно до закону містобудівних умов і обмежень забудови земельних ділянок.

Згідно із пунктом 42 частини першої статті 26 Закону №280/97-ВР, виключно на пленарних засіданнях сільських рад вирішуються питання про затвердження в установленому порядку місцевих містобудівних програм, генеральних планів забудови відповідних населених пунктів, іншої містобудівної документації.

За змістом статті 17 Закону №3038-IV, генеральний план населеного пункту є одночасно видом містобудівної документації на місцевому рівні та документацією із землеустрою і призначений для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту.

Обов`язковою складовою генерального плану населеного пункту є план зонування території цього населеного пункту.

Генеральний план населеного пункту розробляється та затверджується в інтересах відповідної територіальної громади з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.

Генеральні плани населених пунктів можуть поєднуватися з детальними планами всієї території населених пунктів або її частин.

Рішення про розроблення генерального плану приймає відповідна сільська рада.

Виконавчий орган сільської ради є замовником, який організовує розроблення, внесення змін та подання генерального плану населеного пункту на розгляд відповідної сільської ради.

Строк дії генерального плану населеного пункту не обмежується.

Генеральний план населеного пункту розробляється у формі електронного документа, формат якого визначається Кабінетом Міністрів України, та підписується кваліфікованими електронними підписами відповідальними особами, які його розробили, - архітектором, який має відповідний кваліфікаційний сертифікат, та сертифікованим інженером-землевпорядником.

Зміни до генерального плану населеного пункту можуть вноситися за результатами містобудівного моніторингу не частіше одного разу на рік.

Генеральний план населеного пункту та зміни до нього розглядаються і затверджуються сільською радою протягом трьох місяців з дня його подання.

Доступ до матеріалів генерального плану населеного пункту, крім інформації, яка відповідно до закону становить державну таємницю або належить до інформації з обмеженим доступом, не може обмежуватися. Загальна доступність матеріалів генерального плану населеного пункту забезпечується відповідно до вимог Закону України «Про доступ до публічної інформації» шляхом надання їх за запитом на інформацію, оприлюднення, у тому числі у формі відкритих даних, на єдиному державному веб-порталі відкритих даних, на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва, містобудування та архітектури, веб-сайті відповідного органу місцевого самоврядування, внесення відповідних даних до Державного земельного кадастру та містобудівного кадастру.

Відповідно до статті 18 Закону №3038-IV, план зонування території розробляється у складі комплексного плану, генерального плану населеного пункту з метою визначення умов та обмежень використання території у межах визначених функціональних зон. До затвердження генерального плану населеного пункту в межах території територіальної громади, щодо якої затверджено комплексний план (якщо обов`язковість розроблення генерального плану населеного пункту визначена рішенням про затвердження комплексного плану), межі функціональних зон та функціональне призначення територій у такому населеному пункті визначаються комплексним планом.

План зонування території розробляється з метою створення сприятливих умов для життєдіяльності людини, забезпечення захисту територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, запобігання надмірній концентрації населення і об`єктів виробництва, зниження рівня забруднення навколишнього природного середовища, охорони та використання територій з особливим статусом, у тому числі ландшафтів, об`єктів історико-культурної спадщини, а також земель сільськогосподарського призначення і лісів та підлягає стратегічній екологічній оцінці.

План зонування території встановлює функціональне призначення, вимоги до забудови окремих територій (функціональних зон) населеного пункту, їх ландшафтної організації.

Зонування території здійснюється з дотриманням таких вимог: 1) урахування попередніх рішень щодо планування і забудови території; 2) виділення зон обмеженої містобудівної діяльності; 3) відображення існуючої забудови територій, інженерно-транспортної інфраструктури, а також основних елементів планувальної структури територій; 4) урахування місцевих умов під час визначення функціональних зон; 5) установлення для кожної зони дозволених і допустимих видів використання територій для містобудівних потреб, умов та обмежень щодо їх забудови; 6) узгодження меж зон з межами територій природних комплексів, смугами санітарно-захисних, санітарних, охоронних та інших зон обмеженого використання земель, червоними лініями; 7) відображення меж прибережних захисних смуг і пляжних зон водних об`єктів; 8) відображення обмежень (у тому числі меж) використання приаеродромної території, встановлених відповідно до Повітряного кодексу України.

Параметри використання території та будівель, запропонованих для розташування у межах декількох земельних ділянок або окремої земельної ділянки, зокрема функціональне призначення, граничні поверховість та площа забудови, можливе розміщення на ділянці, є обов`язковими для врахування під час зонування відповідної території.

Внесення змін до плану зонування території допускається за умови їх відповідності іншим положенням генерального плану населеного пункту, комплексного плану (за наявності).

Такі зміни розробляються, узгоджуються та затверджуються в порядку, визначеному цим Законом для розроблення, узгодження та затвердження комплексного плану, генерального плану населеного пункту.

Як вбачається із статті 29 Закону №3038-IV, визначає, що містобудівні умови та обмеження одним із складових елементів вихідних даних. Фізична або юридична особа, яка має намір щодо забудови земельної ділянки, що перебуває у власності або користуванні такої особи, повинна одержати містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва. Містобудівні умови та обмеження видаються уповноваженим органом надаються уповноваженими органами містобудування та архітектури на підставі містобудівної документації на місцевому рівні на безоплатній основі за заявою замовника (із зазначенням кадастрового номера земельної ділянки), до якої додаються: 1) копія документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або копія договору суперфіцію - у разі, якщо речове право на земельну ділянку не зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно; 2) копія документа, що посвідчує право власності на об`єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці - у разі, якщо право власності на об`єкт нерухомого майна не зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, або згода його власника, засвідчена в установленому законодавством порядку (у разі здійснення реконструкції або реставрації); 3) викопіювання з топографо-геодезичного плану М 1:2000.

У випадках, визначених частиною четвертою статті 34 цього Закону та частиною першою статті 12-1 Закону України "Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи", кадастровий номер земельної ділянки зазначається у заяві за його наявності, а копія документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або копія договору суперфіцію додається до заяви за наявності.

Інформацію про речове право на земельну ділянку, право власності на об`єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці, відомості з Державного земельного кадастру уповноважені органи містобудування та архітектури отримують відповідно до частини восьмої статті 9 Закону України «Про адміністративні послуги».

Цей перелік документів для надання містобудівних умов та обмежень є вичерпним.

Витяг з містобудівного кадастру для формування містобудівних умов та обмежень до документів замовника додає служба містобудівного кадастру (у разі її утворення).

Перелік об`єктів будівництва, для проектування яких містобудівні умови та обмеження не надаються, визначає центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва, архітектури, містобудування.

Підставами для відмови у наданні містобудівних умов та обмежень є: 1) неподання визначених частиною третьою цієї статті документів, необхідних для прийняття рішення про надання містобудівних умов та обмежень; 2) виявлення недостовірних відомостей у документах, що посвідчують право власності чи користування земельною ділянкою, або у документах, що посвідчують право власності на об`єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці; 3) невідповідність намірів забудови вимогам містобудівної документації на місцевому рівні.

Відмова у наданні містобудівних умов та обмежень з обґрунтуванням підстав такої відмови надається у строк, що не перевищує встановлений строк їх надання.

Містобудівні умови та обмеження містять: 1) назву об`єкта будівництва, що повинна відображати вид будівництва та місце розташування об`єкта; 11) ідентифікатор об`єкта будівництва або закінченого будівництвом об`єкта (для об`єктів нового будівництва та закінчених будівництвом об`єктів, яким присвоєно ідентифікатор об`єкта будівництва до видачі містобудівних умов та обмежень); 2) інформацію про замовника; 3) відповідність на дату надання містобудівних умов та обмежень цільового та функціонального призначення земельної ділянки містобудівній документації на місцевому рівні; 4) гранично допустиму висотність будинків, будівель та споруд у метрах (з урахуванням обмежень використання приаеродромних територій, встановлених відповідно до Повітряного кодексу України); 5) максимально допустимий відсоток забудови земельної ділянки; 6) максимально допустиму щільність населення в межах житлової забудови відповідної житлової одиниці (кварталу, мікрорайону); 7) мінімально допустимі відстані від об`єкта, що проектується, до червоних ліній, ліній регулювання забудови, існуючих будинків та споруд; 8) планувальні обмеження (охоронні зони пам`яток культурної спадщини, межі історичних ареалів, зони регулювання забудови, зони охоронюваного ландшафту, зони охорони археологічного культурного шару, в межах яких діє спеціальний режим їх використання, охоронні зони об`єктів природно-заповідного фонду, прибережні захисні смуги, зони санітарної охорони, планувальні обмеження використання приаеродромних територій, встановлені відповідно до Повітряного кодексу України); 9) охоронні зони об`єктів транспорту, зв`язку, інженерних комунікацій, відстані від об`єкта, що проектується, до існуючих інженерних мереж.

Перелік зазначених умов є вичерпним.

Відомості, визначені пунктами 3, 4, 6-9 цієї частини п`ятої статті 29 цього Закону, визначаються у містобудівних умовах та обмеженнях на підставі відомостей Державного земельного кадастру. Дія цього положення не поширюється на випадки, коли такі дані були встановлені містобудівною документацією до набрання чинності цим абзацом і відомості про них не внесені до Державного земельного кадастру.

Надання містобудівних умов та обмежень або прийняття рішення про відмову в їх наданні здійснюється відповідним уповноваженим органом містобудування та архітектури протягом 10 робочих днів з дня реєстрації заяви, затверджується наказом такого органу.

Відомості про надані містобудівні умови та обмеження підлягають внесенню до реєстру містобудівних умов та обмежень, який веде відповідний уповноважений орган містобудування та архітектури.

Порядок ведення реєстру містобудівних умов та обмежень визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва, архітектури, містобудування.

Доступ користувачів до даних реєстру містобудівних умов та обмежень здійснюється безоплатно через офіційний веб-сайт уповноваженого органу містобудування та архітектури.

Містобудівні умови та обмеження є чинними до завершення будівництва об`єкта незалежно від зміни замовника.

Внесення змін до містобудівних умов та обмежень може здійснювати орган, що їх надав, за заявою замовника або за рішенням суду.

Скасування містобудівних умов та обмежень здійснюється: 1) за заявою замовника; 3)за рішенням суду.

У разі скасування за рішенням суду містобудівних умов та обмежень посадові особи відповідного уповноваженого органу містобудування та архітектури несуть відповідальність згідно із законом.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов наступних висновків.

Суд вважає, що суть спору зводиться до незгоди Позивача і встановленням в МУО №19 гранично допустимої висотності багатоквартирного житлового будинку висотою 12 м.

З цього приводу суд зазначає таке.

Пункт 1 розділу «Містобудівні умови та обмеження» МУО №57, визначає гранично допустиму висотність будинків, будівель та споруд висотою 12 м (а.с.8).

Як вбачається із норм права, які регламентують спірні правовідносини питання гранично допустимої висотності будинків, будівель та споруд можуть визначатися: 1) державними будівельними нормами; 2) генеральним планом населеного пункту; 3) планом зонування.

Рішенням восьмого скликання дев`ятої сесії Байковецької сільської ради від 28 травня 2021 р. №8/9/9 «Про затвердження містобудівної документації «Внесення змін до Генерального плану с.Байківці Тернопільського району Тернопільської області», затверджено містобудівну документацію «Внесення змін до Генерального плану с.Байківці Тернопільського району Тернопільської області». Вказане рішення розміщено на офіційному веб-сайті Байківецької сільської ради Тернопільського району за посиланням https://rada.info/upload/users_files/04394846/docs/b8b01f376b5539388b25ecc0fe9d8333.pdf .

Генеральний план с.Байківці Тернопільського району з урахуванням внесених змін розміщений на офіційному веб-сайті Байківецької сільської ради за посиланням https://drive.google.com/file/d/1kMgRkF5X4tceICEkdSSGdA8p8Kje6BUI/view .

Як видно з Генерального плану с.Байківці Тернопільського району, останній не містить обмежень щодо будівництва будинків, будівель та споруд з гранично допустимою висотністю 12 м (до 4-поверхів включно).

Разом з тим, в складі генерального плану населеного пункту розробляється план зонування території з метою визначення умов та обмежень використання території у межах визначених функціональних зон.

Плану зонування території розробляється з метою створення сприятливих умов для життєдіяльності людини, забезпечення захисту території від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, запобігання надмірній концентрації населення і об`єктів виробництва, зниження рівня забруднення навколишнього природного середовища, охорони та використання території з особливим статусом. План зонування встановлює функціональне призначення, вимоги до забудови окремих територій (функціональних зон) населеного пункту, їх ландшафтної організації. Параметри використання території та будівель, запропонованих для розташування у межах декількох земельних ділянок або окремої земельної ділянки, зокрема функціональне призначення, граничні поверховість та площа забудови, можливе розміщення на ділянці, є обов`язковими для врахування під час зонування відповідної території.

Отже, гранична поверховість будинків, будівель та спору, які будуються на відповідній території можуть визначатись планом зонування території.

Рішення Байковецької сільської ради Тернопільського району оприлюднюються на офіційному веб-сайті за посиланням https://bsr1653.gov.ua/docs/ .

Так, проаналізувавши рішення, які містяться на вказаному веб-сайті суд дійшов висновку про те, що план зонування території не затверджувався Відповідачем. Більше того, вказана обставина не спростована Відповідачем у відзиві на позовну заяву.

Нормативно-правовим актом, який визначив максимально допустиму висоту (поверховість) житлової забудови в населених пунктах, є ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування та забудова територій», затверджені наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 26.04.2019 №104 «Про затвердження ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування і забудова територій».

Відповідно до абзацу 2 підпункту 6.1.3 пункту 6.1 «Зона житлової забудови» ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування та забудова територій» максимально допустима висота (поверховість) житлової забудови визначається від чисельності населення та класифікації населеного пункту, з врахуванням встановлених обмежень щодо охорони культурної спадщини, а саме: сільські населені пункти чисельністю понад 1 тис. осіб - садибна забудова та багатоквартирні житлові будинки висотою до 12 м (до 4-х поверхів включно).

Рішенням Окружного адміністративного суду від 03.03.2021 у справі №640/17011/20, яке залишено в силі постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 01.09.2021 визнано протиправним та скасовано наказ Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 26.04.2019 №104 в частині затвердження абзацу 2 пункту 6.1.3 Державних Будівельних Норм Б.2.2-12:2019 «Планування і забудова територій», серед іншого, в частині максимально допустимої висотності (поверховості) житлової забудови в сільських населених пунктах чисельністю понад 1 тис. осіб – садибна забудова та багатоквартирні житлові будинку висотою до 12 м (до 4-х поверхів включно); визнано протиправним та нечинним абзац 2 пункту 6.1.3 Державних Будівельних Норм Б.2.2-12:2019 «Планування і забудова територій», затверджений наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 26.04.2019 №104, зокрема в частині максимально допустимої висотності (поверховості) житлової забудови в сільських населених пунктах чисельністю понад 1 тис. осіб – садибна забудова та багатоквартирні житлові будинку висотою до 12 м (до 4-х поверхів включно).

Отже, гранично допустима висотність багатоквартирного житлового будинку висотою 12 м в на території с. Байківці Тернопільського району не визначається: ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування і забудова територій», оскільки останні в цій частині визнанні протиправними та нечинними; Генеральним планом с. Байківці, оскільки останній не містить обмежень гранично допустимої висотності будинків; планом зонування території, позаяк такий не затверджувався Відповідачем.

Відтак, суд вважає, що обмеження Відповідачем в пункті 1 розділу «Містобудівні умови та обмеження» МУО №57 гранично допустимої висотності будинків, будівель та споруд 12 м є протиправними.

Разом з тим, суд зазначає, що частину першу статті 2, статті 8, 242, 246 Кодексу адміністративного судочинства України потрібно розуміти так, що завданням адміністративного судочинства, серед іншого, є ефективний захист порушених прав. При цьому, захист порушених прав може ефективним тоді, коли сторони рівною мірою мали право на заслуховування свої аргументів в суді, які в подальшому викладено в судовому рішенні, навіть тоді, коли їх наявність не впливає за результат ухваленого рішення. Оскільки, ще одним завданням адміністративного судочинства та судового рішення, зокрема, є забезпечення визначеності у відносинах між учасниками в подальшому, з тим щоб один з них мав правові орієнтири у своїй поведінці в подальшому.

Як вбачається із заяв по суті Позивач звернувся до Відповідача із заявою про надання МУО для проектування об`єкту будівництва техніко-економічні показники якого, серед іншого, передбачають висоту багатоквартирного житлового будинку 36 м.

Відповідач надав МУО №57 в яких зазначив відомості, передбачені частиною п`ятою статті 29 Закону №3038-IV, серед яких, гранично допустиму висоту багатоквартирного житлового будинку 12 м.

Тому, спір в межах даних правовідносин виник виключно в частині пункту 1 розділу «Містобудівні умови та обмеження» МУО №19, який визначив гранично допустиму висотність будинків, будівель та споруд висотою 12 м (а.с.8). З іншою частиною МУО №57 Позивач погоджується. Більше того, інші відомості, які містяться в МУО №57 внесені згідно із заявою Позивача та документами, які надавались ним Відповідачу.

Аналіз частини восьмої статті 29 Закону №3038-IV про те, що у випадку порушення наданими містобудівними умовами та обмеженнями прав замовника його права можуть бути відновлені в один із двох способів: 1) внесенням змін до МУО (абз.2 ч.8 ст.29); 2) скасуванням МУО (абз.3 ч.8 ст.29).

Під час розгляду даної справи суд не здійснював оцінку правомірності МУО №19 в цілому, оскільки доводи Позивача зводились до протиправності пункт 1 розділу «Містобудівні умови та обмеження» МУО №57.

У зв`язку із цим, суд погоджується з доводами Відповідача про те, що обраний спосіб захисту порушених прав Позивачем у виді визнання протиправними та скасування МУО, зобов`язання Відповідача видати нові МУО не відповідає характеру спірних правовідносин, змісту прав Позивача, що зазнали порушення.

Тому, суд вважає, що належним способом захисту прав порушених Позивача є визнання протиправним та скасування пункту 1 розділу «Містобудівні умови та обмеження» МУО №57 який порушує право позивача на будівництво багатоквартирного житлового будинку висотою 36 м.

Водночас, для відновлення порушених прав позивача необхідно здійснити у спосіб зобов`язання Відповідача внести зміни до Містобудівних умови та обмежень для проектування об`єкта будівництва, затверджених наказом №19 від 02 серпня 2021 р. реєстраційний номер 57, шляхом викладення пункту 1 розділу «Містобудівні умови та обмеження» в наступній редакції: «Визначити гранично допустиму висоту об`єкта проектування 36 м».

Суд вважає, що спірній ситуації підстава для внесення змін обумовлюється наданням уповноваженим органом містобудування та архітектури замовнику містобудівних умов та обмежень з іншими даними, а ніж ті про які просив замовник. Наведене є відмовою уповноваженого органу містобудування та архітектури в наданні містобудівних умов та обмежень на умовах про які просив замовник, з одночасним зазначенням інших даних, які на думку уповноваженого органу відповідають вимогам закону. Наведене свідчить про порушення прав замовника у відповідній частині та є підставою для надання йому правового захисту в суді.

Частина друга статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначає, що рішення суб`єкта владних повноважень повинно бути прийнятим: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Наведене свідчить, що приймаючи рішення про надання МУО №57 із обмеженням в пункті 1 розділу «Містобудівні умови та обмеження» гранично допустимої висотності будинку 12 м Відповідач діяв хоча й в межах повноважень, які передбачені законом, однак не спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, не обґрунтовано, без врахування всіх обставин, які мають значення для прийняття рішення.

Зазначені обставини є підставою для ухвалення рішення про частикове задоволення позовних вимог.

Вирішуючи спір між сторонами суд вирішує питання про розподіл судових витрат (ч.1 ст.143 КАС).

Відповідно до частини першої статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати складаються із судового збору та витрат пов`язаних із розглядом справ.

Згідно із частиною другою статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюється Законом України «Про судовий збір» від 08.07.2011 №3674-VI (в редакції, яка діяла на час звернення позивача до суду).

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, судові витрати у справі у вигляді судового збору підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань Байковецької сільської ради Тернопільського району в сумі 2 270 грн.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати пункт 1 розділу «Містобудівні умови та обмеження» Містобудівних умови та обмежень для проектування об`єкта будівництва, затверджених наказом відділу містобудування та архітектури Байковецької сільської ради від 02 серпня 2021 р. №19, реєстраційний номер 57, яким визначено гранично допустиму висотність будинку 12 м.

3. Зобов`язати Байковецьку сільську раду в особі уповноваженого органу – відділу містобудування та архітектури внести зміни до Містобудівних умови та обмежень для проектування об`єкта будівництва, затверджених наказом від 02 серпня 2021 р. №19, реєстраційний номер 57, шляхом викладення пункту 1 розділу «Містобудівні умови та обмеження» в наступній редакції: «Визначити гранично допустиму висоту об`єкта проектування 36 м».

4. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

5. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Байковецької сільської ради в користь товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Затишок" понесені судові витрати у вигляді судового збору сплаченого за подання позову в сумі 2270 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повне судове рішення складено 07 жовтня 2021 року.

Реквізити учасників справи:

позивач:

- Товариство з обмеженою відповідальністю "КОМПАНІЯ ЗАТИШОК" (місцезнаходження/місце проживання: вул. Академіка Корольова, 4/80,м. Тернопіль,46023 код ЄДРПОУ/РНОКПП 44159799);

відповідач:

- Байковецька сільська рада (місцезнаходження/місце проживання: вул. Січових Стрільців,43,с. Байківці,Тернопільський район, Тернопільська область,47711 код ЄДРПОУ/РНОКПП 04394846);

Головуючий суддя Осташ А.В.