Рішення № 100182162, 06.10.2021, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/5222/21

06 жовтня 2021 рокум.ТернопільТернопільський окружний адміністративний суд, у складі:

головуючого судді Баранюка А.З.

за участю:

секретаря судового засідання Якібчук О.Д.

позивача: ОСОБА_1 ;

представника відповідачів: Старжинського Т.Р.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Тернопільській області, Тернопільського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Тернопільській області про визнання протиправними та скасування висновків, -

ВСТАНОВИВ:

До Тернопільського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі-позивач, ОСОБА_1 ) із адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Тернопільській області, Тернопільського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Тернопільській області (далі-відповідачі) про:

визнання протиправним та скасування висновку від 02 серпня 2021 року про анулювання дозволу на зберігання пристрою вітчизняного виробництва для відстрілу патронів споряджених гумовими кулями несмертельної дії № 3085 від 18.06.2019 року виданого ГУНП в Тернопільській області на зберігання мисливської нарізної зброї SAVAGE кал. 308 Win № НОМЕР_1 ;

визнання протиправним та скасування висновку від 03 серпня 2021 року про анулювання дозволу на зберігання та носіння мисливської і гладкоствольної зброї, яким анульовано дозвіл № НОМЕР_2 виданий Збаразьким ВП ГУНП в Тернопільській області від 18.09.2013 року на зберігання, носіння мисливської і ланко сі вольної зброї марки «Ata Arms Neo 12» 12 калібру № НОМЕР_3 та «МР 43», 12 кал. № НОМЕР_4 .

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що підставою складання оскаржуваних висновків про анулювання дозволу на право зберігання та носіння мисливської та гладкоствольної зброї від 02.08.2021 року та 03.08.2021 року слугувала постанова Підволочиського районного суду Тернопільської області від 23.07.2021 року у справі № 604/785/21, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КпАП України у зв`язку із вчиненням позивачем домашнього насильства щодо своєї дружини.

Позивач вказує, що такі дії не носили систематичного характеру, що виключає можливість анулювання дозволів на придбання, зберігання і носіння зброї, основних частин зброї, пристроїв та боєприпасів відповідно до п.5.1 Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів.

Ухвалою від 26 серпня 2021 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

09 вересня 2021 року Головним управлінням Національної поліції в Тернопільській області подано до суду відзив на позовну заяву у якому відповідач позовні вимоги заперечив та пояснив, що позивачу 18.06.2019 року та 18.09.2013 року видано дозволи на зберігання та носіння мисливської нарізної та гладко ствольної зброї. 02 та 03 серпня 2021 року затверджені висновки про анулювання цих дозволів, оскільки позивачем 20.06.2021 вчинено домашнє насильство відносно своєї дружини ОСОБА_2 , що підтверджується постановою Підволочиського районного суду Тернопільської області від 23.07.2021 року у справі № 604/785/21.

Статтею 10 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» до повноважень уповноважених підрозділів органів Національної поліції України у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, серед іншого, віднесено анулювання дозволів на право придбання, зберігання, носіння зброї та боєприпасів їх власникам у разі вчинення ними домашнього насильства, а також вилучення зброї та боєприпасів у порядку, визначеному законодавством. Відповідно до пункту 21 частини першої статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань здійснює контроль за дотриманням фізичними та юридичними особами спеціальних правил та порядку зберігання і використання зброї, спеціальних засобів індивідуального захисту та активної оборони, боєприпасів, вибухових речовин і матеріалів, інших предметів, матеріалів та речовин, на які поширюється дозвільна система органів внутрішніх справ.

У відповідності з Рекомендаціями №R (80) 2 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень від 11.03.1980, під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин. Отже, дискреційним повноваженнями є повноваження, яке надає певний ступінь свободи адміністративному органу при прийнятті рішення, тобто коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) обрати один з кількох варіантів рішення. Тобто, дискреційними є повноваження суб`єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є правомірною.

А тому, Головне управління Національної поліції в Тернопільській області просить суд у задоволенні позовних вимог відмовити.

Ухвалами суду від 13 вересня 2021 року та 29 вересня 2021 року розгляд справи відкладався у зв`язку із витребуванням додаткових доказів.

В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити.

Представник відповідачів в судовому засіданні проти позовних вимог заперечив, просив відмовити в їх задоволенні.

Суд, заслухавши в судовому засіданні пояснення сторін, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали, що містяться у справі, встановив наступні факти.

18.09.2013 року гр. ОСОБА_1 видано дозвіл № 1027 на права зберігання та носіння мисливської гладкоствольної зброї марки «Ata Arms Neo 12» 12 калібру № НОМЕР_3 та «МР 43» 12 кал № НОМЕР_4 .

18.06.2019 року гр. ОСОБА_1 видано дозвіл № 3085 на право зберігання та носіння мисливської нарізної зброї SAVAGE кал. НОМЕР_5 .

20.06.2021 позивач здійснив домашнє насильство відносно своєї дружини ОСОБА_2 , чим вчинив адміністративне правопорушення передбачене частиною першою статті 173-2 КУпАП, про що складено протокол серії ВАВ № 060300 від 21.06.2021р (а.с. 38).

Постановою Підволочиського районного суду Тернопільської області від 23.07.2021 у справі №604/785/21 ОСОБА_1 визначено винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) та накладено на позивача адміністративне стягнення у виді штрафу 170 грн (а.с. 10).

02.08.2021 р. начальником ГУНП в Тернопільській області затверджено висновок про анулювання дозволу на зберігання пристрою вітчизняного виробництва для відстрілу патронів споряджених гумовими кулями несмертельної дії, яким анульовано дозвіл № 3085 від 18.06.2019 р. на зберігання мисливської нарізної зброї SAVAGE кал. 308 Win № НОМЕР_1 (а.с. 8).

03.08.2021 р. т.в.о. начальника Тернопільського РУП ГУНП затверджено висновок про анулювання дозволу на зберігання та носіння мисливської гладко ствольної зброї марки «Ata Arms Neo 12» 12 калібру № НОМЕР_3 та «МР 43» 12 кал № НОМЕР_4 (а.с. 9).

Не погоджуючись із зазначеними рішеннями відповідачів позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 1 статті 173-2 КУпАП визначено, що за вчинення домашнього насильства, тобто умисного вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого передбачено накладення штрафу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від тридцяти до сорока годин, або адміністративний арешт на строк до семи діб.

Статтею 10 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» до повноважень уповноважених підрозділів органів Національної поліції України у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, серед іншого, віднесено анулювання дозволів на право придбання, зберігання, носіння зброї та боєприпасів їх власникам у разі вчинення ними домашнього насильства, а також вилучення зброї та боєприпасів у порядку, визначеному законодавством.

Відповідно до абзаців 1, 2 п. 9 Положення про дозвільну систему, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 1992 року №576, видача дозволів на виготовлення, придбання, зберігання, обліку, охорону, перевезення і використання предметів, матеріалів і речовин, відкриття підприємств, майстерень і лабораторій здійснюється на вогнепальну зброю (нарізну воєнних зразків, несучасну стрілецьку, спортивну, навчальну, охолощену, мисливську нарізну і гладкоствольну), бойові припаси до неї, холодну зброю, пристрої вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та зазначені патрони, сховища, склади і бази, де вони зберігаються, стрілецькі тири і стрільбища, мисливсько-спортивні стенди, а також підприємства і майстерні по виготовленню і ремонту вогнепальної та холодної зброї, піротехнічні майстерні, пункти вивчення матеріальної частини зброї, спеціальних засобів, правил поводження з ними та їх застосування, магазини, в яких здійснюється продаж зброї та бойових припасів до неї - у порядку, визначеному МВС України.

Інструкція про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів затверджена наказом МВС від 21.08.1998 №622 (далі-Інструкція №622).

Згідно із підпунктом 2.3.2 пункту 2.3 Інструкції №622 дозволи видаються УП ГУНП на право перевезення через митний кордон України мисливської вогнепальної зброї, основних частин зброї, бойових припасів до неї, пневматичної, холодної та охолощеної зброї громадянами України; придбання, зберігання та носіння мисливської нарізної, гладкоствольної зброї, пневматичної, холодної, охолощеної зброї, пристроїв громадянами України.

Відповідно до п. 2.3.3 пункту 2.3 Інструкції №622 територіальні підрозділи поліції видають дозволи на придбання, зберігання і носіння громадянами України мисливської гладкоствольної зброї, основних частин зброї, бойових припасів до неї, пневматичної, холодної та охолощеної зброї.

Відповідно до глави 4 Інструкції № 622 згідно із законодавством України органам поліції надано право анулювати дозволи на придбання, зберігання і носіння зброї, основних частин зброї, пристроїв та боєприпасів, видані громадянам, які зловживають спиртними напоями, вживають наркотичні засоби без призначення лікаря, інші одурманюючі засоби, хворіють на психічні захворювання, та в інших випадках, передбачених законодавством, анулювати дозволи на придбання, зберігання та носіння зброї, основних частин зброї та пристроїв, видані громадянам, у випадках, передбачених пунктом 5.1 глави 5 цього розділу. Після анулювання дозволу на зберігання і носіння зброї та пристрою власник зобов`язаний здати зброю (за наявності основні частини зброї) чи пристрій, патрони і бойові припаси до них до органу поліції та прийняти рішення щодо подальшого її переоформлення чи реалізації (пункт 12.21 глави 12 розділу II цієї Інструкції). У разі незгоди власника з рішенням органу поліції про анулювання зазначеного дозволу матеріали передаються до суду для вирішення питання щодо примусового вилучення зброї, основних частин зброї, пристроїв, патронів і бойових припасів до них. Відповідна інформація вноситься програмно-технічними засобами інформаційно-телекомунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України» до баз даних єдиної інформаційної системи МВС.

Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку про те, що органам поліції надано право анулювати дозволи на придбання, зберігання та носіння зброї, основних частин зброї та пристроїв, видані громадянам.

Відповідно до абзацу 2 п. 5.1 Інструкції №622 органи поліції не мають права давати згоду керівникам підприємств, установ, організацій та суб`єктам господарювання на укладення трудових договорів на виконання таких робіт, а також видавати дозволи на придбання, зберігання та носіння вогнепальної зброї та бойових припасів до неї, пневматичної чи холодної зброї, пристроїв та патронів до них громадянам, а також проводити їх перереєстрацію в разі:

наявності в особи медичних протипоказань до виконання вказаних функціональних обов`язків та володіння зброєю;

наявності даних про систематичне (два чи більше разів) порушення такою особою громадського порядку, зловживання спиртними напоями, вживання наркотичних речовин без призначення лікаря, інших одурманюючих засобів, скоєння насильства в сім`ї, що підтверджується документально;

повідомлення такій особі про підозру або складення щодо такої особи повідомлення про підозру, яке не вручене внаслідок не встановлення її місця знаходження;

наявності в особи судимості за злочин, яка не погашена або не знята в установленому порядку;

відсутності довідки про вивчення матеріальної частини зброї, спеціальних засобів, правил поводження з ними та їх застосування;

відсутності права, визначеного актами законодавства, на придбання, зберігання і носіння пристроїв.

Тобто, пунктом 5.1 глави 5 розділу I Інструкції №622 передбачено вичерпний перелік підстав, за яких органи поліції не мають права видавати дозволи на придбання, зберігання та носіння вогнепальної зброї та бойових припасів до неї, пневматичної чи холодної зброї, пристроїв та патронів до них громадянам, а також проводити їх перереєстрацію. Цей перелік підстав також застосовується для анулювання вказаних дозволів.

Такий висновок суду узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постановах від 03.03.2020 року у справі №540/544/19, від 27.04.2020 у справі №440/4600/18.

Суд зауважує, що предметом спору у даній справі є висновки якими позивачу анульовано дозволи на право носіння та зберігання зброї.

Як вже зазначалося, постановою Підволочиського районного суду Тернопільської області від 23.07.2021 у справі №604/785/21 ОСОБА_1 визначено винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Суд звертає увагу, що відповідачем не надано доказів про повторне вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, що б слугувало підставою для анулювання дозволу на право носіння та зберігання зброї, згідно приписів п.5.1 розділу 5 Інструкції № 622.

Вчинення позивачем домашнього насильства один раз 20 червня 2021 року підтверджується також довідкою управління інформаційно-аналітичної підтримки ГУНП в Тернопільській області від 05 жовтня 2021 року № 3384/6/01-21 (а.с. 53).

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

В постанові від 03.02.2021 року у справі 710/1148/17 Верховний Суд зробив висновок, що із системного аналізу глави 4 у взаємозв`язку із приписами п. 5.1. глави 5 Інструкції № 622, в рамках спірних правовідносин, законною підставою для анулювання відповідачами дозволів на право носіння та зберігання мисливської гладко ствольної та нарізної зброї є наявність даних про систематичне (два чи більше разів) порушення позивачем, а саме - скоєння насильства в сім`ї, що підтверджується документально.

Враховуючи наведене, суд не погоджується з поясненнями ГУНП в Тернопільській області про наявність дискреційних повноважень відповідачів на анулювання зазначених дозволів у спірних правовідносинах.

Відтак, зважаючи на відсутність систематичності (два чи більше разів) вчинення порушення у вигляді вчинення насильства в сім`ї, що підтверджується документально, як ознаки та підстави для правомірного анулювання дозволів на право носіння та зберігання зброї, висновки відповідачів про анулювання таких дозволів не може бути визнані підставними та такими, що відповідають вимогам чинного законодавства.

Як зазначено у ч.1 ст.9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини другої статті 73 КАС України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частин першої та другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За змістом частини першої статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

На думку суду відповідачами, як суб`єктами владних повноважень, покладений на них обов`язок доказування з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 КАС України, не виконано та не доведено правомірність та законність їх дій та рішень, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Визнати протиправним та скасувати висновок від 02 серпня 2021 року про анулювання дозволу на зберігання пристрою вітчизняного виробництва для відстрілу патронів споряджених гумовими кулями несмертельної дії № 3085 від 18.06.2019 року виданого ГУНП в Тернопільській області на зберігання мисливської нарізної зброї SAVAGE кал. 308 Win № НОМЕР_1 ОСОБА_1 .

Визнати протиправним та скасувати висновок від 03 серпня 2021 року про анулювання дозволу на зберігання та носіння мисливської і гладкоствольної зброї № НОМЕР_2 виданого Збаразьким ВП ГУНП в Тернопільській області від 18.09.2013 року на зберігання, носіння мисливської і ланко сі вольної зброї марки «Ata Arms Neo 12» 12 калібру № НОМЕР_3 та «МР 43», 12 кал. № НОМЕР_4 ОСОБА_1 .

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Тернопільській області на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у розмірі 908 (дев`ятсот вісім) грн 00 коп.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Тернопільського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Тернопільській області на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у розмірі 908 (дев`ятсот вісім) грн 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повне судове рішення складено 07 жовтня 2021 року.

Реквізити учасників справи:

позивач:

- ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_6 );

відповідачі:

- Головне управління Національної поліції в Тернопільській області (місцезнаходження: вул. Валова, 11, м. Тернопіль, Тернопільська область, 46001, код ЄДРПОУ 40108720);

- Тернопільське районне управління поліції Головного управління Національної поліції в Тернопільській області (місцезнаходження: бульвар Т.Шевченка, 10, м.Тернопіль, 46001, код ЄДРПОУ 40108720).

Головуючий суддя Баранюк А.З.