Рішення № 100180795, 05.10.2021, Луганський окружний адміністративний суд

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

05 жовтня 2021 рокуСєвєродонецькСправа № 360/3896/21

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Тихонов І.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (в письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправним та скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

26 липня 2021 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі – позивач; ФОП ОСОБА_1 ) до Держаної служби України з безпеки на наземному транспорті (далі – відповідач), в якій позивач просить:

- визнати протиправним та скасувати постанову № 222769 від 21.07.2021 про застосування адміністративно-господарського штрафу.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 21.07.2021 в. о. заступника начальника Управління - начальника ВДК за безпекою на транспорті в Луганській області винесено постанову від 21.07.2021 № 222769 про застосування адміністративно-господарського штрафу до ФОП ОСОБА_1 в сумі 8 500,00 грн.

Підставою для притягнення до відповідальності став акт про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів від 24.06.2021 № 043542, за результатами якого в м. Кремінна виявлено перевищення осьового навантаження автомобіля КАМАЗ 6511, реєстраційний номер НОМЕР_1 , а саме: навантаження на задню вісь склало 16,93 тони при нормі в 16 тон, що, згідно оскаржуваної постанови від 21.07.2021 № 222769, є порушенням ч. 1 абз. 14 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт».

Із вказаною постановою позивач не погоджується у зв`язку з наступним.

24.06.2021 вантажним автомобілем КАМАЗ 6511, реєстраційний номер НОМЕР_2 , який належить ФОП ОСОБА_1 , здійснювалось перевезення для власних цілей піску з м. Сєвєродонецьк до м. Кремінна.

Приблизно о 14:00 в м. Кремінна автомобіль було зупинено посадовою особою Укртрансбезпеки у Луганській області і здійснено габаритно-ваговий контроль шляхом зважування автомобіля. За результатами зважування виявлено навантаження на передню вісь (вісь 1) 3,65 т, задню вісь (вісь 2) - 8,53 т., задню вісь (вісь 3) - 8,4 т, фактична загальна вага автомобіля - 20,58 т. За результатами проведення зважування складено довідку про результати здійснення габаритно-вагового контрою від 24.06.2021 № 0003239.

У подальшому посадовою особою Укртрансбезпеки у Луганській області складено акт про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів від 24.06.2021 № 043542, відповідно до якого навантаження за задню вісь склало 16,93 тони при нормі в 16,00 тон.

Вважає, що вказані результати вимірювань не відповідають дійсності, оскільки згідно свідоцтва про державну реєстрацію маса автомобіля КАМАЗ 6511, реєстраційний номер НОМЕР_1 , без навантаження становить 9350,00 кг, а згідно накладної від 24.06.2021 № 2406/18 та квитанції від 24.07.2021 № 2406/18, виданих при завантаженні КП «Лисичанський завод залізобетонних виробів» (додаються) в автомобіль було завантажено 13 450,00 кг.

Отже, загальна маса автомобіля під час зважування не могла бути меншою 22 800,00 кг (9350,00+13450,00), що свідчить про некоректність результатів здійсненого посадовою особою Укртрансбезпеки габаритно-вагового контролю.

Крім того, предметом перевезення 24.06.2021 був пісок, що є сипучою речовиною.

24.06.2021 вказаний вище транспортний засіб пройшов зважування на ваговому комплексі, за результатами якого встановлено перевищення габаритних вагових параметрів ТЗ, а саме повна маса ТЗ склала 20,58 тон при допустимих 40 тонах, а навантаження на здвоєну вісь становило 16,93 т при нормативно допустимому -16т.

Вказане свідчить про непідтвердженість порушення позивачем правил здійснення перевезення вантажів.

До того ж Єдиною методикою виконання вимірювань поосьових навантажень на маси вантажних транспортних засобів у русі в Україні є лише Методика виконання вимірювань поосьових навантажень та маси вантажних транспортних засобів у русі, розроблена Харківським національним автомобільно-дорожнім університетом Державної служби автомобільних доріг України, затверджена заступником голови Державної служби автомобільних доріг України (Укравтодор), атестована у відповідності з ГОСТ 8.010-99 Національним науковим центром «Інститут Метрології», свідоцтво про атестацію № 02-84- 08. Разом із тим, вказана методика не розповсюджується на транспорті засоби з рідким вантажем або вантажем, що змінює розподіл навантажень на вісі транспортного засобу в русі.

Складені відповідачем 24.06.2021 документи (довідка та акт) не дають можливості дійти висновку про проведення ним рейдової перевірки, а акт від 24.06.2021 № 043542 взагалі не відповідає формі, встановленій Додатком 3 до Порядку № 1567, що додатково свідчить про невідповідність оскаржуваної постанови вимогам діючого законодавства та її протиправність.

Ухвалою суду від 30.07.2021 позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху та встановлено строк на усунення її недоліків. Позивач усунув недоліки заяви. (арк.спр.23).

Ухвалою суду від 06.08.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у даній справі. Справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (арк.спр.45-47).

Відповідач адміністративний позов не визнав, про що 26 серпня 2021 року за вхідним реєстраційним № 28433/2021 подав відзив на позовну заяву , в якому у задоволенні позовних вимог просив відмовити посилаючись на наступне (арк.спр.32-36).

Згідно з матеріалами про порушення 14.06.2021 о 14-13 год. на км 139+800 а/д Р-66 КПП «Лозно-Олександрівка» - Сватове - Лисичанськ - Луганськ на підставі направлення на перевірку від 22.06.2021 № 014045 співробітниками Східного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки в ході рейдової перевірки транспортних засобів, що здійснювали перевезення пасажирів і вантажів, було проведено точний габаритно-ваговий контроль вантажного автомобіля КамАЗ 65115, держ. номер НОМЕР_1 , що, згідно зі Свідоцтвом про реєстрацію ТЗ НОМЕР_3 , належить ОСОБА_1 . Зважування проведено за допомогою ваг платформних типу 30ВП4-2, Держреєстр України №У3531-14, зав. № 1270, повірка від 06.07.2020, термін дії - до 05.07.2021, тобто на дату проведення зважування чинна.

Згідно з Талоном зважування № ІD:160 навантаження на осі автомобіля склало: вісь 1 - 3,65 т, вісь 2 - 8,53 т, вісь 3 - 8,4 т. Тобто повна маса транспортного засобу склала 20,58 т при максимально дозволеній 40 т. Враховуючи відстань між осями 1-2 - 2,85 м та 2-3 - 1,35 м, осі 2-3 є здвоєними і сумарне навантаження на них склало 16,93 т при максимально дозволеному 16 т. Перевищення встановлених вагових параметрів склало 0,93 т, або 5,81 %.

За результатами габаритно-вагового контролю складено Довідку № 0003239 про результати здійснення ГВК та Акт № 043542 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів.

21.07.2021 у присутності Позивача в.о. заступника начальника Східного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки - начальника відділу державного контролю за безпекою на транспорті у Луганській області А. Рязанцевою було розглянуто матеріали про порушення ФОП ОСОБА_1 законодавства про автомобільний транспорт. На підставі встановленого факту перевищення вагових параметрів під час перевезення вантажу на 5,81 % від максимально дозволеного без відповідного дозволу винесено постанову № 222769 про застосування до ФОП ОСОБА_1 адміністративно-господарського штрафу у сумі 8 500 грн відповідно до абзацу 14 частини першої статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт».

Згідно з даними сайту «Грузовік.біз» та інших відкритих джерел, споряджена маса автомобіля КамАЗ-65115 становить 10 550 кг та повна маса 25 200 кг, а не 9 350 кг та 24 500 кг відповідно, як зазначено у графі «G» Свідоцтва про реєстрацію ТЗ НОМЕР_3 , тобто цей запис не може бути враховано як об`єктивний доказ.

Твердження перевізника про те, що маса сипучого вантажу не є сталою у різних точках автомобіля під час заїзду на вагу, що може свідчити про помилковість результатів зважування, є безпідставними, що узгоджується з висновками Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, викладеними у постанові від 24.07.2019 у справі №803/1540/16.

Відсутність методики, затвердженої Мінекономрозвитку, не є підставою для невнесення плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, та не звільняє перевізників від відповідальності за перевищення вагових та габаритних параметрів транспортного засобу. Таку правову позицію висловлено Верховним Судом у постанові від 02.08.2018 у справі № 820/1420/17.

Крім того, зазначив, що в матеріалах справи відсутні докази звернення Позивача до уповноважених органів з метою отримання дозволу на рух з перевищенням вагових обмежень чи інформації про відмову від видачі вказаного дозволу уповноваженим органом, зважаючи на специфіку вантажу.

На підставі вищезазначеного, просив суд відмовити у задоволенні адміністративного позову ФОП ОСОБА_2 до Державної служби України з безпеки на транспорті про скасування Постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу від 21.07.2021 № 222769.

Розглянувши надані позивачем документи, з`ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду спору по суті, проаналізувавши норми законодавства, які регулюють спірні відносини та їх застосування сторонами, суд встановив наступне.

24.06.2020 року позивач вантажним автомобілем КАМАЗ 6511, реєстраційний номер НОМЕР_1 , який належить ФОП ОСОБА_1 , здійснював автоперевезення вантажу «пісок», згідно накладної від 24.06.2021 №2406/18 та квитанції від 24.06.2021 №2406/18, виданих при завантаженні КП «Лисичанський завод залізобетонних виробів» вагою 13450,00кг.(арк.спр.9-10; 13).

Згідно з матеріалами про порушення 24.06.2021 о 14-13 год. на км 139+800 а/д Р-66 КПП «Лозно-Олександрівка» - Сватове - Лисичанськ - Луганськ на підставі направлення на рейдову перевірку від 18.06.2021 № 014045 співробітниками Східного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки в ході рейдової перевірки транспортних засобів, що здійснювали перевезення пасажирів і вантажів, було здійснено габаритно-ваговий контроль вантажного автомобіля КамАЗ 65115, держ. номер НОМЕР_1 (арк.спр.38-39зв.бік).

Зважування проведено за допомогою ваг платформних типу 30ВП4-2, Держреєстр України №У3531-14, зав. № 1270, повірка від 06.07.2020 періодична (арк.спр.40).

За результатами перевірки службовими особами відповідача складено довідку № 00032239 про результати здійснення габаритно-вагового контролю від 24.06.2021 та талону зважування навантаження на осі, тонн автомобіля склало: вісь 1 - 3,65 т, вісь 2 - 8,53 т, вісь 3 - 8,40 т. Повна маса транспортного засобу склала 20,58 тонн (арк.спр.39 зв.бік).

Також службовими особами відповідача складено акт № 043542 від 24.06.2021 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів, розрахунок № 043542 від 24.06.2021 плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів згідно до акту від 24.06.2021 № 043524, акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом № 289059 від 24.06.2021 (арк.спр.39;18;41зв.бік).

В подальшому висновки акту перевірки та акту про перевищення транспортним засобом нормативно-вагових параметрів стали підставою для винесення постанови №222769 від 21.07.2021, якою за порушення Закону України «Про автомобільний транспорт» на підставі абз. 14 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» до позивача застосовано адміністративно-господарський штраф в розмірі 8500 грн.(арк.спр.21).

Позивач не погодився з правомірністю зазначеної постанови та звернувся до суду з даним позовом.

Розглянувши надані сторонами документи, з`ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду спору по суті, проаналізувавши норми законодавства які регулюють спірні відносини та їх застосування сторонами, судом встановлено наступне.

Відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами суб`єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень, регулює Закон України "Про автомобільний транспорт" №2344-III (далі Закон №2344-III).

Статтею 6 Закону №2344-III передбачено, що центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, здійснює, в т.ч. державний нагляд і контроль за дотриманням автомобільними перевізниками вимог законодавства, норм та стандартів на автомобільному транспорті.

Відповідно до пунктів 2, 3, 4 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженому Постановою КМУ від 08.11.2006 №1567 (далі Порядок №1567), державному контролю підлягають усі транспортні засоби вітчизняних та іноземних суб`єктів господарювання (далі транспортні засоби), що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України.

Органами державного контролю на автомобільному транспорті (далі органи державного контролю) є Укртрансбезпека, її територіальні органи.

Відповідно до п. 15 Порядку держконтролю під час проведення рейдової перевірки перевіряється, зокрема, наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом; виконання водієм інших вимог Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту та Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, інших нормативно-правових актів.

Згідно з п. 16 Порядку держконтролю під час проведення рейдової перевірки можливе здійснення габаритно-вагового контролю. Пунктом 21 Порядку держконтролю передбачено у разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт складання посадовою особою (особами), що провела перевірку, акта за формою згідно з додатком 3.

Частинами 14, 17 ст. 6 Закону №2344-III передбачено, що державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

Рейдові перевірки дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом здійснюються шляхом зупинки транспортного засобу або без такої зупинки посадовими особами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, та його територіальних органів, які мають право зупиняти транспортний засіб у форменому одязі за допомогою сигнального диска (жезла) відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України.

За визначенням, наведеним в абз. 54 ст. 1 Закону №2344-III, рейдова перевірка (перевірка на дорозі) - перевірка транспортних засобів суб`єкта господарювання на маршруті руху в будь-який час з урахуванням інфраструктури (автовокзали, автостанції, автобусні зупинки, місця посадки та висадки пасажирів, стоянки таксі і транспортних засобів, місця навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, контрольно-вагові комплекси та інші об`єкти, що використовуються суб`єктами господарювання для забезпечення діяльності автомобільного транспорту).

Пунктами 12, 14 Порядку №1567 передбачено, що рейдова перевірка додержання суб`єктом господарювання вимог, визначених пунктом 15 цього Порядку, здійснюється на підставі щотижневого графіка.

Рейдова перевірка транспортних засобів проводиться в будь-який час на окремо визначених ділянках дороги, маршрутах руху, автовокзалах, автостанціях, автобусних зупинках, місцях посадки та висадки пасажирів, стоянках таксі і транспортних засобів, місцях навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, місцях здійснення габаритно-вагового контролю, під час виїзду з підприємств та місць стоянки, на інших об`єктах, що використовуються суб`єктами господарювання для забезпечення діяльності автомобільного транспорту.

Згідно з пунктом 15 Порядку №1567 під час проведення рейдової перевірки перевіряється виключно:

- наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом;

- додержання вимог статей 53, 56, 57 і 59 Закону;

- додержання водієм вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР);

- відповідність зовнішнього і внутрішнього спорядження (екіпірування) транспортного засобу встановленим вимогам;

- оснащення таксі справним таксометром;

- відповідність кількості пасажирів, що перевозяться, відомостям, зазначеним у реєстраційних документах, або нормам, передбаченим технічною характеристикою транспортного засобу;

- додержання водієм автобуса затвердженого розкладу та маршруту руху;

- наявність у всіх пасажирів квитків на проїзд та квитанцій на перевезення багажу, а у разі пільгового проїзду - відповідного посвідчення;

- додержання водієм режиму праці та відпочинку, а також вимоги щодо наявності в автобусі двох водіїв у разі перевезення пасажирів на відстань 500 і більше кілометрів або перевезення організованих груп дітей за маршрутом, який виходить за межі населеного пункту та має протяжність понад 250 кілометрів;

- виконання водієм інших вимог Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту та Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, інших нормативно-правових актів.

Пунктами 16, 17 Порядку №1567 передбачено, що рейдова перевірка може проводитися однією посадовою особою Укртрансбезпеки. Габаритно-ваговий контроль проводиться двома посадовими особами Укртрансбезпеки або однією посадовою особою Укртрансбезпеки із залученням посадових осіб відповідного підрозділу Національної поліції, Укравтодору, власника (балансоутримувача) пункту габаритно-вагового контролю.

Під час проведення рейдової перевірки можливе:

- застосування спеціалізованих автомобілів, на яких розміщений напис "Укртрансбезпека";

- використання спеціального обладнання, призначеного для перевірки дотримання водіями норм режиму праці та відпочинку, встановлених законодавством України та Європейською угодою;

- здійснення габаритно-вагового контролю;

- використання засобів аудіо- та відеотехніки для запису процесу перевірки;

- використання пристроїв для копіювання, сканування з метою збору інформації, що свідчить про правопорушення.

Рейдова перевірка проводиться із зупиненням транспортних засобів або без їх зупинення.

Зупинення транспортних засобів здійснюється відповідно до вимог пункту 15 Правил дорожнього руху та Порядку зупинення транспортного засобу, що здійснює автомобільні перевезення пасажирів та вантажів, посадовими особами Укртрансбезпеки та її територіальних органів.

Судом встановлено, що 24.06.2021. контролюючими особами відповідача, на підставі направлення на перевірку від 16.06.2021 №014045, о 14-13 год. на км 139+800 а/д Р-66 КПП «Лозно-Олександрівка» - Сватове - Лисичанськ – Луганськ проведено рейдову перевірку додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом та за результатами габаритно-вагового контролю транспортного засобу марки КамАЗ 65115, , держ. номер НОМЕР_1 , що, згідно зі свідоцтвом про реєстрацію ТЗ НОМЕР_3 , належить ОСОБА_1 , встановлено факт перевищення вагових параметрів, а саме навантаження на осі автомобіля склало: вісь 1 - 3,65 т, вісь 2 - 8,53 т, вісь 3 - 8,4 т. Тобто повна маса транспортного засобу склала 20,58 т при максимально дозволеній 40 т. Враховуючи відстань між осями 1-2 - 2,85 м та 2-3 - 1,35 м, осі 2-3 є здвоєними і сумарне навантаження на них склало 16,93 т при максимально дозволеному 16 т. Перевищення встановлених вагових параметрів склало 0,93 т, або 5,81 % більше допустимого показника.

У зв`язку з чим складено акт № 043542 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів від 24.06.2021., довідку про результати здійснення габаритно-вагового контролю № 0003239 від 24.06.2021., розрахунок № 043542 плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування до акту від 24.06.2021. № 043542.

Згідно акту проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом № 289059 від 24.06.2021, під час перевірки виявлено порушення Закону України "Про автомобільний транспорт", що полягало у перевезенні вантажу згідно ТТН з перевищенням встановлених законодавством габаритних норм від 5% до 10% включно при перевезенні вантаху без відповідного дозволу, а саме: перевищення склало 5,81% абз.14 ч.1, за яке передбачено відповідальність ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт".

За результатом розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт в.о. начальника Східного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки Луганська область 21.07.2021 винесено постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №222769, якою до позивача застосовано адміністративно-господарський штраф в розмірі 8500 грн.

Згідно до частини першої статті 60 Закону за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративногосподарські штрафи за:

надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, - штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (абз. 1);

перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5% до 10% включно при перевезенні вантажу без відповідного дозволу - штраф у розмірі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (абз. 14);

перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10%, але не більше 20% при перевезенні вантажу без відповідного дозволу - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (абз. 15);

перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 20% при перевезенні вантажу без відповідного дозволу - штраф у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (абз. 16).

Проводячи юридичний аналіз конструкції абз. 14 частини 1 статті 60 Закону №2344-IIІ, суд встановив, що для настання відповідальності за вказаною нормою є встановлення факту перевезення вантажу без відповідного дозволу.

Частиною 3 статті 48 Закону № 2344-III встановлено, що у разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов`язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше семи відсотків.

За приписами ч. 2 ст. 29 Закону України "Про дорожній рух" від 30.06.1993 р. №3353 - ХІІ (далі Закон - №3353 - ХІІ) з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів. Порядок видачі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, та розмір плати за його отримання встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 22.1 ПДР маса вантажу, що перевозиться і розподіл навантаження на осі не повинні перевищувати величин, визначених технічною характеристикою даного транспортного засобу.

Дозвіл відповідно до ст. 48 Закону № 2344-III, що дає право на рух автодорогами України з перевищенням встановлених законодавством нормативно-вагових параметрів від 5% до 10 % відсутній.

Відповідно до статті ст. 33 Закону України «Про автомобільні дороги» від 08.09.2005 № 2862-IV рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Так, згідно з п. 22.5 ПДР за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м, за висотою від поверхні дороги 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною 22 м (для маршрутних транспортних засобів 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах до 46 т), навантаження на одиночну вісь 11 т (для автобусів, тролейбусів 11,5 т), здвоєні осі 16 т, строєні 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь 11 т, здвоєні осі 18 т, строєні 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м. Осі слід вважати здвоєними або строєними, якщо відстань між ними (суміжними) не перевищує 2,5 м.

Рух транспортних засобів та їх составів з навантаженням на одиночну вісь понад 11 т, здвоєні осі - понад 16 т, строєні осі - понад 22 т або фактичною масою понад 40 т (для контейнеровозів - навантаження на одиночну вісь - понад 11 т, здвоєні осі - понад 18 т, строєні осі - понад 24 т або фактичною масою понад 44 т, а на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - понад 46 т) у разі перевезення подільних вантажів автомобільними дорогами забороняється.

Проаналізувавши наведені вище норми законодавства, суд дійшов висновку, що правила перевезення неподільного та подільного вантажів у випадку перевищення вагових або габаритних параметрів є різними:

- перевезення неподільного вантажу допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі;

- перевезення подільного вантажу не допускається взагалі.

У зміненій правовій нормі законодавець відокремив відповідальність за перевищення ваги неподільного вантажу без відповідного дозволу та за перевищення ваги подільного вантажу, на перевезення якого дозвіл не вимагається.

У цій справі сторони не заперечують обставин, що позивач перевозив вантаж (пісок), який за своїм характером є подільним, тобто може при завантаженні бути поділений на окремі частки без втрати або пошкодженні його властивостей, а тому перевезення такого вантажу з перевищенням встановлених законодавством габаритно-вагових норм, відповідно до п. 22.5 Правил дорожнього руху заборонено.

Головна мета такої заборони - збереження автомобільних доріг та попередження їх передчасного руйнування. Унаслідок цього й встановлено заборону з перевезення подільних вантажів з перевищенням встановлених законодавством габаритно-вагових норм без будь-яких винятків.

Отже, чинним законодавством встановлена імперативна заборона на перевезення подільних вантажів з перевищенням встановлених законодавством габаритно-вагових норм, що виключає можливість отримання перевізником відповідного дозволу.

Резюмуючи викладене, суд зазначає, що заборона руху транспортних засобів з перевищенням вагових параметрів при перевезенні подільного вантажу унеможливлює отримання перевізником дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів.

За таких умов, оскільки видача дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, які перевозять подільні вантажі з перевищенням габаритно-вагових параметрів, не передбачена, то на особу не може бути накладений штраф відповідно до абзацу 14 частини 1 статті 60 Закону № 2344-IIІ за відсутність такого дозволу.

Водночас, варто відзначити, що за перевищення габаритно-вагових параметрів подільного вантажу, перевізник повинен нести відповідальність у вигляді нарахування посадовою особою Укртрансбезпеки плати за проїзд, відповідно до п. 31-1 Порядку №879, що і було зроблено в даному випадку.

На думку суду є доцільним звернутися до правової позиції, що була викладена в постанові Верховного Суду від 29.01.2020 р. № 814/1460/16.

Так, у цьому рішенні, суд касаційної інстанції відзначив, у випадку перевезення подільних вантажів з перевищенням вагових параметрів автомобільними дорогами до перевізників лише може бути застосована відповідальність у вигляді плати за проїзд, якщо при зважуванні вантажу встановлено порушення вагових параметрів.

За таких умов, суд дійшов висновку щодо відсутності в діях ФОП ОСОБА_1 , складу правопорушення, передбаченого абз. 14 частини 1 статті 60 Закону №2344-IIІ, а відтак оскаржувану постанову слід визнати протиправною та скасувати.

Що стосується доводів позивача про те, що вантаж, який перевозився (пісок) є сипучим і його маса не є сталою у різних точках автомобіля під час руху, суд вважає безпідставними, оскільки автомобіль на ваги (під час зважування) заїжджає повільно - зі швидкістю не більше 5-6 км на годину, а така швидкість руху не може призвести до значного зміщення вантажу.

Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного суду у складі Касаційного адміністративного суду №803/1540/16 від 24.07.2019р.

Стосовно посилання позивача на відсутність Методики зважування транспортного засобу для підтвердження неможливості встановлення точного показника навантаження на кожну з осей транспортного засобу з відповідним вантажем (сипучим, подільним), суд враховує наступне.

В розумінні пп. 2 п. 2 Порядку №879 вимірювання (зважування) процес визначення за допомогою вимірювального (зважувального) обладнання габаритно-вагових параметрів фактичної маси та навантаження на вісь (осі) транспортного засобу, що проводяться згідно з методикою, затвердженою спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології.

Пунктом 19 Порядку №879, у редакції чинній на час прийняття такого Порядку, встановлювалося, що регламент проведення вимірювання і зважування та технічні параметри вимірювального і зважувального обладнання визначаються Укравтодором згідно з методикою, затвердженою спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології.

Постановою Кабінету Міністрів України від 20.05.2013р. №385 Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 18.01.2001р. №30 і від 27.06.2007р. №879 п. 19 Порядку №879 викладено в такій редакції: Під час проведення габаритно-вагового контролю Укртрансінспекція або її територіальні органи керуються методикою, затвердженою Мінекономрозвитку. При цьому змін до пп. 2 п. 2 Порядку №879 внесено не було.

Постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017р. №671 Про внесення змін до Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні виключено п. 19 Порядку №879.

З огляду на виключення п.19 Порядку №879, наявність у терміні вимірювання посилання на методику, затверджену спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології, не розцінюється судом як наявність у відповідача обов`язку під час здійснення габаритно-вагового контролю керуватися методикою, затвердженою спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології.

Викладене за своєю суттю узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, наведеною у постанові від 02.08.2018 у справі №820/1420/17 (провадження №К/9901/24144/18).

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що в своїй судовій практиці Європейський суд з прав людини підкреслює особливу важливість принципу "належного урядування". Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб.

Зокрема на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення від 20.112011 у справі "Рисовський проти України".

Крім того, Резолюцією Комітету Міністрів Ради Європи 77 (31) від 28.09.1977 урядам держав-членів рекомендовано керуватися у своєму праві й адміністративній практиці принципами, які наводяться у додатку до цієї резолюції.

Ці принципи застосовуються для захисту осіб, як фізичних, так і юридичних, в адміністративних процедурах відносно будь-яких індивідуальних заходів або рішень, які були прийняті в ході здійснення публічної влади і які за своїм характером безпосередньо впливають на їхні права, свободи або інтереси (адміністративні акти).

В ході реалізації цих принципів слід ураховувати належним чином вимоги щодо належного та ефективного управління, а також інтереси третіх сторін та основні публічні інтереси. У випадках, коли вимоги зумовлюють необхідність внесення змін або вилучення одного чи більше принципів у конкретних випадках або в специфічних сферах публічної адміністрації, слід докласти всіх можливих зусиль, відповідно до фундаментальних цілей цієї резолюції, для досягнення якомога вищого ступеня справедливості.

Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п.29). Водночас, відповідь суду повинна бути достатньо детальною для відповіді на основні (суттєві) аргументи сторін.

Згідно з ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст.2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З урахуванням викладеного, суд доходить висновку що постанова в.о. заступника начальника Управління – начальника ВДК за безпекою на транспорті у Луганській області в особі Східного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки № 222769 від 21.07.2021 про застосування адміністративно-господарського штрафу підлягає скасуванню, оскільки належним чином не підтверджено порушення норм Закону України «Про автомобільний транспорт» позивача при здійснення вантажних перевезень.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Тож суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача витрати зі сплати судового збору в розмірі 2270,00 грн за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (місце знаходження: АДРЕСА_1 ) до Державної служби України з безпеки на транспорті (місце знаходження: 03135, м. Київ, пр-т Перемоги, буд. 14) про визнання протиправним та скасування постанови - задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову в.о. заступника начальника Управління – начальника ВДК за безпекою на транспорті у Луганській області в особі Східного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки № 222769 від 21.07.2021 про застосування до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (місце знаходження: АДРЕСА_1 ) адміністративно-господарського штрафу в сумі 8 500 грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) (01135, м. Київ, просп. Перемоги, 14, код ЄДРПОУ 39816845) на користь ОСОБА_1 (місце знаходження: АДРЕСА_1 ) понесені судові витрати у вигляді судового збору за подання позову в сумі 2270 гривень.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Першого апеляційного адміністративного суду.

Суддя І.В. Тихонов