Рішення № 100180402, 06.10.2021, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

06 жовтня 2021 року Справа № 280/5940/21 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Максименко Л.Я., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 )

до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, м. Запоріжжя пр. Соборний, буд. 158 Б, код ЄДРПОУ 20490012)

про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі – позивач) звернулась до Запорізького окружного адміністративного суду із позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі – відповідач), в якій позивач просить суд:

визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо відмови в призначенні та виплаті пенсії у зв`язку з втратою годувальника ОСОБА_1 ;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області призначити та виплачувати ОСОБА_1 пенсію, у зв`язку з втратою годувальника, відповідно до ст. 36 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”, починаючи з 24.03.2021 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що є дружиною померлого ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . Також зазначає, що ОСОБА_2 перебував на обліку в Управлінні ПФУ в ГУ ПФУ в Запорізькій області з 2009 року по дату смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 отримував пенсію по інвалідності (1 група, загальне захворювання). Посилається на те, що вона та її померлий чоловік, починаючи з вересня 1990 року по день смерті чоловіка ІНФОРМАЦІЯ_2 , спільно проживали за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується актом про фактичне проживання громадян, виданим ОСББ «Чарівне» від 05.04.2021 року. Однак, з 1990 року по теперішній час ОСОБА_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 . Вказує, що 24.03.2021 року звернулася до відповідача із заявою встановленого зразка про призначення пенсії у зв`язку із втратою годувальника, надавши всі необхідні документи. Проте, листом Відділу обслуговування громадян № 4 Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 29.03.2021 року позивачку повідомлено про відмову у призначенні пенсії по втраті годувальника у зв`язку з відсутністю документу про реєстрацію місця проживання (разом з годувальником за однією адресою) або довідки про перебування на утриманні, згідно ст. 36 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Вважає відмову у призначенні пенсії протиправною, у зв`язку з чим просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач позов не визнав. У письмовому відзиві від 29.07.2021 вх. № 43333 вказав, що чинним законодавство не визначено повноваження голови ОСББ надавати довідки про реєстрацію позивача разом з ОСОБА_2 з 1990 року, коли ще не існувало ОСББ «Чарівне», але у позивача є вибір це надати довідку про реєстрацію місця проживання разом з годувальником за однією адресою органом місцевого самоврядування або установити факт перебування на утриманні померлого годувальника в судовому порядку. У зв`язку з викладеним, ГУ ПФУ в Запорізькій області не погоджується з позовними вимогами та просить відмовити у їх задоволенні.

Ухвалою суду від 14.07.2021 відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі №280/5940/21 без виклику сторін.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Згідно з п. 10 ч.1 ст. 4 КАС України письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.

Приписами ч. 4 ст. 243 КАС України визначено, що судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Запорізькій області та отримую пенсію за віком, що підтверджується пенсійним посвідченням серії НОМЕР_2 від 19.10.2013.

Також, ОСОБА_2 , перебував на обліку ГУ ПФУ в Запорізькій області з 2009 року по дату смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 та отримував пенсію по інвалідності (1 група, загальне захворювання).

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про 18.05.2016 року.

24.03.2021 року ОСОБА_1 звернулася до відповідача із заявою про призначення пенсії у зв`язку із втратою годувальника.

Листом Відділу обслуговування громадян № 4 Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 29.03.2021 року позивачку повідомлено про відмову у призначенні пенсії по втраті годувальника у зв`язку з відсутністю документу про реєстрацію місця проживання (разом з годувальником за однією адресою) або довідки про перебування на утриманні, згідно ст. 36 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Позивач, не погодившись з правомірністю відмови, звернувся до суду із вказаним позовом.

Вирішуючи спір по суті, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Базовим нормативно-правовим актом, який визначає принципи, засади і механізм функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсії, є Закон України від 9 липня 2003 року № 1058-ІV “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” (далі - Закон № 1058-ІV).

Частинами 1 та 2 статті 5 Закону № 1058-IV визначено, що цей Закон регулює відносини, що виникають між суб`єктами системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.

Виключно цим законом визначаються, зокрема, коло осіб, які підлягають загальнообов`язковому страхуванню; види пенсійних виплат; умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат; порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов`язковим державним пенсійним страхуванням.

Відповідно до частини 3 статті 4 Закону № 1058-IV види пенсійного забезпечення, пенсійний вік для чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат, умови, норми та порядок пенсійного забезпечення визначаються виключно законами про пенсійне забезпечення.

Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 9 Закону № 1058-IV одним із видів пенсійних виплат є пенсія у зв`язку із втратою годувальника.

Відповідно до частини 1 статті 36 Закону №1058-ІV пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім`ї померлого годувальника, які були на його утриманні, за наявності в годувальника на день смерті страхового стажу, який був би необхідний йому для призначення пенсії по III групі інвалідності, а в разі смерті пенсіонера або осіб, зазначених у частині другій статті 32 цього Закону - незалежно від тривалості страхового стажу.

Згідно частини 2 статті 36 Закону №1058-ІV непрацездатними членами сім`ї вважаються: 1) чоловік (дружина), батько, мати, якщо вони є особами з інвалідністю або досягли пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону; 2) діти (у тому числі діти, які народилися до спливу 10 місяців з дня смерті годувальника) померлого годувальника, які не досягли 18 років або старші цього віку, якщо вони стати особами з інвалідністю до досягнення 18 років; 3) чоловік (дружина), а в разі їх відсутності - один з батьків або брат чи сестра, дідусь чи бабуся померлого годувальника незалежно від віку і працездатності, якщо він (вона) не працюють і зайняті доглядом за дитиною (дітьми) померлого годувальника до досягнення нею (ними) 8 років.

Члени сім`ї померлого годувальника, для яких його допомога була постійним і основним джерелом засобів до існування, але які й самі одержували пенсію, мають право, за бажанням, перейти на пенсію у зв`язку з втратою годувальника (частина перша, пункт 1 частини другої, абзац другий пункту 2 частини третьої цієї статті).

У цій статті визначені умови, за яких членам сім`ї, зазначеним у її другій частині, призначається пенсія у зв`язку із втратою годувальника, а також закріплено право та умови отримання цієї виплати.

Зі змісту цих норм вбачається, що перелік непрацездатних членів сім`ї, яким може бути призначена пенсія у зв`язку із втратою годувальника, є поосібним і вичерпним. Вони не містять правил, згідно з якими до непрацездатних членів сім`ї померлого годувальника можна відносити осіб за іншими критеріями (ознаками) визначення поняття сім`ї, прикладом якого є спільне проживання і ведення господарства, спільний побут, набуття характерних взаємних прав та обов`язків.

Постановою правління Пенсійного фонду України №22-1 від 25 листопада 2005 року затверджено Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”.

Пунктом 2.3 Порядку №22-1 передбачено, що до заяви про призначення пенсії у зв`язку з втратою годувальника подаються документи померлого годувальника, перелічені в підпунктах 2, 3 пункту 2.1 цього розділу. Також, надаються такі документи: документ про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків або свідоцтво про загальнообов`язкове державне соціальне страхування особи, якій призначається пенсія, та померлого годувальника (подається у разі, якщо особа, яка звернулася із заявою про призначення пенсії у зв`язку з втратою годувальника має такі документи); свідоцтво про народження або паспорт особи, якій призначається пенсія; довідка про склад сім`ї померлого годувальника та копії документів, що засвідчують родинні стосунки члена сім`ї з померлим годувальником (за наявності); свідоцтво органу ДРАЦС про смерть годувальника або рішення суду про визнання його безвісно відсутнім або оголошення його померлим; документи про вік померлого годувальника сім`ї за відсутності таких даних у свідоцтві про смерть чи рішенні суду про визнання годувальника безвісно відсутнім або оголошення його померлим; довідки загальноосвітніх навчальних закладів системи загальної середньої освіти, професійно-технічних, вищих навчальних закладів про те, що особи, зазначені в абзаці другому пункту 2 частини другої статті 36 Закону, навчаються за денною формою навчання; довідка про те, що чоловік (дружина), а в разі їх відсутності - один з батьків, дід, баба, брат чи сестра померлого годувальника незалежно від віку і працездатності не працюють і зайняті доглядом за дитиною (дітьми) померлого годувальника до досягнення нею (ними) 8 років; документи про місце проживання (реєстрації); документ про перебування членів сім`ї (крім дітей) на утриманні померлого годувальника.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 та її чоловік ОСОБА_2 перебували у шлюбі, що підтверджується Свідоцтвом про шлюб від 14.09.1990.

Досягнення ОСОБА_1 пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону №1058-ІV не є спірним та сторонами не заперечується.

Проте, як вбачається з повідомлення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області позивачу відмовлено у призначенні пенсії, у зв`язку із втратою годувальника з тих підстав, що позивачем не надано документу про реєстрацію місця проживання (разом з годувальником за однією адресою) та документу, що підтверджує факт перебування на утриманні померлого годувальника.

У розумінні пункту 2.11 зазначеного вище Порядку за документ, що засвідчує факт перебування на утриманні непрацездатних членів сім`ї, приймаються довідки або інші документи про склад сім`ї, видані відповідно до чинного законодавства за місцем проживання (реєстрації) особи, зокрема органом місцевого самоврядування, або документ про реєстрацію місця проживання (разом з годувальником за однією адресою), виданий згідно із вимогами статті 3 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні".

Вказана правова позиція викладена, зокрема, в постанові ВС від 18.07.2019 у справі № 296/2034/17.

У разі неможливості надати такі документи факт перебування на утриманні померлого годувальника встановлюється у судовому порядку.

Так, згідно копії паспорту громадянина України позивачка з 29.11.1990 зареєстрована за адресою АДРЕСА_3 . При цьому, померлий ОСОБА_2 був зареєстрований за адресою АДРЕСА_2 . Тобто, згідно наданих документів позивач та її померлий чоловік мали зареєстроване місце проживання за різними адресами.

При цьому, документу про перебування на утриманні померлого ОСОБА_2 , зокрема, про склад сім`ї, виданого за місцем проживання (реєстрації) особи органом місцевого самоврядування позивачем не надано.

Суд не приймає до уваги акт про фактичне проживання громадян від 05.04.2021, оскільки він складений не органом місцевого самоврядування, а головою ОСББ "Чарівне", що не відповідає вимогам 2.11 Порядку.

Рішення суду про встановлення факту перебування на утриманні померлого годувальника до матеріалів справи також не надано.

Таким чином, позивачем до заяви про переведення на пенсію у зв`язку з втратою годувальника та до суду не було надано документів , які б підтверджували факт перебування її на утриманні померлого чоловіка.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставах, в межах та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні (стаття 90 КАС України).

Приймаючи до уваги наведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії.

У зв`язку із відмовою у задоволенні позову, розподіл судових витрат згідно ст. 139 КАС України судом не здійснюється.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_3 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, м. Запоріжжя пр. Соборний, буд. 158 Б, код ЄДРПОУ 20490012) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, – відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі в 30-денний строк з дня його проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення у повному обсязі складено та підписано 06.10.2021.

Суддя Л.Я. Максименко