Рішення № 100180314, 06.10.2021, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

06 жовтня 2021 року Справа № 280/4837/21 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Стрельнікової Н.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом

ПРИВАТНОГО ПІДПРИЄМСТВА «ТОРГОВЕЛЬНО-ВИРОБНИЧА КОМПАНІЯ «ІНІЦІАЛ»

до Дніпровської митниці Держмитслужби

про визнання протиправними та скасування рішення і картки відмови,

ВСТАНОВИВ:

ПРИВАТНЕ ПІДПРИЄМСТВО «ТОРГОВЕЛЬНО-ВИРОБНИЧА КОМПАНІЯ «ІНІЦІАЛ» (надалі за текстом – позивач, ПП «ТВК «ІНІЦІАЛ») звернулось до суду з адміністративним позовом до Дніпровської митниці Держмитслужби (надалі – відповідач, митний орган), в якому позивач просить суд: визнати протиправними та скасувати Рішення про коригування митної вартості №UA110090/2020/300009/1 від 11.12.2020, Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA110090/2020/00054 від 11.12.2020, прийняті Дніпровською митницею Держмитслужби.

Ухвалою судді від 16.06.2021 позовну заяву залишено без руху.

Позивачем 07.07.2021 усунено недоліки позовної заяви.

Суддя Стрельнікова Н.В. з 01.07.2021 по 01.08.2021 (включно) перебувала у відпустці, перший робочий день 02.08.2021.

Ухвалою суду від 02.08.2021 відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).

У позові позивач зазначив, що ним до митного оформлення за електронною митною декларацією (у подальшому – ЕМД) від 07.12.2020 №UA110090/2020/707889, заявлено: а) Товар №1 – «1.ВИРОБИ З ЧОРНИХ МЕТАЛІВ: -ВІСЬ МЕТАЛЕВА -1 ШТ, …»; б) Товар №2 – «1. ВИРОБИ З ЧОРНИХ МЕТАЛІВ; -ШЕСТЕРНЯ ПОДВЕНЦОВА ОБПАЛЮВАЛЬНОЇ ПЕЧІ m45, z20 -1 ШТ, …». Вказаний товар імпортований ПП «ТВК «ІНІЦІАЛ» на виконання зовнішньоекономічного Контракту №03/11-2020 від 03.11.2020, укладеного з компанією UAB «Akmenine Sekme» (Республіка Литва) і має технічне призначення – «служить для обертання печі у технологічному циклі випалу». За результатами здійснення митних формальностей з контролю правильності визначення митної вартості вищевказаного товару прийнято Рішення про коригування митної вартості від 11.12.2020 №UA110090/2020/300009/1 та Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA110090/2020/00054 від 11.12.2020. Позивач вважає, що відповідачем ані в обґрунтуванні Рішення про коригування митної вартості №UA110090/2020/300009/1 від 11.12.2020, ані в обґрунтуванні Картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA110090/2020/00054 від 11.12.2020 чітко не визначено які використані декларантом відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірно або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні (як того вимагає ч.2 ст.58 Митного кодексу України). Наполягає, що відповідачем не додержано вимог Закону України №227-V від 05.10.2006 «Про приєднання України до Міжнародної конвенції про спрощення і гармонізацію митних процедур у зміненій редакції згідно з Додатком I до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур», ст.53 Митного кодексу України при вимаганні від декларанта додаткових документів, оскільки документів, доданих до ЕМД від 07.12.2020 №UA110090/2020/707889 цілком достатньо для ідентифікації товару. Позивач з урахуванням відповіді на відзив просив позовні вимоги задовольнити.

Відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що митна вартість товарів скоригована митницею за другорядним методом визначення, згідно з положеннями ст.64 МКУ, та ґрунтується на раніше визнаній (визначеній) митним органом митній вартості товарів «ВИРОБИ З ЧОРНИХ МЕТАЛІВ - ВІСЬ МЕТАЛЕВА» та «ШЕСТЕРНЯ, які співставні з оцінюваними товарами з урахуванням опису, характеру зовнішньоекономічної угоди, матеріалу виготовлення, імпортовані у наближений до митного оформлення час та випущені у вільний обіг за ЕМД від 25.05.2020 №UA209160/2020/003914 на рівні 1,1581 EUR/кг - по товару №1 та за ЕМД від 23.06.2020 №UA110020/2020/004628 на рівні 1,8982 EUR/кг - по товару №2. В поданому до митного оформлення рахунку від 01.12.2020 №А №273 відсутні реквізити зовнішньоекономічного договору від 03.11.2020 №03/11-2020, які дозволяють ідентифікувати даний інвойс та пов`язати з оцінюваною партією товарів, по вищезазначеному контракту. При цьому, згідно п.1.1. зовнішньоекономічного договору від 03.11.2020 №03/11-2020 «Продавець» зобов`язується поставити продукцію за ціною і в кількості, згідно Додатків та Специфікацій, які є частиною даного контракту. Однак, в поданій до митного оформлення специфікації до контракту від 03.11.2020 №2 зазначені найменування продукції відрізняються від найменувань зазначених в інвойсі від 01.12.2020 №А №273, а саме: в інвойсі відсутні посилання на номери креслень, що має суттєве значення для ідентифікації товарів та враховується при визначенні митної вартості товарів. Відповідач наполягає на тому, що згідно п.5.1 контракту, товар, що поставляється повинен відповідати ГОСТам, але жодного документа, окрім листів відправника, який би підтверджував якісні характеристики товарів не надавалось. Також, під час митного огляду встановлено, що на товарі №1 – «ВІСЬ МЕТАЛЕВА» – присутні сліди іржі та суттєві пошкодження поверхні, а товар №2 – «ШЕСТЕРНЯ» взагалі цілком вкритий іржею. В поданій до митного оформлення CMR від 01.12.2020 №б/н, в графі 3 зазначено місце доставки – Запоріжжя (Україна), а в заявці на перевезення зазначено – «місто Кривий Ріг, згідно CMR». Вищенаведені розбіжності, на думку відповідача, дають підстави вважати, що можливе неврахування всіх витрат, які передбачені ст.58 МКУ, в повному обсязі, а також ймовірно до митного контролю подані не точні відомості щодо митної вартості оцінюваного товару. Представник відповідача заперечував проти позову, просив у його задоволенні відмовити.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Таким чином, суд визнав за доцільне вирішити справу за наявними в ній матеріалами, в порядку письмового провадження.

Суд, оцінивши повідомлені позивачем обставини та наявні у справі докази у їх сукупності, встановив наявність достатніх підстав для прийняття законного та обґрунтованого рішення у справі.

Розглянувши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини.

Позивачем до митного оформлення за електронною митною декларацією від 07.12.2020 №UA110090/2020/707889, заявлено:

а) Товар №1 – «1.ВИРОБИ З ЧОРНИХ МЕТАЛІВ: -ВІСЬ МЕТАЛЕВА -1 ШТ, НОМЕР КРЕСЛЕННЯ 1416.30.231.0.01, ВИГОТОВЛЕНА ІЗ СТАЛІ 45, МЕХАНІЧНО ОБРОБЛЕНА, Є ЧАСТИНОЮ ОБПАЛЮВАЛЬНОЇ ОБЕРТОВОЇ ПЕЧІ. НА ВІСЬ НАПРЕСОВИВАЕТСЯ РОЛИК, СЛУЖИТЬ ДЛЯ ОБЕРТАННЯ ПЕЧІ ТЕХНОЛОГІЧНОМУ ЦИКЛІ ВИПАЛУ. ТОВАР ЗНАХОДИВСЯ НА ТРИВАЛОЇ КОНСЕРВАЦІЇ, НЕ ДЛЯ ВІЙСЬКОВОГО ПРИЗНАЧЕННЯ»;

б) Товар №2 – «1. ВИРОБИ З ЧОРНИХ МЕТАЛІВ; -ШЕСТЕРНЯ ПОДВЕНЦОВА ОБПАЛЮВАЛЬНОЇ ПЕЧІ m45, z20 -1ШТ, НОМЕР КРЕСЛЕННЯ СМ764.27.05.23А-2, ВИГОТОВЛЯЄТЬСЯ ЗІ СТАЛІ 40Х АБО 55Л ЗГІДНО ГОСТУ 4543-71, ПРИЗНАЧЕНА ДЛЯ ПЕРЕДАЧІ ОБЕРТАННЯ ОБПАЛЮВАЛЬНИХ ПЕЧЕЙ ДІАМЕТРОМ 4 ТА 4,5м ЗНАХОДИТЬСЯ В ТЕХНОЛОГІЧНОМУ ЛАНЦЮЖКУ МІЖ ВЕНЦОВОЮ ШЕСТЕРНЕЮ ТА РЕДУКТОРОМ. ТОВАР ЗНАХОДИВСЯ НА ТРИВАЛОЇ КОНСЕРВАЦІЇ, НЕ ДЛЯ ВІЙСЬКОВОГО ПРИЗНАЧЕННЯ».

Вказаний товар імпортований ПП «ТВК «ІНІЦІАЛ» на виконання зовнішньоекономічного Контракту №03/11-2020 від 03.11.2020, укладеного з компанією UAB «Akmenine Sekme» (Республіка Литва), за умовами якого: «… 4.1. Базис постачання: EXW, склад Продавця (…) 4.5.На поставлену продукцію Покупцю надаються наступні справжні документи: залізнична накладна (за необхідністю); рахунок-фактура, накладні; вантажна митна декларація, Сертифікат СТ1, Пакувальна відомість. (…); 4.7.У разі, якщо оплату транспортних послуг здійснює Продавець, Покупець відшкодовує Продавцю всі витрати у розмірі 100% …».

Згідно з графою 43 ЕМД від 07.12.2020 №UA110090/2020/707889 декларантом зазначено метод визначення митної вартості за ціною угоди (перший метод), передбачений ст.58 Митного кодексу України.

Умови поставки (графа 20 ЕМД від 07.12.2020 №UA110090/2020/707889) – EXW, LT м.NAUJOSIOS AKMENES.

За змістом умов постачання EXW правил Інкотермс від 16.09.2010 (Ex Works, або Франко завод) означає, що продавець вважається таким, що виконав свої зобов`язання з постачання, коли він надасть товар у розпорядження покупця на своєму підприємстві чи в іншому названому місці (наприклад: на заводі, фабриці, складі тощо). Продавець не відповідає за навантаження товару на транспортний засіб, а також за митне очищення товару для експорту. Імпортер (покупець) повинен укласти договір з перевізниками товару і сплатити перевезення від підприємства продавця до пункту призначення, включаючи вантаження, отримати експортні ліцензії, виконати і сплатити митні процедури, а також податки і збори, сплатити товар продавцеві за ціною виробника. Всі ризики випадкового псування і загибелі товару, починаючи з моменту надання його продавцем (експортером), несе покупець.

При поданні ЕМД від 07.12.2020 №UA110090/2020/707889 декларантом надано митному органу (ВМО №3 митний пост «Кривий Ріг»): Рахунок-фактура (iнвойс) (Commercial invoice) серії А №273 від 01.12.2020; Автотранспортна накладна (Road consignment note) б/н від 01.12.2020; Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №72426 від 02.12.2020; документ, що підтверджує вартість перевезення товару – Довідка про транспортні витрати вих.№2122020/7 від 02.12.2020; Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів №03/11-2020 від 03.11.2020; Додаток №2 (Специфікація №2) від 03.11.2020; Договір про надання послуг митного брокера №02/12-20 від 02.12.2020; Договір (контракт) про перевезення №10012019/1 від 10.01.2019; Договір (контракт) про перевезення №3161/251120 від 26.11.2020; Договір (контракт) про перевезення №3161/261120 від 26.11.2020; Заявка на перевезення №3-000000072 від 26.11.2020; Креслення №1416.30.231.0.01 від 03.11.2020; Креслення №СМ764.27.05.23А-2 від 03.11.2020; Лист б/н від 03.11.2020; Супровідний лист б/н від 03.11.2020; копія митної декларації країни відправлення №20LTLC0100EK1ED1C4 від 02.12.2020.

Від митного органу декларанту направлено повідомлення про необхідність пред`явити товари та транспортний засіб для проведення митного огляду, з метою перевірки відповідності кількості та опису товарів і транспортних засобів даним, зазначеним у митній декларації (дата проведення митного огляду: 07.12.2020, час проведення митного огляду: 15:00, місце доставки (прибуття) де буде здійснюватися митний огляд – ВМО №3 м/п «Кривий Ріг», м.Кривий ріг, вул.Прорізна, буд,89а.).

Також, митним органом у Повідомленні №1 зазначено: «… За результатами формато - логічного контролю автоматизованою системою аналізу ризиків за ЕМД №110090/2020/707889 від 07.12.2020 було згенеровано обов`язкові форми контролю 105-2 «Контроль правильності визначення митної вартості товарiв», та 106-2 «Витребування документів, які підтверджують митну вартість товарів». По наступних товарах можливе заниження митної вартості товару: (1,2). Здійснити перевірку правильності визначення митної вартості відповідно до Митного кодексу України з урахуванням вимог наказу Державної фіскальної служби України від 11.09.2015 №689 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб органів доходів і зборів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України». Ретельно опрацювати подані документи для оцінки наявності підстав для запиту додаткових документів відповідно до частин 3 та 4 ст.53 МКУ. Згідно п.1 ст.320 МК України - «форми та обсяг контролю, достатнього для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи та міжнародних договорів України при митному оформленні, обираються на підставі результатів системи управління ризиками». Керуючись положеннями частини п`ятої ст. 54 МКУ митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право упевнитися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку поданих для цілей визначення митної вартості товару. Також, відповідно до Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року за митними органами зберігається право перевіряти інформацію імпортерів щодо визначення митної вартості, з точки зору її повноти і правильності (стаття 17 та додаток III, параграф 6 Угоди). Митниця має право упевнитися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості (пункт 1 частини п`ятої ст.54 Кодексу). Відповідно до п.4.1 ст.54 МКУ здійснено контроль наявності в підтверджуючих документах усіх відомостей в кількісному виразі, використаних при обчисленні митної вартості та перевірки числового значення заявленої митної вартості. Відповідно до п.2 та п.10 ст.58 та у відповідності з підпунктом 2 п.2 ст.52 декларант зобов`язаний подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. Угода про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (ГАТТ) та Тлумачні примітки до неї є частиною законодавства України відповідно до статті 9 Конституції України. Порядок та методи визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, встановлені розділом ІІІ Кодексу і базуються на положеннях Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі. Враховуючи вищезазначене, в результаті контролю правильності визначення митної вартості встановлено, що надані документи містять розбіжності, а саме: В поданому до митного оформлення рахунку від 01.12.2020 №А №273 відсутні реквізити зовнішньоекономічного договору від 03.11.2020 №03/11-2020, які дозволяють ідентифікувати даний інвойс та пов`язати з оцінюваною партією товарів, по вищезазначеному контракту. При цьому, згідно п.1.1. зовнішньоекономічного договору від 03.11.2020 №03/11-2020 «Продавець» зобов`язується поставити продукцію за ціною і в кількості, згідно Додатків та Специфікацій, які є частиною даного контракту. Однак, в поданій до митного оформлення специфікації до контракту від 03.11.2020 №2 зазначені найменування продукції відрізняються від найменувань зазначених в інвойсі від 01.12.2020 №А №273, а саме: в інвойсі відсутні посилання на номери креслень, що має суттєве значення для ідентифікації товарів та враховується при визначенні митної вартості товарів. Крім цього, згідно п.5.1 вищезазначеного контракту, товар, що поставляється повинен відповідати ГОСТам. Але, жодного документа, окрім листів відправника, який би підтверджував якісні характеристики товарів до митного не надавалось. Також, під час митного огляду було встановлено, що на товарі №1 – «ВІСЬ МЕТАЛЕВА» – присутні сліди іржі та суттєві пошкодження поверхні. А товар №2 – «ШЕСТЕРНЯ» взагалі цілком вкритий іржею. Також, в поданій до митного оформлення CMR від 01.12.2020 №б/н, в графі 3 зазначено місце доставки – Запоріжжя (Україна), а в заявці на перевезення зазначено – «місто Кривий Ріг, згідно CMR». Отже, вищенаведені розбіжності дають підстави вважати, що можливе неврахування всіх витрат, які передбачені ст.58 МКУ, в повному обсязі, а також ймовірно до митного контролю подані не точні відомості щодо митної вартості оцінюваного товару З метою здійснення контролю за правильністю та повнотою визначення декларантом митної вартості товару, відповідно до ч.5 ст.54 МКУ, використовуючи право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, у відповідності вимог п.3 ст.53 МКУ (документи митного оформлення не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів), під час консультації протягом 10 календарних днів додатково необхідно надати (за наявності): 1) платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 2) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; 3) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 4) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 5) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) по товарам. Згідно п.6 ст.53 МКУ, декларант за власним бажанням може надати інші додаткові наявні у нього документи для підтвердження заявленої митної вартості товару.».

Декларантом позивача надано до митного органу додаткові документи.

Однак, митним органом у Повідомленні №2 зазначено: «… У відповідь на Ваше повідомлення №б/н від 08.12.2020 по ЕМД №110090/2020/707889 від 07.12.2020, на підставі ч.5-6 ст.55 МКУ, в рамках проведення консультації, з метою обґрунтування вибору методу визначення митної вартості, повідомляємо наступне: Відповідно до п.2 ч.2 ст.52 Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. Частиною 2 ст.53 МКУ передбачено, що Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; Митним органом розглянуто додатковий документ, наданий для підтвердження заявленої митної вартості товарів – «справка выписка (по балансовой стоимости)» від 08.12.2020 №б/н. В результаті розгляду було встановлено, що цінова інформація, зазначена в даному документі від контрагента - UAB «AKMENINE SEKME», може бути врахована як додатковий документ, що містить цінову інформацію стосовно подібних або ідентичних товарів, оскільки, інформацію, зазначену в ньому не можливо пов`язати конкретно з оцінюваною партією товарів. В «справке выписке» відсутні жодні реквізити які б однозначно свідчили, що даний документ стосується партії товару, яка переміщується згідно зовнішньоекономічного контракту від 03.11.2020 №03/11-2020 та інвойсу від 01.12.2020 №А №273. Таким чином, висновки про результати здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів, а також причини за яких митна вартість не може бути визначена за ціною договору були доведені Вам шляхом надіслання електронних повідомлень. Інформація про сформований перелік додаткових документів, в тому числі, право декларанта надавати будь-які інші документи, не зазначені у сформованому переліку, направлена електронним повідомленням декларанту 08.12.2020. Про відмову від подання додаткових документів або про бажання надати додаткові наявні у Вас документи, прошу повідомити шляхом направлення електронного повідомлення. …».

За результатами здійснення митних формальностей з контролю правильності визначення митної вартості вищевказаного товару прийнято рішення про коригування митної вартості від 11.12.2020 №UA110090/2020/300009/1.

У зв`язку з незгодою з прийнятим рішенням про коригування митної вартості, за заявою декларанта оцінювану партію товару випущено у вільний обіг під гарантійні зобов`язання, відповідно до положень ч.7 ст.55 Митного кодексу України, за ЕМД від 11.12.2020 №UA110090/2020/708170 з митною вартістю, визначеною декларантом, та забезпеченням сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю, визначеною декларантом, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю, визначеною митницею за рішенням про коригування митної вартості від 11.12.2020 №UA110090/2020/300009/1, шляхом надання фінансової гарантії у вигляді грошової застави, відповідно до розділу Х Митного кодексу України.

Як передбачено в «Правилах заповнення рішення про коригування митної вартості товарів», затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №598 (зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 01.06.2012 за №883/21195): «Графа 33 «Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості» У графі зазначаються причини, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), у тому числі: неподання основних документів, які підтверджують відомості про заявлену митну вартість товарів (згідно з переліком та відповідно до умов, наведених у статті 53 Кодексу); невірно проведений розрахунок митної вартості; невідповідність обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 розділу ІІІ Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості. Зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом. У графі також вказується про проведення процедури консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору методів визначення митної вартості товарів відповідно до вимог статей 59-61 Кодексу. Результати проведеної консультації, а також причини, через які не можуть бути застосовані методи визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів (наприклад, відсутня інформація щодо вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів), фіксуються у графі. Посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у Рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.».

В той же час, у Рішенні про коригування митної вартості від 11.12.2020 №UA110090/2020/300009/1, винесеного відповідачем за Товарами №1, №2 заявлених до митного оформлення за ЕМД від 07.12.2020 №UA110090/2020/707889 зазначено: «… По технічним причинам текст Рішення буде направлено окремим повідомленням …».

Однак, у Картці відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA110090/2020/00054 від 11.12.2020 відповідачем, зокрема, зазначено: «… Відповідно до ст.55, 60 МКУ винесено рішення про коригування митної вартості товарів від 11.12.2020 UA110090/2020/300009/1. За результатами формато-логічного контролю автоматизованою системою аналізу ризиків за ЕМД №110090/2020/707889 від 07.12.2020 було згенеровано обов`язкові форми контролю 105-2 «Контроль правильності визначення митної вартості товарiв», та 106-2 «Витребування документів, які підтверджують митну вартість товарів». По наступних товарах можливе заниження митної вартості товару: (1,2). Здійснити перевірку правильності визначення митної вартості відповідно до Митного кодексу України з урахуванням вимог наказу Державної фіскальної служби України від 11.09.2015 №689 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб органів доходів і зборів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України». Ретельно опрацювати подані документи для оцінки наявності підстав для запиту додаткових документів відповідно до частин 3 та 4 ст.53 МКУ. Згідно п.1 ст.320 МК України - «форми та обсяг контролю, достатнього для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи та міжнародних договорів України при митному оформленні, обираються на підставі результатів системи управління ризиками». Керуючись положеннями частини п`ятої ст.54 МКУ митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право упевнитися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку поданих для цілей визначення митної вартості товару. Також, відповідно до Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року за митними органами зберігається право перевіряти інформацію імпортерів щодо визначення митної вартості, з точки зору її повноти і правильності (стаття 17 та додаток III, параграф 6 Угоди). Митниця має право упевнитися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості (пункт 1 частини п`ятої ст.54 Кодексу). Відповідно до п.4.1 ст.54 МКУ здійснено контроль наявності в підтверджуючих документах усіх відомостей в кількісному виразі, використаних при обчисленні митної вартості та перевірки числового значення заявленої митної вартості. Відповідно до п.2 та п.10 ст.58 та у відповідності з підпунктом 2 п.2 ст.52 декларант зобов`язаний подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. Угода про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (ГАТТ) та Тлумачні примітки до неї є частиною законодавства України відповідно до статті 9 Конституції України. Порядок та методи визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, встановлені розділом ІІІ Кодексу і базуються на положеннях Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі. Враховуючи вищезазначене, в результаті контролю правильності визначення митної вартості встановлено, що надані документи містять розбіжності, а саме: В поданому до митного оформлення рахунку від 01.12.2020 №А №273 відсутні реквізити зовнішньоекономічного договору від 03.11.2020 №03/11-2020, які дозволяють ідентифікувати даний інвойс та пов`язати з оцінюваною партією товарів, по вищезазначеному контракту. При цьому, згідно п.1.1. зовнішньоекономічного договору від 03.11.2020 №03/11-2020 «Продавець» зобов`язується поставити продукцію за ціною і в кількості, згідно Додатків та Специфікацій, які є частиною даного контракту. Однак, в поданій до митного оформлення специфікації до контракту від 03.11.2020 №2 зазначені найменування продукції відрізняються від найменувань зазначених в інвойсі від 01.12.2020 №А №273, а саме: в інвойсі відсутні посилання на номери креслень, що має суттєве значення для ідентифікації товарів та враховується при визначенні митної вартості товарів. Крім цього, згідно п. 5.1 вищезазначеного контракту, товар, що поставляється повинен відповідати ГОСТам. Але, жодного документа, окрім листів відправника, який би підтверджував якісні характеристики товарів до митного не надавалось. Також, під час митного огляду було встановлено, що на товарі №1 – «ВІСЬ МЕТАЛЕВА» – присутні сліди іржі та суттєві пошкодження поверхні. А товар № 2 – «ШЕСТЕРНЯ» взагалі цілком вкритий іржею. При цьому, в товаросупровідних документах, по даній партії товару, не міститься даних щодо реального стану товарів, а навпаки, в п. 5.2 зовнішньоекономічного договору від 03.11.2020 № 03/11-2020 зазначено, що гарантійний строк припиняється автоматично, якщо покупець внесе зміни, здійснить ремонт або виправить недоліки товару. Однак, враховуючи реальний стан товарів, підтверджений пізніше, в ході консультацій, висновком експерта ДТПП, товари потребують деякого ремонту. Також, в поданій до митного оформлення CMR від 01.12.2020 №б/н, в графі 3 зазначено місце доставки – Запоріжжя (Україна), а в заявці на перевезення зазначено – «місто Кривий Ріг, згідно CMR». Отже, вищенаведені розбіжності дають підстави вважати, що можливе неврахування всіх витрат, які передбачені ст.58 МКУ, в повному обсязі, а також ймовірно до митного контролю подані не точні відомості щодо митної вартості оцінюваного товару З метою здійснення контролю за правильністю та повнотою визначення декларантом митної вартості товару, відповідно до ч.5 ст.54 МКУ, використовуючи право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, у відповідності вимог п.3 ст.53 МКУ (документи митного оформлення не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів), під час консультації протягом 10 календарних днів додатково необхідно надати (за наявності): 1) платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 2) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; 3) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 4) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 5) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) по товарам. Згідно п.6 ст.53 МКУ, декларант за власним бажанням може надати інші додаткові наявні у нього документи для підтвердження заявленої митної вартості товару. В подальшому, у відповідь на повідомлення декларанта №б/н від 08.12.2020 по ЕМД №110090/2020/707889 від 07.12.2020, на підставі ч.5-6 ст.55 МКУ, в рамках проведення консультації, з метою обґрунтування вибору методу визначення митної вартості, декларанту було повідомлено наступне: Відповідно до п.2 ч.2 ст.52 Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. Частиною 2 ст. 53 МКУ передбачено, що Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості , що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу , та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; Митним органом розглянуто додатковий документ, наданий для підтвердження заявленої митної вартості товарів – «справка выписка (по балансовой стоимости)» від 08.12.2020 №б/н. В результаті розгляду було встановлено, що цінова інформація, зазначена в даному документі від контрагента - UAB «AKMENINE SEKME», може бути врахована як додатковий документ, що містить цінову інформацію стосовно подібних або ідентичних товарів, оскільки, інформацію, зазначену в ньому не можливо пов`язати конкретно з оцінюваною партією товарів. В «справке выписке» відсутні жодні реквізити які б однозначно свідчили, що даний документ стосується партії товару, яка переміщується згідно зовнішньоекономічного контракту від 03.11.2020 №03/11-2020 та інвойсу від 01.12.2020 №А №273. Таким чином, висновки про результати здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів, а також причини за яких митна вартість не може бути визначена за ціною договору були доведені Вам шляхом надіслання електронного повідомлення (від 08.12.2020). Інформація про сформований перелік додаткових документів, в тому числі, право декларанта надавати будь-які інші документи, не зазначені у сформованому переліку, направлена електронним повідомленням декларанту 08.12.2020. Про відмову від подання додаткових документів або про бажання надати додаткові наявні у Вас документи, прошу повідомити шляхом направлення електронного повідомлення. Однак, додаткові повідомлення від декларанта про відмову від подання або про бажання надати додаткові наявні документи не надходили. Враховуючи відсутність відмови від подання інших додаткових документів строк подання таких документів триває до 18.12.2020. 10.12.2020 декларантом було додатково надано звіт про оцінку обладнання від 09.12.2020 №б/н та висновок про вартість об`єкта оцінки від 09.12.2020 складені суб`єктом оціночної діяльності ТОВ «Добробут». Однак, враховуючи грубі помилки в розрахунку оціночної вартості за витратним підходом (таблиця 5.2.1), допущені експертом, а саме: відкоригована вартість товарів на умовах EXW, ідентична оціночній вартості товарів на умовах DAP, даний висновок не може бути врахований в якості документа, що підтверджує митну вартість. Враховуючи відомості електронного повідомлення декларанта від 10.12.2020, яким проінформовано, що додаткові документи надаватись не будуть у термін, передбачений ч.3 ст.53 МКУ, митницею проведено контроль правильності визначення заявленої декларантом митної вартості. Відповідно до п.6 ст.54 МКУ митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів у разі неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертій ст.53 МКУ, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів. За результатами обчислення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості у відповідності до положень частини першої статті 54 МКУ згідно наданих документів, встановлено, що декларантом не вірно проведено обчислення митної вартості товарів за ЕМД від 07.12.2020 №UA110090/2020/707889. У разі невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю (п.6 ст.54 МКУ). Враховуючи вищевикладені результати перевірки документів, наданих до митного оформлення оцінюваної партії товару за МД від 07.12.2020 №UA110090/2020/707889, а також інформацію, що міститься у експертному висновку про вартість від 09.12.2020 №б/н, що призвело до невірного розрахунку декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не може бути застосований відповідно до п. 6 ст. 54, п.2. ст.58 МКУ, п.6 ст.54 МКУ. Відповідно до ст.59 МКУ, у разі якщо митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена згідно з положеннями ст.58 МКУ, за основу для її визначення береться вартість операції з ідентичними товарами, що продаються на експорт в Україну з тієї ж країни і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього. Відповідно до ст.60 МКУ (метод визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних товарів), у разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями ст.58 і ст.59 МКУ, за митну вартість береться прийнята митним органом вартість операції з подібними (аналогічними) товарами, які продано на експорт в Україну і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього. Відповідно до положень п.4 ст.59 та п.5 ст.60 МКУ, ціна договору щодо ідентичних або подібних товарів береться за основу для визначення митної вартості, якщо ці товари ввезено приблизно в тій же кількості та на тих же комерційних умовах. У зв`язку із неможливістю застосування вказаних методів визначення митної вартості товарів, посадовою особою послідовно розглядалася можливість застосування наступного методу визначення митної вартості. У разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена відповідно до положень статей 58 – 61 МКУ, їх митна вартість визначається згідно з положеннями ст.62 МКУ на основі віднімання вартості, крім випадків, коли на вимогу декларанта або уповноваженої ним особи послідовність застосування ст.62 та ст.63 МКУ може бути зворотною. Методи на основі віднімання та додавання вартості повинні ґрунтуватися на даних, які є об`єктивними, підтверджуються документально, піддаються обчисленню та належать до вартості витрат, понесених виробником при виробництві оцінюваних товарів. Відсутність у митниці та у декларанта необхідних документів унеможливила застосування методів на основі віднімання та на основі додавання вартості товарів. У зв`язку з неможливістю застосування вказаних методів визначення митної вартості послідовно розглядалася можливість застосування резервного методу визначення митної вартості. У разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 – 63 МКУ, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT). З урахуванням вищезазначеного, митна вартість товарів скоригована митницею за другорядним методом визначення митної вартості - 2-r - резервний метод, згідно з положеннями ст.64 МКУ, та ґрунтується на раніше визнаній (визначеній) митним органом митній вартості товарів «ВИРОБИ З ЧОРНИХ МЕТАЛІВ - ВІСЬ МЕТАЛЕВА» та «ШЕСТЕРНЯ, які співставні з оцінюваними товарами з урахуванням опису, характеру зовнішньоекономічної угоди, матеріалу виготовлення, імпортовані у наближений до митного оформлення час та випущені у вільний обіг за ЕМД від 25.05.2020 №UA209160/2020/003914 на рівні 1,1581 EUR/кг - по товару №1 та за ЕМД від 23.06.2020 №UA110020/2020/004628 на рівні 1,8982 EUR/кг - по товару №2. У відповідності до ст.52 МКУ декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, мають право: - (п.3.2 МКУ) на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються, у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього МКУ в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої статті 55 цього МКУ; - (п.3.4 МКУ) оскаржувати у порядку, визначеному главою 4 МКУ …».

Вирішуючи спір по суті суд бере до уваги наступне.

Відповідно до ч.1 ст.53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення..

Як зазначено у ч.2 ст.53 Митного кодексу України, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Згідно з ч.3 ст.53 Митного кодексу України: «3. У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Законом України №227-V від 05.10.2006 «Про приєднання України до Міжнародної конвенції про спрощення і гармонізацію митних процедур у зміненій редакції згідно з Додатком I до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур» Верховна Рада України постановила: Приєднатися до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, вчиненого 26 червня 1999 року в м.Брюсселі, в тому числі Додатку I та Додатку II до нього, прийнявши Спеціальні додатки (додаток III до Протоколу).

Відповідно до Стандартного правила 8 Розділу 1 Спеціального додатку А «Додатку III до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур (Спеціальні додатки)» у випадках, коли митна служба вимагає документи в зв`язку з представленням їй товарів, інформація, що міститься у цих документах, обмежується лише даними, необхідними для ідентифікації товарів та транспортного засобу.

Рекомендації Європейської економічної комісії ООН №18 «Заходи щодо спрощення процедур міжнародної торгівлі» 26-29 березня 2001 року вимагають щоб документарні вимоги були зведені до мінімуму.

Відповідно до Стандартного правила 3.16. Розділу 3 Загального додатку Міжнародної конвенції про спрощення і гармонізацію митних процедур (Кіотська конвенція) від 18.05.1973: «На підтвердження декларації на товари митна служба вимагає тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю за даною операцією та забезпечення виконання усіх вимог щодо застосування митного законодавства».

Відповідачем не доведено додержання вимог Закону України №227-V від 05.10.2006 «Про приєднання України до Міжнародної конвенції про спрощення і гармонізацію митних процедур у зміненій редакції згідно з Додатком I до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур», ст.53 Митного кодексу України при вимаганні від декларанта додаткових документів, окрім доданих до ЕМД) від 07.12.2020 №UA110090/2020/707889.

У ч.1 ст.57 Митного кодексу України зазначено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний – за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Відповідно до ч.10 ст.58 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: 1) витрати, понесені покупцем: […] в) вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням; […] 5) витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; 6) витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; 7) витрати на страхування цих товарів.

Надаючи правову оцінку доводам відповідача про те, що «… раніше визнаній (визначеній) митним органом митній вартості товарів «ВИРОБИ З ЧОРНИХ МЕТАЛІВ - ВІСЬ МЕТАЛЕВА» та «ШЕСТЕРНЯ», які співставні з оцінюваними товарами з урахуванням опису, характеру зовнішньоекономічної угоди, матеріалу виготовлення, імпортовані у наближений до митного оформлення час та випущені у вільний обіг за ЕМД від 25.05.2020 №UA209160/2020/003914 на рівні 1,1581 EUR/кг - по товару №1 та за ЕМД від 23.06.2020 №UA110020/2020/004628 на рівні 1,8982 EUR/кг - по товару №2. …» суд дослідив надані Дніпровською митницею витяги з Автоматизованої системи аналізу та управління ризиками Митної служби України в яких міститься інформація щодо імпортованих в Україну 25.05.2020 товарів – «виготовленого з чорних металів нового (2020 року випуску) кожуху барабану, робочої тарілки регулюючої вісі, зубу культиватора, леміш у комплекті з колесом, граблі в комплекті», які використовуються у сільськогосподарської техніки.

В той же час, Товари №1, №2 імпортовані позивачем за ЕМД від 07.12.2020 №UA110090/2020/707889 служать для обертання печі у технологічному циклі випалу, призначені для передачі обертання обпалювальних печей, тобто, мають зовсім інше технічне призначення, ніж ті товари, на які посилається відповідач як на джерело ціни товару.

Крім того, умовами поставки (графа 20 ЕМД від 07.12.2020 №UA110090/2020/707889) у позивача були – EXW, LT м.NAUJOSIOS AKMENES. За змістом умов постачання EXW правил Інкотермс від 16.09.2010 (Ex Works, або Франко завод) означає, що продавець вважається таким, що виконав свої зобов`язання з постачання, коли він надасть товар у розпорядження покупця на своєму підприємстві чи в іншому названому місці (наприклад: на заводі, фабриці, складі тощо).

В той же час, у джерелі цінової інформації, наданої Дніпровською митницею, зазначено, що умовами поставки цих сільськогосподарських товарів були – CPT або Фрахт/перевезення оплачені до (…назва місця призначення) – продавець доставить товар названому їм перевізнику. Крім цього, продавець зобов`язаний оплатити витрати, пов`язані з перевезенням товару до названого пункту призначення. Це означає, що покупець бере на себе всі ризики чи втрати ушкодження товару, як і інші витрати після передачі товару перевізнику.

Звідси, навіть умови поставки Товарів №1, №2, імпортованих позивачем і умови поставки товарів за ЕМД від 25.05.2020 №UA209160/2020/003914, ЕМД від 23.06.2020 №UA110020/2020/004628 (джерела цінової інформації відповідача) – є різними. Відтак, з урахуванням ч.10 ст.58 Митного кодексу України, їх ціна не може бути тотожною.

Параграфом 2 Статті VII «Оцінка товару для митних цілей» Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (ГАТТ від 30.10.1947) передбачено: «2. (a) Оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна базуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито, або аналогічного товару і не повинна базуватися на вартості товару національного походження чи на довільній або фіктивній вартості.(*) (b) Під "дійсною вартістю" слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеними законодавством імпортуючої країни, такий чи аналогічний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції. У тому ступені, в якому на ціну такого чи аналогічного товару впливає кількість окремої трансакції, ціна, що розглядається, повинна єдиним способом пов`язуватися або (i) з порівнюваними кількостями, або (ii) з кількостями, не менш сприятливими для імпортерів, ніж ті, в яких більший обсяг товарів продається у торгівлі між країнами експорту та імпорту.(*) …».

Відповідно до підпункту «а» пункту 1 статті 5 «Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року»: «1. (a) Якщо імпортні товари або ідентичні чи подібні імпортні товари продаються в країні імпорту в якості імпортних, митна вартість імпортних товарів згідно з положеннями цієї Статті базується на ціні одиниці товарів, за якою імпортні товари або ідентичні чи подібні імпортні товари таким чином продаються у найбільшій сукупній кількості в той час або приблизно в той час, коли відбувається імпорт товарів, що оцінюється, особам, які не пов`язані з особами, у яких вони купують такі товари, при дотриманні вимог відрахування нижченаведеного: (…) (b) Якщо ні імпортні товари, ні ідентичні або подібні імпортні товари не продаються в час ввезення або приблизно в час ввезення товарів, що оцінюються, то митна вартість, яка в інших випадках підпадає під положення параграфа 1(а), ґрунтується на одиниці товару, за якою імпортні товари або ідентичні чи подібні імпортні товари продаються в країні імпорту в якості імпортних на найбільш ранню дату після імпорту товарів, що оцінюються, але до закінчення 90 днів після такого імпорту».

У пп.«с» п.3 Примітки до статті 7 «Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року», зокрема, зазначено: «3.Деякі приклади розумної гнучкості: (…) с) дедуктивний метод – вимога про те, що товари продаватимуся в «тому стані, як вони імпортуються», що містить в підпункті «а» пункту 1 статті 5, може тлумачитися гнучко; вимога про «90 днів» може застосовуватись гнучко».

З урахуванням приписів Статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (ГАТТ від 30.10.1947), «Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року» суд приходить до висновку, що надане відповідачем (для порівняння цін) джерело для визначення митної вартості – ЕМД від 25.05.2020 №UA209160/2020/003914 за ЕМД від 23.06.2020 №UA110020/2020/004628 містить застарілу (не актуальну) цінову інформацію на час ввезення позивачем Товарів №1, №2.

Тобто, Дніпровською митницею документально не доведено, що ціна Товарів №1, №2 з дати митного оформлення за ЕМД від 25.05.2020 №UA209160/2020/003914 за ЕМД від 23.06.2020 №UA110020/2020/004628 залишалась незмінною на світовому ринку до 07.12.2020 (митного оформлення позивачем за ЕМД №UA110090/2020/707889).

У Рішенні про коригування митної вартості товарів №UA110090/2020/300009/1 від 11.12.2020 відповідачем не надано оцінки відповідності Рахунку-фактурі (iнвойсу) (Commercial invoice) серії А №273 від 01.12.2020 вимогам «Класифікатора додаткової інформації, необхідної для ідентифікації товарів, що вноситься до електронного інвойсу, який додається до митної декларації, заповненої на бланку єдиного адміністративного документа», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 17.09.2012 №998, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.10.2012 за №1691/22003 (або Рекомендації Європейської економічної комісії ООН №6 «Формуляр-зразок уніфікованого рахунку – для міжнародної торгівлі» (ECE/TRADE/148) Женева, вересень 1983 року).

Тобто, «Класифікатором додаткової інформації, необхідної для ідентифікації товарів, що вноситься до електронного інвойсу, який додається до митної декларації, заповненої на бланку єдиного адміністративного документа» не передбачено «… реквізити зовнішньоекономічного договору від 03.11.2020 №03/11-2020, які дозволяють ідентифікувати даний інвойс та пов`язати з оцінюваною партією товарів, по вищезазначеному контракту …», як на тому наполягає відповідач.

Суд зауважує, що відповідно до п.9.6 Рекомендації Європейської економічної комісії ООН №18 «Заходи щодо спрощення процедур міжнародної торгівлі» Женева, вересень 1982 року: «… митні органи повинні, як правило, приймати будь-який комерційний рахунок, який містить всі необхідні подробиці (незалежно від того, узгоджений він з формуляром-зразком уніфікованого рахунку ООН), як дійсної фактури для мети митного очищення; у тих країнах, де національне митне законодавство передбачає спеціальний документ (окрім митної декларації) у доповнення до комерційного рахунку, слід вивчити можливість відмови від цієї вимоги. …».

Звідси, суд погоджується з думкою позивача про наявність всіх необхідних цінових показників в Інвойсі серії А №273 від 01.12.2020, можливості його застосування для визначення митної вартості Товарів №1, №2 заявлених до митного оформлення за ЕМД від 07.12.2020 №UA110090/2020/707889.

Отже, відповідач не обґрунтував, чому ним взяті як джерела для визначення митної вартості Товарів №1, №2 (імпортованих позивачем), інформація з ЕМД від 25.05.2020 №UA209160/2020/003914 за ЕМД від 23.06.2020 №UA110020/2020/004628 та не взяті до уваги інші джерела цінової інформації.

Звідси, Дніпровською митницею Держмитслужби не доведено причини надання переваг одним джерелам цінової інформації перед іншими.

Як зазначено у ч.1 ст.55 Митного кодексу України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Відповідно до ч.2 ст.57 Митного кодексу України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод – за ціною договору (вартість операції).

Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні (ч.2 ст.58 Митного кодексу України).

Згідно з ч.3 ст.58 Митного кодексу України у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.

Відповідачем не доведено, що використані декларантом відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірно або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні, відповідно до приписів ч.2 ст.58 Митного кодексу України.

Звідси, Дніпровською митницею Держмитслужби не доведено правомірність переходу до другорядних методів визначення митної вартості товарів, як то передбачено п.2 ч.1 ст.57 Митного кодексу України.

З урахуванням обставин справи та досліджених доказів суд приходить до висновку, що Дніпровською митницею Держмитслужби не доведено наявність правових підстав для прийняття Рішення про коригування митної вартості товарів №UA110090/2020/300009/1 від 11.12.2020.

Доказів притягнення декларанта чи перевізника товару до відповідальності за ст.483 Митного кодексу України за надання неправдивих відомостей для визначення митної вартості товару Дніпровською митницею Держмитслужби до суду – не надано.

Отже, Дніпровська митниця Держмитслужби не довела, що подані позивачем для визначення митної вартості товару документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Аналогічне застосування норм матеріального права здійснено Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 05.05.2021 при розгляді справи №825/1900/17.

Надаючи правову оцінку прийняттю Дніпровською митницею Держмитслужби Картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, яка є предметом спору у цій справі суд виходить з наступного.

Згідно з ч.12 ст.264 Митного кодексу України у разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою органу доходів і зборів заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Один примірник зазначеної картки невідкладно вручається (надсилається) декларанту або уповноваженій ним особі. Інформація про відмову у прийнятті для оформлення електронної митної декларації надсилається декларанту електронним повідомленням, засвідченим електронним цифровим підписом посадової особи органу доходів і зборів.

Як зазначено у п.7.1 Розділу VІІ «Порядку виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа», затвердженого 30.05.2012 наказом Міністерства фінансів України №631, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 10.08.2012 за №1360/21672 (надалі – «Порядок виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа»), у всіх випадках відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення оформлюється картка відмови за формою, наведеною в додатку 2 до цього Порядку. Картка відмови складається за допомогою АСМО у межах строку, відведеного статтею 255 Кодексу для завершення митного оформлення, посадовою особою митного органу, якою прийнято рішення про відмову.

У картці відмови зазначаються причини відмови, наводяться вичерпні роз`яснення вимог, виконання яких забезпечує можливість прийняття митної декларації, митного оформлення, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, а також вказується інформація про порядок оскарження рішення про відмову (п.7.2 Розділу VІІ «Порядку виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа»).

У поданій до суду Картці відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA110090/2020/00054 від 11.12.2020 зазначені причини відмови, аналіз яких викладений вище.

Підсумовуючи викладене, суд вважає, що відповідачем не доведено наявність обґрунтованого сумніву щодо правильності задекларованої позивачем митної вартості товару після отримання від позивача документів.

Отримавши від декларанта документи, які, на думку суду, підтверджують правильність задекларованої митної вартості товару за основним методом, відповідач з порушенням норм права здійснив застосування другорядних методів.

На думку суду позивачем доведено обґрунтованість визначення митної вартості товару за основним методом (за ціною договору (контракту) щодо товару, який імпортується (вартість операції)) та безпідставність застосування відповідачем резервного методу.

З урахуванням приписів ч.2 ст.2 КАС України, суд оцінивши докази, які є у справі, в їх сукупності приходить до висновку, що Рішення про коригування митної вартості товарів №UA110090/2020/300009/1 від 11.12.2020 та, відповідно, Картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA110090/2020/00054 від 11.12.2020, прийняті Дніпровською митницею Держмитслужби не обґрунтовано, без урахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, не розсудливо, а отже є не правомірними і підлягають скасуванню.

У ст.19 Конституції України зазначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (ч.1 ст.9 КАС України).

Відповідно до ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням з`ясованих обставин, досліджених матеріалів справи суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню. Доводи відповідача не приймаються судом до уваги виходячи з вище зазначеного.

Судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи (ч.1 ст.132 КАС України).

Суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі (ч.1 ст.143 КАС України).

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки суб`єктом владних повноважень у справі була Дніпровська митниця Держмитслужби, то з бюджетних асигнувань цього органу повинні бути присуджені позивачу судові витрати, документально підтверджені у сумі 4540 грн. 00 коп.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.9, 77, 132, 143, 243-246 КАС України, суд, –

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості №UA110090/2020/300009/1 від 11.12.2020, прийняте Дніпровською митницею Держмитслужби.

Визнати протиправною та скасувати Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA110090/2020/00054 від 11.12.2020, прийняту Дніпровською митницею Держмитслужби.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Дніпровської митниці Держмитслужби (49038, м.Дніпро, вул.Княгині Ольги, 22, код ЄДРПОУ 43350935) на користь ПРИВАТНОГО ПІДПРИЄМСТВА «ТОРГОВЕЛЬНО-ВИРОБНИЧА КОМПАНІЯ «ІНІЦІАЛ» (69050, м.Запоріжжя, вул.Чумаченка, 3, кв. 67; код ЄДРПОУ 35719421) судові витрати у сумі 4540 грн. 00 коп.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили у строк та порядок визначений ст.255 КАС України. Рішення суду першої інстанції оскаржується у строк та порядок встановлений ст.ст.292, 295, 297 КАС України.

Суддя Н.В. Стрельнікова