Рішення № 10018002, 07.06.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 53/13807.06.10 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ОГМ Будсервіс»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна фірма «Альфа-Сервіс»

про спонукання до виконання мирової угоди

Суддя Грєхова О.А.

Представники:

Від позивача: Дунь В.В. –представник за довіреністю від 04.02.2010р.

Від відповідача: Павличенко В.Л. –представник по довіреності № 23 від 20.04.2010р.

СУТЬ СПОРУ:

          Заявлено позов про спонукання Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна фірма «Альфа-Сервіс»до виконання умов мирової угоди від 17.06.2009р., затвердженої ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.08.2009р. у справі № 53/365.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.03.2010р. порушено провадження по справі № 53/138, розгляд справи призначено на 26.04.2010р.

У зв’язку з нез’явленням в засідання суду повноважного представника відповідача, а також невиконанням сторонами вимог ухвали суду про порушення провадження у справі від 29.03.2010р. ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.04.2010р. розгляд справи було відкладено на 07.06.2010р. та прийнято до розгляду заяву позивача про уточнення позовних вимог.

31.05.2010р. через відділ діловодства суду від позивача надійшла заява про уточнення позовних вимог, відповідно до якої позивач просить суд спонукати Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельна фірма «Альфа-Сервіс»до виконання умов мирової угоди від 17.08.2009р. затвердженої Ухвалою Господарського суду м. Києва від 17.08.2009р. по справі № 53/365 в частині несплачених коштів на користь ТОВ «ОГМ Будсервіс»та стягнути з ТОВ «Будівельна фірма «Альфа-Сервіс»на користь ТОВ «ОГМ Будсервіс» кошти в сумі 128435,50 грн. та 321,00 грн. – державного мита і витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Також позивач просить з метою забезпечення позову накласти арешт на майна та рахунки ТОВ «Будівельна фірма «Альфа-Сервіс».

Відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Таким чином, суд приймає до розгляду заяву позивача про уточнення позовних вимог.

          Щодо заяви позивача про забезпечення позову слід зазначити наступне.

          Відповідно до ст. 66 ГПК України, господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

          Таким чином, вжиття заходів до забезпечення позову є правом суду.

Згідно з ч. 1 ст. 67 ГПК України, позов забезпечується, зокрема, накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом як гарантія реального виконання рішення суду.

          Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України N 9 від 22.12.2006р., розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.           Керуючись наведеними нормами процесуального законодавства та враховуючи роз'яснення Верховного Суду України, при вирішенні питання про забезпечення позову суди мають здійснити оцінку обґрунтованості доводів позивача щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Отже, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен брати до уваги інтереси не лише позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.

Позивач своє клопотання про вжиття заходів до забезпечення позову належним чином не обґрунтував, доказів того, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, суду не надав, а також нічим не підтвердив припущення, що майно (в тому числі грошові суми), яке є у відповідача може зникнути або зменшитись.

Таким чином суд не вбачає підстав для задоволення заяви позивача про забезпечення позову.

В судовому засіданні 07.06.2010р. представник позивача підтримав позовні вимоги та вважає їх такими, що підлягають задоволенню.

Представник відповідача в судовому засіданні 07.06.2010р. надав пояснення по суті позовних вимог.

На виконання вимог ст. 81-1 ГПК України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

У судовому засіданні 07.06.2010р. за згодою представників сторін, в порядку ст. 85 ГПК України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

          Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

17.08.2009р. між сторонами була укладена Мирова Угода, яка затверджена Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.08.2009р.

Згідно з умовами мирової угоди відповідач повністю визнав суму основної заборгованості та зобов’язався сплатити позивачу основну заборгованість у сумі 235482,00 грн. та судові витрати в сумі 2953,50 грн.

Пунктом 4 мирової угоди визначений графік погашення відповідачем заборгованості на користь позивача.

Відповідач не виконав свої зобов’язання за мировою угодою, заборгованість перед позивачем погасив частково на суму 110000,00 грн., що підтверджується доданими до матеріалів справи платіжними дорученнями.

Таким чином заборгованість відповідача перед позивачем становить суду в розмірі 128435,50 грн. (125482,00 грн. + 2953,50 грн.)

Згідно зі ст. 173 ГК України один суб’єкт господарського зобов’язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб’єкта, а інший суб’єкт має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

Як визначено в п. 1 частини 1 статті 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до п. 2 частини 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Як визначено частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

Згідно зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Вина відповідача повністю підтверджена дослідженими доказами та матеріалами справи.

Враховуючи ту обставину, що відповідач позовні вимоги належними та допустимими засобами доказування не спростував, а наявні в матеріалах справи документи свідчать про безспірність та обґрунтованість позовних вимог позивача, вимоги останнього підлягають задоволенню.

Враховуючи, що відповідно до ст. 44 ГПК України позивачем понесені судові витрати, пов’язані з розглядом справи, зокрема витрати на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу та сплати державного мита, то зазначені витрати відшкодовуються за рахунок відповідача (ст. 49 ГПК України).

Керуючись ст. 173 ГК України, ст.ст. 525, 526 ЦК України, ст.ст. 49, 75, 82-85 ГПК України, Мировою угодою сторін, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити.

2.          Зобов’язати відповідача виконати узгоджену Мирову Угоду від 17.08.2009р. укладену між сторонами та затверджену Ухвалою суду від 17.08.2009р. по справі № 53/138. На виконання зазначеної Угоди видати наказ про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна фірма «Альфа-Сервіс»(03115, м. Київ, вул. Вернадського, 53, ідентифікаційний код 22965175) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ОГМ Будсервіс»(04214, м. Київ, вул. Північна, 5, ідентифікаційний код 24916867) 128 435 (сто двадцять вісім тисяч чотириста тридцять п’ять) грн.. 50 коп. заборгованості, 85 (вісімдесят п’ять) грн. 00 коп. витрат по сплаті державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання, і може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.

Суддя                                                                                                     Грєхова О.А.