Рішення № 100179596, 05.10.2021, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 жовтня 2021 року м. Житомир справа № 240/10620/21

категорія 111020300

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

судді Лавренчук О.В.,

розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Житомирській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Полан" про стягнення податкової заборгованості,

встановив:

Головне управління ДПС у Житомирській області звернулось до суду з позовом у якому просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Полан" податкову заборгованість в сумі 227527,84 грн.

В обґрунтування позову вказує, що за відповідачем рахується податковий борг з податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на загальну суму 201734,98 грн та податку на прибуток приватних підприємств на загальну суму 25792,86 грн, які у добровільному порядку платником податків не сплачений.

Ухвалою судді від 03.06.2021 відкрито спрощене позовне провадження та призначено судове засідання на 15.07.2021. Встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позов протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення відповідачу ухвали про відкриття провадження у справі.

Відзив на позовну заяву надійшов до суду 01.07.2021. Заперечуючи позовні вимоги відповідач вказує, що позовні вимоги визнає частково, а саме: щодо боргу з ПДВ згідно податкових декларацій у загальній сумі 185029,00 грн та з податку на прибуток у сумі 25347,00 грн. Однак заперечує позовні вимоги позивача про стягнення 16705,98 грн пені з ПДВ та 445,86 грн пені з податку на прибуток підприємств. В обґрунтування своєї позиції щодо сум ПДВ, представник відповідача у відзиві посилається на норму п. 52-1 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України та вказує, що на період дії карантину платникам податків не нараховується пеня, а нарахована, але не сплачена за цей період пеня підлягає списанню. Вважає, що пеня в сумі 17151,84 грн є протизаконною. Просить позов задовольнити частково.

На електронну пошту суду 26.07.2021 надійшла заява позивача про долучення до матеріалів справи витяги з АІС "Податковий блок" (розрахунок пені з податку на прибуток приватних підприємств та пені з ПДВ)

Представник позивача та представник відповідача подали до суду клопотання про розгляд адміністративної справи у порядку письмового провадження.

У період з 13.09.2021 по 24.09.2021 головуюча суддя перебувала у відпустці.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, заслухавши пояснення представника позивача та заперечення представника відповідача, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення на них, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд протокольною ухвалою постановив подальший розгляд справи здійснювати у порядку письмового провадження.

Згідно з ч. 5 ст. 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Встановлено, що Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Полан" перебуває на податковому обліку в Головному управлінні ДПС у Житомирській області.

Як вбачається зі зведеного розрахунку та підтверджується належними доказами, копії яких містяться в матеріалах адміністративної справи, за відповідачем рахується податковий борг з податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) та податку на прибуток приватних підприємств.

Встановлено, що податковий борг з податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на загальну суму 201734,98 грн виник у зв`язку з несплатою податкових зобов`язань згідно:

- податкової декларації №9270679890 від 20.10.2020 на суму 22983,00 грн

- податкової декларації №930534577 від 19.11.2020 на суму 31710,00 грн

- податкової декларації №9343764672 від 20.122020 на суму 28281,00 грн

- податкової декларації №937006307 від 20.01.2021 на суму 28637,00 грн

- податкової декларації №9031250270 від 22.02.2021 на суму 20299,00 грн

- податкової декларації №9057766485 від 22.03.2021 на суму 24783,00 грн

- податкової декларації №9091343182 від 20.04.2021 а суму 28336,00 грн.

Загальна сума боргу за основним платежем - 185029,00 грн.

Відповідачем визнається несплата узгоджених податкових зобов`язань, визначених у вказаних податкових деклараціях

Податковий борг з податку на прибуток приватних підприємств виник у зв`язку з несплатою узгоджених податкових зобов`язань, самостійно визначених у податковій декларації №9372653782 від 25.02.2021 в сумі 25792,86 грн, що не сплачений у строки, визначені Податковим кодексом України.

Відповідачем визнається податковий борг з податку на прибуток приватних підприємств у сумі 25792,86 грн.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам в частині несплати податкового боргу з основного платежу, суд зазначає наступне.

Пунктом 16.1 статті 16 Податкового кодексу України (далі - ПК України) передбачено, що платник податків зобов`язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів; подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до пунктів 36.1 - 36.3 статті 36 ПК України податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов`язок виникає у платника за кожним податком та збором. Податковий обов`язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов`язків платника податків, крім випадків, передбачених законом.

Не підлягає оскарженню грошове зобов`язання, самостійно визначене платником податків (пункт 56.11 статті 56 ПК України).

Виконанням податкового обов`язку згідно з пунктом 38.1 статті 38 ПК України є сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк.

Згідно з пунктом 54.1 статті 54 ПК України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Відповідно до пунктів 57.1, 57.3 статті 57 ПК України платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

З матеріалів справи встановлено, що контролюючим органом на адресу відповідача було направлено податкову вимогу від 16.04.2013 №822-19.

Відповідно до п.59.5 ст.59ПК України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Доказів виконання або оскарження податкової вимоги у матеріалах справи не міститься.

Відповідно до п. 95.1 ст.95 ПК України, орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а у разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Відповідно до п. 95.3 ст.95 ПК України, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Відповідач визнає податковий борг з податку на додану вартість в розмірі основного платежу - 185029,00 грн, та податковий борг з податку на прибуток приватних підприємств в розмірі основного платежу 25792,86 грн, однак доказів погашення податкового боргу суду не надав.

Відповідно до підпункту 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

З огляду на наведене суд дійшов висновку, що заборгованість по сплаті податків в частині стягнення податкового боргу з рахунків у банках, що обслуговують відповідача податкового боргу в сумі 210376,00 грн (основний платіж) є узгодженою, проте відповідачем на погашена, вона підлягає стягненню у встановленому законом порядку, а тому позовна вимога в частині стягнення основної суми заборгованості підлягає задоволенню у повному обсязі.

Щодо позовної вимоги в частині стягнення з відповідача пені суд зазначає таке.

Відповідно до підпункту 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 ПК України після закінчення встановлених Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов`язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Пеня - це сума коштів у вигляді відсотків, нарахованих на суми грошових зобов`язань, не сплачених у встановлені законодавством строки (підпункт 14.1.162 пункту 14.1 статті 14 ПК України).

Разом з тим, підрозділ 10 розділу XX ПК України було доповнено пунктом 52-1 згідно із Законом №533-IX від 17.03.2020, відповідно до абзацу одинадцятого зі змінами, внесеними згідно із Законом №591-IX від 13.05.2020, за порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), штрафні санкції не застосовуються, крім санкцій за: порушення вимог до договорів довгострокового страхування життя чи договорів страхування в межах недержавного пенсійного забезпечення, зокрема страхування додаткової пенсії; відчуження майна, що перебуває у податковій заставі, без згоди контролюючого органу; порушення вимог законодавства в частині: обліку, виробництва, зберігання та транспортування пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів; цільового використання пального, спирту етилового платниками податків; обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками; здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального; здійснення суб`єктами господарювання операцій з реалізації пального або спирту етилового без реєстрації таких суб`єктів платниками акцизного податку; порушення нарахування, декларування та сплати податку на додану вартість, акцизного податку, рентної плати.

Протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), платникам податків не нараховується пеня, а нарахована, але не сплачена за цей період пеня підлягає списанню.».

Постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. №211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2", зважаючи на положення постанови Кабінету Міністрів України від 20 травня 2020 р. № 392 "Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2", постанови Кабінету Міністрів України від 22 липня 2020 р. №641 "Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2", постанови Кабінету Міністрів України від 26 серпня 2020 р. № 641 "Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2", для запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19 з 12 березня 2020 р. по 31 жовтня 2020 р. на всій території України встановлено карантин.

За змістом вказаних норм на період дії карантину, за період з 01 березня 2020 року, платникам податків не нараховується пеня, а нарахована, але не сплачена за цей період пеня підлягає списанню.

Представником відповідача під час огляду справи не заперечувалось, що основна сума податкового боргу виникла до запровадження в Україні карантинних обмежень для запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19.

На виконання вимог суду, позивачем надано витяг з АІС "Податковий блок" (розрахунок пені з податку на прибуток приватних підприємств в сумі 445,86 грн та розрахунок пені з ПДВ із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) в сумі 16705,98 грн).

Судом досліджено надані докази та встановлено, що пеня з податку на прибуток приватних підприємств в сумі 445,86 грн була нарахована: за період із 2017 року, а пеня з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) в сумі 16705,98 грн нарахована за період із 01.11.2019

Детального розрахунку вказаних сум позивачем на вимогу суду не надано, однак, у витяг з АІС "Податковий блок" у рядках: нараховано пені на борг минулих періодів міститься примітка: "ст. 129 ПКУ з урахуванням вимог Закону України щодо періоду поширення коронавірусної хвороби (COVID-19).

Доказів, що позивачем не було дотримано вимоги 52-1 підрозділ 10 розділу XX ПК України, матеріали справи не містять.

Пунктами 59.1, 59.5 статті 59 ПК України встановлено, що у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків.

У разі, якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

На виконання вимог вказаної статті, у зв`язку із несплатою до бюджету сум податкового боргу, позивачем сформовано податкову вимогу форми "Ю" від 16.04.2013 №822-19 на суму 4878,08 грн, яка надіслана засобами поштового зв`язку рекомендованим листом з повідомленням, та отримана платником податків 25.04.2013.

Доказів виконання або оскарження податкової вимоги у матеріалах справи не міститься.

Таким чином, як встановлено судом, передбачені чинним законодавством заходи не привели до погашення податкового боргу. Сума податкового боргу в добровільному порядку відповідачем не сплачена. Враховуючи, порушення відповідачем вищезазначених норм Податкового кодексу України, суд вважає, що податковий борг виник саме внаслідок несплати відповідачем узгодженого податкового зобов`язання.

Відповідно до п. 95.1 ст.95 ПК України, орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а у разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Відповідно до п. 95.3 ст.95 ПК України, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Положеннями статті 90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Керуючись статями 9, 72-77,90, 242-246, 255, 258 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Позовну заяву Головного управління ДПС у Житомирській області (вул. Юрка Тютюнника, 7, м.Житомир, 10003, код ЄДРПОУ ВП 44096781) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Полан" (пров. Мальованський, 14,Житомир,10000, код ЄДРПОУ 13555780) про стягнення податкової заборгованості, - задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Полан" (пров. Мальованський, 14,Житомир,10000, код ЄДРПОУ 13555780) податковий борг в сумі 227527 (двісті двадцять сім тисяч п`ятсот двадцять сім) гривень 84 копійки з рахунків у банках, що обслуговують такого платника.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.В. Лавренчук