Рішення № 100178124, 07.10.2021, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" жовтня 2021 р. м. Київ Справа № 911/2110/21

Суддя Конюх О.В., при секретарі судового засідання Манілець А.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Ленке-Агро», смт Озерне Житомирської області,

до відповідача малого приватного підприємства «Анна», с. Синява Рокитнянського району Київської області,

про стягнення 162 373,44 грн.

без виклику представників сторін;

СУТЬ СПОРУ:

позивач – товариство з обмеженою відповідальністю «Ленке-Агро», смт. Озерне Житомирської області (далі по тексту – ТОВ «Ленке-Агро»), звернувся до господарського суду Київської області з позовом від 14.07.2021 до відповідача – малого приватного підприємства «Анна», с. Синява Рокитнянського району Київської області (далі по тексту – МПП «Анна»), в якому просить суд стягнути з відповідача заборгованість у загальному розмірі 162 373,44 грн., з яких: 70 088,30 грн. основного боргу, 43 445,86 грн. пені, 7 008,83 грн. штрафу, 8 164,27 грн. інфляційних втрат, 24% річних у сумі 33 666,18 грн. Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 2 435,60 грн. судового збору та 3 000,00 грн. витрат на правничу допомогу.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договором поставки від 17.04.2018 № 1802 щодо оплати товару, поставленого позивачем на виконання додатків від 17.04.2018 № 1, від 30.05.2018 № 2 та від 21.06.2018 № 3.

Ухвалою господарського суду Київської області від 21.07.2021 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 911/2110/21 та постановлено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання (без виклику учасників справи).

04.08.2021 від представника ТОВ «Ленке-Агро» до господарського суду надійшла заява від 27.07.2021 про надання доказів. У заяві вказано, що МПП «Анна» помилково сплатило на рахунок ТОВ «Ленке-Агро» кошти із посиланням на рахунок від 16.07.2020 № 2, оскільки такого рахунку постачальник не виставляв. Таким чином, сплачені 22.07.2021 грошові кошти у сумі 5 000,00 грн. були зараховані в рахунок оплати за договором поставки від 17.04.2018 № 1802, що підтверджується листом від 22.07.2020 № 1. Також, до заяви подано копію рахунку від 21.06.2018 № 35 та вказано, що бухгалтером відповідача у платіжних дорученнях на оплату поставленого товару згідно договору поставки у графі «призначення платежу» була допущена описка у номері рахунку від 21.06.2018, а саме: зазначено рахунок № 31, тоді як вірним є № 35.

25.08.2021 від представника ТОВ «Ленке-Агро» до господарського суду надійшла заява від 17.08.2021 № 17/08/21/1 про зменшення позовних вимог, в якій представник позивача зазначив, що після подання позову та відкриття провадження у справі відповідачем було погашено суму боргу у розмірі 70 088,30 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 11.058.2021 № 1164. Враховуючи викладене, ТОВ «Ленке-Агро» просить стягнути з МПП «Анна» на користь ТОВ «Ленке-Агро» штрафні санкції у загальному розмірі 92 285,14 грн., у тому числі: пеня у сумі 43 445,86 грн., штраф у сумі 7 008,83 грн., інфляційне збільшення у сумі 8 164,27 грн., 24% річних у сумі 33 666,18 грн.

Також позивач просить суд стягнути з відповідача витрати по сплаті судового збору 2 435,60 грн. та витрати на професійну правничу допомогу 3 000,00 грн.

Розглянувши заяву представника позивача від 17.08.2021 № 17/08/21/1 про зменшення розміру позовних вимог, суд зазначає таке.

Відповідно до приписів статті 46 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. У разі подання будь-якої заяви, передбаченої пунктом 2 частини другої, частиною третьою або четвертою цієї статті, до суду подаються докази направлення копії такої заяви та доданих до неї документів іншим учасникам справи.

Розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться (ч. ч. 1-2 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України). Відповідно до частини 3 ст. 252 ГПК України якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Заява про зменшення позовних вимог подана 17.08.2021 (згідно календарного штемпелю на конверті, у якому надійшла заява), тобто у межах тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі, належним чином направлена відповідачу (опис вкладення у цінний лист № 10012025495000 від 17.08.2021), відповідно суд у порядку ст. 46 Господарського процесуального кодексу України приймає зазначену заяву до розгляду.

Справа розглядатиметься у редакції позовних вимог відповідно до вищевказаної заяви представника позивача від 17.08.2021 № 17/08/21/1 про зменшення розміру позовних вимог, а саме про стягнення з малого приватного підприємства «Анна» на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Ленке-Агро» 92 285,14 грн., у тому числі:

43 445,86 грн. пені,

7 008,83 грн. штрафу,

8 164,27 грн. інфляційного збільшення та

33 666,18 грн. 24% річних, а також

витрат по сплаті судового збору у сумі 2 435,60 грн. та витрат на професійну правничу допомогу у сумі 3 000,00 грн.

Відповідач відзив та докази на його підтвердження не подав. Залучене до матеріалів справи рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення свідчить про те, що відповідач копію ухвали від 21.07.2021 про відкриття провадження у справі отримав 27.07.2021. Гарантований статтею 165 Господарського процесуального кодексу України п`ятнадцятиденний строк для подання відзиву на позов сплив 11.08.2021.

Суд розглядає справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше (ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно з частиною 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризики настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши позов ТОВ «Ленке-Агро» до МПП «Анна» про стягнення 92 285,14 грн., дослідивши наявні у матеріалах справи докази та оцінивши їх в сукупності, суд

УСТАНОВИВ:

відповідно до частини 1 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, зокрема, з правочинів.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Майново-господарські зобов`язання між суб`єктами господарювання виникають на підставі договорів (ст. 179 Господарського кодексу України) й сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору (ст. 627 Цивільного кодексу України).

17.04.2018 між ТОВ «Ленке-Агро» (постачальник) та МПП «Анна» (покупець) було укладено Договір поставки № 1802 (далі - Договір), у терміни та на умовах якого постачальник зобов`язався поставляти покупцю товар, а покупець зобов`язався прийняти та оплатити товар у повному обсязі. Найменування, асортимент, ціна і кількість товару зазначаються у додатку (-ах) до цього Договору або у видаткових накладних, у випадку не оформлення сторонами відповідного додатку (-ів).

За умовами цього Договору:

- ціна товару визначається у додатку (-ах) до Договору або у видатковій (-их) накладній (-их) у випадку не оформлення сторонами відповідного додатку (-ів) (п. 3.1. Договору);

- загальна ціна Договору являє собою сумарну ціну товару, що поставляється у рамках даного Договору згідно додатку (-ів) до Договору або видаткових накладних, у випадку не оформлення сторонами відповідного додатку (-ів), що є його невід`ємною частиною (п. 3.2. Договору);

- усі розрахунки за цим Договором здійснюються шляхом 100% передплати на підставі рахунку, виставленого постачальником, якщо інше не передбачено у додатку (-ах) до цього Договору. Розрахунки за товар здійснюються у грошовій одиниці України – гривня. Строк оплати може зазначатись у додатку (-ах) до Договору або у рахунку, у випадку не оформлення сторонами додатку (-ів). Вказана загальна ціна Договору не є остаточною для здійснення грошових платежів покупцем та підлягає зміні залежно від показників, що зумовлюють його ціну (ст. 691 ЦК України). Оскільки для товару, що постачається за цим Договором, імпортна складова є основним показником його ціни, то здійснення грошових платежів покупцем має відбуватись на основі розрахунку платіжної ціни в національній валюті України – гривні, узгодженому сторонами у п. 3.6. даного Договору. Застереження: сторони встановлюють, що коригування платіжної ціни відбувається автоматично без підписання додаткових угод до Договору (п. 3.3. Договору);

- за окремою домовленістю сторін постачальник має право поставити товар (провести відвантаження товару) без отримання 100% попередньої оплати, при цьому, покупець зобов`язаний здійснити оплату товару протягом трьох банківських днів з моменту поставки товару, якщо інше не буде передбачено додатком (-ми) до цього Договору. Поставка товару покупцем до моменту належної оплати покупцем згідно з умовами, передбаченими додатком (-ми) до Договору, не змінює встановлені умови Договору, що визначені відповідним додатком (-ми) щодо строків розрахунків, а також не змінює інші умови, встановлені цим Договором (п. 3.4. Договору);

- строк оплати за даним Договором при поетапній оплаті передплати визначається сторонами у додатку (-ах) до даного Договору або у рахунку у випадку не укладання сторонами відповідного додатку (-ів) до Договору (п. 3.5.7. Договору);

- у випадку якщо покупець допустить прострочення виконання зобов`язання з оплати товару та/або оплати штрафних санкцій та/або оплати відсотків за користування товарним кредитом, постачальник має право на свій розсуд самостійно зараховувати отримані у подальшому від покупця кошти в рахунок погашення заборгованості та/або сплати застосованих до покупця санкцій та/або погашення відсотків за користування товарним кредитом, незалежно від призначення платежу, зазначеного у платіжному дорученні без обов`язкового попереднього повідомлення про це покупця. У тому числі у разі допущення покупцем прострочення оплати за товар згідно Договору, у випадку часткового повернення товару покупцем за згодою постачальника, постачальник має право на свій розсуд самостійно зараховувати передплачені покупцем кошти за такий товар, що повертається, в рахунок погашення заборгованості та/або сплати застосованих до покупця санкцій та/або погашення відсотків за користування товарним кредитом без обов`язкового повідомлення про це покупця (п. 3.10. Договору);

- товар вважається переданим постачальником і прийнятим покупцем по якості, кількості та асортименту відповідно до видаткової накладної (супровідних документів на товар). Моментом переходу товару від постачальника до покупця є дата виписки видаткової накладної на товар та/або, при необхідності, підписання інших документів, що посвідчують факт передачі товару покупцю (п. 6.2. Договору);

- за порушення умов та строків оплати товару, передбачених умовами Договору, покупець за кожний день прострочення грошового зобов`язання зобов`язаний сплатити постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу. У разі, якщо прострочення оплати покупця триває понад тридцять календарних днів, покупець зобов`язаний додатково сплатити постачальнику штраф у розмірі 10 (десять) відсотків від суми заборгованості (п. 8.3. Договору);

- за порушення умов та строків оплати товару, передбачених умовами Договору, у відповідності до ст. 625 Цивільного кодексу України, покупець за прострочення грошового зобов`язання на вимогу постачальника зобов`язаний сплатити суму боргу із урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та 30 (тридцять) відсотків річних від простроченої суми (п. 8.4. Договору);

- сторони встановлюють, що згідно п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язань за цим Договором здійснюється протягом 2-х років (п. 8.6. Договору).

Договір набирає чинності після підписання його сторонами та діє до 31.12.2018, а щодо невиконаних до цього часу зобов`язань та відповідальності – до повного та належного виконання сторонами зобов`язань по даному Договору, у тому числі до належної оплати штрафних санкцій, нарахованих за порушення умов Договору, та відсотків за користування товарним кредитом (п. 11.1. Договору).

Згідно положень статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

За приписами частини 2 статті 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 663 Цивільного кодексу України передбачено, що продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Між сторонами укладено додаток № 1 від 17.04.2018, відповідно до умов якого:

постачальником передається покупцю наступний товар: 1) Оскар Преміум у кількості 420 шт. за ціною 199,79 грн./од. (без ПДВ) на загальну суму 83 911,80 грн. (без ПДВ); 2) Альфалип у кількості 120 шт. за ціною 47,00 грн./од. (без ПДВ) на загальну суму 5 640,00 грн. (без ПДВ); 3) Грінфорт ФФ250 у кількості 20 шт. за ціною 203,52 грн./од. (без ПДВ) на загальну суму 4 070,40 грн. (без ПДВ); всього: 112 346,64 грн. (з ПДВ).

Порядок поетапної оплати за товар: до 18.04.2018 – 30% від загальної ціни в сумі 33703,99 грн.; до 18.04.2018 – 70% від загальної ціни в сумі 78642,65 грн. (пункт 2.1 Додатку №1).

Поставка товару здійснюється після 30% передоплати за рахунок та транспортом покупця в термін до 21.04.2018, але не пізніше строків технологічного застосування.

На виконання умов вказаного додатку позивач поставив, а відповідач прийняв товар за підписаною обома сторонами та скріпленою печатками видатковою накладною №4 від 19.04.2018 на суму 112 346,64 грн.

Між сторонами укладено додаток № 2 від 30.05.2018, відповідно до умов якого:

постачальником передається покупцю наступний товар: 1) Ореол Максі у кількості 30 літрів за ціною 215,77 грн./л (без ПДВ) на загальну суму 6 473,10 грн. (без ПДВ); 2) НАЙС Олійні у кількості 180 літрів за ціною 45,25 грн./л (без ПДВ) на загальну суму 8 145,00 грн. (без ПДВ); 3) Нертус ПлантаПег, р. у кількості 30 літрів за ціною 150,16 грн./л (без ПДВ) на загальну суму 4 504,65 грн. (без ПДВ); 4) Грінфорт Універсальний 18-18-18+3VgO+ME у кількості 475 кг за ціною 47,40 грн./кг (без ПДВ) на загальну суму 22 515,00 грн. (без ПДВ); 5) Фенікс Дуо у кількості 120 літрів за ціною 415,07 грн./л (без ПДВ) на загальну суму 49 808,40 грн. (без ПДВ); всього: 109 735,38 грн. (з ПДВ).

Порядок поетапної оплати за товар: до 05.06.2018 – 100% від загальної ціни в сумі 109 735,38 грн. (пункт 2.1 Додатку №2).

Поставка товару здійснюється за рахунок та транспортом покупця окремими партіями в термін до 02.08.2018, але не пізніше строків технологічного застосування.

На виконання умов вказаного додатку позивач поставив, а відповідач прийняв товар за підписаними обома сторонами та скріпленими печатками видатковими накладними: №33 від 04.07.2018 на суму 20 697,30 грн., №40 від 23.07.2018 на суму 79 076,40 грн. та №43 від 01.08.2018 на суму 9 961,68 грн., всього на суму 109 735,38 грн.

Між сторонами укладено додаток № 3 від 21.06.2018, відповідно до якого:

постачальником передається покупцю наступний товар: 1) НАЙС Бобові у кількості 760 літрів за ціною 41,66 грн./л (без ПДВ) на загальну суму 31 661,60 грн. (без ПДВ); 2) Грінфорт Універсальний 18-18-18+3VgO+ME у кількості 500 кг за ціною 47,40 грн./кг (без ПДВ) на загальну суму 23 700,00 грн. (без ПДВ); 3) КАРБОН у кількості 100 літрів за ціною 201,23 грн./л (без ПДВ) на загальну суму 20 123,00 грн. (без ПДВ); всього: 90 581,52 грн. (з ПДВ).

Порядок поетапної оплати за товар: до 26.06.2018 – 100% від загальної ціни в сумі 90 581,52 грн. (пункт 2.1 Додатку №3).

Поставка товару здійснюється за рахунок та транспортом покупця окремими партіями в термін до 17.08.2018, але не пізніше строків технологічного застосування.

На виконання умов вказаного додатку позивач поставив, а відповідач прийняв товар за підписаними обома сторонами та скріпленими печатками видатковими накладними: №38 від 16.07.2018 на суму 66 433,92 грн., №44 від 16.08.2018 на суму 24147,60 грн., всього на суму 90 581,52 грн.

Перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок (ст. 253 Цивільного кодексу України). Якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, днем закінчення строку є перший за ним робочий день (ч. 5 ст. 254 Цивільного кодексу України).

Згідно з частиною 1 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Інші строки оплати товару встановлені укладеними між сторонами додатками, відповідно до яких хронологія виконання грошових зобов`язань відповідачем виглядає наступним чином: до 18.04.2018 – 33 703,99 грн.; до 18.05.2018 – 78 642,65 грн.; до 05.06.2018 – 109 735,38 грн.; до 26.06.2018 90 581,52 грн.; а з наступного для після кожної дати дати виникає прострочення на залишок заборгованості по кожному платежу.

Відповідач оплатив отриманий товар з порушенням строку оплати, а саме сплатив:

33 575,24 грн. – 19.04.2018 (платіжне доручення від 19.04.2018 № 63),

40 000,00 грн. – 13.07.2018 (платіжне доручення від 13.07.2018 № 178),

80 000,00 грн. – 15.08.2018 (платіжне доручення від 15.08.2018 № 228),

59 000,00 грн. – 26.02.2020 (платіжне доручення від 26.02.2020 № 210),

5 000,00 грн. – 22.07.2020 (платіжне доручення від 22.07.2020 № 248),

10 000,00 грн. – 24.05.2021 (платіжне доручення від 22.05.2021 № 951),

1 000,00 грн. – 08.06.2021 (платіжне доручення від 08.06.2021 № 974),

4 000,00 грн. – 24.06.2021 (платіжне доручення від 24.06.2021 № 1027),

10 000,00 грн. – 09.07.2021 (платіжне доручення від 09.07.2021 № 1064),

70 088,30 грн. – 11.08.2021 (платіжне доручення від 11.08.2021 № 1164).

Позивач просить суд стягнути з відповідача за прострочення грошового зобов`язання передбачені пунктом 8.3. Договором пеню у сумі 43 445,86 грн. (за період 26.06.2018-25.06.2020) та штраф у розмірі 7 008,83 грн. (10% від суми заборгованості). Щодо вказаної вимоги суд зазначає таке.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (п. 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України).

Згідно з пунктом 8.3. Договору за порушення умов та строків оплати товару, передбачених умовами Договору, покупець за кожний день прострочення грошового зобов`язання зобов`язаний сплатити постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу. У разі, якщо прострочення оплати покупця триває понад тридцять календарних днів, покупець зобов`язаний додатково сплатити постачальнику штраф у розмірі 10 (десять) відсотків від суми заборгованості.

Відповідно до приписів частини 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно з частиною 4 статті 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому, розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Відповідно до статті 253 Цивільного кодексу України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок. Тому, період обчислення пені починається з наступного дня після дати, в якій зобов`язання з оплати мало бути виконано. Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язань припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано, якщо інше не встановлено законом або договором.

Інше за взаємною згодою сторін встановлено пунктом 8.6. Договору, відповідно до якого нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язань за цим Договором здійснюється протягом 2-х років. Відповідно до частини 1 ст. 254 ЦК України строк, що визначений роками, спливає у відповідні місяць та число останнього року строку.

Розрахунок пені відповідачем здійснено невірно. Відповідно до вищенаведених норм закону сторони за взаємною згодою можуть продовжити строк нарахування пені понад встановлений частиною 6 ст. 232 ГК України шестимісячний термін. Разом із тим, сторони не наділені правом змінювати порядок нарахування пені. Виходячи із вищенаведених норм закону, та умов договору, позивач вправі нараховувати пеню з наступного для після закінчення строку виконання грошового зобов`язання та або до переддня виконання грошового зобов`язання, або до відповідного дня через 2 роки після дати початку періоду нарахування пені.

Тобто граничні строки нарахування пені виглядають наступним чином:

по платежам, передбаченим Додатком №1: по першому платежу на суму 33703,99 пеня може нараховуватися на залишок несплаченої суми з 19.04.2018 по 19.04.2020; по другому платежу 78 642,65 грн. пеня може нараховуватися на залишок несплаченої суми з 19.05.2018 по 19.05.2020;

по платежу, передбаченому Додатком 2 на суму 109 735,38 грн. пеня може нараховуватися на залишок несплаченої суми з 06.06.2018 по 06.06.2020;

по платежу, передбаченому Додатком 3 на суму 90 581,52 грн. пеня може нараховуватися на залишок несплаченої суми з 27.06.2018 по 27.06.2020.

Здійснивши вірний розрахунок пені (не виходячи за межі заявленого позивачем періоду 26.06.2018-25.06.2020, вірно визначивши базу нарахування, дати початку прострочення та врахувавши граничні строки нарахування пені), суд встановив, що вірно розрахований розмір належної до стягнення з відповідача на користь позивача пені за заявлений період становить 99451,01 грн. Суд при ухваленні рішення не може виходити за межі позовних вимог (ч. 2 ст. 237 Господарського процесуального кодексу України), а відтак вимогу позивача про стягнення з відповідача пені у сумі 43 445,86 грн. слід задовольнити повністю у заявленому розмірі.

Щодо вимог про стягнення штрафу у сумі 7 008,83 грн. суд зазначає таке.

Виходячи з вищенаведених норм закону умовою застосування до боржника неустойки у вигляді штрафу є по-перше, наявність порушення боржником зобов`язання, та по-друге, така неустойка (штраф) за порушення зобов`язання має бути передбачена Договором.

Щодо одночасного стягнення передбачених договором пені та штрафу, суд зазначає, що зазначене не суперечить статті 61 Конституції України, відповідно до якої ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

По-перше, таке формулювання пункту 8.3. сторони погодили у Договорі, укладеному на підставі вільного волевиявлення, що відповідає положенням ч. 2 ст. 231 Господарського кодексу України.

По-друге, стаття 61 Конституції України розміщена у розділі ІІ Конституції України «Права, свободи та обов`язки людини і громадянина», та не стосується прав, обов`язків та юридичної відповідальності юридичних осіб у зобов`язальних відносинах, заснованих на господарському договорі.

У зв`язку із викладеним, позовна вимога про стягнення штрафу є такою, яку належить задовольнити у розмірі 10% від заявленої суми заборгованості 70 088,30 грн. (позаяк така прострочена більше ніж на 30 календарних днів), тобто у сумі 7 008,83 грн.

Позивач нарахував та просить суд також стягнути з відповідача на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України інфляційні втрати у сумі 8 164,27 грн. (за період липень 2018 – червень 2020) та 24 відсотки річних у сумі 33 666,18 грн. (за період 26.06.2018 – 25.06.2020).

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом.

Інший розмір відсотків річних (30%) встановлено пунктом 8.3 Договору.

Формулювання статті 625 Цивільного кодексу України, коли нарахування процентів тісно пов`язується із застосуванням індексу інфляції, орієнтує на компенсаційний, а не штрафний характер відповідних процентів, а тому проценти річних не є неустойкою у розумінні положень ст. 549 Цивільного кодексу України та ст. 230 Господарського кодексу України, відтак, обмеження нарахування шістьма місяцями відповідно до ст. 232 Господарського кодексу України до процентів річних та інфляційних втрат не застосовується.

За змістом наведеної норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та процентів річних входять до складу грошового зобов`язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Суд звертає увагу учасників справи на те, що індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Суд враховує, що позивач здійснив розрахунок процентів річних, керуючись розміром ставки 24%, а не 30%, як то передбачено договором. Разом із тим, відповідно до ст. 14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Здійснивши власний розрахунок процентів річних та інфляційних втрат, не виходячи за межі заявленого позивачем періоду розрахунку (за період 26.06.2018 – 25.06.2020), суд встановив, що вірно розрахований розмір процентів річних (30% відповідно до договору) становить 93 440,99 грн., розмір інфляційних втрат за період липень 2018 – червень 2020 становить 16 636,80 грн.

Згідно до частини 2 статті 237 Господарського процесуального кодексу України при ухваленні рішення суд не може виходити у рішенні за межі позовних вимог, відтак вимоги позивача про стягнення з відповідача процентів річних та інфляційних втрат належить задовольнити повністю у заявлених сумах 33 666,18 грн. та 8 164,27 грн. відповідно.

За таких обставин, повно та ґрунтовно дослідивши матеріали справи, перевіривши на відповідність закону та дійсним обставинам справи розрахунки заборгованості, надані позивачем, суд задовольняє позов ТОВ «Ленке-Агро» повністю, ухвалює рішення про стягнення з МПП «Анна» 43 445,86 грн. пені, 7 008,83 грн. штрафу, 33 666,18 грн. процентів річних та 8 164,27 грн. інфляційних втрат.

При поданні позовної заяви позивач сплатив судовий збір в сумі 2435,60 грн. платіжним дорученням від 14.07.2021 №73. Виходячи із розміру зменшених позовних вимог 92285,14 грн. позовна заява мала бути оплачена судовим збором у мінімальному законом встановленому розмірі 2270,00 грн. У зв`язку із задоволенням позову відповідно до ст. 129 ГПК України суд покладає на відповідача відшкодування позивачу зазначеної суми судового збору.

Відповідно до пункту 1 частини 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зокрема зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

З огляду на викладене, позивач не позбавлений права вирішити питання про повернення 165,60 грн. (2435,60 – 2270,00) судового збору, звернувшись до суду з відповідним клопотанням.

Позивач просить суд включити до судових витрат та стягнути з відповідача 3 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частин 1, 3 статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Стаття 126 Господарського процесуального кодексу України визначає, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

- розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

- розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

На підтвердження факту понесення таких витрат позивачем представлено копії договору від 17.02.2021 № 95/21 про надання правової допомоги, укладеного між адвокатським бюро «Дубок і партнери» та ТОВ «Ленке-Агро»; банківської квитанції від 31.05.2021 про сплату витрат на правову допомогу у сумі 3 000,00 грн.; ордеру від 31.05.2021 серії АМ № 1009668, свідоцтва від 12.07.2019 серії ЖТ № 001082 про право на зайняття адвокатською діяльністю.

У договорі №95/21 про надання правової допомоги від 17.02.2021 наведені обов`язки адвоката (надання консультаційних та юридичних послуг щодо захисту та представництва інтересів замовника, представництво у судах, органах прокуратури, національної поліції, СБУ тощо, правова допомога щодо стягнення на користь останнього з третьої особи боргу та усіх пов`язаних із боргом штрафних санкцій, підготовка у зв`язку з цим запитів, претензій, витребування доказів, підготовка та подання до суду позовної заяви тощо). У розділі 3 цього договору встановлено розмір винагороди адвоката за підготовку та подання до суду позовної заяви щодо стягнення на користь замовника з третіх осіб боргу та усіх пов`язаних із боргом штрафних санкцій в сумі 3000,00 грн.

Разом із тим, вказівок на те, ким саме є вказані треті особи, з яких стягується борг, у договорі не вказано. У договорі відсутні зазначення назви боржника, реквізитів договору, за яким виникла стягувана заборгованість, щодо якої надається правова допомога. При цьому договір про надання правової допомоги датований 17.02.2021, оплата у сумі 3000,00 грн. згідно поданої копії квитанції здійснена 31.05.2021, а позов поданий у липні 2021. З огляду на викладене, у суду відсутні підстави для висновку, що заявлені витрати здійснені саме у зв`язку із розглядом справи №911/2110/21 про стягнення заборгованості з МПП «Анна» за договором поставки №1802 від 17.04.2018 та пов`язані із цією справою.

В силу прямої вимоги частини 3 ст. 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Детального опису робіт (наданих послуг) та витрат , акту виконаних робіт тощо суду також не подано.

З огляду на викладене, суд відмовляє у включенні до судових витрат по справі та стягненні з відповідача витрат на правову допомогу в сумі 3000,00 грн., оскільки заявником не доведено пов`язаність цих витрат із розглядом справи №911/2110/21.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 4, 12, 73-92, 129, 233, 236-238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Ленке-Агро» задовольнити повністю.

2. Стягнути з малого приватного підприємства «Анна» (09634, Київська обл., Рокитнянський р-н, с. Синява, вул. Шевченка, буд. 3, ідентифікаційний код 32257533)

на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Ленке-Агро» (12443, Житомирська обл., Житомирський р-н, смт Озерне, вул. Авіаційна, буд. 61, кв. 18, ідентифікаційний код 39775778)

43 445,86 грн. (сорок три тисячі чотириста сорок п`ять гривень вісімдесят шість копійок) пені,

7 008,83 грн. (сім тисяч вісім гривень вісімдесят три копійки) штрафу,

33 666,18 грн. (тридцять три тисячі шістсот шістдесят шість гривень вісімнадцять копійок) процентів річних,

8 164,27 грн. (вісім тисяч сто шістдесят чотири гривні двадцять копійок) інфляційних втрат,

2 270,00 грн. (дві тисячі двісті сімдесят гривень нуль копійок) судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення відповідно до ст. ст. 240-241 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя О.В. Конюх