Ухвала суду № 100177244, 30.09.2021, Вінницький окружний адміністративний суд

УХВАЛА

м. Вінниця

30 вересня 2021 р. Справа № 802/3961/15-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Дмитришеної Руслани Миколаївни,

суддів: Альчука Максима Петровича

Чернюк Алли Юріївни

за участю:

секретаря судового засідання: Воронюк В.В.

представник заявника: Слюсар О.В.

представника ГУ ДФС у Вінницькій області: Горшунової О.Г.

без участі представника ДФС України

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 , подану в порядку ст. 383 КАС України, у справі за позовом ОСОБА_1 до ДФС України, ГУ ДФС у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування наказів

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Вінницького окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Державної фіскальної служби України, Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області про визнання протиправними та скасування наказів.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 29 серпня 2017 року в задоволені адміністративного позову відмовлено.

Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 12 листопада 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено повністю. Постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 29 серпня 2017 року скасовано та ухвалено нову постанову, якою адміністративний позов задоволено. Визнано протиправними та скасовано наказ Міністерства доходів і Зборів України №979-0 від 26.10.2015 та наказ Головного управління ДФС України у Вінницькій області № 260-О від 27.10.2015 "Про звільнення ОСОБА_1 , зобов`язано Державну фіскальну службу України (правонаступника Міністерства доходів і зборів України) поновити ОСОБА_1 на посаді заступника начальника Головного управління ДФС у Вінницькій області.

На виконання постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 12.11.2020 по справі № 802/3961/15-а, Державною фіскальною службою України 20.01.2021 прийнято наказ № 20-о "Про виконання рішення суду та поновлення на посаді ОСОБА_1 ".

31.08.2021 на адресу суду від позивача у порядку ст. 383 КАС України надійшла заява, в якій остання просить суд визнати протиправною бездіяльність ДФС України щодо невнесення посади заступника начальника Головного управління ДФС у Вінницькій області з відповідними повноваженнями по адмініструванню податків і зборів до штатного розпису з посадовими обов`язками, що мали місце до звільнення та дії ДФС України щодо надання попередження про наступне звільнення ОСОБА_1 з посади заступника начальника Головного управління ДФС у Вінницькій області.

Мотивуючи подану заяву, позивач вказує, що в цілях виконання постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 12.11.2020 по справі № 802/3961/15-а ДФС України обмежилася лише прийняттям наказу від 20.01.2021 № 20-о "Про виконання рішення суду та поновлення на посаді ОСОБА_1 " без фактичного допуску її до роботи. Однак з огляду на те, що посада вказана у постанові суду апеляційної інстанції від 12.11.2020 у штатному розписі ДФС України відсутня, рішення суду залишається невиконаним.

Ухвалою від 02.09.2021 заяву позивача про визнання протиправною бездіяльності при виконанні судового рішення у справі № 802/3961/15 призначено до судового розгляду на 30.09.2021. Встановлено строк до 29.09.2021 з дня отримання копії цієї ухвали для подання письмових пояснень щодо заяви, яка є предметом розгляду.

24.09.2021 на адресу суду від представника ДФС України надійшло заперечення, у якому останній вважає доводи викладені у заяві необґрунтованими та такими що не підлягають задоволенню.

Обґрунтовуючи заперечення ДФС зазначає, що відповідно до постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 12.11.2020 по справі № 802/3961/15-а визнано протиправними та скасовано наказ Міністерства доходів і зборів України № 979-0 від 26.10.2015 та наказ Головного управління ДФС України у Вінницькій області № 260-О від 27.10.2015 "Про звільнення ОСОБА_1 " Як наслідок, зобов`язано ДФС України (правонаступника Міністерства доходів і зборів України) поновити ОСОБА_1 на посаді заступника начальника Головного управління ДФС у Вінницькій області.

На виконання постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 12.11.2020 по справі № 802/3961/15-а, Державною фіскальною службою України 20.01.2020 прийнято наказ № 20-о "Про виконання рішення суду та поновлення на посаді ОСОБА_1 ".

Таким чином, як стверджує представник, ДФС виконало постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 12.11.2020 по справі № 802/3961/15-а в повному обсязі.

Також зазначає, що вимоги позивача про визнання протиправними дій ДФС щодо надання попередження про наступне звільнення ОСОБА_1 з посади заступника начальника Головного управління ДФС у Вінницькій області та зобов`язання вчинити дії по переведенню до структурних органів ДПС не підлягають задоволенню, оскільки вказані вимоги не були предметом розгляду в межах адміністративного провадження по справі № 802/3961/15.

28.09.2021 на адресу суду від представника Головного управління ДФС у Вінницькій області надійшов відзив із запереченнями щодо заяви позивача.

Надавши оцінку аргументам заяви позивача та наданим поясненням відповідачів, колегія суддів встановила таке.

Наказом Міністерства доходів і зборів України від 26.10.2015 № 979-0 з підстав визначених Законом України "Про очищення влади" ОСОБА_1 звільнено з посади заступника начальника Головного управління Міндоходів у Вінницькій області. Також, наказом № 260-О від 27.10.2015 Головного управління Державної фіскальної служби України у Вінницькій області оголошено наказ № 979-о "Про звільнення ОСОБА_1 " та зобов`язано виплатити грошову компенсацію.

Не погоджуючись із наказом про звільнення позивач звернулася до суду із адміністративним позовом.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 29 серпня 2017 року в задоволені адміністративного позову відмовлено.

Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 12 листопада 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено повністю. Постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 29 серпня 2017 року скасовано та ухвалено нову постанову, якою адміністративний позов задоволено. Визнано протиправними та скасовано наказ Міністерства доходів і Зборів України №979-0 від 26.10.2015 та наказ Головного управління ДФС України у Вінницькій області № 260-О від 27.10.2015 "Про звільнення ОСОБА_1 ", зобов`язано Державну фіскальну службу України (правонаступника Міністерства доходів і зборів України) поновити ОСОБА_1 на посаді заступника начальника Головного управління ДФС у Вінницькій області.

На виконання постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 12.11.2020 по справі № 802/3961/15-а, Державною фіскальною службою України 20.01.2021 прийнято наказ № 20-о "Про виконання рішення суду та поновлення на посаді ОСОБА_1 ".

Позивач не погоджується із повнотою виконання постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 12.11.2020 по справі № 802/3961/15-а, оскільки, ДФС України обмежилася лише прийняттям наказу від 20.01.2021 № 20-о "Про виконання рішення суду та поновлення на посаді ОСОБА_1 " без фактичного допуску її до роботи. Однак з огляду на те, що посада вказана у постанові суду апеляційної інстанції від 12.11.2020 у штатному розписі ДФС України відсутня, рішення суду від 12.11.2020 залишається невиконаним.

При цьому позивач просить визнати протиправною бездіяльність ДФС України щодо невнесення посади заступника начальника Головного управління ДФС у Вінницькій області з відповідними повноваженнями по адмініструванню податків і зборів до штатного розпису з посадовими обов`язками, що мали місце до звільнення та визнати протиправними дії ДФС України щодо надання попередження про наступне звільнення ОСОБА_1 з посади заступника начальника Головного управління ДФС у Вінницькій області.

Похідними вимогами позивач заявляє зобов`язати Державну фіскальну службу України вчинити дії щодо введення до штатного розпису ГУ ДФС у Вінницькій області посади заступника начальника з відповідними повноваженнями по адмініструванню податків і зборів.

Зобов`язати Державну фіскальну службу України вчинити дії щодо переведення ОСОБА_1 до ГУ ДПС у Вінницькій області на посаду заступника начальника з відповідними повноваженнями по адмініструванню податків і зборів.

Відповідно до ч. 3 ст. 129-1 Конституції України, контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Одним із видів судового контролю за виконанням судового рішення є визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду (ст. 383 КАС України).

Метою правового інституту "судового контролю за виконанням судового рішення" є забезпечення належного виконання судового рішення.

Відповідно до ч. 6 ст. 383 КАС України, за відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача, суд залишає заяву без задоволення. За наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу.

Підставами для застосування судом заходів, про які йдеться у ч. 6 ст. 383 КАС України та ст. 249 КАС України є невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, пов`язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.

У вимірі спірних правовідносин суд звертає увагу на те, що передумовою для задоволення заяви, поданої в порядку статті 383 КАС України, є, по-перше, констатація тотожності спору між сторонами на стадії виконання рішення та спору при первісному розгляді справи; по-друге, кваліфікація дій або бездіяльності відповідача як протиправних.

Відтак суд повинен з`ясувати чи пов`язані оскаржувані дії відповідача з виконанням судового рішення або ж такі становлять окремий предмет спору.

Позови вважаються тотожними, якщо в них одночасно збігаються сторони, підстави та предмет спору, тобто коли позови повністю збігаються за складом учасників процесу, вимогами та обставинами, що обґрунтовують звернення до суду.

Нетотожність хоча б одного із цих чинників не перешкоджає повторному зверненню до суду заінтересованих осіб за вирішенням спору.

У розумінні адміністративного процесуального закону підстава позову - це ті обставини і норми права, які дозволяють особі звернутись до суду, а предмет позову - це матеріально-правові вимоги позивача до відповідача.

Одночасно суд зауважує, що, визначаючи підстави позову як елементу його змісту, суд повинен перевірити, на підставі чого, тобто яких фактів (обставин) і норм закону позивач просить про захист свого права.

Так, предметом судового розгляду в межах заявлених позовних вимог у справі №802/3961/15 було визнання протиправними та скасування наказу Міністерства доходів і Зборів України №979-0 від 26.10.2015 та наказу Головного управління ДФС України у Вінницькій області № 260-О від 27.10.2015 "Про звільнення ОСОБА_1 " та зобов`язання ДФС України (правонаступника Міністерства доходів і зборів України) поновити ОСОБА_1 на посаді заступника начальника Головного управління ДФС у Вінницькій області.

Натомість бездіяльність, ДФС України щодо невнесення посади заступника начальника Головного управління ДФС у Вінницькій області з відповідними повноваженнями по адмініструванню податків і зборів до штатного розпису з посадовими обов`язками, що мали місце до звільнення та дії ДФС України щодо надання попередження про наступне звільнення ОСОБА_1 з посади заступника начальника Головного управління ДФС у Вінницькій області, про яку вказує позивач у поданій заяві, не досліджувалася судом під час ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Більш того, питання щодо попередження позивача про її наступне звільнення з посади становлять окремий предмет спору. Крім того, вимога зобов`язати Державну фіскальну службу України вчинити дії щодо переведення ОСОБА_1 до ГУ ДПС у Вінницькій області на посаду заступника начальника з відповідними повноваженнями по адмініструванню податків і зборів, з точки зору обставин справи №802/3961/15 є відмінними від первинних, а також впливають на права та обов`язки ГУ ДПС у Вінницькій області, яке не було учасником судового процесу.

Також з обставин справи №802/3961/15 вбачалось, що спір виник у зв`язку із звільненням позивача з посади з підстав визначених Законом України "Про очищення влади". Натомість, позивач в контексті питань, порушених позивачем у заяві про застосування заходів судового контролю за виконанням рішення суду, просить суд вирішити питання подальшого проходження публічної служби, що виходить за межі повноважень суду в порядку статті 383 КАС України.

Із урахуванням наведеного, колегія суддів робить висновок про нетотожність спорів у поданому позові та заяві про застосування судового контролю в порядку статті 383 КАС України. Як наслідок, суд вважає, що оскаржувані дії та бездіяльність становлять окремий предмет позову.

Враховуючи вищенаведене колегія суддів доходить висновку, що заяву ОСОБА_1 поданої в порядку ст. 383 КАС України слід залишити без задоволення.

Керуючись ст. 248, 256, 383 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 , поданої в порядку ст. 383 КАС України, - залишити без задоволення.

Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.

Головуючий суддя: Дмитришена Руслана Миколаївна

Судді: Альчук Максим Петрович

Чернюк Алла Юріївна