Рішення № 100176380, 01.10.2021, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"01" жовтня 2021 р. м. Вінниця Cправа № 910/9779/21

Господарський суд Вінницької області у складі головуючого судді Міліціанова Р.В., розглянувши без виклику сторін у порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи

за позовом: Селянського (фермерського) господарства "Оріон", вул. Дружби, 136, с. Борівка, Чернівецький район, Вінницька область, 24123, код - 30814038

до: Товариства з обмеженою відповідальністю "АРКАДА СВ", вул. Максимовича, буд. 10, м. Вінниця, 21036, код - 41787211

про стягнення 199 919,66 грн

В С Т А Н О В И В :

Селянське (фермерське) господарство "Оріон" звернулося до Господарського суду міста Києва із позовною заявою (б/н від 19.05.2021 рок) з вимогою до Товариства з обмеженою відповідальністю "АРКАДА СВ" про стягнення суми завданих збитків в розмірі 199 919,66 грн.

17.06.2021 року Господарським судом міста Києва постановлено ухвалу про направлення позовної заяви Селянського (фермерського) господарства "Оріон" (б/н від 19.05.2021 року) за територіальною підсудністю до Господарського суду Вінницької області.

05.07.2021 року до Господарського суду Вінницької області надійшла позовна заява Селянського (фермерського) господарства "Оріон" № б/н від 19.05.2021 року разом з матеріалами.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.07.2021 року позовну заяву № б/н від 19.05.2021 року передано на розгляду судді Матвійчуку В.В.

Ухвалою суду від 08.07.2021 року позовну заяву Селянського (фермерського) господарства "Оріон" залишено без руху.

26.07.2021 року на адресу суду від Селянського (фермерського) господарства "Оріон" на виконання вимог ухвали суду надійшов супровідний лист (б/н від 19.07.2021 року) та ряд документів.

Разом з тим, суддя Матвійчук В.В., в провадженні якого перебуває справа № 910/9779/21 в період з 26.07.2021 року по 20.08.2021 року перебуває у відпустці.

На підставі Розпорядження Керівника апарату суду від 26.07.2021 року здійснено повторний автоматизований розподіл справи № 910/9779/21, за результатами якого справу передано на розгляд судді Міліціанову Р.В.

Ухвалою суду від 28.07.2021 року прийнято до провадження справу № 910/9779/21 новим складом суду. Також, даною ухвалою відкрито провадження справі № 910/9779/21, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами (без проведення судового засідання).

Сторонам встановлено строки на вчинення процесуальних дій до 25.08.2021 року.

Ухвалу суду від 28.07.2021 року сторонам надіслано ухвалу суду засобами електронного зв`язку за наступними адресами: arkada-sv@ukr.net, orionzv@ukr.net.

Відповідачу зазначену ухвалу надіслано засобами поштового зв`язку за адресою вул. Максимовича, буд. 10, м. Вінниця, 21036.

При цьому суд зазнає, що ухвала суду від 28.07.2021 року повернулась на адресу суду 13.09.2021 року з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою".

Таким чином, у розумінні положень п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України, відповідача повідомлено щодо розгляду справи належним чином.

Станом на час розгляду справи відповідач не скористався правом надати відзив або докази на спростування позовних вимог, позивач не збільшував позовні вимоги.

Сторони також не клопотали про продовження процесуальних строків внаслідок застосованих Кабінетом Міністрів України карантинних заходів.

Отже, сторін завчасно, з дотримання процесуальних строків, визначених ГПК України, повідомлено про розгляд справи.

Статтею 42 Господарського процесуального кодексу України визначено права та обов`язки учасників судового процесу, зокрема учасники справи зобов`язані: виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази тощо.

Також суд зазначає, що відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Перебіг строків судового розгляду у цивільних справах починається з часу надходження позовної заяви до суду, а закінчується ухваленням остаточного рішення у справі, якщо воно не на користь особи (справа "Скопелліті проти Італії" від 23.11.1993), або виконанням рішення, ухваленого на користь особи (справа "Папахелас проти Греції" від 25.03.1999).

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду неефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (параграфи 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

Суд нагадує, що роль національних судів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (&51 Рішення Європейського суду з прав людини від 30.11.2006 у справі "Красношапка проти України").

Суд нагадує, що це роль національних судів - організовувати судові провадження таким чином, щоб вони були без затримок та ефективними (Рішення Суду у справі Шульга проти України, no. 16652/04, від 02.12.2010).

До того ж організація провадження таким чином, щоб воно було швидким та ефективним, є завданням саме національних судів (Рішення Суду у справі Білий проти України, no. 14475/03, від 21.10.2010).

Враховуючи отримання сторонами ухвали суду про відкриття провадження у справі, в якій встановлено час на вчинення процесуальних дій, з огляду на наявність доказів завчасного її отримання, суд вирішив розглянути справу за наявними доказами.

При цьому суд зазначає, що у визначений судом строк відзиву відповідача на позовну заяву до суду не надійшло.

За частиною 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. Аналогічна норма міститься у частині 9 статті 165 ГПК України.

Оскільки відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, справа розглядається за наявними матеріалами у відповідності до приписів частини 9 статті 165 та частини 2 статті 178 ГПК України.

Розглядаючи дану справу, суд з урахуванням ч. 2 ст. 11 ГПК України та ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" приймає до уваги припис ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якою закріплене право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку.

З`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Із наявних у справі та досліджених судом доказів слідує, що 19.02.2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "АРКАДА СВ" (Постачальник) та Селянським (фермерським) господарством "Оріон" (Покупець) укладено Договір поставки № 1902.

Відповідно п. 1.1. Договору Постачальник зобов`язується поставити в обумовлені Договором строки Покупцеві (Одержувачу) товар, визначений в п. 1.2. цього договору (товар), а Покупець зобов`язується оплатити та прийняти товар.

За змістом п. 1.2 Договору товар, що підлягає поставці, згідно умов договору є карбамід марки "Б" (в біг-бег), в кількості 100,8 тонн, вартістю 999 600,34 грн та ПДВ 199 919,66 грн.

Загальна вартість товару за договором складає 1 199 520,00 грн., ПДВ (20 %) 199 919,66 грн (п. 2.1 Договору).

Ціна товару може бути змінена Постачальником в односторонньому порядку залежно від показників, що зумовлюють ціну товару (собівартість, затрати тощо). Ціна визначається виходячи із співвідношення цих показників на момент укладення договору і на момент коли товар підлягає поставці. Про зміну ціни товару Постачальник повинен сповістити (попередити) Покупця до передачі товару будь-яким зручним для Постачальника способом. В разі незгоди Покупця із зміною ціни на товар, він має право відмовитися . від поставки Товару на майбутнє, тобто від поставки товару, який не був поставлений (п. 2.2 Договору)

Згідно п. 3.1 Договору поставка товару здійснюється на умовах СРТ; станція Вапнярка, Томашпільський району, код станції 408504.

Отримувач вантажу: Селянське (фермерське) господарство "Оріон", Код ЕДРПОУ отримувача 30814038, код вантажоотримувача 1902, адреса отримувача: 24123, Вінницька область, Чернівецький район, с. Борівка, вул. Дружби, 136. Власник вантажу: Селянське (фермерське) господарство "Оріон", Інкотермс 2010.

Поставка товару здійснюється Постачальником шляхом передачі товару Покупцю, що є стороною за договором, або особі, визначеній Покупцем в якості одержувача (п. 3.3 Договору).

Поставка товару здійснюється повністю чи окремими партіями за вибором Постачальника протягом 18 днів із дня повної оплати товару (п. 3.4 Договору).

Поставка товару здійснюється на умовах повної попередньої оплати. Товар, що підлягає поставці, повинен бути повністю оплачений протягом 3-х днів з дати укладення цього договору (п. 4.1 Договору).

Всі розрахунки за цим договором здійснюються у безготівковій формі платіжним дорученням (п. 4.2 Договору).

Відповідно п. 7.6 договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами.

19.02.2019 року на виконання умов договору, щодо поставки товару Постачальником виставлено рахунок № 131 на загальну суму 1 199 520,00 грн

Згідно платіжного доручення № 88 від 19.02.2021 року Селянським (фермерського) господарства "Оріон" здійснено оплату за поставлений товар в суму 1 199 520,00 грн.

В подальшому, на підставі видаткових накладних № 29 від 06.03.2019 року на суму 599 760,00 грн та № 26 від 02.03.2021 року на суму 599 760,00 грн, відповідачем поставлено позивачу товар.

За твердженнями позивача зі своєї сторони виконано всі зобов`язання у повному обсязі та згідно вимог чинного законодавства.

Як слідує з матеріалів справи та інформації з Єдиного реєстру податкових накладних податкову накладну з господарської операції між позивачем та відповідачем на загальну суму з ПДВ - 199 919,66 грн не зареєстровано.

Таким чином, не проведення реєстрації податкової накладної на суму 199 919,66 грн за фактом поставки позивачу карбаміду марки "Б" (в біг-бег) на загальну суму 1 999 520 грн (у т.ч. ПДВ - 199 919,66 грн), за який позивач розрахувався у повному обсязі, слугувало підставою для звернення позивача із даним позовом до суду про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "АРКАДА СВ" суми завданих збитків в розмірі 199 919,66 грн.

З огляду на встановлені обставини справи, суд враховує наступне.

Відповідно до п. 14.1.181 ст. 14 Податкового кодексу України у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин (далі - ПК), податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з п. 198.1 ст. 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів та послуг.

За приписами п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної/розрахунку коригування.

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Пунктом 201.7 ст. 201 ПК України визначено, що податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Згідно з п. 201.10 ст. 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

З метою отримання податкової накладної/розрахунку коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, покупець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та податкову накладну/розрахунок коригування в електронному вигляді. Такі податкова накладна/розрахунок коригування вважаються зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими покупцем.

Покупцю товарів/послуг податкова накладна/розрахунок коригування можуть бути надані продавцем таких товарів/послуг в електронній формі з дотриманням вимог законодавства щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису.

З метою отримання продавцем зареєстрованого в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунку коригування, що підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних покупцем, такий продавець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та розрахунок коригування в електронному вигляді. Такий розрахунок коригування вважається зареєстрованим в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими продавцем.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період.

Виявлення розбіжностей даних податкової декларації та даних Єдиного реєстру податкових накладних є підставою для проведення контролюючими органами документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг.

Як слідує з викладеного вище, згідно з п. 201.10 ст. 201 ПК України на продавця товарів/послуг покладено обов`язок в установлені терміни скласти податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних, чим зумовлено обґрунтоване сподівання контрагента на те, що це зобов`язання буде виконано, оскільки тільки підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних суми податку можуть бути віднесені до складу податкового кредиту.

Відповідно до частин 1, 2 статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Згідно зі ст. 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Для застосування такого заходу відповідальності як стягнення збитків необхідна наявність усіх елементів складу господарського правопорушення: 1) протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи (порушення зобов`язання); 2) шкідливого результату такої поведінки - збитків; 3) причинного зв`язку між протиправною поведінкою та збитками; 4) вини особи, яка заподіяла шкоду. У разі відсутності хоча б одного із цих елементів відповідальність у вигляді відшкодування збитків не настає.

Судом встановлено, що відповідачем поставлено позивачу, а позивачем оплачено товар на загальну суму 1 999 520,00 грн, сума ПДВ становить 199 919,66 грн.

Відповідач встановленого Податковим кодексом України та умовами Договору обов`язку щодо реєстрації податкової накладної не виконав, позаяк в Єдиному реєстрі податкових накладних сформовано квитанцію про відсутність реєстрації податкової накладної.

Враховуючи вищевикладені законодавчі приписи, таке порушення відповідача позбавило позивача права включити суми ПДВ до складу податкового кредиту та, відповідно, скористатись правом на зменшення податкового зобов`язання на суму 199 919,66 грн, тобто позивач поніс збитки.

Тобто, у даному випадку є прямий причинно-наслідковий зв`язок між бездіяльністю відповідача щодо виконання визначеного законом обов`язку зареєструвати податкові накладні та неможливістю включення сум ПДВ до податкового кредиту позивача, а також, відповідно, зменшення податкового зобов`язання на зазначену суму, яка фактично є збитками цієї особи. При цьому вина відповідача презюмується, позаяк останнім не доведено іншого.

За таких обставин, наявні усі елементи складу господарського правопорушення.

Таким чином, невиконання продавцем обов`язку з реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних тягне за собою понесення покупцем збитків внаслідок неможливості включення останнім сум ПДВ до податкового кредиту.

Позиції щодо надання правової кваліфікації збитків в межах аналогічних спірних правовідносин притримується Верховний Суд у постанові від 03.12.2018 у справі № 908/76/18.

Окрім того, враховуючи висновки, викладені у постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.08.2018 у справі № 917/877/17, які підтримано у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2019 у справі № 908/1568/18 належним способом захисту може бути звернення до контрагента з позовом про відшкодування збитків, завданих внаслідок порушення контрагентом за договором обов`язку щодо складення та реєстрації податкових накладних.

За змістом ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно із ч.ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності (ч. 2 ст. 14 ГПК України).

Відповідно до ст.ст. 76, 77, 78, 79 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Судом кожній стороні була надана можливість подати докази на підтвердження своїх вимог та заперечень, скористатись іншими процесуальними правами.

Всупереч наведеним вище нормам відповідач не подав до суду відзиву на позовну заяву та жодних доказів в спростування позовних вимог позивача.

Згідно з ч. 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

На підставі ст. 86 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

За таких обставин суд дійшов висновку про задоволення позову у повному обсязі.

Витрати зі сплати судового збору підлягають віднесенню на відповідача відповідно до ст. 129 ГПК України.

При цьому, позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення 199 919,66 грн, тому підлягав сплаті судовий збір в сумі 2 998,80 грн.

Надмірно сплачений судовий збір в розмірі 0,01 може бути повернуто судом на підставі відповідної заяви (ст. 7 Закону України "Про судовий збір").

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 5, 7, 8, 10, 11, 13, 14, 15, 18, 42 45, 46, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 91, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд -

У Х В А Л И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АРКАДА СВ" (вул. Максимовича, буд. 10, м. Вінниця, 21036, код - 41787211) на користь Селянського (фермерського) господарства "Оріон" (вул. Дружби, 136, с. Борівка, Чернівецький район, Вінницька область, 24123, код - 30814038) 199 919,66 грн - збитків та 2 998,80 грн - витрат на сплату судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Примірник повного судового рішення протягом двох днів з дня складання направити учасникам справи в електронній формі на офіційні електронні адреси; за відсутності офіційної електронної адреси - рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення та засобами електронного зв`язку за наступними електронними адресами: arkada-sv@ukr.net, orionzv@ukr.net.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, особи, які не брали участь у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити рішення суду протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Північно-західного апеляційного господарського суду.

Повний текст судового рішення складено 06 жовтня 2021 р.

Суддя Міліціанов Р.В.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - позивачу (вул. Дружби, 136, с. Борівка, Чернівецький район, Вінницька область,24123)

3 - відповідачу (вул. Максимовича, буд. 10, м. Вінниця, 21036)