Ухвала суду № 100175788, 07.10.2021, Салтівський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Московський районний суд м. Харкова)

Справа № 643/14649/21

Провадження № 2/643/5081/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.10.2021 Московський районний суд м. Харкова у складі головуючого Поліщук Т.В.,

розглянувши заяву ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс», треті особи: приватний нотаріус Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Олена Василівна, Московський відділ державної виконавчої служби у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, -

в с т а н о в и в:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс», треті особи: приватний нотаріус Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Олена Василівна, Московський відділ державної виконавчої служби у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), про визнання виконавчого напису приватного нотаріуса Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк О.В. № 24578 від 19.05.2021 таким, що не підлягає виконанню.

Одночасно позивачем подана до суду заяву про забезпечення зазначеного позову шляхом зупинення стягнення за виконавчим написом № 24578 від 19.05.2021, виданим приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк О.В., що перебуває на виконанні у державного виконавця Демченко Ю.І. Московського відділу державної виконавчої служби у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків).

На обґрунтування заяви позивач зазначає, що предметом позову є визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, на підставі якого на даний час відкрито виконавче провадження та з метою захисту прав позивача та запобіганню їх подальшому порушенню, а також для забезпечення в майбутньому рішення суду наявна необхідність в забезпеченні позову.

Суд, вивчивши доводи заяви, дійшов до наступного висновку.

Відповідно до ч. 3ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів» споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, пов`язаними з порушенням їх прав.

Відповідно до Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судовий збір» у ч. 3 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів» (Відомості Верховної Ради України, 2006 р., N 7, ст. 84) слова «державного мита» замінені словами «судового збору».

Отже, при прийнятті Закону України «Про судовий збір» законодавець передбачив можливість застосування Закону України «Про захист прав споживачів» при визначенні пільг певних категорій осіб щодо сплати судового збору.

У постановах Верховного Суду України від 06 вересня 2017 року у справі№ 6-185цс17 та від 11 жовтня 2017 року у справі № 6-916цс17 висловлена правова позиція про те, що споживач звільняється від сплати судового збору лише при поданні позовної заяви і має сплатити судовий збір за подання до суду, зокрема апеляційної скарги.

У своїй постанові 21 березня 2018 року по справі № 761/24881/16-ц Велика Палата Верховного Суду відступила від правової позиції, викладеної у постановах Верховного Суду України від 06 вересня 2017 року у справі№ 6-185цс17 та від 11 жовтня 2017 року у справі № 6-916цс17.

Відступаючи від практики Верховного Суду України, колегія суддів Великої Палати Верховного Суду вважала, що порушені права можуть захищатись як у суді першої інстанції (при пред`явленні позову), так і на наступних стадіях цивільного процесу, а саме при апеляційному перегляді. Ці стадії судового захисту є єдиним цивільним процесом, завдання якого є справедливий розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушеного права (ст.22 ЗУ «Про захист прав споживачів», ст.1 ЦПК України у редакції на час постановлення оскарженої ухвали, ст. 2 ЦПК України у редакції на час розгляду справи Верховним Судом).

Враховуючи вищевикладене, позивач звільнений від сплати судового збору за подання до суду заяви про забезпечення позову, на підставі ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів»

Відповідно до положень ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

З абезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у п. 4 постанови від 22 грудня 2006 року № 9 "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову", розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

З матеріалів справи вбачається, що предметом судового спору (позову, що забезпечується) є визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, оскільки позивач вважає, що такий напис вчинено з порушенням норм чинного законодавства.

У зв`язку з цим позивач, звертаючись з відповідною заявою про забезпечення позову просить зупинити примусове стягнення заборгованості за виконавчим написом.

Відповідно до п. 6 ч.1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується : зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку .

Виходячи із специфіки вказаного виду забезпечення позову підставою для його застосування є оскарження боржником виконавчого документа.

Отже, зупинення судом стягнення на підставі виконавчого документа застосовується судами, як захід забезпечення позову, при розгляді справ щодо оскарження виконавчих написів та про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню.

Вказане узгоджується і з положенням п. 2 ч. 1 ст. 34 Закону України «Про виконавче провадження», відповідно до якого виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі зупинення судом стягнення на підставі виконавчого документа.

Згідно з роз`ясненнями у п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті.

Таким чином, суд виходить з того, що у разі не зупинення стягнення на підставі виконавчого напису нотаріуса у виконавчому провадженні на час розгляду позову про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, це може призвести до незаконного стягнення при примусовому виконанні оскаржуваного виконавчого напису грошових коштів у позивача.

Крім того, у разі, якщо до закінчення розгляду цієї справи судом виконавцем буде примусово стягнуто з доходів позивача заборгованість, то у останнього є обґрунтовані побоювання про неможливість ефективно захистити свої права у межах цього судового провадження, що також може істотно ускладнити чи унеможливити поновлення його порушених чи оспорюваних прав або інтересів при новому зверненні до суду, а відтак, суд дійшов висновку про необхідність вжиття заходів забезпечення позову шляхом зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку.

Відповідно до ч. 3 ст. 150 ЦПК України, заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Вжиття вказаного способу забезпечення позову є співмірним із заявленими позивачем вимогами, ураховуючи те, що заходи забезпечення позову є тимчасовими, зберігають свою дію до набрання законної сили відповідним рішенням або ухвалою суду, а також зважаючи на розмір заборгованості.

Враховуючи вищевикладене, заява про забезпечення позову підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 149-153, 260 ЦПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

Заяву про забезпечення позову, задовольнити.

Зупинити стягнення за виконавчим написом № 24578 від 19.05.2021, виданим приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк О.В., що перебуває на виконанні у Московському відділі державної виконавчої служби у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), до набранням законної сили рішенням або ухвалою суду у справі № 643/14649/21 за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс», треті особи: приватний нотаріус Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Олена Василівна, Московський відділ державної виконавчої служби у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.

ОСОБА_1 – ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 , 196.

Адвокат Тарусіна Яна Миколаївна – 61005 м. Харків, а/с 10410.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс», код ЄДРПОУ 42254696, 02002 м. Київ, вул. Сверстюка Євгена, 11-А, оф. 605.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Суддя Т.В. Поліщук