Вирок № 100174459, 07.10.2021, Косівський районний суд Івано-Франківської області

Справа № 347/927/21

Провадження № 1-кп/347/203/21

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" жовтня 2021 р. Косівський районний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді Драч Д.С.,

за участі секретаря Борисової О.М.

прокурора Лукашенка А.А.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

захисника Халуса М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Косів кримінальне провадження №12021091190000009 від 20.03.2021 року по обвинуваченню ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, з середньою освітою, інваліда дитинства 3-ї групи, не працевлаштованого, не одруженого, не депутата, в силу ст.89 КК України раніше не судимого, не маючого утриманців, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.185 та ч.3 ст.185 КК України,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжку), та крадіжку, вчинену повторно, поєднану з проникненням у приміщення, за тких обставин: в період часу з вересня 2019 року по березень 2020 року ОСОБА_1 на підставі добровільної згоди та домовленості проживав в будинку знайомого ОСОБА_2 , що за адресою: АДРЕСА_2 , у зв`язку із чим мав вільний доступ до всіх приміщень будинку та предметів побуду.

У жовтні 2019 року у ОСОБА_1 з метою особистого збагачення виник злочинний умисел на таємне викрадення майна ОСОБА_2 , реалізовуючи який ОСОБА_1 , перебуваючи в приміщенні будинку ОСОБА_2 , зайшов до приміщення житлової кімнати, де діючи умисно, усвідомлюючи протиправний та суспільно-небезпечний характер своїх дій, керуючись корисливими мотивами, із шафи для одягу таємно викрав належний ОСОБА_2 туристичний намет із написом FORES7A, камуфляжного забарвлення.

У подальшому, ОСОБА_1 місце вчинення злочину покинув та викраденим майном розпорядився на власний розсуд, спричинивши потерпілому ОСОБА_2 майнову шкоду на суму 675 гривень.

У червні 2020 року у ОСОБА_1 з метою особистого збагачення виник злочинний умисел на повторне таємне викрадення майна, належного ОСОБА_2 , реалізовуючи який, ОСОБА_1 зайшов на територію господарства ОСОБА_2 , що за адресою: АДРЕСА_2 , де впевнився у відсутності власника та, знаючи місцезнаходження ключів від замка вхідних дверей будинку, зайшов до незачиненого підсобного приміщення, в якому взяв ключі від замка вхідних дверей, якими відімкнув вхідні двері житлового будинку, тим самим проник до житла ОСОБА_2 . Перебуваючи у приміщенні житлового будинку, ОСОБА_1 зайшов до приміщення кімнати, де зберігалось майно потерпілого, де у період відсутності власника помешкання, будучи впевненим що за його діями ніхто не спостерігає, діючи умисно, повторно, усвідомлюючи протиправний та суспільно-небезпечний характер своїх дій, керуючись корисливими мотивами, таємно викрав належну ОСОБА_2 бензопилу марки GOODKUCK GS4500 помаранчевого кольору.

У подальшому ОСОБА_1 місце вчинення злочину покинув, викраденим майном розпорядився на власний розсуд, спричинивши потерпілому ОСОБА_2 майнову шкоду на суму 940 гривень.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений свою вину у вчиненні кримінального правопорушення визнав повністю, щиро розкаявся, підтвердив обставини вчинення ним кримінального правопорушення, просив суворо не карати.

Потерпілий ОСОБА_2 подав заяву про відсутність претензій до обвинуваченого, просить здійснювати розгляд справи у його відсутності, суворої кари обвинуваченому не бажає.

Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_1 та інші учасники судового провадження не оспорюють обставини справи і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності їхньої позиції, заслухавши думку учасників судового провадження та роз`яснивши їм положення ч. 3 ст. 349 КПК України, суд при визначенні обсягу доказів, що підлягають дослідженню, обмежився показаннями обвинуваченого, дослідженням матеріалів кримінального провадження, що характеризують його особу, визнав, відповідно до ч. 3 ст.349 КПК України недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються та немає сумнівів у добровільності їх позицій.

Враховуючи вищенаведене, суд, дослідивши матеріали обвинувального акту та матеріали, що характеризують особу обвинуваченого, прийшов до висновку, що вина ОСОБА_1 у таємному викраденні чужого майна, а також крадіжці, вчиненій повторно та поєднаній з проникненням у приміщення, доведена повністю, а його дії слід кваліфікувати за ч.1 ст.185 та ч.3 ст. 185 КК України.

Як підтверджуючі та характеризуючі особу обвинуваченого ОСОБА_1 судом досліджені наступні письмові докази:

- копію паспорта ОСОБА_1 , згідно якої останній є громадянином України, народився у с.Смодна Косівського району Івано-Франківської області, де і зареєстрований;

- характеристику з місця проживання №64 від 26.03.2021 року Смоднянської сільської ради, відповідно до якої ОСОБА_1 характеризується позитивно, навчався у Яблунівському спеціалізованому інтернаті, неодружений, інвалід з дитинства 3-ї групи, з дитинства – сирота, виховувався сестрами, не працевлаштований, товариський, спокійний, врівноважений, допомагає сестрам у веденні домашнього господарства;

- довідку № 126 та акт обстеження матеріально-побутових умов сім`ї № 65 від 26.03.2021 року, згідно яких ОСОБА_1 проживає в с.Смодна Косівського району разом із сестрою ОСОБА_3 , 1985 року народження;

- копію вироку Косівського районного суду від 19.05.2016 року та довідку №8-19032021/26012, відповідно до якої ОСОБА_1 раніше притягався до кримінальної відповідальності по ч.3 ст.185 КК України та звільнений від відбування покарання у зв`язку із закінченням іспитового строку;

- довідки від 22.03.2021 року №93 та №98 Косівської райполіклініки, згідно яких ОСОБА_1 в наркологічному та психоневрологічному кабінетах даного медичного закладу на обліку не перебуває;

- висновок судово-психіатричного експерта №88/2021 від 21.04.2021 року, згідно якого ОСОБА_1 психічними розладами не страждає і не страждав на період вчинення інкримінованих кримінальних правопорушень, перебував і перебуває на даний час у стані, при якому здатний в повній мірі усвідомлювати свої дії та керувати ними.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_1 суд, дотримуючись принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, зважаючи на вимоги ст. 65 КК України та роз`яснення, викладені в пункті 1 постанови Пленуму ВСУ «Про практику призначення судами кримінального покарання» від 24.10.2013 №7, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують (обтяжують) покарання.

Так, обвинувачений ОСОБА_1 вчинив кримінальні правопорушення, які відповідно до ст.12 КК України, є проступком та тяжким злочином.

Обставинами, які відповідно до ст.66 КК України пом`якшують покарання обвинуваченого суд визнає щире каяття обвинуваченого у вчиненому злочині, активне його сприяння у розкритті злочину, добровільне відшкодування потерпілому заподіяної ним матеріальної шкоди.

Обставин, які відповідно до ст.67 КК України обтяжують покарання обвинуваченого судом не встановлено.

Призначаючи обвинуваченому ОСОБА_1 покарання за ч.1 ст.185, ч.3 ст.185 КК України суд, враховує обставини, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого останнім кримінального правопорушення, особу винного, а саме те, що він повністю визнав свою винуватість у вчиненому злочині та щиро розкаявся, добровільно в повній мірі відшкодував потерпілому завдану матеріальну шкоду, потерпілий не має жодних претензій та не бажає суворого покарання обвинуваченому, за місцем проживання обвинувачений характеризується позитивно, з дитинства є сиротою та має інвалідність 3-ї групи, раніше притягувався до кримінальної відповідальності та повністю відбув іспитовий строк та в силу ст.89 КК України є не судимим, не працевлаштований.

За таких обставин, з урахуванням положень ст. 65 КК України, згідно з якою особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів, враховуючи наявність пом`якшуючих та відсутність обтяжуючих обставин, дані про особу винного, а також те, що згідно зі ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність, відповідно до дискреційних повноважень суду, дотримуючись принципів законності і верховенства права, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_1 покарання по ч.1 ст.185 КК України у виді арешту та по ч. 3 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі в межах санкцій відповідних частин статті із застосуванням ч.1 ст.70 КК України.

Разом з тим, за наявності вказаних обставин суд вважає, що виправлення і перевиховання ОСОБА_1 можливе у разі звільнення його від відбутвання покарання з випробуванням в порядку ст. 75 КК України і покладенням на нього на період іспитового строку обов`язків, передбачених ч.1 п.п.1, 2 та ч.3 п.2 ст. 76 КК України, як таке, що є необхідне і достатнє для його виправлення та попередження вчинення нових злочинів.

Долю речових доказів слід вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України, а арешт, накладений на речові докази підлягає зняттю.

Речовими доказами у кримінальному провадженні є туристичний намет із написом FORES7A, камуфляжного забарвлення та бензопила марки GOODKUCK GS4500 помаранчевого кольору, які знаходяться на відповідальному зберіганні у потерпілого ОСОБА_2 .

За змістом п.5 ч.9 ст.100 КПК України: гроші, цінності та інше майно, що були предметом кримінального правопорушення, конфіскуються, крім тих, які повертаються власнику (законному володільцю).

Отже, вказані речові докази підлягають залишенню за належністю у їх власника – ОСОБА_2 .

Процесуальні витрати в справі, що складають 1307,60 гривні за проведення судових експертиз, підлягають відшкодуванню обвинуваченим в користь держави.

Запобіжний захід щодо обвинуваченого вичерпав свою дію, в новий не обирався.

Цивільний позов потерпілим не заявлено.

Керуючись ст.ст. 349, 374, 376 КПК України, суд

у х в а л и в :

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.185 та ч.3 ст.185 КК України, та призначити йому покарання:

-за ч.1 ст.185 КК України – шість місяців арешту;

-за ч.3 ст.185 КК України - три роки позбавлення волі.

На підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю злочинів визначити остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим – три роки позбавлення волі.

Відповідно до вимог ст.75 КК України звільнити засудженого ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання, якщо він протягом одного року не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов`язки.

В силу ч.1 п.п.1, 2 та ч.3 п.2 ст. 76 КК України зобов`язати засудженого ОСОБА_1 не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації та повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи а також періодично з`являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації.

Арешт, накладений ухвалами слідчого судді Косівського районного суду від 24.03.2021 року на речовий доказ - бензопилу марки GOODKUCK GS4500 помаранчевого кольору та від 25.03.2021 року на речовий доказ - туристичний намет із написом FORES7A, камуфляжного забарвлення - зняти.

Речові докази: туристичний намет із написом FORES7A, камуфляжного забарвлення та бензопилу марки GOODKUCK GS4500 помаранчевого кольору, які знаходяться на відповідальному зберіганні у потерпілого ОСОБА_2 , залишити у останнього за належністю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави (рахунок UА838999980313030115000009266, код доходу 24060300, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), отримувач ГУК в Ів.-Фр.обл./Косів р-н/24060300, код отримувача 37951998) – 1307 (одну тисячу триста сім) гривень 60 копійок процесуальних витрат за проведення судових експертиз.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, вирок, якщо його не буде скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на вирок може бути подана до Івано-Франківського апеляційного суду через Косівський районний суд Івано-Франківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Копію вироку сторонам вручити негайно.

Суддя Д.С.Драч