Рішення № 100174365, 05.10.2021, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/11967/21

Провадження № 2/344/3408/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ЗАОЧНЕ

05 жовтня 2021 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючої — судді Пастернак І.А.

секретаря Кріцак Г.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на утримання дитини,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на утримання дитини, мотивуючи тим, що 04.12.2012 року Івано-Франківським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції було зареєстровано шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про що було складено відповідний актовий запис за №1735. Від шлюбу у подружжя є неповнолітній син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Починаючи з 2018 року стосунки позивачки з чоловіком погіршились, зникло взаєморозуміння і взаємоповага, фактично сім`я припинила своє існування, а шлюб носить формальний характер. Кожен живе своїм життям та своїми інтересами. На даний час позивачка та її чоловік проживають окремо, сімейного життя не ведуть та шлюбних стосунків не підтримують. Перебування у шлюбі суперечить інтересам позивачки та інтересам її дитини розвиватися фізично, розумово, морально, духовно. Примирення та збереження шлюбу між сторонами не можливе. 26.07.2021 року рішенням Івано-Франківського міського суду визначено місце проживання малолітнього сина ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 разом з матір`ю — ОСОБА_1 . Позивачка не може самостійно забезпечити необхідний рівень життя дитині, відповідач є здоровим та працездатним та зможе сплачувати аліменти щомісячно в сумі 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Просила шлюб розірвати та стягувати аліменти на утримання сина у розмірі 1255 грн.

Представник позивачки позовні вимоги підтримав з підстав заявлених у позові, не заперечив щодо заочного розгляду справи.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про причину неявки суд не повідомив, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, що підтверджується матеріалами справи (а.с.29).

З урахуванням думки представника позивачки та положень ст. 280 ЦПК України суд ухвалив провести заочний розгляд справи.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

Згідно свідоцтва про шлюб Серія НОМЕР_1 , 04.12.2012 року Івано-Франківським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції було зареєстровано шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , про що зроблено відповідний актовий запис за №1735(а.с.6).

Від даного шлюбу у подружжя народився син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження Серія НОМЕР_2 (а.с.5).

Відповідно до ухвали Івано-Франківського міського суду від 06.07.2021 року первісний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу залишено без розгляду(а.с.7-9).

Позивачка стверджує, що вони з відповідачем не підтримують сімейних стосунків, шлюб їх існує формально, позивачка миритися не бажає, стверджує, що збереження шлюбу суперечить її інтересам та інтересам їхнього сина, тому такий шлюб зберігати не доцільно. Відповідно до ч. 2 ст. 104 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання.

За приписами ч. 1 ст. 110 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя.

Як вбачається з ч. 2 ст. 112 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Відповідно до правової позиції Пленуму Верховного Суду України, викладеної в пункті 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя»: проголошена Конституцією України охорона сім`ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей. Із цією метою суди повинні уникати формалізму при вирішенні позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з`ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховувати наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя, забезпечувати участь у судовому засіданні, як правило, обох сторін, вживати заходів до примирення подружжя».

З огляду на викладене, суд прийшов до висновку, що оскільки, сторони не підтримують шлюбні відносини, їхній шлюб існує формально, а тому шлюб укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 04.12.2012 року Івано-Франківським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про що було складено відповідний актовий запис за №1735 - слід розірвати.

Щодо позовної вимоги про стягнення аліментів в користь позивачки на утримання дитини, то суд приходить до висновку, що дана позовна вимога є підставною, обгрунтованою, а тому підлягає до задоволення з наступних підстав.

Так, рішенням Івано-Франківського міського суду від 26.07.2021 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа — орган опіки та піклування Івано-Франківської територіальної громади про визначення місця проживання дитини — задоволено. Визначено місце проживання малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з матір`ю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 32-35 ).

Конституцією України визначено основні права й обов`язки держави та громадян щодо забезпечення захисту дітей. Зокрема, згідно з ч. 2 ст. 51 Основного Закону - батьки зобов`язані утримувати дітей до їх повноліття. Відповідно до положень Конвеції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 р. (ратифікована Україною 27 лютого 1991р.) дитина, враховуючи її фізичну й розумову незрілість, потребує спеціальної охорони та турботи, включаючи належний правовий захист, як до так і після народження.

Відповідно до положень ч.8 ст. 7 Сімейного кодексу України регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.

Згідно із ч.1 ст. 8 Закону України "Про охорону дитинства" кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Відповідно до положень ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебувають вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов”язків щодо дитини.

Положеннями ст. 180 Сімейного кодексу України визначено, що батьки зобов`язані утримувати своїх неповнолітніх дітей до досягнення ними повноліття.

В силу дії ч. 3 ст. 181 Сімейного кодексу України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

За приписами ч. 2 ст. 182 цього кодексу розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Згідно з ч. 1 ст. 184 Сімейного кодексу України суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі.

З урахуванням наведених положень, суд дійшов висновку, що аліменти, які підлягають стягненню з відповідача на користь позивачки на утримання дітей слід визначити в твердій грошовій сумі, оскільки, про такий вид аліментів просить позивачка.

За правилами ст. 182 Сімейного кодексу України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.

При визначенні розміру аліментів суд відповідно до ст. 182 Сімейного кодексу України враховує, що відповідачем не надано суду доказів його матеріального становища, однак він є працездатним і спроможний платити аліменти на утримання дітей.

Відповідно до ст. 7 Закону України “Про державний бюджет на 2021 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі з 1 січня - 2189 гривень, з 1 липня - 2294 гривні, з 1 грудня - 2393 гривні, а для основних соціальних і демографічних груп населення:дітей віком до 6 років: з 1 січня - 1921 гривня, з 1 липня - 2013 гривень, з 1 грудня - 2100 гривень;дітей віком від 6 до 18 років: з 1 січня - 2395 гривень, з 1 липня - 2510 гривень, з 1 грудня - 2618 гривень.

Оскільки, двоє батьків зобов`язані утримувати своїх неповнолітніх дітей до досягнення ними повноліття, то визначений позивачкою розмір аліментів у сумі по 1 255 грн. щомісячно, який підлягає до стягнення з відповідача на користь позивачки на утримання сина, буде відповідати інтересам дитини та зможе забезпечити їй належний фізичний та духовний розвиток, не порушуватиме прав відповідача та норм чинного законодавства.

Відповідно до вимог ст. 191 Сімейного кодексу України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення шляхом стягнення з відповідача аліментів в користь позивачки на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 щомісячно в розмірі по 1 255 гривень до досягнення ним повноліття, починаючи з 30.07.2021 року.

Відповідно до ч.2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Згідно із ч. 6 ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

З п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» вбачається, що від сплати судового збору звільняються позивачі - за подання позовів про стягнення аліментів.

На підставі ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача слід стягнути 908 гривень 00 копійок судового збору та з відповідача на користь держави слід стягнути 908 гривень 00 копійок за вимогу про стягнення аліментів.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення в повному обсязі.

На підставі наведеного, відповідно до п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», ст. ст. 104, 110, 112, 113, 180, 181, 182, 184, 191 СК України, ст. 1, 2 Закону України ”Про охорону дитинства”, п. 17 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ відносно батьківства, материнства і стягнення аліментів", ст.ст. 133, 141, 247, 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд, –

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на утримання дитини - задоволити.

Шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 зареєстрований 04.12.2012 року Івано-Франківським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про що зроблено відповідний актовий запис за №1735 - розірвати.

Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 аліменти в користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_4 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 на утримання малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 щомісячно в розмірі по 1 255 (одній тисячі двісті п”ятдесять п”ять) гривень до досягнення ним повноліття.

Стягнення аліментів розпочати з 30.07.2021 року.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_4 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 витрати зі сплати судового збору у розмірі 908,00 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 на користь держави з зарахуванням на рахунок UA908999980313111256000026001, отримувач коштів ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код за ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету 22030106 - 908 грн. 00 коп. судового збору.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подачі апеляційної скарги.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Довідка: повний текст рішення виготовлено 07.10.2021 року.

Суддя Пастернак І.А.