
Справа № 185/5921/21
Номер провадження № 2/194/430/21
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 жовтня 2021 року м.Тернівка
Тернівський міський суд Дніпропетровської області у складі:
Головуючого судді Корягіна В.О.,
з участю секретаря судового засідання Ніколайчук О.В.,
єдиний унікальний номер справи 185/5921/21, номер провадження №2/194/430/21,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», треті особи: приватний нотаріус Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіна Яна Вікторівна, приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Сидорук Леся Вікторівна, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню,-,-
ВСТАНОВИВ:
Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача:
1.1 Позивач ОСОБА_1 звернувся до Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», треті особи: приватний нотаріус Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіна Яна Вікторівна, приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Сидорук Леся Вікторівна, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню. Просить визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис № 87696 вчинений 05 квітня 2021 року про стягнення заборгованості в сумі 83017,91 грн. з нього на користь ТОВ «Вердикт Капітал»; стягнути з ТОВ «Вердикт Капітал» на його користь судові витрати у справі.
1.2 В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що у липні 2021 року за місцем нарахування заробітної плати він отримав копію постанови приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Сидорук Л.В. про звернення стягнення на заробітну плату за ВП № 65403989 від 12 травня 2021 року. З даної постанови вбачається, що на підставі виконавчого напису приватного нотаріуса Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіної Я.В. № 87696, виданого 05 квітня 2021 року, з нього стягнуто на користь ТОВ «Вердикт Капітал» заборгованість за кредитним договором № 500396914 від 29 липня 2013 року, укладеним з АТ «Альфа-Банк» в сумі 83017,91 грн. 31 травня 2021 року приватним виконавцем виконавчого округу Дніпропетровської області Сидорук Л.В. винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи позивача. Вважає, що нотаріус не дотримався вимог, встановлених законодавством України, яке регулює порядок вчинення виконавчих написів нотаріусом на документах, які свідчать про безспірність заборгованості, а відповідач в свою чергу при спірній заборгованості, в якій сплинув строк позовної давності, звернувся не до суду, а в порушення законодавства, до нотаріуса. Отже, відповідно до ст. ст. 87, 88 Закону України «Про нотаріат» нотаріус не міг вчинити виконавчий напис, оскільки подані документи не підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та відсутні докази того, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
Заяви, клопотання.
2.1 Позивач надав суду письмову заяву, в якій просить розглядати справу за його відсутності, проти заочного розгляду не заперечує, позовні вимоги підтримує в повному обсязі. Долучив до матеріалів справи копію квитанції про сплату судового збору за подання заяви про забезпечення позову та копію ухвали про забезпечення позову.
2.2 Представник відповідача в судове засідання не з`явився, заяву про розгляд справи без його участі суду не надав, про час та місце розгляду справи повідомлявся своєчасно та належним чином.
2.3 Третя особа – приватний нотаріус Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіна Я.В. в судове засідання не з`явилася, але на виконання ухвали суду надала суду належним чином завірені копії виконавчого напису та документи, на підставі яких вчинявся виконавчий напис.
2.4 Третя особа - приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Сидорук Л.В. в судове засідання не з`явилася, але надала суду письмову заяву про розгляд справи без її участі, на виконання ухвали суду надала суду належним чином завірені копії документів, які були надані для відкриття виконавчого провадження.
2.5 Судом було задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів по справі.
Інші процесуальні дії у справі.
3.1 Ухвалою судді від 13 серпня 2021 року відкрито провадження у справі, витребувано у приватного нотаріуса Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіної Я.В. завірені належним чином копії документів: копію виконавчого напису №87696 від 05 квітня 2021 року, вчиненого приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіною Яною Вікторівною про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» заборгованості в сумі 83017,91 грн. за кредитним договором №500396914 від 29 липня 2013 року, укладеного з Акціонерним Товариством «Альфа-Банк»; копії документів на підставі яких приватним нотаріусом вчинявся виконавчий напис №87696 від 05 квітня 2021 року, копію кредитного договору №500396914 від 29 липня 2013 року, договору відступлення права вимоги за кредитними договорами від 21 червня 2016 року, 2019-1/КІ/ВЕСТА від 26 грудня 2018 року, 16-01/19/1 від 16 січня 2019 року, розрахунок заборгованості за кредитним договором, докази направлення вимоги на адресу боржника, та призначено справу до розгляду на 08-30 год. 07 вересня 2021 року.
3.2 Ухвалою суду від 07 вересня 2021 року витребувано повторно у приватного нотаріуса Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіної Я.В. завірені належним чином копії документів: копію виконавчого напису №87696 від 05 квітня 2021 року, вчиненого приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіною Яною Вікторівною про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» заборгованості в сумі 83017,91 грн. за кредитним договором №500396914 від 29 липня 2013 року, укладеного з Акціонерним Товариством «Альфа-Банк»; копії документів на підставі яких приватним нотаріусом вчинявся виконавчий напис №87696 від 05 квітня 2021 року, копію кредитного договору №500396914 від 29 липня 2013 року, договору відступлення права вимоги за кредитними договорами від 21 червня 2016 року, 2019-1/КІ/ВЕСТА від 26 грудня 2018 року, 16-01/19/1 від 16 січня 2019 року, розрахунок заборгованості за кредитним договором, докази направлення вимоги на адресу боржника, та витребувано у приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Сидорук Лесі Вікторівни детальний розрахунок заборгованості у сумі 83017,91 грн. помісячно, починаючи з дати її виникнення, копії документів, згідно яких було вчинено виконавчий напис нотаріуса № 87696 від 05 квітня 2021 року, та документ, підтверджуючий правонаступництво відповідача щодо вимог стягнення заборгованості, розгляд справи відкладено на 08-15 год. 04 жовтня 2021 року.
Фактичні обставини встановленні судом.
Вивчивши матеріали справи, дослідивши докази по справі у їх сукупності, суд приходить до висновку про задоволення в повному обсязі позовних вимог з наступних підстав.
4.1 Судом встановлено, що 05 квітня 2021 року приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Головкіною Я.В. було вчинено виконавчий напис за реєстровим № 87696 про звернення стягнення з ОСОБА_1 , який є боржником за кредитним договором 500396914 від 29 липня 2013 року, укладеним з АТ «Альфа-Банк», правонаступником усіх прав та обов`язків якого на підставі договору відступлення прав вимоги за кредитними договорами 1 від 21 червня 2016 року є ТОВ «Кредитні ініціативи», правонаступником усіх прав та обов`язків якого на підставі договору відступлення прав вимоги за кредитними договорами 2019-1КІ/ВЕСТА від 26 грудня 2018 року є ТОВ «ФК ІНВЕСТОХІЛЛС ВЕСТА», правонаступником усіх прав та обов`язків якого на підставі договору відступлення прав вимоги за кредитними договорами 16-01/19/1 від 16 січня 2019 року є ТОВ «Вердикт Капітал» заборгованість за кредитним договором 500396914 від 29 липня 2013 року за період з 16 січня 2019 року по 16 березня 2021 року в сумі 82367,91 грн., в тому числі: прострочена заборгованість за сумою кредиту 16080,04 грн., прострочена заборгованість за комісією 00,00 грн., прострочена заборгованість за несплаченими відсотками за користування кредитом 11751,99 грн., строкова заборгованість за сумою кредиту 00,00 грн., строкова заборгованість за комісією 2932,57 грн., строкова заборгованість за несплаченими відсотками за користування кредитом 29403,31 грн., строкова заборгованість за штрафом і пенями 22200,00 грн.
4.2 На підставі даного виконавчого напису приватним виконавцем виконавчого округу Дніпропетровської області Сидорук Л.В. 12 травня 2021 року винесено постанову про відкриття виконавчого провадження. 31 травня 2021 року винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника.
4.3 На виконання ухвали суду приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Головкіною Я.В. надало суду копії: виконавчого напису № 87696 від 05 квітня 2021 року; заяви ТОВ «Вердикт Капітал» від 23 березня 2021 року на вчинення виконавчого напису; кредитного договору 500396914 від 29 липня 2013 року, укладеного між ПАТ «Альфа-Банк» та ОСОБА_1 , дата остаточного повернення кредиту, яка є датою припинення нарахування відсотків та нарахування комісій, - 30 липня 2016 року; претензії від 16 березня 2021 року; виписки з особового рахунку за кредитним договором 500396914 від 29 липня 2013 року станом на 16 березня 2021 року, де зазначена заборгованість за період з 16 січня 2019 року по 16 березня 2021 року у розмірі 82367,91 грн., яка складається з заборгованості за сумою кредиту 16080,04 грн., заборгованості за процентами та комісією 66287,87 грн.; довідку з місця роботи ОСОБА_1 від 22 липня 2013 року; комплексного договору добровільного страхування ризиків позичальника № 006.500396914.111 від 29 липня 2013 року та додатки до нього.
Мотивована оцінка аргументів сторін, наведеного учасниками справи, порушення прав.
5.1 Як вбачається з матеріалів справи, між ПАТ «Альфа-Банк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір 500396914 від 29 липня 2013 року, дата остаточного повернення кредиту, яка є датою припинення нарахування відсотків та нарахування комісій, - 30 липня 2016 року.
5.2 Згідно виписки з особового рахунку за кредитним договором 500396914 від 29 липня 2013 року заборгованість нарахована за період з 16 січня 2019 року по 16 березня 2021 року у розмірі 82367,91 грн., яка складається з заборгованості за сумою кредиту 16080,04 грн., заборгованості за процентами та комісією 66287,87 грн., тоді як у виконавчому написі приватного нотаріуса заборгованість за кредитним договором 500396914 від 29 липня 2013 року зазначена за період з 16 січня 2019 року по 16 березня 2021 року в сумі 82367,91 грн., в тому числі: прострочена заборгованість за сумою кредиту 16080,04 грн., прострочена заборгованість за комісією 00,00 грн., прострочена заборгованість за несплаченими відсотками за користування кредитом 11751,99 грн., строкова заборгованість за сумою кредиту 00,00 грн., строкова заборгованість за комісією 2932,57 грн., строкова заборгованість за несплаченими відсотками за користування кредитом 29403,31 грн., строкова заборгованість за штрафом і пенями 22200,00 грн., що свідчить про порушення умов щодо безспірності заборгованості за кредитним договором.
5.3 Відповідно до виконавчого напису з боржника стягнуто штраф, пеню у розмірі 22200,00 грн. за період з 16 січня 2019 року по 16 березня 2021 року, тоді як відповідно до ч. 2 ст. 258 ЦК України до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) позовна давність застосовується в один рік. Отже, виконавчий напис щодо пені, штрафу вчинений приватним нотаріусом з порушенням строку давності передбаченого п.1 ч. 2 ст. 258 ЦК України.
5.4 Суд бере до уваги посилання позивача на те, що порушено умови вчинення виконавчого напису у зв`язку з закінченням строку позовної давності, оскільки ст. 88 Закону України «Про нотаріат» визначено, що умови вчинення виконавчих написів, відповідно до якої нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
Так, в кредитному договорі 500396914 від 29 липня 2013 року, укладеного між ПАТ «Альфа-Банк» та ОСОБА_1 , зазначено строк дії договору по 30 липня 2016 року, який є датою припинення нарахування відсотків та нарахування комісій.
Натомість, відповідно до виконавчого напису з боржника, в порушення ст. 625 ЦК України, стягнуто комісію у розмірі 2932,57 грн. та відсотки у розмірі 29403,31 грн. за період з 16 січня 2019 року по 16 березня 2021 року, тобто після строку дії кредиту – 30 липня 2016 року, зазначеного в кредитному договорі.
За клопотанням позивача у приватного нотаріуса Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіної Я.В. було витребувано ухвалою суду у тому числі і договори відступлення права вимоги за кредитними договорами від 21 червня 2016 року, 2019-1/КІ/ВЕСТА від 26 грудня 2018 року, 16-01/19/1 від 16 січня 2019 року.
Але, станом на 04 жовтня 2021 року ухвала суду приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіною Я.В. виконана частково, договори відступлення права вимоги за кредитними договорами від 21 червня 2016 року, 2019-1/КІ/ВЕСТА від 26 грудня 2018 року, 16-01/19/1 від 16 січня 2019 року, приватний нотаріус суду не надала.
Отже, відповідно до ч.10 ст. 84 ЦПК України, суд вважає, що приватний нотаріус ухилилася від надання суду вищезазначених доказів, а ці докази мають істотне значення для вирішення розгляду справи по суті, оскільки матеріали цивільної справи не містять жодного доказу права вимоги ТОВ «Вердикт Капітал» до ОСОБА_1 за кредитним договором 500396914 від 29 липня 2013 року, укладеного між ПАТ «Альфа-Банк» та ОСОБА_1 .
5.5 Таким чином, суд приходить до висновку, що доводи позивача про порушення приватним нотаріусом при вчиненні виконавчого напису вимог ст.ст. 87, 88 Закону України «Про нотаріат» щодо порушення умов щодо безспірності заборгованості та строку позовної давності, знайшли своє підтвердження.
Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування .
6.1 Відповідно до ст. 87, 88 Закону України «Про нотаріат», для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
6.2 Відповідно до п.п. 3.1-3.5 ст. 3 глави 16 "Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України", затвердженого Наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 року за № 296/5, нотаріус вчиняє виконавчі написи: якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем; за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 року за № 1172. Якщо для вимоги, за якою вчиняється виконавчий напис, законом установлено інший строк давності, виконавчий напис вчиняється у межах цього строку. Строки, протягом яких може бути вчинено виконавчий напис, обчислюються з дня, коли у стягувача виникло право примусового стягнення боргу. При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 року за № 1172.
6.3 Пунктом 2 «Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», затвердженого
постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 р. № 1172, встановлено, що для одержання виконавчого напису додаються: оригінал кредитного договору; засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.
6.4 Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
6.5 Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
6.6 Так, у постанові Верховного Суду України від 05 липня 2017 року у справі № 6-887цс17 міститься правовий висновок про те, що суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком № 1172. Для правильного застосування положень ст.ст. 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість узагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису. У цій постанові також зазначено, що законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлює суд відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.
6.7 Аналогічний висновок викладений Великою Палатою Верховного Суду у справі №320/8269/15-ц від 16 травня 2018 року.
Велика Палата Верховного суду у справі №320/8269/15-ц від 16 травня 2018 року, зазначила, що сам по собі факт подання стягувачем відповідних документів нотаріусу не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого (постанова Верховного Суду України від 05 липня 2017 року у справі № 6-887цс17). Під час розгляду справ такої категорії суд перевіряє право стягувача на вчинення вказаної дії, повноваження щодо вчинення нотаріальних дій нотаріуса та встановлює той факт, чи дійсно розмір заборгованості, що підлягає стягненню, у тому числі розмір процентів, неустойки (штрафу, пені), якщо такі належать до стягнення, відповідає сумі, вказаній у виконавчому документі, та залежно від встановленого ухвалює рішення про відмову чи задоволення позову.
6.8 У постанові Верховного Суду від 01 вересня 2020 року у справі № 201/4798/17 міститься правовий висновок про те, що положеннями статті 87 Закону України «Про нотаріат» та пунктом 1 глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року № 296/5, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за № 282/20595 визначено, що для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку (стаття 88 Закону України «Про нотаріат», пункти 1, 3 глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій). Згідно з підпунктом 2.1 пункту 2 глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника-фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису. У разі якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача (підпункт 2.2 пункту 2 глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій). Вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов`язання та (або) умов іпотечного договору здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих іпотекодержателем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця. Повідомлення вважається надісланим, якщо є відмітка іпотекодавця на письмовому повідомленні про його отримання або відмітка поштового відділення зв`язку про відправлення повідомлення на вказану в іпотечному договорі адресу (підпункт 2.3 пункту 2 глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій). Крім того, підпунктами 3.2, 3.5 пункту 3 глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій визначено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172. При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів. При цьому цей Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій.
6.9 Відповідно до ст. 257 ЦК України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Пунктом 1 ч.2 ст. 258 ЦК України встановлено, що позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог: про стягнення неустойки (штрафу, пені).
Згідно з ст. 259 ЦК України, позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі.
Будь-яких умов про збільшення строку позовної давності даний кредитний договір не передбачає.
6.10 Отже, приватним нотаріусом при вчиненні оспорюваного виконавчого напису було порушено вимоги ст. 87 Закону України «Про нотаріат», п. 2 «Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», оскільки виконавчий напис вчинено на підставі виписки з рахунку боржника із зазначенням суми заборгованості та без зазначення строків її погашення. Крім того, приватним нотаріусом вчинено виконавчий напис, яким у тому числі стягнуто штраф, пеню у розмірі 22200,00 грн., яка існувала станом на 16 березня 2021 року, тоді як відповідно до ч. 2 ст. 258 ЦК України до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) позовна давність застосовується в один рік.
Тобто, приватним нотаріусом при вчиненні виконавчого напису не було з`ясовано, чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.
Крім цього, із матеріалів справи не вбачається, що при вчиненні виконавчого напису нотаріус отримував від відповідача первинні бухгалтерські документи щодо видачі кредиту та здійснення його часткового погашення (квитанції, платіжні доручення, меморіальні ордери, розписки, чеки тощо), тому у нотаріуса були відсутні підстави вважати, що розмір заборгованості перед банком, зазначений у написі, є безспірними.
6.11 Щодо стягнення комісії по кредиту суд приходить до наступного.
Згідно із ч.ч. 1, 3 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, установлених договором, а позичальник повернути кредит та сплатити відсотки.
Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.
Оскільки, відповідно до умов кредитного договору від 21 листопада 2013 року, що укладений між сторонами, банк надав позичальнику кредит на споживчі потреби, особливості регулювання відносин сторін визначаються Законом України «Про захист прав споживачів».
За положеннями ч. 5 ст. 11, ч.ч. 1,2,5,7 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» до договорів зі споживачами про надання споживчого кредиту застосовуються положення цього Закону про несправедливі умови в договорах, зокрема положення, згідно з якими передбачаються зміни в будь-яких витратах за договором, крім відсоткової ставки.
Продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача. Якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінено або визнано недійсним. Положення, що було визнане недійсним, вважається таким з моменту укладення договору.
Аналіз указаних норм дає підстави для висновку, що несправедливими є положення договору про споживчий кредит, які містять умови про зміни у витратах, зокрема щодо плати за супроводження кредиту, і це є підставою для визнання таких положень недійсними.
Відповідно до частини восьмої статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) нечіткі або двозначні положення договорів зі споживачами тлумачаться на користь споживача.
Крім того, відповідно до ст. 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність» відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком.
З рішення Конституційного Суду України від 10 листопада 2011 року № 15-рп/2011 вбачається, що положення пунктів 22, 23 статті 1, статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» з подальшими змінами у взаємозв`язку з положеннями частини четвертої статті 42 Конституції України треба розуміти так, що їх дія поширюється на правовідносини між кредитодавцем та позичальником (споживачем) за договором про надання споживчого кредиту, що виникають як під час укладення, так і виконання такого договору.
Відповідно до пункту 3.6 Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджених Постановою правління Національного банку України від 10 травня 2007 року №168, банки не мають права встановлювати платежі, які споживач має сплатити на користь банку за дії, які банк здійснює на власну користь (ведення справи, договору, облік заборгованості споживача тощо), або за дії, які споживач здійснює на користь банку (прийняття платежу від споживача, тощо), або що їх вчиняє банк або споживач з метою встановлення, зміни або припинення правовідносин (укладення кредитного договору, внесення змін до нього, прийняття повідомлення споживача про відкликання згоди на кредитного договору тощо).
Встановивши в кредитному договорі сплату щомісячної комісії за обслуговування кредиту, банк не зазначив, які саме послуги за вказану комісію надаються позивачу.
Вказаний висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 16 листопада 2016 року № 6-1746цс16.
Крім того, відповідно до ч. 4 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» кредитодавцю забороняється встановлювати у договорі про надання споживчого кредиту будь-які збори, відсотки, комісії, платежі тощо за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону. Умова договору про надання споживчого кредиту, яка передбачає здійснення будь-яких платежів за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону, є нікчемною.
Відповідно до ч, 1 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» зазначено, що продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими.
Відповідно до ч. 2 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» передбачено, що умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача.
Відповідно до ч. 4 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» передбачено, що перелік несправедливих умов у договорах із споживачами не є вичерпним.
Згідно до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення стороною (сторонами) вимог, які встановлені, зокрема, ч. 1 ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.
Відповідно до ч. 2 ст. 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
Крім вимог про стягнення тіла кредиту, відсотків та штрафу банк заявляв вимоги про стягнення заборгованості з комісії за супроводження кредиту.
Проте, враховуючи наведені правові висновки, у задоволенні цих вимог слід відмовити, з тих підстав, що вони є необґрунтованими, оскільки банк не мав права встановлювати до кредитного договору комісію за супроводження кредиту, за дії, які банк вчиняє на власну користь, з огляду на те, що отримує прибуток у вигляді відсотків за користування кредитними коштами, а також з метою встановлення правовідносин між ним та боржником. Така умова договору є нікчемною та не потребує визнанню недійсною.
Такий правовий висновок, викладений Верховним Судом у постанові від 04 березня 2020 року по справі № 209/1399/18.
6.12 Таким чином, суд приходить до висновку, що доводи позивача про порушення приватним нотаріусом при вчиненні виконавчого напису вимог ст.ст. 87, 88 Закону України «Про нотаріат» щодо порушення умов щодо безспірності заборгованості та строку позовної давності, знайшли своє підтвердження.
Висновки суду.
7.1 З урахуванням зазначеного, суд вважає, що приватним нотаріусом при вчиненні оспорюваного виконавчого напису були порушені вимоги ст. ст. 87, 88 Закону України «Про нотаріат», а саме умови щодо безспірності заборгованості за кредитним договором, а тому позовні вимоги підлягають повному задоволенню.
Судові витрати.
8.1 Судові витрати складаються з судового збору у розмірі 908,00 грн. за подання до суду позовної заяви, та 454,00 грн. за подання до суду заяви про забезпечення позову.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача, сплачений останнім судовий збір у розмір 908,00 грн. та 454,00 грн. грн.
На підставі ст. ст. 257-259, 625, 1050 ЦК України, ст.ст. 87, 88 Закону України «Про нотаріат», п.п. 3.1-3.5 «Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 року за № 296/5, Пунктом 2 «Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 р. № 1172, ст.ст. 2, 4, 10, 12-13, 17, 18, 76-81, 141, 258-259, 263-265, 273, 280-282 ЦПК України, -
УХВАЛИВ:
Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», треті особи: приватний нотаріус Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіна Яна Вікторівна, приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Сидорук Леся Вікторівна, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, - задовольнити повністю.
Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис №87696, вчинений 05 квітня 2021 року приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіною Яною Вікторівною про стягнення заборгованості у сумі 83017,91 грн. з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» (ЄДРПОУ 36799749, ІВАN НОМЕР_2 в ПАТ АБ «Південний», МФО 328209, місцезнаходження: 04053, м. Київ вул. Кудрявський узвіз буд. 5-б).
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» (ЄДРПОУ 36799749, ІВАN НОМЕР_2 в ПАТ АБ «Південний», МФО 328209, місцезнаходження: 04053, м. Київ вул. Кудрявський узвіз буд. 5-б) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , судовий збір у розмірі 908 (дев`ятсот вісім) грн. 00 коп. та у розмірі 454 (чотириста п`ятдесят чотири) грн. 00 коп.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільно процесуальним Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заява про перегляд цього рішення може бути подана відповідачем в Тернівський міський суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення.
Сторони та інші учасники справи: позивач - ОСОБА_1 (зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ), відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» (м. Київ вул. Кудрявський узвіз, буд. 5Б), треті особи: приватний нотаріус Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіна Яна Вікторівна ( АДРЕСА_2 ), приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Сидорук Леся Вікторівна ( АДРЕСА_3 ).
Повне рішення складено 07 жовтня 2021 року.
Головуючий суддя: В.О. Корягін
Судове рішення № 100174139, Тернівський міський суд Дніпропетровської області було прийнято 04.10.2021. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 185/5921/21. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: