Ухвала суду № 100174042, 06.10.2021, Шахтарський міський суд Дніпропетровської області (до 25.04.2025 - Першотравенський міський суд Дніпропетровської області)

Справа № 194/477/21

Провадження № 1-кп/0186/127/21

У Х В А Л А

06 жовтня 2021 року м.Першотравенськ

Першотравенський міський суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді - Демиденко С.М.,

секретар - Фадєєва Т.Б.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в режимі відеоконференції кримінальне провадження №42021041880000026 від 03 лютого 2021 року відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Алчевськ, Луганської області, громадянки України, працюючої на посаді головного спеціаліста з питань персоналу Тернівського міського суду Дніпропетровської області, заміжня, маюча на утриманні двох неповнолітніх дітей, зареєстрована та проживаюча за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судима,

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Алчевськ, Луганської області, громадянина України, працюючого на посаді механіка АЗІТ шахта Тернівська ВСП "ШАХТОУПРАВЛІННЯ ПАВЛОГРАДСЬКЕ" ПрАТ "ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ", одруженого, маючого на утриманні двох неповнолітніх дітей, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий,

за їх обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.28, ч.2 ст.369-2 КК України,

за участю: прокурора - Дорошевича Я.Р., обвинувачених - ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , захисників - Тіщенко Т.О. та Жмайло Н.В.,

В С Т А Н О В И В:

17 серпня 2021 року до Першотравенського міського суду Дніпропетровської області з Дніпровського апеляційного суду надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42021041880000026 відносно ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.28, ч.2 ст.369-2 КК України.

У підготовчому судовому засіданні обвинувачені - ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , захисники - Тіщенко Т.О. та Жмайло Н.В., проти призначення обвинувального акту до судового розгляду заперечували та звернулися до суду з:

1)клопотанням про скасування арешту на вилучені у ОСОБА_2 та ОСОБА_1 ,мобільні телефони;

2)скаргою на дії та рішення прокурора;

3)клопотанням про повернення обвинувального акту прокурору.

Проти клопотань прокурора заперечували в повному обсязі.

Прокурор у підготовчому судовому засіданні просив призначити обвинувальний акт до розгляду та звернулися до суду з:

1)клопотанням про обрання запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_2 ;

2)клопотанням про обрання запобіжного заходу обвинуваченій ОСОБА_1 .

Проти клопотань сторони захисту та скарги заперечував в повному обсязі.

Суд вирішуючи клопотання про скасування арешту майна, накладеного ухвалами слідчого судді Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 22.02.2021 року, а саме на:

- вилучений під час особистого обшуку ОСОБА_2 , мобільний телефон Samsung imei НОМЕР_1 .

- вилучений у ході затримання ОСОБА_1 , мобільний телефон “Iphone ХR" іmеі: НОМЕР_2 , виходить з наступного.

Зазначене клопотання обґрунтовано тим, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба, оскільки в листі № 55/24-105 вих. від 17.03.2021 року начальника відділу у м. Павлограді УСБУ у Дніпропетровській області Шевчука В., зазначено, що здійсненими заходами встановлено, що в мобільному телефоні моделі Samsung А10s, який був вилучений у ОСОБА_2 наявна сім-картка оператора ПрАТ "ВФ Україна" та флеш картка пам`яті об`ємом 16 Gb на якій містяться відомості особистого характеру та не мають відношення до кримінального провадження.

Крім того, встановлено, що в мобільному телефоні моделі Iphone ХR, який був вилучений у ОСОБА_1 , наявна сім-карта оператора ПрАТ "ВФ Україна", однак у зв`язку з відсутністю технічної можливості проведення вилучення можливої інформації із наданих мобільних телефонів, виявилось неможливим.

Дані відомості на думку захисту також підтверджуються протоколами огляду вищезазначених мобільних телефонів від 16.03.2021 року. які проведені оперуповноваженим відділу у м. Павлограді Управління СБ України у Дніпропетровській області Круковським А.В.

Також захист посилається на те, що в матеріалах досудового розслідування відсутні експертизи з даними речовими доказами.

Судом дослідженні додані до клопотання документи з яких встановлено, що постановою слідчого СВ Павлоградського РВП ГУНП в Дніпропетровській області Пугачової Б.В., від 18.02.2021 року у відповідності до ст. 98 КПК України, серед іншого визнано речовим доказом у цьому кримінальному провадженні мобільний телефон марки “Iphone ХR".

Ухвалою слідчого судді Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 22.02.2021 року, яка залишена без змін ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 19.05.2021 року, накладено арешт шляхом заборони відчуження, розпорядження та користування на тимчасово вилучене у ОСОБА_1 , майно, а саме на мобільний телефон марки «Iphone ХR».

Крім того, постановою слідчого СВ Павлоградського РВП ГУНП в Дніпропетровській області Болотова Р.О. від 18.02.2021 року у відповідності до ст. 98 КПК України, серед іншого визнано речовим доказом у цьому кримінальному провадженні мобільний телефон Samsung.

Ухвалою слідчого судді Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 22.02.2021 року, яка залишена без змін ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 19.05.2021 року, накладено арешт шляхом заборони відчуження, розпорядження та користування на тимчасово вилучене у ОСОБА_2 , майно, а саме мобільний телефон Samsung.

Згідно абз.2 ч.1 ст. 174 КПК України арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою суду під час судового провадження за клопотанням обвинуваченого або захисника, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Частина 4. ст. 174 КПК України визначає, що суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, непризначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.

З аналізу вищезазначених норм вбачається, що суд має право а не обов`язок скасувати арешт майна під час судового провадження, якщо буде встановлено, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Відповідно до глави 27 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд зобов`язаний перевірити матеріали кримінального провадження, з`ясувати достатність фактичних і юридичних підстав для прийняття судових рішень, передбачених ч.3 ст. 314 КПК України, вирішити питання, пов`язані з підготовкою кримінального провадження до судового розгляду. При цьому завданням цього провадження є процесуальне та організаційне забезпечення проведення судового розгляду, тобто суд позбавлений можливості досліджувати докази кримінального провадження, оскільки це прерогатива суду під час судового розгляду.

Враховуючи вищезазначене суд позбавлений можливості на стадії підготовчого судового провадження дослідити речові докази /арештовані мобільні телефони/, пов`язані з ними протоколи слідчих дій та надати їм оцінку чи є вони належними в цьому кримінальному провадженні. В той же час з обвинувального акту вбачається, що в об`єктивній стороні пред`явленого обвинувачення зазначене спілкування з використанням належних обвинуваченим телефонів.

Оскільки суд позбавлений на цій стадії зробити висновок чи відпала потреба в арешті мобільних телефонів в задоволені цього клопотання слід відмовити.

Суд вирішуючи скаргу на дії та рішення прокурора, в якій захист просить визнати протиправними:

-дію вчинену 03.02.2021 року прокурором Дорошевичем Я.Р., щодо реєстрації в ЄРДР цього кримінального правопорушення за ч.3 ст. 369-2 КК України;

-скасувати постанову прокурора Дорошевича Я.Р., від 03.02.2021 року про проведення негласної слідчої (розшукової) дії у вигляді контролю за вчиненням злочину у формі проведення слідчого експерименту;

-дії вчинені 03.02.2021 року прокурором Дорошевичем Я.Р., щодо звернення до Голови Запорізького апеляційного суду із клопотаннями про проведення негласних слідчих (розшукових) дій стосовно ОСОБА_1 ;

-дію вчинену 08.02.2021 року прокурором Дорошевичем Я.Р., щодо надання доручення в порядку ст. 41 КПК України оперативному підрозділу на проведення негласних слідчих (розшуковик) дій у цьому кримінальному провадженні, виходить з наступного.

Зазначена скарга обґрунтована тим, що у листі заст. начальника ГВ БКОЗ УСБУ у Дніпропетровській області від 29.01.2021 року № 55/3-964вих., яким заява ОСОБА_3 , була спрямована до прокуратури та на підставі якого прокурором було прийнято рішення про реєстрацію кримінального провадження в ЄРДР не міститься посилання на відомості про існування обставин, які б свідчили про вимагання у ОСОБА_3 неправомірної виводи. Відсутні такі відомості й у заяві ОСОБА_3 , від 29.01.2021 р. до УСБУ у Дніпропетровській області. Однак, прокурор Дорошевич Я.Р., здійснив реєстрацію кримінального провадження за завідомо обтяжливою кваліфікацією, чим штучно створив умови задля можливості проведення у даному кримінальному провадженні негласних слідчих (розшукових) дій.

Судом дослідженні додані до клопотання документи з яких встановлено, що дійсно прокурором Дорошевичем Я.Р., на підставі листа ГВ БКОЗ УСБУ у Дніпропетровській області від 29.01.2021 року № 55/3-964вих., в якому зазначено, що ГВ БКОЗ УСБУ отримано інформацію про можливі неправомірні дії керівництва та працівників Тернівського міського суду, які вимагають неправомірну вигоду у громадянина, 03.02.2021 року зареєстрував в ЄРДР це кримінальне провадження з попередньою кваліфікацією за ч.3 ст. 369-2 КК України. В подальшому в цьому кримінальному проваджені дійсно були проведені санкціоновані Запорізьким апеляційним судом негласні слідчі (розшукові) дії відносно ОСОБА_1 . Пізніше постановою слідчого СВ Павлоградського РВП ГУНП в Дніпропетровській області Болотова Р.О. від 29.03.2021 року дії обвинувачених були перекваліфіковані з ч.2 ст.28, ч.3 ст.369-2 КК України на ч.2 ст.28, ч.2 ст.369-2 КК України.

Процесуальне керівництво досудовим розслідуванням та здійснення функції обвинувачення покладено на прокурора (статті 36 КПК), зокрема, прокурор уповноважений давати вказівки щодо проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій, інших процесуальних дій, чи брати участь у них, а в необхідних випадках - особисто проводити слідчі (розшукові) та процесуальні дії в порядку, визначеному КПК, скасовувати незаконні та необґрунтовані постанови слідчих, ініціювати перед керівником органу досудового розслідування питання про відсторонення слідчого від проведення досудового розслідування та призначення іншого слідчого за наявності підстав, передбачених КПК, для його відводу, або у випадку неефективного досудового розслідування та інші повноваження (пункти 4,7-8 частини 2 статті 36 КПК).

Пункт 5 частини 5 статті 214 КПК містить поняття "попередня правова кваліфікація". Це свідчить про те, що кваліфікація не є статичною, це динамічний процес, який у цьому аспекті розпочинається з правової кваліфікації, яка є саме попередньою і яка, зокрема, у ході ефективного досудового розслідування може зазнавати змін з урахуванням розширення можливостей для сторони обвинувачення встановити дійсні обставини відповідної події. Так, на початку досудового розслідування наявний лише обмежений обсяг відомостей про події. У ході досудового розслідування кількість, обсяг та якість виявлених відомостей збільшуються, і на момент завершення досудового розслідування справи відповідний суб`єкт кваліфікації повинен володіти всіма суттєвими, необхідними й достатніми даними про скоєне діяння (поведінку).

Уточнення або зміна правової кваліфікації кримінального правопорушення, що є юридичною оцінкою вчиненого, наряду з можливими змінами фактичної сторони розслідуваного кримінального правопорушення, відбувається й через зміну раніше повідомленої підозри. Стаття 277 КПК не передбачає вимогу наводити у повідомленні про підозру (зміну раніше повідомленої підозри) обґрунтування прийняття такого процесуального рішення. При цьому КПК не містить умов для прийняття прокурором, слідчим такого рішення або ж умов щодо обсягу дій, які вони мають вчинити для того, щоб прийняти таке рішення (постанова ККС ВС у справі № 578/789/19 від 21.04.2021). Тобто необхідність зміни правової кваліфікації не завжди обумовлена встановленням нових фактичних даних, які на неї впливають, іноді вона викликана необхідністю виправити допущену помилку при встановленні попередньої кваліфікації злочину.

Той факт, що кримінальне провадження № 42021041880000026 зареєстроване, свідчить про можливість (й обов`язок сторони обвинувачення) подальшого збирання доказів у цьому провадженні, що у свою чергу, не виключає можливості як подальшого уточнення правової кваліфікації кримінального правопорушення, у тому числі й до правової кваліфікації за ч.2 ст.28, ч.2 ст.369-2 КК України. На процес збирання доказів можуть впливати й інші учасники кримінального провадження.

У той же час інші учасники кримінального провадження, ні слідчий суддя або суд не уповноважені спрямовувати хід досудового розслідування, зокрема, шляхом нав`язування слідчому саме тієї кваліфікації кримінального правопорушення, яка є бажаною для них, чи яку вони вважають правильною.

Враховуючи, що лист заст. начальника ГВ БКОЗ УСБУ у Дніпропетровській області від 29.01.2021 року № 55/3-964вих містив відомості про вимагання неправомірної вигоди, а оскаржувані захистом негласні слідчі (розшукові) дії були предметом судового контролю та санкціоновані Запорізьким апеляційним судом в задоволені скарги слід відмовити.

Суд вирішуючи клопотання про повернення обвинувального акту прокурору виходить з наступного.

Зазначене клопотання обґрунтовується тим, що обвинувальний акт не містить описання способу вчинення злочину, а саме, внаслідок яких обставин ОСОБА_1 , мала реальну можливість вплинути на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави. Не містить обвинувальний акт і посилання на те, на яку саме особу, уповноважену на виконання функцій держави, мала намір вчинити вплив ОСОБА_1 , не зазначено повної офіційної назви суду, який розглядав матеріал про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності. Відсутні в обвинувальному акті місця, етапів реалізації ОСОБА_1 , раптово виниклого злочинного наміру, дати виникнення у ОСОБА_1 , злочинного умислу на отримання неправомірної вигоди. Також сторона захисту зазначає, що, з опису фактичних обставин кримінального правопорушення, невідомо, на вчинення яких конкретно дій, відбулася змова між ОСОБА_2 та ОСОБА_2 .

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення про повернення обвинувального акта прокурору, якщо він не відповідає вимогам цього Кодексу.

Згідно ст. 110 КПК України обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування. Обвинувальний акт повинен відповідати вимогам, передбаченим у ст. 291 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 291 КПК України, обвинувальний акт повинен містити такі відомості: найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер; анкетні відомості кожного обвинуваченого (прізвище, ім`я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); анкетні відомості кожного потерпілого; прізвище ім`я, по батькові та займана посада слідчого, прокурора; виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення; обставини, які обтяжують чи пом`якшують покарання; розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням; розмір витрат на залучення експерта; дату та місце його складання та затвердження. Обвинувальний акт підписується слідчим та прокурором, який його затвердив, або лише прокурором, якщо він склав його самостійно.

В п.3 ч.3 ст.314 КПК України мова йде про право суду повернути обвинувальний акт, якщо буде встановлено, що він не відповідає вимогам Кримінального процесуального кодексу України. При цьому, на думку суду, оскільки таке повернення є правом, а не обов`язком суду, то для повернення обвинувального акту підставою не може слугувати будь-яка його невідповідність вимогам КПК, а лише та, яка перешкоджає призначенню судового розгляду, і в кожному конкретному випадку суд має перевірити чи створює перешкоди для судового розгляду певна невідповідність обвинувального акту вимогам КПК.

Питання про відповідність викладення матеріалу в обвинувальному акті, власне фактичних обставин справи, а також про узгодженість викладених фактичних обставин справи з формулюванням обвинувачення та з правовою кваліфікацією кримінального правопорушення, не може бути предметом розгляду у підготовчому судовому засіданні, оскільки на цій стадії судового провадження суд не вправі вдаватися до оцінки вказаних обставин чи досліджувати обставини кримінального провадження або докази на їх підтвердження чи спростування.

Як вбачається з обвинувального акту та реєстру матеріалів досудового розслідування, вони містять всі необхідні відомості та реквізити.

Щодо посилання захисту як на підставу для повернення обвинувального акта на те, що при викладі фактичних обставин кримінального правопорушення у обвинувальному акті не зазначено час, місце та спосіб вчинення злочину, суд зазначає, що у вказаному обвинувальному акті викладені фактичні обставини кримінального правопорушення так, як їх вважає встановленими орган досудового розслідування, а тому суд не може вдаватись в оцінку правильності їх встановлення на цій стадії судового провадження.

При цьому судом враховується висновок Касаційного кримінального Суду в складі Верховного Суду, який міститься у постанові від 03 липня 2019 року у справі 273/1053/17 (провадження № 51-8914км18), відповідно до якого кримінальний процесуальний закон не надає повноважень суду до ухвалення вироку чи іншого рішення по суті справи перевіряти правильність визначення прокурором обсягу обвинувачення, зобов`язувати його змінювати цей обсяг, у тому числі й у сторону збільшення, повертати за наслідком підготовчого судового засідання обвинувальний акт у зв`язку з неправильною кваліфікацією дій обвинуваченого тощо. Визначення обсягу обвинувачення при направленні обвинувального акту до суду належить виключно до повноважень прокурора.

Підсумовуючи викладене, суд приходить до висновку, що в клопотанні сторони захисту не наведено такої невідповідності обвинувального акта вимогам Кримінального процесуального кодексу України, яка б перешкоджала призначенню його до судового розгляду. Тому в задоволенні клопотання слід відмовити.

Угоди про визнання винуватості у порядку ст.ст. 468-475 КПК України до суду не надходили. Підстав для закриття кримінального провадження не вбачається. Обвинувальний акт складено у відповідність вимогам кримінального процесуального законодавства, при його затвердженні прокурором дотримані вимоги закону. Підстав для направлення обвинувального акту для визначення підсудності не встановлено, дане кримінальне провадження підсудне Першотравенському міському суду Дніпропетровської області. Таким чином, в наявності достатні підстави для призначення даного кримінального провадження до судового розгляду.

Суд вирішуючи клопотання про обрання запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_2 у вигляді цілодобового домашнього арешту строком на 60 діб виходить з наступного.

Зазначене клопотання обґрунтовується тим, що ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.28, ч. 2 ст. 369-2 КК України, який згідно виду та розміру покарання, визначеного в санкції частини статті у відповідності до положень ч. 3 ст. 12 КК України відноситься до корупційного злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі до 5 років, що вказує на наявність ризиків, передбачених п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, та свідчать про те, що він може переховуватись від органів досудового розслідування або суду; незаконно впливати на свідків, з метою схилення до зміни показів та/чи відмови від показів; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Згідно ч.1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам в тому числі зазначеним прокурором в клопотанні.

Відповідно до ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені частинами п`ятою та шостою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Судом дослідженні документи з яких встановлено, що обвинуваченому ОСОБА_2 , раніше вже обирався запобіжний захід в цьому кримінальному провадженні у вигляді домашнього арешту в певний період доби строком до 19.04.2021 року. Інформація про порушення ним цього запобіжного заходу відсутня.

З 19.04.2021 року по день вирішення цього клопотання інформація про невиконання обвинуваченим процесуальних обов`язків, або спроби вчинити дії зазначені в п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК відсутня. ОСОБА_2 , має постійне місце реєстрації та проживання, працює, позитивно характеризується за місцем роботи та проживання, одружений, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, раніше не судимий.

Враховуючи вищезазначене суд приходить до висновку, що прокурором доведені обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої статті 194 КПК, але не доведені обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, у зв`язку з чим суд клопотання задовольняє частково,застосовуючи до обвинуваченого запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання, з покладенням обов`язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України.

Суд вирішуючи клопотання про обрання запобіжного заходу обвинуваченій ОСОБА_1 у вигляді цілодобового домашнього арешту строком на 60 діб виходить з наступного.

Зазначене клопотання обґрунтовується тим, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.28, ч. 2 ст. 369-2 КК України, який згідно виду та розміру покарання, визначеного в санкції частини статті у відповідності до положень ч. 3 ст. 12 КК України відноситься до корупційного злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі до 5 років, що вказує на наявність ризиків, передбачених п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, та свідчать про те, що вона може переховуватись від органів досудового розслідування або суду; незаконно впливати на свідків, з метою схилення до зміни показів та/чи відмови від показів; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Згідно ч.1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам в тому числі зазначеним прокурором в клопотанні.

Відповідно до ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені частинами п`ятою та шостою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Судом дослідженні документи з яких встановлено, що обвинуваченій ОСОБА_1 , раніше вже обирався запобіжний захід в цьому кримінальному провадженні у вигляді домашнього арешту строком до 19.04.2021 року. Згідно листа начальника ВП №1 ПРВП № 48.1-3241 під час контролю за поведінкою ОСОБА_1 , порушень не виявлено.

З 19.04.2021 року по день вирішення цього клопотання інформація про невиконання обвинуваченою процесуальних обов`язків, або спроби вчинити дії зазначені в п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК відсутня. ОСОБА_1 , має постійне місце реєстрації та проживання, працює, позитивно характеризується за місцем роботи та проживання, заміжня, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, раніше не судима.

Враховуючи вищезазначене суд приходить до висновку, що прокурором доведені обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої статті 194 КПК, але не доведені обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, у зв`язку з чим суд клопотання задовольняє частково,застосовуючи до обвинуваченої запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання, з покладенням обов`язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України.

Керуючись ст.ст. 314-316 КПК України,- суд

П О С Т А Н О В И В :

В задоволені клопотань сторони захисту про скасування арешту майна, про повернення обвинувального акту та скарги на дії прокурора - відмовити.

Клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу обвинуваченим – задовольнити частково.

Застосувати до обвинуваченого ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання з моменту оголошення ухвали, строком до 06 грудня 2021 року включно.

Покласти на обвинуваченого ОСОБА_2 , обов`язки: за першою вимогою прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді та суду; не відлучатися з м. Тернівка, Дніпропетровської області, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи; утримуватись від спілкування зі свідком ОСОБА_3 .

Роз`яснити ОСОБА_2 , що в разі не виконання покладених на нього обов`язків до нього може бути застосовано більш жорсткий запобіжний захід та може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Застосувати до обвинуваченої ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання з моменту оголошення ухвали, строком до 06 грудня 2021 року включно.

Покласти на обвинувачену ОСОБА_1 ,обов`язки: за першою вимогою прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді та суду; не відлучатися з м. Тернівка, Дніпропетровської області, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи; утримуватись від спілкування зі свідком ОСОБА_3 .

Роз`яснити ОСОБА_1 , що в разі не виконання покладених на неї обов`язків до неї може бути застосовано більш жорсткий запобіжний захід та може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Роз`яснити, що контроль за виконанням особистого зобов`язання здійснює слідчий, а якщо справа перебуває у провадженні суду, - прокурор.

Ухвала щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Призначити кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_2 , та ОСОБА_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.28, ч.2 ст.369-2 КК України, до судового розгляду у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Першотравенського міського суду на 13 годину 30 хвилин 13 жовтня 2021 року.

Розгляд кримінального провадження здійснювати суддею одноособово.

В судове засідання викликати прокурора, обвинувачених, захисників та свідків згідно реєстру матеріалів досудового розслідування.

Ухвала набирає чинності негайно та окремому оскарженню не підлягає.

Суддя С.М. Демиденко