Рішення № 100173928, 05.10.2021, Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 202/2280/21

Провадження № 2/202/1643/2021

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

05 жовтня 2021 року Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючої судді – Бєсєди Г.В.

за участю секретаря – Голобородько О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» про визнання недійсним договору банківського вкладу, -

ВСТАНОВИВ:

До Індустріального районного суду м. Дніпропетровська звернувся ОСОБА_1 з позовом до акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» про визнання недійсним договору банківського обслуговування.

В обґрунтування позовної заяви зазначає, що відповідно до змісту анкети-заяви від 03.07.2017 року про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг в ПриватБанку, ці умови та правила, розміщені на офіційному сайті в мережі Інтернет, разом з пам`яткою клієнта і тарифами та складають договір банківського обслуговування між сторонами. В анкеті-заяві від 03.07.2017 року процентна ставка та розмір комісії не зазначено. З виписки по його банківській картці станом на 16.11.2020 року вбачається, що з нього утримувались: відсотки за користування кредитним лімітом, відсотки, нараховані за овердрафт, щомісячна комісія за обслуговування картки та інші комісії. Наголошував, що дані відсотки та комісії були включені відповідачем до заборгованості за кредитом. Звертав увагу суду, що відповідач не проінформував позивача про істотні умови споживчого кредитування як процентна ставка за кредитом, її тип, порядок її обчислення, у тому числі порядок зміни, та сплати процентів; реальна річна процентна ставка та загальна вартість кредиту для споживача на дату укладення договору про споживчий кредит, внаслідок чого, умови кредитного договору, укладеного 03.07.2017 року між сторонами є нікчемними.

Представник ОСОБА_1 надав заяву про розгляд справи без її участі.

Представник акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав письмові пояснення в яких посилався на те, що 03.07.2017 року між публічним акціонерним товариство комерційний банк «Приватбанк» та ОСОБА_1 був укладений договір банківського обслуговування №б/н зі встановленням кредитного ліміту на поточний рахунок шляхом приєднання позивача до публічної оферти через підписання анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг. Витяг з Умов та Правил надання банківських послуг, викладений на банківському сайті є електронним доказом на паперовій копії й розміщено в мережі Інтернет та не вважається письмовим доказом відповідно ст. 100 ЦПК України.

Суд, з`ясувавши всі обставини справи та перевіривши їх доказами, приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судом встановлено, що 03.07.2017 року позивач ОСОБА_1 підписав анкету-заяву №б/н про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в ПриватБанк.

Крім того, позивачем також надано паспорт споживчого кредиту, який ним підписаний та в якому містяться основні умови кредитування, інформація щодо реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача та інші умови.

Кредитний договір укладається у письмовій формі (частина перша статті 1055 ЦК України).

За частинами першою, другою статті 207 ЦК України правочин вважається таким,що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно з частиною першою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до частини першої статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди (стаття 638 ЦК України).

Частиною першою статті 215 ЦК України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання стороною (сторонами) вимог, які встановлені статтею 203 ЦК України, саме на момент вчинення правочину. Не може бути визнаний недійсним правочин, який не вчинено.

Відповідно до частини першої статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

За змістом частин другої - п`ятої статті 203 ЦК України особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Про факт укладання кредитного договору ОСОБА_1 свідчить його анкета-заява про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у Приватбанку, яку ОСОБА_1 підписав 03.07.2017 року, виписка з карткового рахунку позивача .

Якщо особа, підтверджує підписання цього договору або схвалює даний правочин своїми наступними діями, суд відмовляє у задоволенні позову про визнання такого договору неукладеним або недійсним. Під схваленням правочину можуть розумітися будь-які дії, спрямовані на виконання укладеного правочину, в тому числі повна або часткова оплата товарів (робіт, послуг), їх приймання для використання, реалізація інших прав та обов`язків відповідно до укладеного правочину.

Укладений між сторонами кредитний договір містить всі істотні умови, передбачені для такого виду правочину, а тому підстави для задоволення позову відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 5, 10-13, 19, 76-82, 141, 258, 259, 264, 265, 273, 354 ЦПК, суд, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» про визнання недійсним договору банківського вкладу– відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції, а в разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення зазначених вище строків, або після перегляду рішення в апеляційному порядку, якщо його не скасовано.

Суддя: Г.В. Бєсєда