Ухвала суду № 100173685, 23.09.2021, Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КРИВОГО РОГУ

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 210/97/21

Провадження № 1-кп/210/366/21

У Х В А Л А

іменем України

"23" вересня 2021 р.

Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:

головуючого – судді Чайкіної О.В.,

за участі секретаря судового засідання : Перог Р.О.,

сторони кримінального провадження та учасники судового розгляду: прокурор Криворізької південної окружної прокуратури Рижкова Н.П., представник потерпілого - адвокат Білей Ю.О., обвинувачений ОСОБА_1 , захисник обвинуваченого – адвокат Сушко В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні обвинувальний акт відносно ОСОБА_1 , обвинуваченого у скоєні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, внесеного 11.10.2020 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020040710001177, -

ВСТАНОВИВ:

В Дзержинському районному суді міста Кривого Рогу Дніпропетровської області знаходиться на розгляді обвинувальний акт з реєстром матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні по обвинуваченню ОСОБА_1 , обвинуваченого у скоєні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, внесеного 11.10.2020 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020040710001177.

Згідно з розпорядження № 78 від 13 вересня 2021 року керівника апарату суду Малиновської Н.В. призначено повторний автоматизований розподіл справи та визначено новий склад суду.

Відповідно до пункту 24 частини 1 статті 3 КПК України судове провадження - кримінальне провадження у суді першої інстанції, яке включає підготовче судове провадження, судовий розгляд і ухвалення та проголошення судового рішення, провадження з перегляду судових рішень в апеляційному, касаційному порядку, а також за нововиявленими або виключними обставинами.

Згідно з частиною 2 статті 319 КПК України судовий розгляд у кримінальному провадженні повинен бути проведений в одному складі суддів. У разі якщо суддя позбавлений можливості брати участь у судовому засіданні, він має бути замінений іншим суддею, який визначається у порядку, встановленому частиною третьою статті 35 цього Кодексу. Після заміни судді судовий розгляд розпочинається спочатку, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті та статтею 320 цього Кодексу.

Згідно з частиною 2 статті 320 КПК України суд вмотивованою ухвалою може прийняти рішення про відсутність необхідності розпочинати судовий розгляд з початку та здійснювати повторно всі або частину процесуальних дій, які вже здійснювалися під час судового розгляду до заміни судді, якщо таке рішення не може негативно вплинути на судовий розгляд та за умови дотримання таких вимог:

1) сторони кримінального провадження, потерпілий не наполягають на новому проведенні процесуальних дій, які вже були здійсненні судом до заміни судді;

2) суддя, що замінив суддю, який вибув, ознайомився з ходом судового провадження та матеріалами кримінального провадження, наявними в розпорядженні суду, згоден з прийнятими судом процесуальними рішеннями і вважає недоцільним нове проведення процесуальних дій, що вже були проведені до заміни судді.

Враховуючи, що підготовче судове провадження у справі проведено, у зв"язку зі зміною складу суду, крім того, сторони не заперечували щодо продовження слухання справи після зміни складу суду, головуючий суддя, що замінив суддю, який вибув, ознайомився з ходом судового провадження та матеріалами кримінального провадження, наявними в розпорядженні суду, згоден з прийнятими судом процесуальними рішеннями і вважає недоцільним нове проведення процесуальних дій, що вже були проведені до заміни судді., тому кримінальне провадження, внесене 11 жовтня 2020 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020040710001177 з обвинувальним актом за обвинуваченням ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 121 КК України, слід продовжити зі стадії судового розгляду.

В судовому засіданні прокурор клопотав про продовження строку дії запобіжного заходу відносно обвинуваченого у вигляді тримання під вартою, оскільки ризики, передбачені ст. 177 КПК України продовжують існувати.

Захисник Сушко В.О. заперечував щодо клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, просив змінити на домашній арешт.

Обвинувачений ОСОБА_1 , підтримав думку захисника і також просив змінити запобіжний захід на домашній арешт.

Представник потерпілого підтримав клопотання прокурора.

Заслухавши клопотання прокурора, думку учасників судового провадження, суд приходить до наступного висновку. Суд, вислухавши доводи учасників кримінального провадження, дослідивши обвинувальний акт, приходить до наступних висновків.

Ухвалою судді Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 26 липня 2021 року відносно ОСОБА_1 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком дії 24 вересня 2021 року.

Відповідно до частини 1 статті 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статті 177 КПК України.

Під час вирішення питання про доцільність продовження обвинуваченому строку дії міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд враховує вимоги статті 29 Конституції України, статті 12 КПК України, за змістом яких обмеження права особи на свободу й особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках, за встановленою процедурою, а також той факт, що взяття під варту є найбільш суворим запобіжним заходом. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув`язнення. У цьому контексті має враховуватися, зокрема, особистість обвинуваченого, його моральні переконання, майновий стан і зв`язки з державою, в якій він зазнає судового переслідування.

Врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності певної особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилитись від слідства.

Європейський суд з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії» закріпив, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Відповідно до вимог частини 1 статті 184 КПК України, під час обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого встановлено обгрунтованість підозри та наявність ризиків, передбачених у частині 1 статті 177 КПК України.

Згідно рішення Європейського суду з прав людини «Тейс проти Румунії» автоматичне продовження строків тримання під вартою суперечить Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а тому при вирішенні питання про продовження чи зміну обвинуваченому запобіжного заходу, суд враховує те, що в даному кримінальному провадженні ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого частиною 2 статті 121 КК України , за який законом України про кримінальну відповідальність передбачене позбавлення волі на строк від семи до десяти років.

Судом встановлено, що станом на 23 вересня 2021 року наявні ризики, передбачені пунктами 1, 2, 3,5 статті 177 КПК України, на які посилається прокурор, і які не зменшились з часу обрання запобіжного заходу, що не дає достатніх правових підстав суду для зміни запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт чи інший, більш м"який запобіжний захід.

Суд зазначає, що ризик втечі обвинуваченого не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись із посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня. Ризик втечі може оцінюватись у світлі факторів, пов`язаних із характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню.

Крім того, існують ризи впливу на потерпілих, свідків у кримінальному провадженні, а так само і ризик вчинення іншого кримінального правопорушення.

Обставинами, які підтверджують зазначені ризики є те, що ОСОБА_1 знаходячись на свободі, буде мати можливість продовжувати свою злочинну діяльність. Крім того, ОСОБА_1 не одружений, що свідчить про відсутність міцних соціальних зв`язків. Тому враховуючи його особистість, тяжкість вчиненого ним злочину, усвідомлюючи неминучість покарання у разі визнання його винним, обвинувачений може переховуватись від суду.

Альтернативні запобіжні заходи, враховуючи наведене, на думку суду не здатні забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого та не зможуть запобігти вище переліченим ризикам у даному кримінальному провадженні.

Наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.

При продовженні обвинуваченому строку запобіжного заходу, суд враховує мету і підстави застосування запобіжного заходу, з урахуванням ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, що були підставою для обрання та продовження запобіжного заходу під час судового розгляду, які до цього часу не відпали і не зменшились, а саме те, що обвинувачений може переховуватись від суду, незаконно впливати та потерпілого та свідків, які на даний час не допитані, іншим чином перешкоджати розгляду справи чи вчинити інше кримінальне правопорушення, а також те, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів, не одружений, офіційно не працевлаштований, неповнолітніх дітей на утриманні не має, а отже не має міцних соціальних зв`язків та джерела для існування.

Таким чином, з урахуванням встановлених обставин суд вважає, що запобігти ризикам, визначених у пунктах 1, 3, 5 частини 1 статті 177 КПК - переховуватися від суду; незаконно впливати на потерпілого, свідка у цьому ж кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується , - можливо лише шляхом продовження застосування обвинуваченому запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком на один місяць, тобто до 22 жовтня 2021 року включно.

Керуючись ст.ст. 177, 183, 199, 314-316, 291, 370, ч. 2 ст. 376 КПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Продовжити судовий розгляд у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_1 , обвинуваченого у скоєні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, внесеного 11.10.2020 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020040710001177 після заміни складу суду (судді Хлистуненко О.В. на суддю Чайкіну О.В.) без повторного проведення підготовчого судового засідання, вирішення питання про арешт майна, прийняття цивільного позову.

Клопотання прокурора Криворізької південної окружної прокуратури Рижкової Н.П.. про продовження запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , раніше обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній установі "Криворізька установа виконання покарань №3" строком на один місяць, тобто до 22 жовтня 2021 року включно.

Копію ухвали направити до Державної установи "Криворізька установа виконання покарань № 3", для виконання, вручити обвинуваченим, прокурору, захисникам.

Ухвала суду про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою або про продовження строку тримання під вартою, постановлена під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті, може бути оскаржена в апеляційному порядку.

Подання апеляційної скарги на ухвалу суду про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою або про продовження строку тримання під вартою, постановлену під час судового провадження в суді першої інстанції, не зупиняє судовий розгляд у суді першої інстанції.

Повний текст ухвали складено та проголошення 24 вересня 2021 року об 12 год. 40хв. в залі судового засідання № 309 Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області (м. Кривий Ріг, пр-т Миру 24, третій поверх).

Суддя: О. В. Чайкіна