Рішення № 100173508, 04.10.2021, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 жовтня 2021 року Чернігів Справа № 620/8117/21

Чернігівський окружний адміністративний суд під головуванням судді Лобана Д.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (без повідомлення сторін) справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до адміністративного суду з позовом, в якому просить:

- визнати протиправними дії Головного Управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком;

- зобов`язати Головне Управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області зарахувати ОСОБА_1 до загального стажу період роботи з 23 вересня 1983 року по 01 жовтня 1987 року в Тресті «Чернігівпромбуд» на посаді тесля 3 розряду;

- зобов`язати Головне Управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області зарахувати ОСОБА_1 до загального стажу період проходження військової служби з 29 червня 1979 року по 11 червня 1981 рік в рядах Радянській армії;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_1 , про призначення пенсії за віком, зарахувавши до його стажу періоди: проходження військової служби в рядах Радянської Армії з 29.06.1979 по 11.06.1981, період роботи в Тресті «Чернігівпромбуд» з 23.09.1983 по 01.10.1987.

Позов мотивовано тим, що позивач звернувся до відповідача з заявою про призначення пенсії, надавши необхідний пакет документів, але позивачу протиправно відмовлено в призначенні пенсії відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" у зв`язку з відсутністю необхідного стажу роботи, крім того, не зараховано до страхового стажу період роботи та проходження військової служби позивача.

Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Також надано відповідачу 15-денний строк з дня вручення йому даної ухвали для надіслання відзиву на позов.

Представник відповідача у встановлений ухвалою судді строк подав відзив на позов, у якому просив відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог та зазначив, що у спірних правовідносинах діяв у межах наданих чинним законодавством повноважень, оскільки що трудова книжка заповнена з порушенням вимог Інструкції та позивачем у відповідності до вимог пункту 3 Порядку № 637 не надано жодного документа, який містить відомості про періоди роботи та періоду проходження військової служби з 29 червня 1979 року по 11 червня 1981 року в рядах Радянській армії, а довідка Чернігівського об`єднаного міського територіального центру комплектування та соціальної підтримки № 6/234 від 31.03.2021 видана не на підставі архівних документів є недійсною, отже, зарахувати вказані позивачем періоди роботи до його страхового стажу в Головного управління не було законних підстав.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги мають бути задоволені частково, виходячи з такого.

Судом встановлено, що 30 квітня 2021 року, досягнувши 60-річного віку, позивач звернувся до Відповідача з заявою про призначення йому пенсії за віком відповідно до ст. 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Проте, листом ГУ ПФУ в Чернігівській області №2500-0205-8/30770 від 09.06.2021, позивачу було відмовлено у призначенні пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», та зазначає, що відповідачем зараховано лише 24 роки 01 місяць 26 днів із необхідних 28 років, та інший трудовий стаж позивача не підтверджується належними та допустимими доказами.

Вважаючи такі дії відповідача протиправними, позивач звернувся до суду з відповідним адміністративним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг, врегульовано Законом України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058 в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Статтею 1 Закон № 1058 передбачено, що пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім`ї у випадках, визначених цим Законом.

За змістом пункту 1 частини першої статті 8 Закону № 1058 право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.

Згідно з ст. 24 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» страховий стаж - це період протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачено страхові внески в сумі, не менший, ніж мінімальний страховий внесок.

Основні засади пенсійного забезпечення громадян врегульовані Законом України «Про пенсійне забезпечення» від 5 листопада 1991 року № 1788-XII (далі - Закон № 1788-XII).

Частиною 1 статті 44 Закону № 1788-XII передбачено, що заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» затверджений Постановою правління Пенсійного фонду України 25 листопада 2005 року № 22-1, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846 (далі - Порядок № 22-1).

Відповідно до підпункту 2 пункту 2.1 Порядку № 22-1, до заяви про призначення пенсії за віком додаються документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок № 637).

Положеннями пунктів 4.1, 4.2, 4.3 Порядку № 22-1 визначено, що орган, який призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою (додаток 2). Заяви осіб про призначення, перерахунок, поновлення, переведення з одного виду пенсії на інший реєструються в журналі реєстрації рішень органу, що призначає пенсію. Особі або посадовій особі органом, що призначає пенсію, видається розписка із зазначенням дати прийняття заяви, а також переліку одержаних і відсутніх документів, які необхідно подати у тримісячний строк з дня прийняття заяви. Копія розписки зберігається в пенсійній справі.

При прийманні документів орган, що призначає пенсію: 1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж; 2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів; 3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності). Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі; 4) видає пам`ятку пенсіонеру (додаток 3), копія якої зберігається у пенсійній справі.

Не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України.

Право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію. Орган, що призначає пенсію, не пізніше 10 днів після винесення рішення видає або направляє адміністрації підприємства, установи, організації або особі повідомлення про призначення, відмову в призначенні, перерахунку, переведенні з одного виду пенсії на інший із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження (п. 4.7 Порядку № 22-1).

Статтею 62 Закону № 1788-XII передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Відповідно до п. 1 Порядку № 637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Згідно з п. 3 Порядку № 637, за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

За відсутності зазначених у цьому пункті документів для підтвердження трудового стажу приймаються членські квитки профспілок. При цьому підтверджуються періоди роботи лише за той час, за який є відмітки про сплату членських внесків.

Аналіз вказаних вище норм права дозволяє дійти висновку, що в разі відсутності в трудовій книжці необхідних записів або їх неправильному чи неточному оформленні за періоди роботи до 01.01.2004, зарахування таких періодів роботи до страхового стажу здійснюється на підставі даних, наявних в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідок, виписок із наказів, особових рахунків і відомостей на видачу заробітної плати, посвідчень, характеристик, письмових трудових договорів і угод з відмітками про їх виконання та інших документів, які містять відомості про періоди роботи.

В період з 29.06.1979 по 11.06.1981 проходив службу в Радянській армії, що підтверджено копією військового квитка серії НОМЕР_2 , виданого 29.06.1979, записом в трудовій книжці серія НОМЕР_3 , виданої 22.07.1981 та Довідки №6/234 від 31 березня 2021 року.

З наявної у матеріалах справи копії трудової книжки вбачається наступна інформація.

З 23 вересня 1983 року позивач працевлаштувався теслею 3 розряду до Комбінату Трест «Чернігівпромбуд». З 01 жовтня 1987 року у зв`язку з введенням нових тарифних умов оплати праці Позивачу було встановлено 3 розряд тесля-паркетника - скляр-столяра будівельного.

20 січня 1992 року Трест «Чернігівпромбуд» було реорганізовано в об`єднання «Чернігівбуд», згідно наказу №1 від 20.01.1992.

08 червня 1993 об`єднання «Чернігівбуд» реорганізовано в підприємство «Чернігівбуд», згідно наказу №141 від 08.06.1993.

10 грудня 1993 року підприємство «Чернігівбуд» реорганізовано в AT «Чернігівбуд», згідно наказу №371 від 10.12.1993.

30 вересня 1996 року Позивача, ОСОБА_1 , було звільнено по переведенню до ВАТ «Чернігівбуд» згідно ч. 5 ст. 36 КЗпП, на підставі наказу № 89-к від 30.09.1996.

Доказів, які б свідчили про недостовірність записів у трудовій книжці позивача відповідачем суду не надано, а тому останні безпідставно не взяті до уваги відповідачем при зверненні позивача за перерахунком пенсії за віком.

Більш того, відмовляючи позивачу у призначенні пенсії та у зарахуванні до страхового стажу періоду роботи відповідач зазначив в трудовій книжці позивача за період роботи у Комбінаті Трест «Чернігівпромбуд» із 23.09.1983 по 30.09.1996 (запис 4) мають місце виправлення в даті наказу про прийняття на роботу, що суперечить вимогам Інструкції та пункту 3 Порядку № 637.

Разом з цим, на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці. Відсутність посилання чи неточних записів у первинних документах по обліку трудового стажу та нарахуванню заробітної плати на конкретну посаду, яку займав позивач у той чи інший період його роботи у підприємстві, не може бути підставою для виключення вказаних періодів роботи з трудового стажу позивача, що дає йому право на призначення пільгової пенсії за віком, оскільки працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення, заповнення трудової книжки з вини адміністрації підприємства. Зазначений недолік не може бути єдиною підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії за віком.

З аналогічним висновком погодився й Верховний Суд у справі № 687/975/17 від 21 лютого 2018 року.

Відповідно до абз. 2 п. 1 ст. 8 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Час проходження строкової військової служби та військової служби за призовом осіб офіцерського складу, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

При цьому, з 29.06.1979 по 11.06.1981 позивач проходив службу в Радянській армії, що підтверджено копією військового квитка серії НОМЕР_2 , виданого 29.06.1979, записом в трудовій книжці серія НОМЕР_3 , виданої 22.07.1981 та Довідки №6/234 від 31 березня 2021 року.

Таким чином, враховуючи приписи ст. 8 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", суд робить висновок, що відповідачем протиправно не зараховано період проходження строкової військової служби позивачем до загального стажу.

Доводи відповідача стосовно того, що з військового квитка позивача вбачається, дата видачі - 29.06.1979, присяга прийнята 13.07.1979, отже неможливо встановити період з якої саме дати позивач проходив військову службу, а також, що довідка Чернігівського об`єднаного міського територіального центру комплектування та соціальної підтримки № 6/234 від 31.03.2021 видана на підставі військового квитка позивача, а не на підставі архівних даних, які містять відомості про період проходження служби за висновками Верховного Суду у справі № 687/975/17 від 21 лютого 2018 року також є необґрунтованими.

Таким чином, твердження відповідача щодо неможливості зарахувати до пільгового стажу позивача періоду проходження ним строкової військової служби в Рядянській Армії з 29.06.1979 по 11.06.1981 є не обґрунтованим.

У відповідності до ч. 1 ст. 45 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» пенсія призначається з дня звернення за пенсією.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи вищевикладене, з`ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи основні засади адміністративного судочинства, вимоги законодавства України, суд вважає, що відповідач неправомірно відмовив у призначенні пенсії відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" у зв`язку з відсутністю необхідного стажу роботи, крім того, не зараховано до страхового стажу період роботи та проходження військової служби позивача, а тому позовні вимоги слід задовольнити в повному обсязі.

У відповідності до ч. 1 ст. 139 КАС України судові витрати стягуються за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 139, 241-246, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Головного Управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком.

Зобов`язати Головне Управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області зарахувати ОСОБА_1 до загального стажу період роботи з 23 вересня 1983 року по 01 жовтня 1987 року в Тресті «Чернігівпромбуд» на посаді тесля 3 розряду.

Зобов`язати Головне Управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області зарахувати ОСОБА_1 до загального стажу період проходження військової служби з 29 червня 1979 року по 11 червня 1981 рік в рядах Радянській армії.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_1 , про призначення пенсії за віком, зарахувавши до його стажу періоди: проходження військової служби в рядах Радянської Армії з 29.06.1979 по 11.06.1981, період роботи в Тресті «Чернігівпромбуд» з 23.09.1983 по 01.10.1987.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області сплачений судовий збір у сумі 908 (дев`ятсот вісім) грн.

Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення, або безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 ).

Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (вул. П`ятницька, 83-А, м. Чернігів,14005, код ЄДРПОУ 21390940).

Повний текст рішення виготовлено 04 жовтня 2021 року.

Суддя Д.В. Лобан